ТЕМА: МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНА СИСТЕМА ТА ЕТАПИ ЇЇ РОЗВИТКУ
ПЛАН
1. Світова валютна система як форма організації валютної системи
2. Етапи розвитку міжнародної валютної системи
3. Валютний кошик СДР
Рекомендована література:
1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: навч. посіб.- К.: „Академія”, 2009.-с.365
2. Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник/ За науковою ред. доктора економ, наук, проф. В. Г. Федоренка. - К.: Алерта, 2009. Глава 22 Т. 22.2
1. Світова валютна система (СВС) - це валютно - фінансовий механізм зовнішньоекономічних зв'язків і форма організації міжнародних валютних відносин, закріплена міждержавними угодами.
СВС базується на функції світових грошей. Вони служать світовим платіжним коштом, світовим купівельним коштом і матеріальним втіленням суспільного багатства.
У ролі світових грошей у різні періоди часу виступали:
1) золото;
2) найбільш сильна і стійка валюта окремих країн. У 19 столітті і до 1-ї світової війни - це англійський фунт стерлінгів. Після 2-ї світової війни - долар США.
3) використовуються спеціальні права запозичення (з 70 -х років) шляхом порівняння середньозваженого курсу однієї валюти до визначеного набору інших валют. З 1січня 1981р. по 1996 р. валютний кошик включав 5 валют: 40% - долар США; 21% - марка ФРН; 17% - японська йєна; 11% - англійський фунт стерлінгів; 11% - французький франк.
4) ЕКЮ - грошова одиниця країн Європейського союзу.
Міжнародна валютна система — це форма організації валютних відносин у межах світового господарства. Вона виникла наприкінці ХХ ст. в результаті еволюції світового ринку, юридично закріплена міждержавними угодами і обслуговує взаємний обмін результатами діяльності національних економік.
Основними елементами міжнародної валютної системи є:
- національні і колективні резервні валюти;
- склад і структура міжнародних ліквідних активів;
- умови взаємної конвертованості валюти; форми міжнародних валютних ринків і світових ринків золота;
- міждержавні організації, що регулюють валютно-фінансові відносини (МВФ, МБРР та ін.).
Головною ланкою міжнародної валютної системи є світові гроші. Вони є логічним продовженням внутрішніх грошей, вищою формою їх функціонального застосування.
Міжнародну валютну систему становлять два головних грошових блоки: резервні національні валюти (валюти найбільші розвинутих країн світу, зокрема: американський долар, німецька марка, японська єна, англійський фунт стерлінгів та ін.) і наднаціональні валюти (колективні валюти, наприклад ЄВРО).
Головна функція міжнародної валютної системи — ефективне опосередкування платежів за експорт та імпорт між окремими країнами і створення сприятливих умов для розвитку міжнародної системи виробництва й поділу праці.
Міжнародна валютна система є динамічною системою, що постійно розвивається, змінюється, еволюціонує. Напрями її еволюції визначаються провідними тенденціями трансформації економіки західних країн, змінами умов і потреб світового господарства в цілому.
2. Еволюція розвитку Світової валютної системи:
1.Перша світова валютна система - Паризька (1867 р.)склалася ще в 19 столітті - у вигляді “золотого стандарту” – при якому міжнародними грошима було золото, не існувало ніяких угод, що регулювали би валютні відносини.
2. На Генуезькій конференції в 1922 році – було укладено міжнародну угоду, яка документально оформила світову валютну систему, ввівши “золотодевізний стандарт”- який передбачав обмін провідних валют світу на золото за фіксованими співвідношеннями. Проіснувала ця система до років “великої депресії ” (1930 роки).
3. У місті Бреттон-Вудс (США) 1944 рік – були узгодженні основні принципи валютно-фінансового устрою, відомого як Бреттон-Вудська валютна система – при якій була введена взаємна оборотність валют основних капіталістичних країн, поряд із золотом як світові резервні та розрахункові валюти використовується долар США (в основному) та фунт стерлінгів Великобританія (менше).
