Чудесний перехід євреїв через Йордан

( Іс. Нав. ІІІ, IV розд. )

Перехід через Йордан – перше велике чудо у вирішальний, переломний період в історії Ізраїля. Вступ в обітовану землю християнські екзегети завжди розглядали як прообраз вступу віруючих в Царство Боже. В обох випадках запорукою перемоги є віра в благість і любов Господа, який благословляє Своїх вірних дітей повнотою земних і духовних благ.

Описана подія викладається з особливою урочистістю. Підкреслюється, що все у цій важливій справі здійснюється за Божественним промислом і потребує активної участі народу Божого. Виконання Божих наказів супроводжується особливими знаменнями, як свого часу при виході з Єгипту. Бог зупиняє течію Йордану подібно до того, як суходолом провів народ Свій через Червоне море (Вих. XIV, 5-31). Подібно до того, як в пустелі Господь вів євреїв у стовпі хмари і вогню (Вих. ХІІІ, 21–22; Іс. Нав. ІІІ, 7), вибраний народ і тепер слідуєза ковчегом Завіту Божого.

У всьому підкоряючись мудрим наказам Ісуса Навина, народ все більше переконувався, що через їх вождя діє Сам Бог. Тому авторитет Ісуса Навина серед синів Ізраїля у вирішальний момент – підкорення Ханаану, був беззаперечним. “Того дня звеличив Господь Ісуса перед очима усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя” (Іс. Нав. IV,14).

Автор книги вказує на те, що перехід ізраїльтян через Йордан відбувся десятого дня першого місяця (нісан) – IV, 19, у період жнив пшениці в Палестині. В цей час Йордан як ніколи сильно виступає зі своїх берегів внаслідок танення снігів у гірській системі Ливану та Антиливану (ІІІ, 15), що робило переправу через річку цілого народу, зі звичайних людських міркувань, справою абсолютно неможливою.

Біблія оповідає, що вода стала неначе мур біля міста Адам(ІІІ, 16), котре знаходилось 26 км на північ від місця переходу народом ріки. Нижче м.Адам вода стекла в напрямку до Мертвого моря. Так ізраїльтяни отримали змогу перейти Йордан напроти Єрихону. В пам’ять про цю чудесну подію Ісус Навин наказав спорудити два монументи з 12-ти каменів кожен: на обох берегах ріки. І сказав він до ізраїлевих синів: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння? То познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан, бо Господь Бог ваш висушив воду Йордану” (IV, 21–23).

Це велике чудо було необхідне для зміцнення віри ізраїльтян в те, що майбутнє завоювання Палестини відбуватиметься за волею Божою, навіть стихії природи відступають перед вибраним народом.

Йордан у місці переходу його ізраїльтянами має досить високі обривисті глиняні береги. 1927 р. землетрус зруйнував їх так, що вода не могла проходити протягом цілої доби. Аналогічні явища повторювались не раз. Можливо, Бог вжив подібні засоби, щоб зупинити воду і для Ісуса Навина. Однак цей природній хід подій у жодному разі не позбавляє їх провіденціального значення. Це було велике чудо, яке сповнило жахом і без того наляканих ханаанеян (V, 1).

 

Запитання до теми:

Вкажіть на прообразне значення переходу євреїв через Йордан.

Наведіть свідчення книги про надзвичайний авторитет Ісуса Навина серед синів Ізраїля.

Які найбільш важливі обставини вище вказаної чудесної події?

Що було зроблено Ісусом для затвердження в пам’яті народу надзвичайної події?

 

Рекомендована література:

Лопухин А. Библейская история Ветхого Завета. – М.,1990.