Формування цільової фінансової структури капіталу.
Визначення вартості власного і позикового капіталу підприємства
Вартість капіталу представляє собою ціну, яку підприємство сплачує за його залучення з різних джерел, виражену процентною ставкою.
Значна частина позикових коштів отримана підприємством на визначений строк і за користування нею необхідно сплачувати плату у вигляді процента.
Щодо власного капіталу, з одного боку, власні кошти можуть без обмежень використовуватись підприємством у господарській діяльності, а з другого – це кошти, інвестовані засновниками та учасниками з метою отримання прибутку у вигляді дивідендів. Коли підприємство успішно функціонує, отримує прибутки, дивіденди мають регулярний характер і в процентному відношенні можуть перевищувати плату за користування позиковими коштами.
Таким чином, за користування як залученими, так і власними фінансовими ресурсами підприємство має сплачувати власникам та кредиторам певну плату. З економічного погляду вартість капіталу відображає суму, яку необхідно сплатити за залучення одиниці капіталу з даного джерела.
З одного боку, вартість капіталу визначає рівень витрат підприємства щодо залучення власного або позикового капіталу, а з другого – визначає рівень доходу кредиторів, які надали позики підприємству, чи акціонерів, які вклали кошти в акції цього підприємства.
Для визначення вартості кожного джерела залучення капіталу здійснюють необхідні розрахунки. Наприклад, для визначення вартості власного капіталу, що формується за рахунок чистого прибутку, використовують формулу:
ЦК чп = ЧП в х 100 / ВК,
де ЦК чп – вартість власного капіталу, %;
ЧПв – сума чистого прибутку, що ре інвестується у виробництво;
ВК – середній розмір власного капіталу у звітному періоді.
Після визначення вартості кожного джерела залучення капіталу розраховують середньозважену вартість капіталу підприємства за формулою:
WACC = ЦКі х dі
Середньозважена вартість капіталу відображає середню вартість власних та позикових джерел фінансування підприємства.
Формування цільової фінансової структури капіталу пов’язане із вирішенням завдання оптимізації структури капіталу. Оптимізація структури капіталу є одним із найважливіших і найскладніших завдань фінансового менеджменту.
Оптимальна структура капіталу представляє таке співвідношення власних і позикових коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорційність між рентабельністю власного капіталу та фінансовою стійкістю підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.
В процесі оптимізації структури капіталу здійснюється аналіз капіталу підприємства для виявлення основних тенденцій в його обсязі і складі та їх впливу на фінансову стійкість та фінансову рентабельність.
Практика свідчить, що не існує єдиного співвідношення власного і позикового капіталу не тільки для однотипних підприємств, але й для одного підприємства на різних стадіях його розвитку. Тому в процесі формування оптимальної структури капіталу оцінюються основні фактори, що на неї впливають, а саме:
· галузеві особливості операційної діяльності підприємства;
· стадія життєвого циклу підприємства;
· кон’юнктура товарного ринку;
· кон’юнктура фінансового ринку;
· рівень рентабельності операційної діяльності;
· коефіцієнт операційного левериджу;
· відношення кредиторів до підприємства;
· рівень оподаткування прибутку;
· фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства;
· рівень концентрації власного капіталу.
В процесі оптимізації фінансової структури капіталу використовують механізм фінансового левериджу.