Недостовірні та сумнівні місця 2 книги Ездри
Відношення 2-ї книги Ездри до книг Параліпоменон, 1-ї книги Ездри і Неємії
Вірогідніше за все, книга була написана в І ст. по Р.Х.
Друга книга Ездри
Неканонічна книга Ездри, яка називається в нашій Біблії другою книгою Ездри, в різних біблійних списках має різні назви. В перекладах: давньо-італійському, сирійському і Ватиканському кодексі LXX вона називається першою книгою Ездри, так як розташована попереду канонічної книги Ездри. Очевидно тому, що охоплює більш древній період, аніж канонічна книга.
У Вульгаті, де книги Ездри і Неємії називаються першою і другою книгами Ездри, неканонічна книга Ездри називається вже третьою.
В древності, коли книги Ездри і Неємії розглядались як одна книга і мали одну назву — книга Ездри, неканонічна книга була відомою під назвою другої книги Ездри.
В сучасних біблійних дослідженнях книга називаєтьтся також: “Псевдо-Ездра”, “Апокриф-Ездра”, і найчастіше: “Грецька книга Ездри”. Остання назва найбільш вдала з усіх вище вказаних, так як чітко відрізняє цю книгу від канонічної книги Ездри, яка існує в єврейському тексті. З іншого боку — від “Апокаліпсису Ездри” (Третя книга Ездри), котрий зберігся в латинському варіанті.
Автор і час написання книги
Автор книги невідомий. Назва книги свідчить лише про те, що події описані в книзі належать до часу діяльності священика Ездри, але аж ніяк про його авторство. Так як книга була написана на грецькій мові, то її автором був швидше за все якийсь юдей елініст, який бажав доповнити і прикрасити історію, записану Ездрою цікавими, хоча й сумнівними оповіданнями, що збереглись в переданні.
Весь зміст 2-ї книги Ездри складається з оповідання майже цілком запозиченого з книг Параліпоменон, Неємії і особливо 1-ї книги Ездри. Однак ці уривки доповнені тим матеріалом, який через свою сумнівність і недостовірність позбавляє книгу канонічної гідності.
Зміст книги
Книга містить 9 розділів, які можна розділити на 3 частини:
І частина — автор розпочинає оповідання з тринадцятого року царювання благочестивого царя Йосії, говорить про його наступників на юдейському престолі і закінчує згадкою про Вавилонський полон (І розд.).
ІІ частина — історія повернення юдеїв з полону і відбудова Єрусалимського храму за царів Кіра і Дарія (ІІ–VII розд.).
ІІІ частина — огляд діяльності священика Ездри ( VIII–ІХ розд.).
Питання достовірності викладених в книзі фактів виникає перш за все при розгляді ІІІ і ІV розділів книги. Історія трьох охоронців Дарія, які вирішують питання “що всього сильніше?” носить явно алегоричний характер. Тілоохоронці самі визначають собі надзвичайно високу нагороду, а цар в кінці оповідання дарує їм ще більшу.
Тут одразу помічаються непослідовність повіствування і неправдивість свідчень про особу Зоровавеля. Повернення полонених з храмовим посудов очолює якийсь Саманассар, а не Зоровавель. Він не міг бути серед охоронців Дарія, тому що в цей час вже знаходився в Єрусалимі.
Письменник плутає царів Дарія і Кіра. За текстом виходить, що Дарій не визнає своїх власних указів і пише нові, абсолютно такі ж само.
Спалення Єрусалимського храму приписується ідумеям, а не халдеям, про що свідчать книги Царств і Хронік. Зустрічаються також хронологічні помилки.
Запитання до теми:
Чим пояснюється кількість варіантів назв 2 книги Ездри?
Яку назву 2 книга Ездри має у Вульгаті?
Яким чином вирішується питання авторства і часу написання книги?
Які місця книги вважаються запозиченими з попередніх канонічних книг, а які є оригінальним текстом?