Економічна політика і стратегія 20-30-х рр.: НЕП, індустріалізація, колективізація

Економіка УСРР початку 20-х років носила характер кризової. Фактори, що спричинили економічну кризу в УРСР:

· непродуктивність економічної політики: політики «воєнного комунізму»;

· втрати трудових ресурсів, відсутність кадрів;

· зруйнування матеріально-технічної бази як в сільськогосподарському так і промисловому секторі;

· скорочення посівних площ;

· голод 1921-1923 рр.;

· політична нестабільність.

НЕП. Розруха, економічний занепад, соціальна напруженість вимагали програми дій, направлених на вихід з кризового становища, неувага до якого могла важити Радам влади. В. І. Ленін подає до обговорення ідею про впровадження нової економічної політики, зміст якої сфокусується в його праці «Про продовольчий податок». В роботі прозвучав заклик до вивчення досвіду капіталістів і названо основні форми нової економічної політики (НЕП):

· оренда (малих підприємств, в діяльність яких держава не втручається);

· кооперація;

· концесії

· торгівля.

Все з переліченого вище В.І. Ленін у підсумку назвав «державним капіталізмом».

В.І. Ленін, як керівник РКП(б), доклав колосальних зусиль аби переконати членів партії в необхідності переходу до нового економічного курсу. В Україні означений курс отримав характеристику капітуляційного: «капітуляція перед буржуазією», «зрада комуністичній ідеї», «відступ назад». Комуністи, в переважаючій своїй більшості, вважали таку економічну стратегію тактичною хитрістю. В своєму травневому виступі 1921 року Ленін акцентував: НЕП вводиться не для обману, а «всерйоз і надовго», можливо, на десять років.

Отже, більшовики вимушено ідуть шляхом поступок і неочікуваного повороту: застосовують нову економічну політику. НЕП зафіксував відступ державної партії від намагань замінити ринковий механізм регулювання економіки директивним управлінням. У березні 1921 року на Х з’їзді РКП(б) прийнято постанову «Про заміну розкладки натуральним податком», яка стала першим кроком нової економічної політики. 24 травня 1921 року Рада народних комісарів УСРР видає декрет (закон) про норми й розміри продподатку

НЕП – система заходів в аграрній, промисловій, торговельній, фінансовій сферах, яка тривала у наступних напрямках:

· заміна продрозкладки продподатком,

· запровадження вільної приватної торгівлі,

· денаціоналізація (часткова) в промисловості.

Слід зазначити, що важка промисловість, ведучі промислові об’єкти, банки, зовнішня торгівля залишались у власності держави.

Нова економічна політика сприяла:

· економічним зв’язкам міста і села,

· розвиткові промисловості на базі електрифікації,

· кооперування на базі населення країни,

· повсюдному впровадженню госпрозрахунку, особливій зацікавленості в результатах праці,

· удосконаленню системи державного планування і управління,

· боротьбі з бюрократизмом,

· підвищенню культури у всіх сферах діяльності.

Впровадження НЕП призвело до змін в економіці:

· розширились посівні площі, збільшилась урожайність,

· торгівля оживила господарський механізм,

· карткову систему замінив ринок,

· розширились сфери функціонування приватного капіталу,

· зросли показники у промисловості і сільському господарстві,

· з’явились нові форми колективного господарювання: колгоспи, радгоспи;

· реформовано фінансово-банківську систему та податкову,

· змінено методи і форми управління підприємствами,

· споруджено за планом ГОЕЛРО електростанції: Штирівську, Чугуївську, Дніпровську.