Мова оригіналу книги та її переклади

ІІІ частина — епілог, в якому викладається промова ангела Рафаїла, подячна молитва Товита, робиться короткий огляд подальшого життя Товита і Товії до їх смерті.

Книга Товита

 

В греко-слов’янських текстах Біблії ця книга називається “Товит”, у Вульгаті — “Книга Товії”. Ці назви відображають історію головних героїв оповідання книги — Товита і його сина Товії.

За змістом книга поділяється на три частини:

І частина — змальовуються благочестя і випробування Товита і його родички Сарри (І-ІІІ розділи).

ІІ частина — викладається історія Товії за участю в ній ангела Рафаїла (ІV-ХІ розділи):

подорож до Раги в Мідії (ІV,1 – VI, 9);

одруження Товії на Саррі (ІV,10 – ІХ,6).

повернення в Ніневію і зцілення від сліпоти батька (Х–ХІ).

12.1 Автор і час написання книги

Про час походження і автора книги Товита думки вчених розходяться. В самій книзі говориться про вказівку ангела Рафаїла Товиту і Товії записати усе, що з ними трапилося (ХІІ, 20). В наступному розділі згадується про те, що Товит “з радості написав молитву” (ХІІІ, 1). На цих вказівках з самої книги грунтується припущення, що першопочаткові записи були зроблені Товитом і Товією. В подальшому вони могли бути відредаговані пізнішим невідомим письменником зі збереженням слів і виразів Товита і Товії, особливо в І, 1– ІІІ, 7, де мова йде в першій особі від самого Товита. З останнього розділу книги видно, що письменник-редактор пережив падіння не тільки Ніневії, але й Єрусалиму. Відновлення Єрусалиму тільки очікується (ХІІІ, 15-17; ХІV, 15). Тому книга могла бути укладена або під час Вавилонського полону, або на початку Перського панування.

 

Повний текст книги Товита дійшов до нашого часу лише в древніх перекладах: грецькому, італійському, сирійському, вірменському, латинському та інших. Усі вони досить суттєво відрізняються одне від одного додатками або скороченнями в тексті, а також в написанні власних імен і чисел.

Блаженний Єроним свідчить, що перекладав цю книгу з арамейського тексту, який в наступних віках був загублений. В 1952 році серед знахідок Мертвого моря в Кумрані були виявлені єврейські і арамейські фрагмети книги Товита, які підтвердили давні припущення вчених про те, що книга Товита першопочатково була написана на єврейській або арамейській мові.

 

12.3 Історичне і моральне значення книги

Недивлячись на свою неканонічність, книга Товита має важливе історично-повчальне значення. В книзі зображується сумне становище ізраїльтян в ассирійському полоні: як зовнішнє, що полягло в жорстокому поневоленні і переслідуванні зі сторони ассирійців; так і внутрішнє, яке виявлялось в духовно-моральному занепаді ізраїльтян, в їх ідолослужінні.