МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕНЯ ПИТАНЬ ТЕМИ
Громадянство– це структурний елемент правового статусу особи, який розкриває головний зміст зв’язку людини і держави, взаємовідносин громадянина з державою та суспільством. У визначенні громадянства України, яке дається в преамбулі Закону “Про громадянство України”, підкреслюється правовий характер зв’язку особи й Українською державою. Громадянство – правовий, а не фактичний стан. Громадян держави не можна розглядати як сукупність осіб, що проживають на її території, оскільки за цією ознакою останні утворюють населення країни – категорію демографічну. Терміном “населення” охоплюється не тільки громадяни певної держави, а й іноземці та особи без громадянства, які проживають в країні. Громадянином держави є особа не в силу того, що проживає на її території, а внаслідок існування між особою і державою певних правових зв’язків.
Законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах:
· єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
· запобігання виникненню випадків без громадянства;
· неможливості позбавлення громадянина України громадянства України;
· визнання права громадянина України на зміну громадянства;
· неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним із подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України іншим з подружжя;
· рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
· збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
В межах вказаної теми студенти мають вивчити підстави набуття українського громадянства, умови прийняття в громадянство, а також умови втрати та припинення українського громадянства.
Ст. 11 Закону про громадянство України зазначає, що підставами набуття громадянства є:
1) народження;
2) походження;
3) прийняття до громадянства України;
4) поновлення громадянства України;
5) інші підстави, передбачені міжнародними договорами України, які ратифіковано Верховною Радою України.
Даний перелік підстав для набуття громадянства є вичерпним. Це означає, що жодні інші заокнодавчі чи підзаконні акти не можуть встановлювати додаткових підстав набуття громадянства, або ж скасувати чи обмежувати їх дію.
Громадянство України припиняється:
· внаслідок виходу з громадянства України;
· внаслідок втрати громадянства України;
· за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
За ст. 4 Конституції в Україні існує єдине громадянство, що є однією з основних засад розбудови суверенної і незалежної демократичної держави. Україна сприйняла поширену в цивілізованому світі позицію, що громадянство - це не просто правовий взаємозв'язок людини і держави, а невід'ємне право людини, яке держава зобов'язана визнавати і поважати.
Конституція та закони України ввібрали в себе міжнародно-правові норми з питань громадянства, які зафіксовані у міжнародних актах універсального і спеціального характеру, а саме: у Статуті ООН, Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 р., Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 7 березня 1966 р., Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979 р., Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 р., Гаазькій конвенції щодо врегулювання окремих питань, пов'язаних з колізією законів про громадянство від 12 травня 1930 р., Конвенції Ради Європи про скорочення випадків множинного громадянства і про військовий обов'язок у випадках множинного громадянства від 6 травня 1963 р., Європейській конвенції про громадянство від 7 листопада 1997 р.
Отже, громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Джерела, рекомендовані до заняття:
1. Європейська Конвенція про громадянство. Міжнародний договір від 7 листопада 1997 року. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. - №11: Законодавство України про громадянство.
2. Загальна декларація прав людини. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948.
3. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
4. Конституція України: Офіц. Текст: Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина: Навч. посібник /Авт.-упоряд. М.І.Хавронюк. – К.: Парламент. Вид-во: 1999. – 544. – (Законодавство: нормат.док. та комент.).
5. Про громадянство України: Закон України від 18 січня 2001р. //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №13.
6. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 8 вересня 2005 року. №2866-1У //Урядовий кур’єр. – 2005. – 19 жовтня.
7. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996р., зі змінами і доповненнями //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №47.
8. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11 грудня 2003 року. //Урядовий кур’єр. – 2004. – 15 січня.
9. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23 квітня 1991р. із змінами і доповненнями, які вносилися законами 19 лютого і 23 квітня 1992р., 5 травня і 23 грудня 1993р., 22 грудня 1995р., 17 грудня 1996р.
10. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 року. //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №20.
11. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини» 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР // Відом. Верх. Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
12. Про приєднання України до Конвенції про статус апатридів: Закон України від 11.01.2013 № 23-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 10, ст.101
13. Про приєднання України до Конвенції про скорочення безгромадянства: Закон України від 11.01.2013 № 22-VII // (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 10, ст.100.
14. Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою: Закон України від 17.04.2014 № 1223-VII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 26, ст.896
15. Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15 квітня 2014 року // Відомості Верховної Ради України. - 2014. - № 26. - ст.892.
16. Авер*янов В. Забезпечення прав і свобод людини – пріоритетна орієнтація адміністративної реформи в Україні // Юридичний вісник. – 2000. - №2.
17. Антонович М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини : монографія / М. Антонович. – К. : КМ Academia, 2000. – 262 с.
18. Бабкін В.Д. Соціальна держава та захист прав людини //Правова держава. Щорічник наук. Праць. – Вип.9. – К., 1998.
19. Білоскурська О. В. Конституційний обов'язок додержуватися Конституції України та законів України : [монографія] / О. В. Білоскурська. – Чернівці : Книги-XXI, 2011. – 200 с.
20. Бойцова В.В. Служба защиты прав человека и гражданина: мировой опыт. М., 1996.
21. Бородін І. Права та свободи громадян, їх класифікація, гарантії реалізації //Право України. – 2001. - №12. – с.32.
22. Витрук Н.В. Статус личности в политической системе общества//Политология. – М., 1993.
