Археологічна примітка
Ісус Навин поставив скинію в Шіло ( Іс.Нав. XVIII, 1). Щороку Ізраїль приходив у Шіло приносити жертви ( 1 Цар. І,3).
Давид переніс скинію до Єрусалиму бл. 1000р. до Р.Х. ( 2 Цар. VI,15).
Єремія (VII, 12-15) бл. 600 р. до Р.Х. вже згадує Шіло як знищене місто.
З вище наведених історичних фактів виходить, що Шіло було важливим містом від часів Ісуса Навина до Давида, а опісля було знищене, покинуте і перестало існувати.
Датська археологічна експедиція в 1922-31рр. знайшла в розкопках Шіло черепки, датовані 1200-1050 рр. до Р.Х. і ніяких ознак більш давнього чи пізнішого поселення в цьому місці аж до 300-х рр. до Р.Х. Таким чином, розкопки підтверджують розповідь Біблії.
Запитання до теми:
Продовженням описання якого періоду розпочинається 1 кн. Царств?
Що нам відомо про діяльність первосвящеників протягом усього періоду суддів?
Охарактеризуйте правління Ілія та релігійно-суспільне становище Ізраїля в цей час.
Яке значення і протягом якого періоду часу в житті Ізраїля відігрівало м. Шіло?
Рекомендована література:
Троицкий И. Религиозное и государственное состояние евреев во время судей. –СПб., 1886.
4.5 Пророча пісня – молитва Анни. Її месіанський зміст
(1 Цар. ІІ, 1-10)
У своїй молитві праведна Анна дякує Богові за виконання її благань про дітородження. Провідна думка молитви: Господь – єдина істинна втіха і захист усіх смиренних, таких, що покладають на Нього надію людей, а також суворий і праведний суддя усім гордим і злим, що зухвало покладають надію лише на свої власні сили.
Молитва Анни є старозавітнім прообразом Пісні Богородиці: “Величає душа моя Господа… що зглянувся Він на покору Своєї раби, ось бо від нині ублажатимуть мене всі роди… Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих, наповнює голодних добром, а багатих пускає ні з чим…’’ (Лк.І,46–55). Близкість за змістом обох пісень пояснюється тим, що старозавітня Церква сприймала молитву праведної Анни як пророчий гімн і використовувала її під час богослужіння.
В пророчій пісні Анни обіцяне Богом “сім’я жони” (Бут. ІІІ, 15), Спаситель світу називається Помазаником, Месією (ІІ,10).
Християнські екзегети залишили тлумачення на деякі важливі месіанські місця пісні Анни. Бл. Феодорит у словах “неплідна сімох породила, а многодітна знесиліла” (ІІ,5) вбачає предзнаменування щедрих і багатих плодів Церкви Христової, тому що число сім символізує повноту. Бл. Феодорит вказує на слова “У небі Господь загримить, і розсудить Він кінці землі” (ІІ,10), як на пророцтво про друге пришестя Владики Христа і Страшний Суд.
Бл. Єроним: “… вознесе ріг Помазаника Свого (ІІ,10), – ці слова означають велич Царства Христового”.
Духовна глибина цього старозавітнього пророцтва стала причиною того, що Пісня праведної Анни була покладена в основу 3-ї пісні канонів на всенічному бдінні Православної Церкви. В каноні на свято Богоявлення читаємо: “Неплодная прежде и страдавшая безчадием, радуйся ныне, Христова Церковь; ибо водою и Духом у тебя родились сыны …” На Різдво Христове: “… Христу Богу возопиим, вознесый рог нам, свят еси Господь…” і ще: “Крепость даяй царем нашим Господь, и рог помазаных Своих возносяй, от Девы”.
Рекомендована література:
Св. Иоанн Златоуст. Пять слов об Анне // Избранные творения. Беседы на книгу Бытия в 2-х тт. – М., 1993.