Способи створення попереднього напруження.
Попереднє напруження в конструкціях створюють двома способами: шляхом попереднього натягання арматури на упори і натягання її на бетон.
Натягання на упори застосовують в конструкціях з малими і середніми прольотами в заводських умовах. Арматуру встановлюють у форму до бетонування і після її натягання до заданого напруження закріплюють на упорах(рис 1,а)., потім конструкцію бетонують. Коли бетон досягає необхідної передаточної міцності, арматуру знімають з упорів. Намагаючись повернутися в попереднє положення, арматура обтискує бетон, бо зчеплення бетону з арматурою досягнуто в процесі його твердіння.
Натягання на бетон застосовують рідко, переважно при великих прольотах, виготовляючи бетонний або мало армований елемент, в якому влаштовують канал для розміщення напруженої арматури (рис 1,б), канали, що мають розміри на 5…15мм більше від діаметра арматури, роблять, укладаючи при бетонування сталеві тонкостінні трубки, які залишають у конструкції, або за допомогою каналоутворювачів, які виймають із незатверділого бетону. Потім арматуру натягують до заданого напруження і закріплюють анкерами. В процесі натягання арматури бетон обтискується. Після цього канали під тиском заповнюють цементно-піщаним розчином.
Натягання арматури може виконуватись механічним, електротермічним, електротермомеханічним способами.
Останнім часом попереднє напруження створюють, застосовуючи бетони на спеціальних напружувальних цементах. Бетон на такому цементі при твердінні збільшується в об’ємі і внаслідок зчеплення з арматурою розтягує її. Оскільки арматура перешкоджає вільному розширенню бетону, то в ньому виникають стискувальні напруження. Такі конструкції називають самонапруженими.
Рисунок 1- Способи створення попереднього напруження. а – натягання на упори, б- натягання на бетон:1- форма, 2-арматура, 3-упор, 4-домкрат, 5-анкер, 6-канал.
3. Матеріали для попередньо напружених конструкцій
Для попереднього напружених конструкцій клас бетону приймають переважно вищим, ніж для звичайних. Це пояснюється необхідністю підвищити міцність і тріщиностійкість, поліпшити зчеплення арматури з бетоном.
Напружену арматуру застосовують таких класів:
· стержньову класів А500С, А600С, А600, А800С, А800, А1000, А1000С.
· високоміцний арматурний дріт класів В-11, Вр-11 і арматурні канати К-7, К-19.
4. Розрахунок міцності попередньо напружених вигнутих елементів прямокутного профілю по нормальних перерізах.
При розрахунку міцності попередньо напружених елементів по нормальних перерізів використовуються ті є самі рівняння міцності та ж сама послідовність розрахунку, що й для ненапружених залізобетонних елементів, але при цьому розрахунковий опір арматури вводять у розрахунок з коефіцієнтом умов роботи γsб
γsб=η-(η-1)(η-1)≤η
коефіцієнт приймають для арматури класів:
А600С………………………………………………….1.2
А800, А800С, В-11, Вр-11, К-7, К-19…………….1,15
А1000, А1000С………………………………………1,1
Напруження в напруженій арматурі стиснутої зони визначають за формулою: σsc=400- γsб*σsp
Перевірка міцності М≤RscAs(h0-a)+ σspAsp(hh0-ap)+Rbbx(h0-0,5х)
Рисунок 2- Розрахункова схема вигнутого попередньо напруженого елемента прямокутного перерізу.
5. Зчеплення напруженої арматури з бетоном і її анкерування.
У попередньо напружених конструкціях повинно бути забезпечене надійне зчеплення напруженої арматури з бетоном.
У конструкціях з напруженою натяганням на упори арматурою періодичного профілю проходить самозаанкерування арматури в бетоні і забезпечується надійне зчеплення її з бетоном без анкерів; гладенький високоміцний дріт класу В-11 повинен мати анкери.
У конструкціях з напруженою натяганням на бетон арматурою анкери обов’язкові , бо напружена арматура всіх класів розміщена в каналах і не має зчеплення з бетоном на стадії виготовлення , через те що бетон у каналі ще не встиг затверднути.
При влаштуванні анкерів для високоміцного дроту класу В11 і Вр-11 зварювання не допускається і тому застосовують анкери у вигляді кілець із стержнями ( рис.3, а) .в конструкціях , які виготовляють методом безперервного бетонування , анкерами є трубки , насаджувані на стержні, приварені до форми; ці трубки залишають у конструкції ( рис. 3,б)
Стержневу арматуру анкетують за допомогою приварених коротунів ( рис. 3,в) , шайб ( рис. 3,г) ,гайок , накручених на арматуру з різьбою ( рис.3, д) , а також головок ,випресованих на кінцях розігрітого стержня ( рис. 3, е)
Рисунок 3 - Види анкерів для напруженої арматури : а-кільця і стержні, б-трубки,в-коротуни, г-шайби, д- гайки, е-видавлені головки
6. Конструювання попередньо напружених елементів.
Загальні принципи конструювання попередньо напружених елементів такі ж самі, як і для елементів без попереднього напруження.
Повздовжню арматуру необхідно розміщувати ближче до зовнішньої поверхні конструкції , ніж напружену , і при цьому напружену арматуру треба розміщувати всередині контуру поперечної арматури (рис.4)
В елементах з напруженою арматурою , розміщеною у каналах ,товщину захисного шару бетону (від поверхні конструкції до поверхні каналу ) обирають :
- якщо в каналі один стержень ( рис. 5,а) , то с ≥20 мм і с≥ 0,5;
- якщо в каналі група стержнів ( рис. 5,б ) , то с ≥60 мм і с≥ 0,5
, а с1
Рисунок 4 - Розміщення арматури в поперечному перерізі конструкції
Рисунок 5 - Захисний шар бетону для напружуваної арматури,розміщеної в каналах
а- для одного стержня, б-для груп стержнів.
Відстань між окремими стержнями ,які займають при бетонування горизонтальне або нахилене положення ,повинні бути не меншими 25 мм і не меншими діаметра арматури.
Для забезпечення надійного передавання обтискувального зусилля на бетон на кінцях попередньо напруженого елемента встановлюють додаткову арматуру у вигляді арматурних сіток або замкнутих хомутів, які охоплюють ненапружену арматуру .
Рисунок 6- Додаткове армування кінців попередньо напружених елементів . 1-упор, 2-сітки, 3-каркаси.
Останнім часом застосовують збірно-монолітні і збірні конструкції,армовані завчасно виготовленими напруженими елементами у вигляді брусків , плит (рис.7)
Рисунок 7- Армування конструкції попередньо напруженими елементами.
Для забезпечення сумісної роботи таких елементів з бетоном у поздовжньому напрямі передбачають випуски арматури або розширення на кінцях цих елементів. У поперечному напрямі сумісна робота забезпечується поперечною арматурою.