ТЕМА : ВІДНОСИНИ ВЛАСНОСТІ В ЕКОНОМІЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА
ПЛАН
1. Власність як економічна категорія
2. Структура власності
3. Еволюція форм власності
Рекомендована література:
1. Мочерний С.В. Основи економічної теорії: навч. посіб.- К.: „Академія”, 2009.-с.365
2. Орехівський Г.А. Політекономія: Навч. посібн. 2-ге вид. – К.: Каравела, 2010. стор. 79-94.
3. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. Розд. 4 Т. 4.4.
1. Соціально – економічною основою функціонування економічної системи є відносини власності. Власність– це відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва та результатів праці.
Власність економічна відображає економічні відносини з приводу привласнення засобів виробництва, робочої сили, предметів споживання, послуг, об’єктів інтелектуальної власності в усіх сферах суспільного відтворення. Власність має економічний, правовий (юридичний), соціальний аспекти.
Правовий аспект – відображає майнові відносини, свідомі взаємозв’язки осіб з приводу привласнення благ, що закріплюються законом.
Соціальний – розкриває процес формування і розвитку соціальних класів, їх взаємодію залежно від ставлення до засобів виробництва та отримання доходів; визначає кому належать засоби виробництва і як розподіляються результати праці.
Економічний – відносини з приводу присвоєння, розпорядження, користування, володіння.
Об’єкти власності – засоби виробництва і результати праці, земля, її надра (корисні копалини), ліса, води, повітряний простір, інтелектуальна власність, рухоме та нерухоме майно.
Суб’єкти власності – громадяни даної країни, особи без громадянства. Власниками можуть бути фізичні і юридичні особи.
Основою відносин власності є привласнення –спосіб перетворення предметів , їх корисних властивостей на реальні умови життєдіяльності суспільства. Складовими привласнення є відносини володіння , розпорядження, користування.
Володіння – відношення суб’єктів власності до своїх речей, фактичне панування суб’єкта над об’єктом.
Розпорядження – право власника приймати рішення з приводу функціонування , реалізації об’єкта власності.
Користування – процес застосування і споживання корисних властивостей об’єкта власності.
2. Структура власності, як будь – якої системи, різноманітна.
Поширеною є структура власності за її типами, формами і видами.
Тип власності визначає найбільш узагальнені принципи її функціонування, сутність характеру поєднання робітника з засобами виробництва. Виділяють :
- суспільну (державна, колективна)
- приватну(індивідуальну, з найманою працею)
- змішану власність(державно – колективна, державно – приватна тощо).
Форма власності – це стійка система економічних відносин і господарських зв’язків, що обумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання робітника із засобами виробництва. Згідно закону України основними формами власності являються:
- приватна власність,
- державна форма, яка складається з державної та комунальної (муніципальної),
- кооперативна (колективна),
- трудова (сімейна),
- індивідуальна.
Вид власності характеризується конкретним способом привласнення благ та методами господарювання, це : загальнодержавна, муніципальна, кооперативна, акціонерна, власність громадських організацій; одноособова, сімейна, індивідуальна з використанням найманої праці, монополістична, корпоративна; державно – колективна, державно – приватна, приватно – кооперативна, спільна з залученням іноземного капіталу.
3. До 1991 р. в Україні державна форма власності складала 90%. В розвинених цивілізованих країнах державна форма власності – 25-30%. На них створюється 65% ВНП, 55% - зайняте населення.
Створення різних форм власності в Україні пройшло за рахунок демонополізації, роздержавлення та приватизації.
Демонополізація – ліквідація державної або іншої монополії одного виробника на товар, який диктує свої умови всім (чи більшості) споживачам.
Роздержавлення – скорочення державного сектору економіки.
Приватизація (від лат. приватний) – передача державної (в тому числі муніципальної) власності окремим особам у приватну, максимум – сімейну власність. Приватизація може здійснюватись за плату, безкоштовно або двома цими способами. Вона може бути прихованою і відкритою, частковою і повною і т.д. Приватизація пройшла за рахунок прямого викупу та акціонування, було два етапи :
1) Приватизація в сфері торгівлі і обслуговування.
2) В сфері важкої промисловості.
Поступово в процесі економічного розвитку домінуючого значення набувають приватна і колективна форми власності.
Розглянемо їх особливості і переваги, які забезпечують їм вихід на провідні позиції у сфері бізнесу.
Індивідуальна форма власності – заснована на власності однієї особи або сім’ї, котрі отримують весь дохід і несуть увесь ризик від бізнесу. Як правило власник одночасно є керівником підприємства. Це одна з найбільш поширених простих і динамічних форм бізнесу. Перевагами такої форми є:
- простота заснування підприємства, незначні витрати,
- повна самостійність, оперативність та свобода підприємницьких дій ,
- власникові повністю належить весь прибуток,
- висока адаптованість до змін умов господарювання та вимог ринку,
- відсутність бюрократизму в управлінні,
- швидка ліквідність фірми,
- поєднання професій тощо.
Кооперативні підприємства - добровільні об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності. Слово «кооператив» латинського походження, означає «співробітництво». Майно кооперативу може формуватись за рахунок :
- грошових або матеріальних внесків членів кооперативу,
- грошових доходів від виробничої діяльності,
- продажу майна,
- державного майна, переданого в безоплатне користування,
- орендних відносин.
Акціонерна власність – власність підприємства розділена на частини і власниками вважаються акціонери, які мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал. Весь прибуток належить акціонерам і поділяється на 2 частини: одна розподіляється на дивіденди серед акціонерів, друга – це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування. Функції власності і контролю поділені між власниками і менеджерами. Така форма власності має переваги :
- широкі можливості для розширення виробництва,
- збільшення фінансової незалежності та дієздатності шляхом злиття капіталів партнерів,
- можливість залучення до управління професійних менеджерів,
- реальна можливість залучення необхідних інвестицій через ринок цінних паперів,
- акціонери не можуть зазнати більших втрат, ніж ними було вкладено в акції.
Питання для самоконтролю:
*1. Чи можна відносини власності звести до природного інстинкту людини?
*2. Чи можна трактувати відносини власності як відношення людини до речей?
*3. Що таке власність?
*4. Хто виступає суб'єктом відносин власності?
*5. Що може бути об'єктом відносин власності?
**6. Які найважливіші особливості власності як економічної категорії?
*7. Що означають поняття "володіння", "розпорядження" і "користування", зміст яких фіксує правова форма відносин власності?
*8. Які існують основні форми власності?
*9. Що таке приватна власність?
*10. Що таке колективна форма власності?
*11. Що таке державна власність?
**12. З чим пов'язаний сучасний процес розвитку відносин власності?
**13. Які базові нормативні акти фіксують відносини власності в Україні?
***14. Чому удосконалення правової форми відносин власності є одним з найважливіших напрямів подальшого розвитку відносин власності в Україні?
***15. Які аспекти аналізу процесу розвитку відносин власності в Україні є найбільш актуальними?
Питання для самостійного опрацювання:
1. Новітні тенденції в розвито відносин власності.