ТЕМА : ІНФЛЯЦІЯ
ПЛАН
1. Суть та види інфляції.
2. Наслідки інфляції
3. Методи стабілізації грошового обігу.
Рекомендована література:
1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: навч. посіб.- К.: „Академія”, 2009.-с.365
2. Орехівський Г.А. Політекономія: Навч. посібн. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2010. стор. 127-132.
3. Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник/ За науковою ред. доктора економ, наук, проф. В. Г. Федоренка. - К.: Алерта, 2009. Глава 6 Т. 6.4-6.6.
1. Порушення грошового обігу веде до незбалансованості грошової і товарної маси.
Інфляція – знецінення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу, що проявляється через процес зростання загального рівня цін.
За умов інфляції виникає надлишок грошей, що приводить до їх знецінення.
Інфляція є небезпечним для економіки явищем, особливо при високому її рівні. Рівень інфляції вимірюється індексом цін, який визначається як співвідношення цін поточного періоду і базисного: Іц = Цпот./ Цбаз.
Темп інфляції показує швидкість зростання цін за певний період:
Ті= (Іц пот.- Іц баз.) /І ц пот.
За темпами інфляційного процесу розрізняють :
· Повзучу( природна) інфляцію - (до 10%) в рік.
· Галопуючу інфляцію - (більше 10%) в рік.
· Гіперінфляція - (2000%) в рік.
Існує також стагфляція – коли інфляція супроводжується значним падінням обсягів виробництва.
Інфляцію не можна пов’язувати з одним фактором чи конкретною причиною, вона відбиває всі недуги економіки. В умовах природного рівня інфляції деякі економісти вказують на її позитивне значення – стимулювання конкуренції, збалансування попиту та пропозиції та інші. Більшість вчених вказують на умовну позитивність інфляції або взагалі заперечують цей ефект.
Розрізняють 2 типи інфляції: відкриту і приховану.
Відкрита інфляція розгортається на вільному ринку і не руйнує механізму ціноутворення. Вона здійснюється у формах інфляції попиту ( коли зростають доходи покупців при нормальному функціонуванні виробництва) та інфляції витрат (зростають ціни через витрати виробництва – коли підвищується зарплата або вартість витрат на енергію , сировину).
Прихована інфляція виникає завдяки блокуванню цін з боку держави, тобто через неправильну економічну політику. При цьому виникає товарний дефіцит і процвітає «чорний ринок».
2. Перехід інфляційного процесу за природні межі має руйнівні наслідки , породжує гострі соціально – економічні проблеми. Серед основних негативних проявів інфляції слід зазначити:
· переповнення каналів грошового обігу паперовими грошима, що приводить до їх знецінення.
· підвищення цін на продукцію масового вжитку, що призводить до падіння купівельної спроможності національних грошей.
· загальне тривале зниження реальних доходів усіх верст населення, особливо осіб з відносно фіксованими номінальними доходами.
· знецінення грошових заощаджень населення.
· диференціація населення, перерозподіл національного доходу.
· хаотичність виробництва, затримка реалізації товарів внаслідок скорочення платоспроможності населення.
· підрив грошової, фінансово – кредитної, податкової системи.
· посилення тіньової економіки.
· затримка інвестиційного процесу .
· підвищення курсів іноземних валют, послаблення зовнішньоекономічних позицій країни.
· спотворення економічної інформації, показників,
· соціально – політичне напруження в суспільстві.
Інфляція створює небезпеку для економічного розвитку. Населення , що очікує зростання цін, збільшує свої закупівлі і не робить грошових заощаджень. Це веде до зростання сукупного попиту і підвищення рівня цін.
3. Розрізняють три основні методи стабілізації грошового обігу:
1.Нуліфікація – грошова реформа, за якої знецінені гроші анулюються, тобто оголошуються недійсними ( за наявності супергіперінфляції).
2. Ревалоризація – повернення попередньої купівельної сили грошовим знакам ( використовується за незначної інфляції – зайві гроші вилучаються з обігу).
3. Девальвація – зниження обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої. Під час панування золотого стандарту девальвація означала офіційне зниження золотого вмісту грошової одиниці, а її наслідком був обмін такої грошової одиниці на меншу кількість золота. За своєю сутністю вона протилежна ревальвації. З часу впровадження гривні в 1996 р. вона була девальвована майже в 3 рази, на початку 2005 р. відбулась її часткова ревальвація.
Ревальвація – підвищення обмінного курсу грошової одиниці однієї країни до грошової одиниці іншої .
Для боротьби з інфляцією необхідно усунути причини, які її зумовили, зокрема здійснювати державне регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції. Однак інфляція може існувати внаслідок інфляційних очікувань населення, яке продовжує ще деякий час купувати товари « про запас».
Держава через центральний банк може проводити антиінфляційну політику, щоб приборкати інфляцію. Це дефляційна політика , яка складається з таких заходів:
· збільшення оподаткування населення,
· зменшення державних витрат на соціальні потреби,
· замороження зарплати,
· обмеження кредитування,
· збільшення Центральним банком ставки позичкового %.
Комплекс дефляцій них заходів впроваджується напередодні грошової реформи, однак тривалість таких заходів не слід затягувати надовго, щоб не викликати негативні наслідки.
Питання для самоконтролю:
*1. Що таке інфляція?
*2. Які види інфляції виділяють за її рівнем?
**3. Які причини інфляції є найбільш типовими?
**4. Кому вигідна інфляція, яка має відносно помірний характер?
***5. Які верстви населення потерпають від інфляції навіть за її відносно невеликих розмірів?
***6. Якими показниками характеризується інфляція в Україні в останнє десятиріччя?
Питання для самостійного опрацювання:
1. Антиінфляційні заходи.