Організаційні питання створення системи якості на підприємстві

Основним завданням кожного підприємства незалежно від форми власності, типу підлеглості і інших визначальних чинників повинна бути якість його продукції.

Організація робіт з якості полягає в розробці структури і забезпеченні її функціонування. С початку розробляється система якості і визначаються функції структур, що входять до системи. Функції, пов’язані з системою якості, повинні бути чітко узгоджені з загальною структурою підприємства. Повинна бути встановлена ієрархія повноважень і їх взаємозв’язки.

Слід за етапом розробки виконується впровадження системи, її перевірка та корегування. Після цього система сертифікується. [2, с. 49]

Система якості створюється і впроваджується як засіб досягнення належного рівня якості, його постійного поліпшення і забезпечення конкурентоспроможності продукції.

Необхідність створення СУЯ обумовлюється не тільки вимогами, що висуваються до якості продукції, але і необхідністю отримання ліцензійних і сертифікаційних дозволів на діяльність підприємства.

Система якості розробляється поетапно, зокрема:

1.Організація робіт по розробці СУЯ.

2.Документування системи, зокрема:

· розробка «Настанови з якості»;

· створення внутрішньофірмових документів (стандартів, методик, інструкцій і інших документів, що затверджують процедури, а також відповідальність керівництва і персоналу).

3. Впровадження і корегування системи за результатами перевірок.

Система якості розробляється з урахуванням конкретної діяльності будівельної організації, його структури, переліку ліцензованих видів продукції, будівельно-монтажних робіт (БМР) і послуг, а також додаткових інших вимог. Створювана система управління якістю в будівництві розробляється для кожної організації, в тому числі для підприємств будіндустрії. Тому на одному і тому ж підприємстві система якості може включати підсистеми якості по певних видах робіт, продукції.

При створенні системи якості продукції прийнято розглядати, що вона складається з ряду елементів, реалізується за допомогою процесів, пов'язаних з виконанням функцій і підтримкою зв'язку між ними, і є сукупністю структур, що виконують функції управління і забезпечення якості встановленими методами. Тому при розробці системи якості спочатку визначають, які структури за якістю необхідного включити в загальну структуру підприємства.

На сьогоднішній день створення систем якості регламентується державним стандартом ДСТУ ISO 9001-2009, який сприяє ухваленню процесного підходу в розробці, впровадженні і поліпшенні результативності системи управління якістю для підвищення задоволеності замовника по виконанню його вимог (рис 8.2).

 

 


Рис 8.2. Модель системи управління якістю, в основу якої покладений процес.

 

Під процесним підходом розуміють використання в рамках підприємства системи процесів разом з їх визначенням і взаємодією, а також управління ними. Перевагою процесного підходу є забезпечуваний їм безперервний контроль над взаємозв'язками окремих процесів в межах системи процесів, а також над їх об'єднанням і взаємодією.

Зображена на рис. 8.2 модель СУЯ, в основу якої покладений процес, ілюструє зв'язки між процесами і показує, що замовники грають важливу роль у визначенні вимог як входів, так і виходів. Моніторинг задоволеності замовника вимагає оцінки інформації, пов'язаної із сприйняттям замовником виконання його вимог. Зображена на рисунку модель охоплює всі вимоги стандарту ДСТУ ISO 9001-2009, але не деталізує процеси.

К усім процесам можна застосувати методологію, відому як «Плануй-виконуй-перевіряй-дій» (англійською мовою «Plan-Do-Check-Act (PDCA)», яку можна стисло описати таким чином:

Плануй – встановлюй цілі і процеси, необхідні для отримання результатів, які відповідають вимогам замовника і політиці організації.

Виконуй – упроваджуй процеси.

Перевіряй – контролюй і вимірюй процеси і продукцію, виходячи з політики, цілей і вимог до продукції, а також звітуй про результати.

Дій – проводь заходи для постійного поліпшення показників функціонування процесу.

Прийнятий стандартом ДСТУ ISO 9001-2009 процесний підхід до управління якістю продукції підвищує відповідальність керівництва підприємства в питаннях виконання своїх обов'язків при розробці, впровадженні, функціонуванні і вдосконаленні системи. Він направлений на задоволення потреб споживачів і зростаючих вимог до якості, а також підвищує ефективність управління ресурсами і процесами і т.д.

При створенні на підприємстві СУЯ використовується комплекс стандартів, що забезпечують всебічне обґрунтування і регламентацію створення і функціонування систем якості. Цей комплекс стандартів включає:

· ДСТУ ISO 9000-2009 Системи управління якістю. Основні положення і словник;

· ДСТУ ISO 9001-2009 «Системи управління якістю. Вимоги»;

· ДСТУ ISO 9004-2009 Системи управління якістю. Керівництва щодо поліпшення діяльності;

· ДСТУ ISO 10011-1-97 Керівництва щодо перевірки систем якості. Частина 1. Перевірка;

· ДСТУ ISO 10011-2-97 Керівництва щодо перевірки систем якості. Частина 2. Кваліфікаційні вимоги до аудиторів систем якості;

· ДСТУ ISO 10011-3-97 Керівництва щодо перевірки систем якості. Частина 3. Управління програмами перевірок;

· ДСТУ ISO 10013:1995 Керівні вказівки по розробці «Керівництва за якістю»;

· ДСТУ ISO 19011:2002, який містить рекомендації щодо аудиту систем управління якістю навколишнього природного середовища;

· ДСТУ 1.0-93, ДСТУ 1.2-93, ДСТУ 1.3-93, ДСТУ 1.4-93, ДСТУ 1.5-93, які визначають вимоги і процедуру створення стандартів.

