Пророк Міхей. Протистояння істинних та неправдивих пророків в Ізраїльському царстві

(3 Цар. XXII, 1–22)

В останні роки свого царювання нечестивий цар Ахав був зайнятий війнами з Сирією, які скінчились переконливими перемогами ізраїльського царя та нерозумною співдружністю з ворогом обітованого краю. За домовленістю сирійський цар Венадад повинен був повернути Ізраїлю всі відвойовані міста.

Мир з Сирією тривав близько трьох років. Венадад, напевно, не повернув відвойованих міст, внаслідок чого стала неминучою нова війна. Ахав вирішив силою забрати у сирійців стратегічно важливе місто Рамот Галаадський. Для забезпечення успіху він кличе на допомогу свого союзника юдейського царя Йосафата, відомого своїм благочестям (це 4-й юдейський цар). Благочестивий Йосафат не відважувався на таку небезпечну і важливу справу, не дізнавшись на це волі Божої через пророків. Тоді Ахав закликав 400 пророків. Ті в один голос пророкували союзникам блискучу перемогу. Однак за наполяганням Йосафата покликали ще й пророка Міхея, сина Їмвлиного, який “зазвичай не пророкує нічого доброго”. Перед тим, як сказати гірке слово правди, Міхей іронічно повторює слова 400 пророків,що пророкували успіх. “Це заклик до совісті Ахава”, – говорить бл. Феодорит. Міхей, повторюючи неправду, немов дає зрозуміти, що цар не гідний чути правду, тому що він вже придушив у собі правдивий голос совісті. Мета досягнута. Ахав розуміє нещирість пророка. Тоді Міхей відверто пророкує поразку ізраїльтян і пояснює, що Сам Господь попустив духу неправди говорити устами пророків. Неправдиві пророки повстають на Міхея, а один з них, Седекія, навіть вдарив його по щоці. Ахав наказав посадити Міхея до в’язниці з суворим наказом годувати лише хлібом і водою, поки цар не повернеться з походу з урочистостями переможця. Однак слова пророка змусили Ахава подбати про свою безпеку. Він зняв з себе царське вбрання, щоб не бути особливо помітним ворогу, і підступно запропонував лише одному Йосафату носити царські регалії під час походу. Під час битви Венадад наказав кінноті спрямувати всю свою силу проти ворожого царя, і сирійська кіннота з такою силою накинулась на Йосафата, що він врятувався лише відчайдушним криком: “Я не Ахав!” А тим часом, не зважаючи на всі перестороги, Ахав був смертельно поранений стрілою, а ізраїльське військо вдалося до втечі. Тіло царя поховали в Самарії, а коли мили окривавлену колісницю, то кров Ахава лизали пси, як і передрікав йому пророк Ілля.

Таким чином, Міхей засвідчив Ахаву про неправдивість 400 пророків за допомогою “слова Господнього” – духовного видіння – іносказання, котре ясно вказує на те, як Господь попускає сатані спокушувати людей. У даному випадку “дух неправди”, тобто диявол, лише підлещував горделивій думці Ахава.