УМОВИ ФОРМУВАННЯ
ТЕМА : РИНОК: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА
ПЛАН
1. Ринкові відносини, їх суб’єкти.
2. Ринок, його сутність.
3. Функціі ринку.
Рекомендована література:
1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: навч. посіб.- К.: „Академія”, 2009.-с.365
2. Орехівський Г.А. Політекономія: Навч. посібн. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2010. стор. 135-141.
3. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. Розд. 2 Т. 2., Розд. 8 Т. 8.1.
1. Складовою ринкової економіки є ринкова система. Ринкова система — це система ринків, цін і конкуренції. Саме система ринків, цін і конкуренції забезпечує координуючі й організаційні механізми, що виключають капіталістичний хаос у ринковій економіці, який породжують свобода підприємництва і вибору.
Ринкові відносини — це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів.
Ринкове господарство є середовищем, в рамках якого відтворюються і панують відносини товарного виробництва. В економічній системі ринкове господарство є сферою обміну, сукупністю купівлі – продажу, які відображають баланс попиту та пропозиції, рівновагу для господарських суб’єктів.
В ринковому господарстві є 2 фактори, що спонукають всіх учасників виробництва працювати сумлінно і високо ефективно – це:
- реальна можливість значного економічного зиску, виграшу на основі підприємливих управлінських задумів;
- реальна можливість провалу, тобто неминучої економічної відповідальності за прийняті рішення.
Існують такі основні принципи ринкової економіки:
1. Принцип вільної економічної діяльності ( підприємництво)
2. Принцип державного регулювання ринку та ринкових відносин
3. Принцип примата споживача
4. Принцип ринкового вільного ціноутворення
5. Принцип договірних контрактних відносин
6. Принцип відкритості економіки
7. Принцип конкуренції
Суб’єктами ринкової економіки можуть бути:
- практично кожен індивідуум, як фізична особа, що не обмежена законом у дієздатності;
- групи громадян (партнерів);
- трудові колективи;
- юридичні особи всіх форм власності.
В останні десятиліття суттєво змінилася роль певних суб’єктів господарського життя. Технологічні зрушення у виробництві значно зменшили можливості й переваги великосерійного виробництва, гігантських підприємств та об’єднань. Водночас життєздатність малих форм господарювання суттєво зростає.
Першорядною умовою функціонування ринкової економіки та забезпечення її подальшого розвитку є наявність самостійних, економічно відповідальних товаровиробників, які повинні мати свободу для господарювання.
2. Ринок є складовою частиною, компонентом ринкового господарства.
Ринок – це економічні відносини між товаровиробниками і покупцями з приводу купівлі-продажу товарів. Ринок – це функціональна форма економічних зв’язків між господарюючими суб’єктами, які утворюють єдину економічну систему, конкретну форму господарської діяльності. Суть ринку полягає у відтворенні ринкових відносин.
В вузькому розумінні ринок – місце, де покупці та продавці взаємодіють, щоб визначити ціни та кількості певного товару або послуги.
Ринок вирішує 3 основні економічні завдання: що, як і для кого виробляти.
- Які товари та послуги виробляти визначають продавці та покупці.
- Як виробляти товари визначає конкуренція між виробниками. Конкуренція спонукає всіх товаровиробників зменшувати витрати виробництва через запровадження нової техніки, технології, організації виробництва, тощо.
- Для кого саме виробляти товари визначає попит.
Отже, ринок забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням, пропорційність процесу відтворення, його цілісність, суспільне визначення створеного продукту, суспільного характеру праці, що втілюється в ньому.
Поняття «вільний ринок» має трактування: надання права вільного вибору споживачеві того чи іншого блага у межах його доходів і рівня цін, що склалися.
Це має забезпечити:
- по-перше, незалежність економічного суб’єкта від владних структур;
- по-друге, вільний вибір товару;
- по-третє, диктат на ринку споживача, а не виробника.
Ринок, є складним утворенням, яке, з одного боку, є сферою обміну, сукупністю процесів купівлі-продажу, баланс між якими досягається за рахунок цін, а з другого – забезпечує зв'язок між виробництвом і споживанням.
Для нормального функціонування реального ринку потрібні певні умови. До них належать:
1) наявність суб’єктів ринкових відносин, які, будучи економічно та юридично незалежними, можуть вступати у рівноправні партнерські відносини з приводу купівлі-продажу.
2) еквівалентний обмін товарі. Ринок не передбачає економічної допомоги, пільг.
3) конкуренція, яка надає усім господарюючим суб’єктам можливість вільної підприємницької діяльності, свободи вибору покупців, примушує підприємців, використовувати найпередовішу техніку і технологію, сприяючи цим зменшенню витрат виробництва, підвищенню ефективності економіки.
4) вільне ціноутворення, яке, будучи елементом конкуренції та головним механізмом регулюючої функції ринку, сприяє поєднанню інтересів господарюючих суб’єктів, стимулюючи їх раціонально використовувати елементи виробництва.
5) реальна інформація про ринок і його суб’єктів.
3. Ринок, який ґрунтується на правових засадах, є економічною «технологією», за допомогою якої створюються умови для ефективного господарювання. Такі конкретні прояви ефективності, як продуктивність праці, якість роботи, економічність виробництва, НТП, значною мірою зумовлюються ринково-конкурентним середовищем.
Конкурентна ринкова система виконує важливі організаційні та економічні функції. До них належать:
1. Саморегулювання економіки – забезпечення зв’язку і пропорційності між виробництвом і споживачами.
2. Ціноутворення – формування ринкової ціни на основі вартості під впливом попиту та пропозиції, які відображають корисність товару і витрати на його виробництво.
3. Стимулювання виробників до створення товару з найменшими витратами та найбільшими доходами, продовження досягнень НТП.
4. Сприяє формуванню єдиного економічного простору.
5. Сануюча – ринковий механізм постійно очищує економіку від неефективно функціонуючих підприємств. В результаті санації підвищується ефективність, рівень життя, змінюється структура економіки, зростає стійкість народного господарства.
6. Посередницька – ринок встановлює зв'язок між виробниками та споживачами, дозволяє їм знайти найбільш оптимальний варіант вибору.
7. Інформаційна – ціни, що складаються на ринку, дають об’єктивну інформацію всім учасникам господарської діяльності щодо стану ринкової кон’юнктури.
Таким чином, через свої функції конкурентна ринкова система намагається дати відповіді на три ключові питання економіки.
Закони та принципи, за якими діє ринкова економіка, виконують інтеграційну роль, сприяють формуванню єдиного економічного простору.
До умов функціонування ринку відносять:
- розвинене товарне виробництво;
- незалежність економічних суб’єктів;
- існування економічної конкуренції;
- існування ринкової інфраструктури;
- наявність правової бази.
Питання для самоконтролю:
*1. Чому в науковій літературі немає однозначної дефініції ринку?
**2. Яке визначення ринку з огляду на його основні функції і роль у системі суспільного виробництва є найбільш точним і повним?
*3. Хто є суб'єктом ринку?
*4. Як можна охарактеризувати основних суб'єктів, які діють на ринку?
**5. Хто з видатних науковців XX ст. вперше визнав недостатність ринку як саморегулятивного механізму?
*6. У чому полягає ціноутворювальна функція ринку?
*7. У чому полягає стимулююча функція ринку?