Методи вивчення історії України
Вступ. Витоки українського народу
План
1. Предмет та завдання курсу «Історія України»
2. Концептуальний вимір проблеми витоків і формування українського народу
В університетській системі освіти серед предметів гуманітарного циклу провідне місце посідає дисципліна «Історія України», спрямована на поглиблене вивчення процесу формування українського народу (етногенез), української державності (політогенез), національної самобутності (націогенез).
Історія - наука про минуле людського суспільства (в даному випадку українського народу), про закономірності розвитку суспільного життя в конкретних формах і конкретних просторово-часових вимірах. Об’єктивне вивчення історії забезпечується рівнем науковості методології. Історія України, як і інші історичні науки, спирається на два основоположні методологічні принципи:
· принцип об’єктивності, який зобов’язує історика відзнаходити закономірності у розвитку суспільства, відстежувати обумовленість такої закономірності шляхом залучення матеріальних і духовних чинників;
· принцип історизму, який передбачає розгляд кожного явища від моменту його зародження до зникнення чи переходу в іншу якість.
Основні джерела вивчення і дослідження історії України:
· речові джерела – пам’ятки матеріальної культури, тобто археологічні знахідки: зброя, знаряддя праці, прикрасові комплекси, елементи побуту, архітектура і т. ін.;
· етнографічні джерела – пам’ятки, що характеризують побут, менталітет, звичаї;
· лінгвістичні джерела – мова (усна чи фіксована системою письма);
· усні джерела – фольклор: пісні, прислів’я, загадки, думи, легенди, міфи, казки, історичні пісні;
· писемні джерела – літописи, житія (агіографія), повчання, епос, законодавчі акти, епістолії (переписка), дипломатичні акти, статистичні записки, мемуари і т.н.
Результатом вивчення дисципліни «Історія України» мають стати:
- знання про джерела дослідження і вивчення історії, про методи і методику дослідження, про принципи періодизації історичного процесу, зміст різних періодів історії, подієвий ряд характеризуючий соціальні конфлікти різних масштабів, моделі розвитку і саморозвитку українського соціуму, ідеологічний вимір перетворень і змін, політичні сили, соціальні верстви, воєнно-політичні утворення, зміст угод і програм, що презентують історичну ретроспективу;
- уміння встановлювати причинно-наслідковий зв’язок, характеризувати і оцінювати історичні події, давати відповіді на проблемні питання, застосовуючи джерела вивчення історії; реанімувати історичний процес; набувати досвід вести полеміку, виступати з доповідями та повідомленнями, відповідати на тестові завдання, робити об’єктивні висновки та узагальнення;
- навички користування джерелами та історіографічними напрацюваннями різних форматів, заволодіння механізмом оцінки та порівняння епох, теорій, обставин, особистостей, програм, ідей, ідеалів, ідеологій; прогнозування та моделювання перспектив до розвитку геополітичної реалії Україна.