Організація робіт по розробці системи якості є складною, трудомісткою і тривалою роботою, яку неможливо виконати «на громадських засадах», без підготовчих робіт і створення усередині підприємства відповідної організаційної структури.

Для цього на підприємстві проводиться ряд організаційно-підготовчих робіт по розробці і створенню системи, а саме:

· проводиться засідання технічної ради або інформаційна нарада;

· ухвалюється рішення про створення системи якості;

· розробляється план-графік попередніх підготовчих робіт та безпосередніх для документування системи.

Технічна Рада із створення і впровадження системи якості на крупних підприємствах проводиться під керівництвом першого керівника, а інформаційна нарада - в невеликих і середніх організаціях.

При проведенні техради (інформаційної наради) до керівників підрозділів підприємств і його апарату, а також управлінського персоналу доводиться:

· прийнята організацією політика в області якості;

· перевага міжнародних систем, розроблених на основі стандартів ISO 9000;

· зразковий проект структур існуючих систем якості на підприємстві і їх функціонування;

· необхідність створення служби якості, якщо вона відсутня на підприємстві або реорганізація тієї, що існує;

· передбачувані функціональні обов'язки підрозділів і відділів, управлінського персоналу, їх відповідальність в створюваній системі;

· отримана з інформаційних джерел досягнута економічна ефективність від впровадження систем якості на аналогічних підприємствах і т.д.

Окрім працівників підприємства, участі в техраді або нараді можуть приймати особи, запрошені з Держспоживстандарту, фахівці в області якості наукових і учбових закладів, підприємств, які можуть надати консультаційну і практичну допомогу в створенні системи якості на підприємстві.

Ухвалення рішення про створення системи якості оформляється наказом по підприємству, в якому передбачаються:

· призначення представника керівництва за якістю;

· створення Координаційної ради і робочої групи для великих підприємств і робочої групи – для дрібних;

· визначення термінів розробки «Положення про Координаційну раду і робочу групу» і представлення його на твердження;

· створення, при необхідності, служби якості;

· встановлення термінів розробки системи, проміжного контролю і початку впровадження системи;

· встановлення термінів розробки плану-графіка;

· встановлення термінів розробки програми технічного навчання по створенню систем і її проведення.

Розробка плану-графіка здійснюється на підставі наказу по підприємству. У ньому передбачається виконання наступних робіт:

· організація і проведення технічного навчання розробників системи якості;

· організація і проведення аналізу стану справ за якістю;

· завдання і відповідальність керівництва в області політики якості;

· визначення видів діяльності елементів системи якості (функцій) у відповідності зі стандартом ДСТУ ISO 9001-2009;

· визначення структурних підрозділів, що виконують функції якості, їх складу;

· розробка структурної і функціональної схем системи якості;

· визначення складу і розробка нормативної документації системи якості;

Планом-графіком по кожній роботі встановлюється термін її виконання і відповідальні виконавці.

На підставі програми, розробленої службами і затвердженою керівництвом підприємства в терміни, визначені планом-графіком, також здійснюєтьсяорганізація і проведення технічного навчання.

Програмою передбачається вивчення:

· законодавчих актів з питань якості продукції;

· державних стандартів серії ДСТУ 1.0-2003 і ДСТУ ISO 9000, ДСТУ ISO 10011, ДСТУ ISO 10013 та інші;

· організаційних і функціональних структур систем якості;

· функціональних обов'язків служб, підрозділів і відділів якості підприємства, а також управлінського персоналу;

· питань стандартизації, сертифікації, метрології контролю якості і т.д.

В діючих організаціях проводиться аналіз фактичного стану справ з якості. Аналізуються в цілому показники по підприємству, а також показники з якості, зокрема:

· наявність і дія системи якості;

· організаційна і функціональна структура управління якістю;

· наявність і діяльність служб якості;

· системи оплати праці, мотивація;

· метрологічне забезпечення;

· організація контролю якості;

· наявність нормативно-технічної і технологічної документації;

· організація претензійної роботи;

· наявність браку, втрат від браку;

· стан справ по підготовці і підвищенню кваліфікації співробітників підприємства;

· виконання посадових і функціональних обов'язків і т.д.

Склад інших робіт, передбачених планом-графіком, пов’язаний безпосередньо з розробкою самої системи якості, що спрямована на реалізацію прийнятої політики підприємства в області якості.