Ризик як вимір небезпеки

При визначенні поняття «ризик»відштовхуються від базового поняття «небезпека»,що означає об'єктивно існуючу можливість негативного впливу на розглянутий об'єкт, який може завдати якого-небудь збитку, шкоди. У свою чергу, поняття збиткупов'язується з погіршенням стану і навіть загибеллю чи руйнуванням об'єкта, порушенням нормального режиму його функціонування, розвитку та інших наслідків, що характеризуються певним рівнем втрат. У зв'язку з цим ризикрозуміють як кількісну міру небезпеки.

Існують три групи екологічної небезпеки:

• соціально-екологічна (пов'язана з погіршенням середи мешкання людей, що відбивається на показниках їхнього здоров'я і благополуччя, а також з ризиком погрози здоров'ю і життю людей, обумовленим можливістю техногенних аварій, природних стихійних лих, епідемій і інших небезпечних явищ);

• біосферно-екологічна (ландшафтно-екологічна) (пов'язана з погрозою
порушення природної рівноваги, деградацією ландшафтів, зникненням видів рослин і тварин і т.д. );

• ресурсно-екологічна (пов'язана з погрозою погіршення природно-ресурсного

потенціалу, деградацією природних ресурсів, втратою ресурсами властивості поновлення, їхнього забруднення і т.д.). У кожній групі видів ресурсів можна виділити різновиди по територіальних і тимчасових масштабах прояву, гостроті ситуації, характеру динаміки і тенденцій екологічно небезпечних явищ, по характеру джерел небезпеки і деяких інших характеристик.

У промисловій безпеці виділяють індивідуальні ризики,що виражаються тільки частотою виникнення (імовірністю) вражаючих впливів певного виду в точці перебування індивідуума.

На рівні регіонів і держав виділяють соціально-економічні ризики, які виражаються загальною кількістю смертей за рік у розрахунку на 1 тис. чол., що обумовлено недостатнім рівнем економічного розвитку і його наслідками (недоїданням, низьким рівнем життя і т. ін.).

Кількісною мірою можливості настання події є імовірність,тобто поняттю ризик надається значення, яке кількісно виражається імовірністю настання несприятливої події протягом певного проміжку часу.

Зокрема у поняття «ризик» поряд з імовірністю настання несприятливої події вкладається й інше, пов'язане з цією подією характеристика - розмір завданогозбитку. Це приводить до трактування кількісної міри ризику як математичного очікування збитку, що визначається як множина можливих несприятливих подій (величина середнього ризику).

Подібне трактування ризику знаходить широке застосування в соціально-економічних дослідженнях, де ризикрозглядається як величина збитків чи недоотриманого прибутку, втрат об'єктом частини ресурсів, недоодержання доходів

і т. ін. унаслідок можливих несприятливих подій, що можуть відбутися з відомою імовірністю. Наприклад, при аналізі сейсмічних небезпек величина ризику визначається як середньоочікувані втрати будинків і споруджень (як правило, виражені у вартісній формі) при відомих ймовірностях сейсмічних коливань різної інтенсивності.

Таким чином, у різних сферах діяльності ризикє мірою небезпеки та імовірністю несприятливої події, а також діяльністю в умовах невизначеності; оцінюється він через величину можливих втрат (збитків) (матеріальних, людських, інформаційних і т. ін.).

У кінцевому підсумку величина ризику визначається величиною можливого збитку навіть у тих випадках, коли на це немає прямих указівок. Разом з тим про збиток йдеться в тих випадках, коли ризик визначається відносною кількістю загиблих чи померлих і коли мова йде лише про імовірність прояву несприятливої події. За цими підходами під тлумаченням ризику майже завжди розуміють натуральний, а найчастіше вартісний збиток, виражений у вартісному еквіваленті -чи загибель людей, чи руйнування природного середовища, чи втрата інформації тощо.

Якщо збиток дорівнює нулю при настанні несприятливої події, то об'єкт не зазнає ризику. Аналогічна ситуація має місце і при нульовій імовірності настання події, хоча можливий збиток від неї був би величезним. Ситуація сприймається як небезпечна, ризикова тільки в тих випадках, коли імовірність несприятливої події і можливий збиток від її прояву відмінні від нуля чи реальні в життєвому розумінні.

Подібне «двовимірне» тлумачення ризику обумовило загальні принципи й етапи його аналізу і дослідження, а також підходи до розроблення і прийняття управлінських рішень, спрямованих на зниження, запобігання ризику несприятливих подій, а отже, і можливого збитку від них.

Як кількісну міру ризику доцільно використовувати показник, що одночасно враховує дві характеристики несприятливої події - імовірність її настання і величину завданого нею збитку. Найбільш поширеною мірою ризику є показник середнього ризику,що розраховується за формулою

R=РіХі

де R- кількісна міра ризику (середній ризик), виражається в тих самих одиницях, що і збиток;

Рі- імовірність одержання збитку Хі у результаті настання якої-небудь несприятливої події (групи подій);

Хі- величина збитку у вартісному вираженні;

n- кількість можливих варіантів збитків, що можуть бути при настанні несприятливої події, включаючи і нульовий збиток.