23. Гетьман В.П., Килимник Ю.В. Що таке свобода і право у демократичній державі? Бесіди про Конституцію. – К., 1996.
24. Гладких В. И. Социальные права граждан Украины: конституционно-правовой аспект : монография / В. И. Гладких. – Харьков : Факт, 2005. – 368 с.
25. Гориславський К. Гарантії права людини на самозахист життя та здоров*я //Право України. – 2001. - №12. – с.35.
26. Горян Е.В. Органи місцевого самоврядування в конституційно-правовому механізмі забезпечення прав і свобод громадян України: Автореф.дис.канд.юрид.наук /Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2005.
27. Грушевський М. Початки громадянства. Генетична соціологія. – Відень, 1921.
28. Домбровська О. Зміст конституційного права на життя людини і громадянина //Право України. – 2002. - №5. – с.37.
29. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Видання друге. – Харків: Консум, 2001. – 464с.
30. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини) //Право України. – 2001. - №1. – с.34.
31. Ковалишин І.Г. Правовий статус біженців в Україні: проблеми теорії та практики: Автореф.дис.канд.юрид.наук /Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2005.
32. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 336. – Бібліогр.: С. 325-329.
33. Марцеляк О. Контрольно-наглядові органи в конституційно-правовому механізмі забезпечення основних прав і свобод громадян України. Автореф. канд. дис. Харків, 1997
34. Мінюков А. Система органів державної влади, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина: їх повноваження //Право України. – 2002. - №4. – с.61.
35. Науково-практичний коментар Закону України «Про громадянство України». – К.: «МП Леся», 2002. – 251с.
36. Основи демократії. Права людини та їх забезпечення в умовах суспільних змін: Навч.посіб. /О.В.Філонов, В.М.Субботін, В.В.Пашутін, І.Я.Тодоров. – К.: Знання, 2006. – 215с.
37. Пащук Т. І. Право людини на ефективний державний захист її прав та свобод / Т. І. Пашук. – Л. : Край, 2007. – 220 с.
38. Полховська І. К. Конституційний принцип рівності людини і громадянина в Україні : монографія / І. К. Полховська. – Полтава : Полтав. літератор, 2009. – 200 с.
39. Права человека. Учебник для вузов /Ответственный редактор – член-корр.РАН, доктор юридических наук Е.А.Лукашева. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М), 2001.
40. Правові засади формування та розвитку гендерного середовища в Україні : монографія / кол. авт.: Ю. С. Шемшученко [та ін.] ; за заг. ред.: Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К. : Юрид. думка, 2010. – 352 с.
41. Присяжнюк Т. Система Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини – унікальний інструмент захисту порушених прав //Право України. – 2001. - №6. – с.32.
42. Пунда О. О. Право на свободу : монографія / О. О. Пунда. – Хмельницький : Евріка, 2006. – 248 с.
43. Рабінович П. М. Права людини і громадянина : навч. посіб. / П. М. Рабінович, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2004. – 464 с.
44. Рабінович С. Права людини «першого покоління» і канонічні джерела християнтства //Право України. – 2001. - №3. – с.50.
45. Свобода інформації в Україні: удосконалення законодавства і практики. – Х. : Права людини, 2009. – 180 с.
46. Сенюта І. Я. Право людини на охорону здоров'я та його законодавче забезпечення в Україні / І. Я. Сенюта. – Л. : ПАІС, 2007. – 224 с.
47. Тацій В. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини – головний конституційний обов*язок демократичної, правової, соціальної держави //Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №4.
48. Тодика О. Ю. Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні. — К., 2004.
49. Тодика Ю.М. Громадянство України: конституційно-правовий аспект: Навчальний посібник. – Х.: Факт, 2002. – 254с.
50. Тодыка Ю. Н. Конституционно-правовой статус человека и гражданина в Украине / Ю. Н. Тодыка, О. Ю. Тодыка. – К. : Ін Юре, 2004. – 368 с.
51. Шемшученко Ю.С. Конституція України і права людини //Право України. – 2001. №8.
ТЕМА 4. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНОЗЕМЦІВ, ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА ТА БІЖЕНЦІВ В УКРАЇНІ
Лекція (2 год.)
Правове положення іноземних громадян і осіб без громадянства в Україні. Законні підстави перебування та проживання іноземців та осіб без громадянства на території України. Умови та порядок імміграції в Україну, отримання дозволу на імміграцію. Права, свободи та обов’язки іноземців т осіб без громадянства в Україні.
Статус біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту. Умови набуття, втрати та позбавлення статусу біженця в Україні. Статус закордонних українців.
Семінар (2 год.)
І. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:
1. Правове положення іноземців та осіб без громадянства в Україні.
2. Поняття та особливості імміграції в Україну. Дозвіл на імміграцію та квота імміграції. Статус іммігранта.
3. Правовий статус біженців в Україні. Умови надання статус біженця.
4. Підстави втрати та позбавлення статусу біженця та статусу особи, яка потребує додаткового захисту в Україні.
5. Визначення статусу осіб, які потребують тимчасового захисту, їх права та обов’язки в Україні.
ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.
Завдання для самостійної роботи:
52. Визначте особливості правового статусу іноземців та осіб без громадянства.
53. Навести приклади конституційних прав, якими не наділені ці категорії осіб в Україні.
54. Як співвідносяться категорії особа, громадянин, іноземець?