ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ТЕМА 2. СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

2.1.Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту

2.2. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

2.3.Організація внутрішнього фінансового контролю на підприємстві

 

 

Успішне функціонування фінансового менеджменту залежить від значної кількості чинників. Одним з них є правильна побудова системи забезпечення фінансового менеджменту. Вона включає:

- систему організаційного забезпечення фінансового менеджменту;

- систему інформаційного забезпечення фінансового менеджменту;

- методи внутрішнього фінансового контролю.

Фінансовий менеджмент є невід’ємною складовою загальної системи управління підприємством. Тому його організаційне забезпечення має бути інтегроване із загальною структурою управління підприємством. Таке поєднання дозволяє забезпечити координацію дій системи підприємства і підвищити ефективність контролю за реалізацією прийнятих по фінансових аспектах рішень.

Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту являє собою взаємопов’язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень щодо окремих напрямів його фінансової діяльності і несуть відповідальність за результати здійснення цих рішень.

Загальні принципи формування організаційної системи управління підприємством передбачають створення двох центрів управління – за ієрархічною і функціональною ознаками.

Ієрархічна будова центрів управління підприємством передбачає відокремлення різних рівнів управління. На даний час найпоширенішими є двох або трирівневі системи управління, де перший рівень представлений апаратом управління підприємством у цілому, а наступні – управлінськими службами його окремих структурних одиниць і підрозділів.

Функціональна будова центрів управління підприємством ґрунтується на диференціації за функціями управління або видами діяльності. При функціональній будові центрів управління підприємством обидва ці підходи можуть бути використані окремо або комплексно. Але досвід показує, що найбільша ефективність організаційної системи фінансового менеджменту досягається за умови використання функціональної будови центрів управління.

Функціональна будова центрів управління фінансовою діяльністю суттєво відрізняється на підприємствах різних масштабів ( мале, середнє, велике, крупне).

Сучасний досвід організаційного забезпечення фінансового менеджменту в компаніях США і Західної Європи свідчить, що в структурі комплексу спеціалізованих фінансових служб обов'язково є бухгалтерія. В цих країнах традиційно статус фінансового директора вищий за статус головного бухгалтера, який підпорядкований фінансовому, а не генеральному директору. У нашій країні, як правило, ситуація є протилежною: головний бухгалтер має більш високий статус, ніж фінансовий директор.

Поряд з традиційною інтеграцією системи фінансового управління із загальною системою управління підприємством у рамках єдиної інтегрованої організаційної структури останнім часом на практиці використовуються й інші, прогресивніші форми такої інтеграції. Однією з таких форм є концепція управління окремими напрямами фінансової діяльності підприємства на основі “центрів відповідальності”.

Центр відповідальності являє собою структурний підрозділ підприємства, який повністю контролює ті чи інші напрями фінансової діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення і в рамках цих напрямів несе повну відповідальність за досягнення планових ( або нормативних) показників, що характеризують стан фінансової діяльності цього підрозділу.

Розбіжності в функціональному спрямуванні діяльності таких структурних підрозділів, їх місця в організаційній структурі фінансового управління дає змогу виокремити чотири типи центрів відповідальності на підприємстві: центр затрат, центр доходу, центр прибутку і центр інвестицій.

Ефективність кожної управлінської системи значною мірою залежить від інформаційного забезпечення. Якість інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень, досить помітно впливає на обсяг витрачання фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкову вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і наявних фінансових інструментів та інші показники, що характеризують рівень добробуту власників і персоналу, темпи розвитку підприємства тощо.