Організаційні питання створення системи якості на підприємстві
Основним завданням кожного підприємства незалежно від форми власності, типу підлеглості і інших визначальних чинників повинна бути якість його продукції.
Організація робіт з якості полягає в розробці структури і забезпеченні її функціонування. С початку розробляється система якості і визначаються функції структур, що входять до системи. Функції, пов’язані з системою якості, повинні бути чітко узгоджені з загальною структурою підприємства. Повинна бути встановлена ієрархія повноважень і їх взаємозв’язки.
Слід за етапом розробки виконується впровадження системи, її перевірка та корегування. Після цього система сертифікується. [2, с. 49]
Система якості створюється і впроваджується як засіб досягнення належного рівня якості, його постійного поліпшення і забезпечення конкурентоспроможності продукції.
Необхідність створення СУЯ обумовлюється не тільки вимогами, що висуваються до якості продукції, але і необхідністю отримання ліцензійних і сертифікаційних дозволів на діяльність підприємства.
Система якості розробляється поетапно, зокрема:
1.Організація робіт по розробці СУЯ.
2.Документування системи, зокрема:
· розробка «Настанови з якості»;
· створення внутрішньофірмових документів (стандартів, методик, інструкцій і інших документів, що затверджують процедури, а також відповідальність керівництва і персоналу).
3. Впровадження і корегування системи за результатами перевірок.
Система якості розробляється з урахуванням конкретної діяльності будівельної організації, його структури, переліку ліцензованих видів продукції, будівельно-монтажних робіт (БМР) і послуг, а також додаткових інших вимог. Створювана система управління якістю в будівництві розробляється для кожної організації, в тому числі для підприємств будіндустрії. Тому на одному і тому ж підприємстві система якості може включати підсистеми якості по певних видах робіт, продукції.
При створенні системи якості продукції прийнято розглядати, що вона складається з ряду елементів, реалізується за допомогою процесів, пов'язаних з виконанням функцій і підтримкою зв'язку між ними, і є сукупністю структур, що виконують функції управління і забезпечення якості встановленими методами. Тому при розробці системи якості спочатку визначають, які структури за якістю необхідного включити в загальну структуру підприємства.
На сьогоднішній день створення систем якості регламентується державним стандартом ДСТУ ISO 9001-2009, який сприяє ухваленню процесного підходу в розробці, впровадженні і поліпшенні результативності системи управління якістю для підвищення задоволеності замовника по виконанню його вимог (рис 8.2).
Рис 8.2. Модель системи управління якістю, в основу якої покладений процес.
Під процесним підходом розуміють використання в рамках підприємства системи процесів разом з їх визначенням і взаємодією, а також управління ними. Перевагою процесного підходу є забезпечуваний їм безперервний контроль над взаємозв'язками окремих процесів в межах системи процесів, а також над їх об'єднанням і взаємодією.
Зображена на рис. 8.2 модель СУЯ, в основу якої покладений процес, ілюструє зв'язки між процесами і показує, що замовники грають важливу роль у визначенні вимог як входів, так і виходів. Моніторинг задоволеності замовника вимагає оцінки інформації, пов'язаної із сприйняттям замовником виконання його вимог. Зображена на рисунку модель охоплює всі вимоги стандарту ДСТУ ISO 9001-2009, але не деталізує процеси.
К усім процесам можна застосувати методологію, відому як «Плануй-виконуй-перевіряй-дій» (англійською мовою «Plan-Do-Check-Act (PDCA)», яку можна стисло описати таким чином:
Плануй – встановлюй цілі і процеси, необхідні для отримання результатів, які відповідають вимогам замовника і політиці організації.
Виконуй – упроваджуй процеси.
Перевіряй – контролюй і вимірюй процеси і продукцію, виходячи з політики, цілей і вимог до продукції, а також звітуй про результати.
Дій – проводь заходи для постійного поліпшення показників функціонування процесу.
Прийнятий стандартом ДСТУ ISO 9001-2009 процесний підхід до управління якістю продукції підвищує відповідальність керівництва підприємства в питаннях виконання своїх обов'язків при розробці, впровадженні, функціонуванні і вдосконаленні системи. Він направлений на задоволення потреб споживачів і зростаючих вимог до якості, а також підвищує ефективність управління ресурсами і процесами і т.д.
При створенні на підприємстві СУЯ використовується комплекс стандартів, що забезпечують всебічне обґрунтування і регламентацію створення і функціонування систем якості. Цей комплекс стандартів включає:
· ДСТУ ISO 9000-2009 Системи управління якістю. Основні положення і словник;
· ДСТУ ISO 9001-2009 «Системи управління якістю. Вимоги»;
· ДСТУ ISO 9004-2009 Системи управління якістю. Керівництва щодо поліпшення діяльності;
· ДСТУ ISO 10011-1-97 Керівництва щодо перевірки систем якості. Частина 1. Перевірка;
· ДСТУ ISO 10011-2-97 Керівництва щодо перевірки систем якості. Частина 2. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів систем якості;
· ДСТУ ISO 10011-3-97 Керівництва щодо перевірки систем якості. Частина 3. Управління програмами перевірок;
· ДСТУ ISO 10013:1995 Керівні вказівки по розробці «Керівництва за якістю»;
· ДСТУ ISO 19011:2002, який містить рекомендації щодо аудиту систем управління якістю навколишнього природного середовища;
· ДСТУ 1.0-93, ДСТУ 1.2-93, ДСТУ 1.3-93, ДСТУ 1.4-93, ДСТУ 1.5-93, які визначають вимоги і процедуру створення стандартів.
