Класифікація та вимоги до систем живлення бензинових ДВЗ

Вхідна інформація

Ключові слова та поняття

Т.11. СИСТЕМИ ЖИВЛЕННЯ БЕНЗИНОВИХ ДВИГУНІВ

Карбюраторні ДВЗ

Дросельна заслінка

Пусковий пристрій карбюратора

Система холостого ходу

Головна дозувальна система карбюратора

Компенсація складу суміші

Економайзер

Еконостат

Прискорювальний насос (насос-прискорювач)

Економайзер примусового холостого ходу

Перехідна система карбюратора

Паливна рампа

Регулятор тиску

Адсорбер

Приступаючи до вивчення даної теми, ВАМ необхідно відновити в пам’яті знання з минулих періодів навчання:

· з курсу «Основи газової динаміки»: рух газів, сопла і дифузори, ежектори, змішування;

· з курсу «Гідропривід мобільних машин»: гідронасоси та гідроапаратура.

Зміст теми

§ 1. Класифікація та вимоги до систем живлення бензинових ДВЗ

§ 2. Карбюраторна система живлення

§ 2.1. Загальна будова системи

§ 2.2. Конструкція елементів системи

§ 2.3. Карбюратори

§ 3. Системи живлення з впорскуванням палива

§ 3.1. Класифікація систем впорскування

§ 3.2. Системи центрального впорскування

§ 3.3. Системи розподіленого впорскування

§ 3.4. Системи безпосереднього впорскування

§ 3.5. Конструкція елементів систем

§ 4. Тенденції розвитку систем живлення

Тематичний зміст

Система живлення призначена для приготування пальної суміші, яка потрібна для роботи ДВЗ.

Згадаємо, що фактично ДВЗ працюють на робочій суміші, яка утворюється змішуванням пальної суміші з залишковими газами у циліндрах.

Крім безпосередньо приготування суміші, до функцій системи живлення відносяться:

· зберігання запасу палива;

· подача у циліндр компонентів суміші у відповідний момент робочого циклу;

· регулювання складу й кількості суміші відповідно до режиму роботи ДВЗ.

Вимоги до систем живлення:

· забезпечення необхідних складу й кількості суміші на усіх режимах роботи ДВЗ;

· швидка зміна складу суміші при переході двигуна з одного режиму на інший;

· забезпечення рівномірного розподілення суміші по циліндрах;

· надійний пуск та швидке прогрівання холодного ДВЗ;

· надійний пуск гарячого ДВЗ;

· зберігання регулювань у процесі експлуатації;

· корекція роботи системи живлення при зміні опору повітряного фільтра, температури та тиску навколишнього середовища, технічного стану ДВЗ;

· мінімальні габарити та маса.

У залежності від місця і способу приготування пальної суміші двигуни можуть мати різноманітні системи живлення.

Системи живлення розрізняють:

1. за місцем приготування пальної суміші:

· у карбюраторі;

· на вході у впускний трубопровід;

· у впускному трубопроводі поблизу циліндрів;

· у циліндрах;

2. за способом приготування пальної суміші:

· з пульверизаційним приготуванням;

· з впорскуванням палива.

Система з приготуванням суміші у спеціальному приладі — карбюраторі— використовується у бензинових ДВЗ, що називаються карбюраторними ДВЗ. Для приготування пальної суміші використовується пульверизаційний спосіб — краплі бензину, потрапляючи з розпилювача у потік повітря, що рухається зі швидкістю 50–150 м/с, випаровуються, змішуються з повітрям, утворюючи, таким чином, пальну суміш.

У бензинових ДВЗ із впорскуванням паливо впорскується під тиском форсункамиу потік повітря.

У ДВЗ з приготуванням суміші у циліндрах паливо впорскується форсунками у повітря, що стискається у циліндрах.