Покаянна молитва Манасії. Неканонічний текст.
(2 Хр. ХХХVI розд.)
Манасія–нечестивий юдейський цар, син і наступник Єзекії (716-687рр.) царював в Єрусалимі 55 років (ІІ Хр. ХХХІІІ) з 12-літнього віку. Царювання його ознаменоване крайнім, грубим ідолопоклонством, побудовою поганських пагорбів і жертовників, ідоли встановлювались і саме поклоніння їм відбувалося навіть у самому Єрусалимському храмі.
За всі ці беззаконня Манасія прийняв суворе покарання Боже: його взяли у полон ассирійці і найганебнішим чином відвели до Вавилону – йому вставили в ніздрі кільця, закували мідними кайданами і вели як звіра.
Бл. Феодорит з цього приводу зауважує: “Яку користь приносить покарання: чого Манасія не мав царюючи, те придбав, будучи рабом”. Представники західної біблеїстики, звертаючи увагу на часту згадку про Вавилон як місце полону і на те, що Манасія був відданим ассирійським вассалом, через що й мав змогу більш як півстоліття царювати, вказували на те, що в особі Манасії образно змальований майбутній полон. А особисто з Манасією подібного бути не могло. Тим більше, що про полон і повернення Манасії нічого не згадує 4 Цар. ХХІ.
Насправді ж ніяких історичних протиріч у цьому оповіданні з 2 Хр. ХХХІІІ немає. Книги Хронік у більшості випадків доповнюють історичні свідчення книг Царств.
За ассирійськими джерелами, в період царювання Ашурбаніпала сучасника Манасії, мало місце жорстоке придушення ним повстання коаліції західно-азіатських царств, які мали підтримку єгипетського фараона. Серед цих повсталих союзників природньо було бачити і Манасію. А відведений до Вавилону, тому що саме Вавилон був резиденцією Ашурбаніпала, а не Ніневія. Подію цю датують 630-ми роками, за 4 роки смерті Манасії.
А що до повернення Манасії з полону, який продовжувався бл. одного року, то кн. Хр. вказує на внутрішню причину – покаяння і навернення Манасії (2 Хр. ХХХІІІ, 12, 13). Однак могли мати місце і зовнішні благоприємні обставини – наприклад якийсь політичний переворот в Ассирії. В будь-якому разі очевидно те, що повернення Манасії не було помилуванням з боку ассирійського царя. Адже після повернення з полону Манасія насамперед береться за укріплення Єрусалиму та інших міст Юдеї (2 Хр. ХХХІІІ, 14).
В 2 Хр. ХХХІІІ, 19 згадується про покаянну молитву Манасії та місце її запису – “слова прозорливців”, тобто писання пророків.
Вважається, що сама молитва була написана пізніше невідомим автором на основі передання. В єврейському тексті її немає, а в грецькій Біблії вона міститься наприкінці 2 Хр. у ХХХVI розділі, одразу після указу Кіра про повернення юдеїв і відбудову Храму.
Молитва царя Манасії як зразок покаяння увійшла до християнського богослужіння – послідування Великого Повечір’я. Цей покаянний гімн вживався в богослужінні з самих давніх часів.
Запитання до тем:
На основі свідчень Священного Писання охарактеризуйте період царювання Манасії.
Які думки з приводу полону Манасії висловлювались західними біблеїстами?
Яке походження покаянної молитви Манасії і в яких списках Священного Писання вона міститься?