VІІ. Палестина під владою Риму

Боротьба наступників Олександра.

Перське володарювання

Єровоам І Ровоам

ІV. Поділення царства: Юда та Ізраїль

ІІ. Мойсей та Ісус Навин

Хронологія Біблійної історії

І. Період Патріархів (Бут. ХІІ-L)

бл. 1850 – поселення Авраама в Ханаані;

бл. 1700-1650 – поселення ізраїльтян у Єгипті;

(Вих., Числ., Втор., Іс. Нав.)

бл. 1250 – вихід з Єгипту, Сінайське законодавство;

бл. 1220-1200 – завоювання Палестини Ісусом Навином;

ІІІ. Період Суддів і Царів (1200-931)

(Суд., 1 і 2 Цар., 3 Цар., І-ХІ, І Хр. І-ІХ)

бл. 1200-1025 – період правління Суддів;

бл. 1050 – Самуїл – останній із суддів;

бл. 1050-1010 – Саул – перший цар Ізраїля. Резиденція в Гіві;

бл 1010-970 – Давид. Взяття Єрусалима бл. 1000 р.

970-930 – Соломон.

(3 Цар. ХІІ-ХХІІ, 4 Цар. І-ХVІІ, 2 ХР. Х-ХХVІІІ, Ам., Ос., Іс., Мих.,)

Ізраїль – Північне царство Юда – Південне царство

(931-722) (931-586)

900 – розквіт Ассирії

722 – падіння Самарії

Ассирійський полон (Тов.)

612 – падіння Ніневії, столиці з 612 – Вавилонське

Ассирії володарювання;

586 – падіння Єрусалима

Вавилонський полон;

538 – взяття Кіром Вавилона

V. Відродження Юдеї (538-333)

(Езд., Неєм., Ог., Зах., Мал.)

538 – указ Кіра про повернення юдеїв;

537-517 – побудова Другого Храму;

457 – повернення другої хвилі репатріантів на чолі з Ездрою;

445-433 – діяльність Неємії;

350 – Юдея стає теократичною державою і чеканить власні монети.

VІ. Епоха елінізму (333-63) 1 і 2 Мак.

356 – Филип Македонський. Арістотель.

336-323 – Олександр Великий (Македонський);

333 – підкорення Сирії;

332 – вторгнення в Єгипет;

331 – завоювання Персії;

330-326 – заснування Олександрії та Завоювання Індії;

323 – смерть Олександра у Вавилоні.

В Сирії та Вавилоні – Селевкиди, в Єгипті – Птоломеї:

323-198 – Юдея підкорена Птоломеєм (3 Мак.);

198-142 – Юдея підкорена Селевкидами. Маккавейські війни.

175 – початок царювання Антіоха ІV Епіфана;

167-164 – велике гоніння. Жертвоприношення Зевсу Олімпійському в Єрусалимському Храмі (груд. 167). Початок повстання священика Маттатії і його синів.

166 – Юда Маккавей

164 – очищення і оновлення Храму (1 Мак. ІV, 36);

162 – Юда укладає союз з Римом (1 Мак. VІІІ);

160-143 – Іонафан Маккавей

152 – Іонафан отримує титул первосвященика і стає родоначальником династії первосвящеників – князів Асмонеїв;

144 – відновлення союзу з Римом і Спартою;

143 – вбивство Іонафана;

143-134 – Симон Маккавей

141 – кінець окупації Юдеї Селевкидами;

135-105 – Іоан Гіркан, князь-первосвященик

Війни між Сирією і Єгиптом призводять до втрати контролю над Палестиною;

140-103 – Аристовул І, ставши первосвящеником, проголошує себе царем;

103-76 – Олександр Іанній;

76-67 – його дружина Олександра. Первосвященик, старший син Гіркан ІІ;

67-63 – Аристовул ІІ скидає свого старшого брата Гіркана ІІ і стає первосвящеником та царем;

64 – Сирія стає римською провінцією;

63 – Помпей заволодів Єрусалимом і оголосив первосвящеником Гіркана ІІ. Світську владу Юлій Цезар надав ідумеянину Антиптру;

40 – Ірод – син ідумеянина Антиптра стає царем Юдеї. Правив країною 37 років. За його правління народився по плоті Господь наш Ісус Христос.