Організація робіт по розробці системи якості є складною, трудомісткою і тривалою роботою, яку неможливо виконати «на громадських засадах», без підготовчих робіт і створення усередині підприємства відповідної організаційної структури.
Для цього на підприємстві проводиться ряд організаційно-підготовчих робіт по розробці і створенню системи, а саме:
· проводиться засідання технічної ради або інформаційна нарада;
· ухвалюється рішення про створення системи якості;
· розробляється план-графік попередніх підготовчих робіт та безпосередніх для документування системи.
Технічна Рада із створення і впровадження системи якості на крупних підприємствах проводиться під керівництвом першого керівника, а інформаційна нарада - в невеликих і середніх організаціях.
При проведенні техради (інформаційної наради) до керівників підрозділів підприємств і його апарату, а також управлінського персоналу доводиться:
· прийнята організацією політика в області якості;
· перевага міжнародних систем, розроблених на основі стандартів ISO 9000;
· зразковий проект структур існуючих систем якості на підприємстві і їх функціонування;
· необхідність створення служби якості, якщо вона відсутня на підприємстві або реорганізація тієї, що існує;
· передбачувані функціональні обов'язки підрозділів і відділів, управлінського персоналу, їх відповідальність в створюваній системі;
· отримана з інформаційних джерел досягнута економічна ефективність від впровадження систем якості на аналогічних підприємствах і т.д.
Окрім працівників підприємства, участі в техраді або нараді можуть приймати особи, запрошені з Держспоживстандарту, фахівці в області якості наукових і учбових закладів, підприємств, які можуть надати консультаційну і практичну допомогу в створенні системи якості на підприємстві.
Ухвалення рішення про створення системи якості оформляється наказом по підприємству, в якому передбачаються:
· призначення представника керівництва за якістю;
· створення Координаційної ради і робочої групи для великих підприємств і робочої групи – для дрібних;
· визначення термінів розробки «Положення про Координаційну раду і робочу групу» і представлення його на твердження;
· створення, при необхідності, служби якості;
· встановлення термінів розробки системи, проміжного контролю і початку впровадження системи;
· встановлення термінів розробки плану-графіка;
· встановлення термінів розробки програми технічного навчання по створенню систем і її проведення.
Розробка плану-графіка здійснюється на підставі наказу по підприємству. У ньому передбачається виконання наступних робіт:
· організація і проведення технічного навчання розробників системи якості;
· організація і проведення аналізу стану справ за якістю;
· завдання і відповідальність керівництва в області політики якості;
· визначення видів діяльності елементів системи якості (функцій) у відповідності зі стандартом ДСТУ ISO 9001-2009;
· визначення структурних підрозділів, що виконують функції якості, їх складу;
· розробка структурної і функціональної схем системи якості;
· визначення складу і розробка нормативної документації системи якості;
Планом-графіком по кожній роботі встановлюється термін її виконання і відповідальні виконавці.
На підставі програми, розробленої службами і затвердженою керівництвом підприємства в терміни, визначені планом-графіком, також здійснюєтьсяорганізація і проведення технічного навчання.
Програмою передбачається вивчення:
· законодавчих актів з питань якості продукції;
· державних стандартів серії ДСТУ 1.0-2003 і ДСТУ ISO 9000, ДСТУ ISO 10011, ДСТУ ISO 10013 та інші;
· організаційних і функціональних структур систем якості;
· функціональних обов'язків служб, підрозділів і відділів якості підприємства, а також управлінського персоналу;
· питань стандартизації, сертифікації, метрології контролю якості і т.д.
В діючих організаціях проводиться аналіз фактичного стану справ з якості. Аналізуються в цілому показники по підприємству, а також показники з якості, зокрема:
· наявність і дія системи якості;
· організаційна і функціональна структура управління якістю;
· наявність і діяльність служб якості;
· системи оплати праці, мотивація;
· метрологічне забезпечення;
· організація контролю якості;
· наявність нормативно-технічної і технологічної документації;
· організація претензійної роботи;
· наявність браку, втрат від браку;
· стан справ по підготовці і підвищенню кваліфікації співробітників підприємства;
· виконання посадових і функціональних обов'язків і т.д.
Склад інших робіт, передбачених планом-графіком, пов’язаний безпосередньо з розробкою самої системи якості, що спрямована на реалізацію прийнятої політики підприємства в області якості.