Принципи міжнародного права.
Міжнародне право є не просто сукупністю юридичних норм, а системою права, яка складається із тісно взаємопов’язаних елементів (галузей, інститутів та норм) які поєднуються навколо системоутворюючого елемента – основних принципів міжнародного права.
Основні принципи визначають головний зміст сучасного міжнародного права.
Основні принципи сучасного міжнародного права у загальному плані можна визначити як загальновизнані норми, що мають найбільше юридичне значення в розв'язанні найважливіших проблем міжнародних відносин. Вони мають вищу юридичну чинність і носять імперативний характер, тобто, обов'язковий до виконання. Відповідно до ст. 53 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р., відхилення від норм неприпустиме.
Сучасні міжнародні відносини визнаються правомірними тільки за умови їхньої відповідності основним принципам міжнародного права, що у свою чергу є основним найважливішим юридичним орієнтиром при виробленні політики кожної держави.
Основні принципи міжнародного права є загальновизнаними нормами вищого порядку, утворюють основу міжнародного права та призначені забезпечувати стабільне та ефективне функціонування міжнародної системи.
При тлумаченні та застосуванні основних принципів міжнародного права необхідно враховувати їх взаємопов’язаний характер та розглядати їх і в контексті всіх інших принципів. Не можна виділяти із загального контексту який-небудь принцип і робити його верховним на шкоду іншим принципам. Основні принципи міжнародного права закріплені у Статуті ООН. До них відносяться:
- Принцип незастосування сили або погрози силою. Кожна держава в своїх
міжнародних відносинах зобов’язана стримуватися від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканості чи політичної незалежності будь-якої держави, так і в який-небудь інший спосіб, що несумісний з цілями ООН. Держави зобов’язані стримуватися від насильницьких дій, що позбавляють народи їхнього права на самовизначення, свободу і незалежність.
- Принцип мирного вирішення міжнародних спорів. Кожна держава вирішує свої
міжнародні спори з іншими державами таким чином, щоб не наражати міжнародний мир, безпеку і справедливість під загрозу. Міжнародні спори вирішуються на підставі суверенної рівності держав і відповідно до принципу вільного вибору засобів мирного вирішення спорів.
- Принцип невтручання у внутрішню компетенцію будь-якої держави. Жодна держава
чи група держав не має права втручатися прямо чи посередньо з будь-якої причини у внутрішні і зовнішні справи іншої держави. Жодна держава не має права втручатися у внутрішню боротьбу в іншій державі. Жодна держава не може застосовувати або заохочувати застосування економічних, політичних заходів чи заходів іншого характеру з метою досягти покори собі іншої держави у здійсненні останньою своїх суверенних прав і
отримання від неї будь-яких привілеїв.
- Принцип співробітництва держав. Держави зобов’язані співробітничати одна з одною,
незалежно від відмінностей їхніх політичних, економічних і соціальних систем, у різних сферах міжнародних відносин з метою підтримки міжнародного миру та безпеки та сприяння міжнародній економічній стабільності і прогресу.
- Принцип рівноправності й самовизначення народів. Існування цього принципу дає
народам право вільно визначати, без втручання зовні свій політичний статус і здійснювати свій економічний, соціальний і культурний розвиток, і кожна держава зобов’язана поважати це право відповідно до положень Статуту ООН.
- Принцип суверенної рівності держав. Всі держави користуються суверенною
рівністю. Вони мають однакові права та обов’язки і є рівноправними членами міжнародного товариства незалежно від відмінностей економічного, соціального, політичного або іншого характеру.
- Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань. Кожна держава
повинна виконувати свої зобов’язання, прийняті відповідно до Статуту ООН, які випливають із загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, а також прийняті державою за міжнародними договорами.
- Непорушність кордонів. Нерушимими розглядаються кордони всіх держав і держави
не мають права зазіхатися на кордони інших держав.
- Повага прав людини і основних свобод. Відповідно до цього принципу визнається
загальне значення прав людини і основних свобод, повага яких є суттєвим фактором миру, благополуччя, необхідних для забезпечення розвитку дружніх відносин і співробітництва між державами.
- Принцип територіальної цілісності держав. Відповідно до цього принципу всі
держави зобов’язуються поважати територіальну цілісність кожної з держав-учасниць. Вони будуть стримуватися від будь-яких дій, несумісних з цілями і принципами Статуту ООН, спрямованих проти територіальної цілісності, політичної незалежності або єдності будь-якої держави учасниці.