Основні види ризиків

Існування безлічі ознак ризику, неоднозначність термінології, що застосовується, труднощі з розмежуванням окремих видів ризиків тісно пов'язані з відсутністю в економічній теорії єдиної, загальноприйнятої, вичерпної класифікації екологічних ризиків. Нарис.3.1 пропонується класифікація екологічних ризиків.

В останні десятиріччя різко зростає частка екологічних ризиків.

Екологічний ризик - це загроза (можливість) несприятливих змін навколишнього природного середовища внаслідок (під впливом) соціально-економічної діяльності людини. Втрати від екологічних ризиків за даними як вітчизняних, так і зарубіжних досліджень є досить значними. Але, незважаючи на високий рівень ризику, саме застосування інноваційних технологій покликане покращити як економічне, так і екологічне становище в країні, адже успіхи науково-технічного прогресу дозволяють зменшити шкідливі викиди, обмежити застосування у виробництві складно відтворюваних або невідтворюваних ресурсів, а отже, знизити екологічні ризики.

Докладніше зупинимось на роз'ясненні інноваційного ризику, бо саме цей тип ризику сприяє відбору найсильніших шляхом конкурентної боротьби, яка стимулює появу нових стратегічних ініціатив, примушує визначати нові потреби суспільства, випускати нові товари, впроваджувати нові технології, шукати нові види діяльності, виходити зі своєю продукцією на нові ринки збуту.

Перше місце серед факторів економічного зростання займають інвестиційна та інноваційна діяльності, вміння створити і широко використовувати конкурентоспроможні технології у сферах національного виробництва, послуг, інфраструктури та ринку. Це стосується і екотехнологій, на розробку яких виділяється в середньому 5-10% від загального рівня фінансування інноваційної діяльності багатьох високорозвинених країн (в Україні - менше 1%). Динаміка інноваційної активності промислових підприємств України зображена на рис. 3.2.

1 - усього інноваційно-активних підприємств; 2 - проводили механізацію і автоматизацію; З - впровадили нові технологічні процеси; 4 -освоїли виробництво нових видів продукції

Рис. 3.2. – Динаміка інноваційної активності промислових підприємств України

Відомо, що всім видам економічної діяльності притаманний певний ризик, але ризик, пов'язаний з інноваційною діяльністю, є особливо значним, адже специфічний зміст інновації складають зміни, а все, що пов'язане зі змінами, має великий ступінь невизначеності і, отже, характеризується великим ризиком.

Під інноваційним ризиком слід розуміти загрозу втрат ресурсів (виробничих, фінансових, інтелектуальних, кадрових, інформаційних, інтерфейсних та інших) конкретними суб'єктами інноваційного процесу (інноваційної діяльності).

Впровадження інновацій обумовлює значний ризик (інноваційний ризик) для всіх суб'єктів інноваційного процесу. Можливі прояви ризику для основних суб'єктів інноваційного процесу наведено в табл. 3.2.

Інноваційний ризик можна класифікувати за різними ознаками:

- за сферами проявів (економічні, політичні, екологічні, соціальні, технологічні);

- за масштабами впливу (державний, регіональний, галузевий, окремих суб'єктів господарювання);

- за належністю до учасників інноваційної діяльності (Інвестор, одержувач інвестицій, споживач, суспільство та інші);

- за формами інвестування в новації (реальне або фінансове інвестування);

- за джерелами інвестування новацій (внутрішні, залучені, запозичені кошти);

- за механізмами інвестування новацій (реінвестування прибутку, інвестування за рахунок амортизаційних відрахувань, позик і кредитів, облігацій підприємства, емісії цінних паперів, розширення уставного фонду, ризик венчурного фінансування новацій, селенгу, інвестування з коштів від розміщення паперів на вторинному ринку);

- за джерелами виникнення (систематичний, несистематичний);

- за видами виробничо-збутової діяльності суб'єкта інноваційної діяльності (ресурсний, виробничий, транспортний, торговельний тощо);

- відносно джерел ризику до суб'єктів інноваційної діяльності (внутрішній, зовнішній).