IV. Відступництво і смерть

ІІІ. Міжнародні відносини

ІІ. Будівельна програма 3 Цар. 2 Хр.

І. Царювання Соломона 3 Цар. 2 Хр.

Царювання Соломона. Золотий вік Ізраїля

Історія цього періоду викладена в 3 Цар. І–ХІ і в 2 Хр. І–ІХ. Першопочатково названий пророком Нафаном “Єдід’я” (2 Цар. ХІІ,25) – “возлюблений Господом”, Соломон знаходиться в тіні біблійного повіствування аж до останніх днів Давида. На престол Давида претендував брат Соломона – Адонія, і в якійсь мірі він мав на це право. Амнон і Авесалом були вбиті. Наступний за віком син Давида Далуйя, вірогідно, не був живий, так як про нього немає ніяких згадок, і Адонія був наступний за віком претендент на престол. Однак царський спадок був обіцяний Давидом сину Вірсавії – Соломону. Адонія намагається реалізувати свої претензії на престол, навіть не запитавши волі Давида, і терпить поразку. Цей епізод з перших розділів 3 кн. Царств свідчить про те, що вже літній Давид, надломлений складним життям у постійних військових умовах та особистою сімейною трагедією, навіть в останні дні свого правління зберігав міць своєї влади. Наступником Давида на царському престолі ще за його життя стає Соломон.

Соломон – єдиний правитель 1:1 – 2:4

Молитва про мудрість в Гів’оні 3:1 – 15 1:1 – 13

Мудрість в управлінні 3:16 – 4:34

Торгівля і розквіт 1:14 – 17

Побудова Храму 5:1 – 7:51 2:1 – 5:1

Палац Соломона 7:1 – 8

Освячення Храму 8:1 – 9:9 5:2 – 8:16

Договір з Хірамом Тирським 9:10 – 25

Морські експедиції в

Ецйон-Гевері 9:26 – 28 8:17 – 18

Цариця Савська 10:1 – 13 9:1 – 12

Торгівля і прибутки 10:14 – 29 9:13 – 31

Чужинні жінки і ідолопоклонство 11:1 – 8

Присуд Божий Соломонові і його

вороги 11:9 – 43

Біблійне оповідання про царювання Соломона, як і про царювання Давида, має подвійний характер. Біблія вказує на велич і мудрість Соломона, однак це зовсім не панегирик. Священний автор поступово підводить читача до сумного епілогу: Соломон став порушником Завіту і свої забаганки поставив вище Закону Божого. Він просив у Бога мудрості, і вона була йому дана, але деспотизм і гріхи царя поступово підірвали могутність Ізраїля, умови для котрої були закладені ще Давидом.

Пророк Нафан був совістю Давида, цар слухався його слів з особливим благоговінням, тоді як Ахійя, пророк часу Соломона, вже не знаходився при дворі. В перші роки царювання Соломона Нафан був ще живий і зберігав свій вплив. Більше того, саме Нафану Соломон був зобов’язаний престолом. Але, як би там не було, поки Соломон тримався заповіту свого батька “стерегти накази Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами” ( 3 Цар. ІІ, 3), царювання його було “дуже твердим” (3 Цар. ІІ,46). “Юда та Ізраїль були численні, як пісок, що над морем… вони їли й пили та тішилися” ( 3 Цар. IV,20). Тому перший період правління Соломона називають ''Золотим віком" Ізраїля. Запорукою процвітання країни стала мудрість Соломона як дар Божий, який він виблагав у молитві. Господь схвалює бажання Соломона і цей дар був йому даний, але за умови дотримання Завіту.

Одним з головних завдань царя була адміністративна реформа: зміцнення централізованої влади і організація адміністративного апарату імперії. Соломон організовує 12 адміністративних округів, на які була поділена вся територія країни (3 Цар. IV, 7-19). Намісники округів повинні були постачати провізію і сплачувати податки протягом одного місяця на рік, а в інші 11 місяців створювати стратегічні запаси кожен у своєму окрузі. Усе це вимагало чіткої адміністративної організації царства.

Непопулярною мірою у внутрішній політиці Соломона був набір робітників на державні будівництва з числа самих ізраїльтян за наявності великої кількості рабів з ханаанських племен. Хоча ці ізраїльтяни не були рабами, примусові роботи значно обмежували їх свободу. Цей факт в подальшому став однією з причин внутрішніх хвилювань в Ізраїлі та суб’єктивною причиною поділу єдиного Ізраїльського царства.

Зовнішня політика Соломона грунтувалась на дружніх союзах, інколи скріплених шлюбом. Щоб забезпечити мир з одним з найбільш могутніх із сусідів, він укладає союз з фараоном (вірогідно, Псусеннесом ІІ) і одружується на його дочці, котра відома з книги "Пісня над піснями"під іменем Суламіти. Це вказує на надзвичайний авторитет Соломона в очах правителів інших держав, так як фараони вкрай рідко видавали своїх дочок за іноземців.

Союз, укладений Давидом з Хірамом, царем тирським, залишався в силі також за часів Соломона. Фінікійці, перебуваючи у розквіті своєї колоніальної експансії, постачали Соломону для храму і палаців майстрів-архітекторів та будівельні матеріали, особливо ливанську деревину. Вони будували і керували ізраїльськими кораблями, забезпечували ринок збуту для ізраїльського зерна і оливкового масла.

Соломон утримував велику армію. Він був першим з ізраїльтян, хто ефективно використав колісниці. Розміщені в укріплених прикордонних містах, його війська включали в себе боєздатну кінноту з 12000 вершників і 1400 колісниць. Археологічні розкопки з Гацора, Еглона і Газера виявили цілий ряд пам’ятників часів Соломона. Однак стайні Мегіддо, віднайдені дослідниками Східного інституту Чикагського університету, в теперішній час більшість дослідників відносять до часу царювання Ахава. Залишається відкритим також питання, чи взагалі знайдені будови є власне стайнями.

Особливо сильною стороною правління Соломона була торгівельна справа. Цар добре розумів вигідне розташування свого царства, територією котрого проходили головні караванні шляхи, що сполучали Азію з Єгиптом та Аравією. Соломон був також посередником між хеттами і арамейцями та єгиптянами, котрі продавали першим свої колісниці. На жаль, комерційні успіхи Соломона, що приносили незчисленні багатства в Єрусалим, не служили на користь усім прошаркам ізраїльського народу. Прості люди, можливо, навіть краще себе почували при Саулі і Давиді, аніж при Соломоні. Тенденція до зосередження багатства в руках аристократичної верхівки зберігалась протягом усього правління Соломона.

Запитання до теми:

В яких біблійних книгах викладена історія царювання Соломона?

Яке ще ім’я мав Соломон, окрім загальновживаного?

Які події при царському дворі супроводжували возведення Соломона на престол?

Проведіть паралелі в біблійному оповіданні між царюванням Давида і Соломона.

Вкажіть головні моменти у внутрішній і зовнішній політиці Соломона.

Рекомендована література:

Лопухин А. Библейская история Ветхого Завета. – М., 1990.