ТЕМА: РОЗПОДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ. СПОЖИВАННЯ І НАГРОМАДЖЕННЯ
ПЛАН
1. Суть та роль розподілу в процесі відтворення
2. Джерела і розподіл національного доходу.
3. Споживання і заощадження
Рекомендована література:
1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: навч. посіб.- К.: „Академія”, 2009.-с.365
2. Орехівський Г.А. Політекономія: Навч. посібн. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2010. стор. 339-343.
3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник. За ред.. Г.Н.Климко, В.П. Нестеренко, - 2-ге вид. –К., 2007. Розд. 4, Тема 17. ст. 302-314.
1. Сучасна західна економічна наука розглядає безперервність виробництва в масштабах суспільства через модель економічного обороту продуктів і доходів.
У ринковій економії всі блага, що здійснюють економічний оборот, мають двояку форму: натурально – речову та грошову. Ці форми співіснують і мають різну спрямованість.
Вихідним пунктом в економічному обороті благ є домогосподарства, які для того, щоб мати споживчі блага, пропонують на ринку ресурсів землю, працю, капітал, підприємницькі здібності. Вони ж сплачують державі податки, а від неї отримують заробітну плату, трансфертні платежі.
Підприємства сплачують державі податки, а отримують від неї дотації, субвенції, якщо підпадають під систему пільг. Між підприємствами і домогосподарствами можуть існувати безліч посередників. Це модель економічного обороту закритої національної економіки. На практиці вона ускладнюється взаєминами з іншими країнами, які впливають на функціонування різних економічних суб’єктів.
2. Джерелом національного доходу є праця людини. Впродовж багатьох століть ведеться дискусія щодо сфери створення НД. Меркантилісти стверджували, що НД створюється лише у сфері торгівлі, а фізіократи таким джерелом вважали сільське господарство. Класики такою сферою вважали матеріальне виробництво. Ще повніше сферу створення НД визначив Маркс, долучивши до неї сферу послуг. На думку сучасних вчених, будь – яка праця є продуктивною, отже створює національний дохід. Тому його виробниками вважають усіх зайнятих у сфері матеріального і нематеріального виробництва, в тому числі військових, чиновників та інші категорії населення.
НД образно називають «національним пирогом», який треба розподілити між окремими верствами населення. Розподіл НД охоплює всі сфери суспільного виробництва:
- безпосереднє виробництво,
- розподіл,
- обмін,
- споживання.
У процесі безпосереднього виробництва результатом розподілу НД є поділ його на необхідний і додатковий продукт: НД = V + M
Суспільний продукт : W = C + V + M
С – перенесена вартість
V - необхідний продукт
M – додатковий продукт
На стадії розподілу необхідний і додатковий продукти розпадаються на первинні доходи у формах зарплати, прибутку, %, ренти тощо. Серед них відокремлюють трудові і нетрудові.
Після розподілу НД відбувається його перерозподіл. Він здійснюється через механізм ціноутворення, сплати податків тощо. На основі цього перерозподілу формуються вторинні доходи (пенсії, стипендії, допомога).
3.Внаслідок розподілу та перерозподілу НД утворюються кінцеві доходи, які використовуються для споживання і нагромадження.
Споживання являє собою загальну кількість товарів, куплених та спожитих протягом певного періоду. Рівень споживання залежить від суб’єктивних і об’єктивних факторів:
- психологічна схильність людей до споживання,
- рівень доходу,
- рівень цін,
- норма відсотку тощо.
Проте люди прагнуть не тільки споживати, а й заощаджувати.
Заощадження являє собою частину доходу, яка не споживається. Заощадження полягає в основу інвестування. Частина заощаджень йде у невиробниче споживання, а частина у виробниче, що є необхідною умовою розширеного відтворення. Виробниче нагромадження використовується для будівництва нових заводів, залізниць, оснащення діючих новою технікою.
Основним джерелом нагромадження слугує додатковий продукт, тобто прибуток.
Найважливішим елементом фонду нагромадження є саме амортизаційний фонд, частка якого у 90 – х роках зменшилась з 10 – 12 % від ВВП, що вважалося нормою , до 3 – 4%. Тому в Україні не забезпечувалось навіть просте відтворення основних фондів, а показник їх зношування перевищував показник їх впровадження. Така ситуація склалась внаслідок глибокої економічної кризи і недалекоглядної економічної політики уряду.
Питання для самостійного опрацювання:
1. Особисті доходи.