4.Четверта валютна система вступила в дію з квітня 1978 року і отримала назву Ямайська валютна система, яка була прийнята на Ямайці в місті Кінгстоун. Особливістю її – переважаюче становище долара США на світовому ринку; ця світова валютна система грунтується не на золоті, а на обігу паперових і кредитних грошей.
У Європі створено регіональну валютну систему – Європейську валютну систему, яка була створена країнами – членами Європейської співдружності, щоб протистояти гегемонії долара США у світовій валютний системі, а також для забезпечення чіткого співвідношення курсів національних валют країн ЄС для підтримки інтеграційних процесів. Механізм дії Європейської валютної системи включає три основні елементи:
1.Європейська валлютна одиниця – ЄВРО.
2.Режим сумісного коливання валютних курсів.
3.Європейський фонд валютного співробітництва.
3. ВАЛЮТНИЙ КОШИК (ВАЛЮТНАЯ КОРЗИНА) - набір національних валют, який використовується при котируванні іноземної валюти і для визначення валютного курсу національної чи міжнародної (регіональної) колективної валюти. Валютний кошик дає змогу визначити купівельну спроможність національних валют, загальноекономічні умови обміну. Частку валюти певної країни у валютному кошику визначають за питомою вагою ВНП (або зовнішньоторговельного обороту) цієї країни у сукупності ВНП (відповідно – зовнішньоторговельного обороту) усіх країн, що беруть участь у розрахунках цього показника. Валютний кошик складається, як правило, з п'яти національних валют (американський долар, німецька марка, японська ієна, французький франк, англійський фунт стерлінгів) та ЕКЮ, а з 1999р.-євро.
СДР - (англ. special drawing rights, SDR, SDRs) — резервний та платіжний засіб, що емітується Міжнародним Валютним Фондом (МВФ). Існує лише у безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках.
СДР були створені МВФ в 1969 році, для підтримки Бретон-Вудської системи обмінного курсу. Країні, що брала участь у цій системі потрібні були офіційні резерви — урядові або центральні банківські капіталовкладення у формі золота і загальноприйнятих іноземних валют, які могли б бути використані, щоб донести чисту валюту на міжнародний валютний ринок, з метою збереження його обмінного курсу. Світовий попит на два ключових резервних активи — золото і долар США — довели неадекватність світового торгівельного та фінансового розвитку, що мали місце в той час. Таким чином, світова спільнота вирішила створити резервні активи під протекцією МВФ.
Сьогодні SDR має обмежену сферу використання таку, як резервний актив, також їх головна функція — служити як розрахункова грошова одиниця МВФ і деяких інших міжнародних організацій. SDR є ані валютою, ані вимогою на МВФ. Це, швидше, потенційна вимога на взаємокорисних валютах членів МВФ. Власники SDR можуть одержати ці валюти в обмін на їхні SDR двома шляхами:
- через угоду про добровільний обмін між членами,
- через переназначення членів МВФ з сильними зовнішньоекономічними позиціями, щоб розповсюдити SDR від членів із слабкими зовнішньоекономічними позиціями.
Питання для самоконтролю:
*1. Що являли собою біметалеві і монометалеві грошові системи?
*2. Що являла собою міжнародна система світового стандарту і які його види існували?
*3. Чому і коли зникає система золотого стандарту?
*4. Що являли собою валютні блоки?
*5. Коли і чому виникають перші валютні зони?
*6. Коли була утворена міжнародна Бреттон-Вудська валютна система і які її основні ознаки?
*7. Що являє собою Ямайська валютна система і чим вона відрізняється від Бреттон-Вудської системи?
*8. Що являє собою Європейська валютна система і коли вона була створена?
**9. Яким був розвиток Європейської валютної системи і чим вона характеризується сьогодні?