Навчальна мета

План

Навчальна мета

- з'ясувати сутність господарського механізму як структурного елементу економічної системи, його структуру, функції;

- впевнитись у необхідності державного регулювання економіки;

- проаналізувати економічні функції держави в ринковій економіці;

- довести необхідність удосконалення механізму господарювання в Україні.

 

1. Організаційно-економічні відносини та господарський механізм.

2. Економічні функції держави. Форми і методи державного регулювання економіки.

3. Державний сектор економіки і державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави.

4. Необхідність удосконалення механізму господарювання в Україні.

 

1. Організаційно-економічні відносини та господарський механізм

Структурним елементом економічної системи є господарський механізм. Він являє собою сукупність форм і методів регулювання економічних процесів та дій господарюючих суб’єктів на основі використання економічних законів. Саме через нього реалізується організаційно-економічні відносини, що виникають з приводу трудової діяльності, спеціалізації і кооперації праці, обміну засобами виробництва, грошового обігу, фінансів і кредиту, ціноутворення, інфраструктури ринку тощо.

Механізм господарювання являє собою сукупність організаційно-економічних форм з допомогою якої держава здійснює функцію управління та регулювання економіки, забезпечуючи взаємозв’язок, взаємодію в системі всіх виробничих відносин.

Господарський механізм:

а) забезпечує зв’язки і залежності, характерні для економічних законів, їх використання;

б) як форма організаційно-економічних відносин він забезпечує зв'язок продуктивних сил і виробничих відносин, «стягує» в єдине ціле фази та відносини виробництва, розподілу, обміну, споживання;

в) виступаючи формою прояву відносин власності забезпечує узгодженість економічних інтересів та вирішення суперечностей.

Механізм господарювання постійно вдосконалюється, змінюється, але мета його залишається тією самою: економічне регулювання суспільного виробництва.

До основних функцій господарського механізму в політекономічній системі належать:

- реалізація відносин пануючого типу власності;

- сполучення і взаємодія продуктивних сил і виробничих відносин в економічній системі суспільства;

- узгодження і рух економічних інтересів;

- розв’язання суперечностей;

- формування «поля» взаємодії між механізмом дії і механізмом використання економічних законів.

Реалізація цих функцій в економічній практиці відбувається на основі таких принципів функціонування господарського механізму як: ефективність, збалансованість, системність, соціальна спрямованість.

Структура господарського механізму

Він включає такі структурно-господарські підсистеми:

а) планування(прогнозування, середньострокове і поточне планування, директивне та індикативне);

б)стимулювання(економічні стимули і важелі прискорення НТП, фінансово-кредитна система);

в) організацію (форми організації і управління, регламентація прав та обов’язків економічних суб’єктів);

г) регулювання.

Таким чином, можна дати повне визначення господарського механізму:

Господарський механізм – це система основних форм, методів, важелів використання законів, розв’язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, всебічного розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів і узгодження економічних інтересів, основних класів, соціальних груп.

 

2. Економічні функції держави. Форми і методи

державного регулювання економіки

 

Змішана економічна система ринкового типу, до якої перейшла Україна характеризується розмаїттям типів і форм власності та поєднанням ринкового саморегулювання з державним регулюванням економіки.

Державне регулювання економіки – це сукупність способів, засобів, форм і методів впливу держави на соціально-економічний розвиток суспільства.

Об’єктивна необхідність державного регулювання витікає з недоліків механізму ринкового саморегулювання економіки, його нездатності урегульовувати певні соціально-економічні процеси, зокрема:

- грошовий обіг в державі;

- виробництво суспільних благ (дороги, світлофори, правопорядок);

- зовнішні ефекти (захист довкілля);

- соціальний захист населення;

- регіональні та зовнішня політика держави.

Моделі державного регулювання економіки

а) неокласична– вважає, що за сучасних умов відпадає потреба в державному регулюванні економіки, бо виробники і споживачі, спираючись на економічну інформацію мають змогу ефективно планувати свою економічну поведінку;

б) неокейнсіанська – базується на кейнсіанській концепції активного втручання держави в економіку шляхом використання бюджетно-податкових важелів, бо вільний ринок в довгостроковому періоді не може забезпечити макроекономічну стабільність;

в) монетарна – виходить з визначальної ролі грошей у циклічних коливаннях та інфляції, тому роль державного регулювання зводить до управління грошовим обігом як основною ланкою регулювання економіки.

Кожна з цих моделей має своїх прихильників та опонентів, забезпечує різні наслідки, зумовлені економічними і політичними чинниками.

Економічні функції держави

- створення правової бази функціонування економіки (юридичні закони);

- формування конкурентного середовища (антимонопольне законодавство);

- виробництво суспільних товарів і благ;

- мінімізація негативних наслідків господарювання (зокрема екологічних);

- розподіл і перерозподіл доходів;

- політика макроекономічної стабілізації;

- ефективна цілеспрямована структурна політика;

- регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Методи державного регулювання економіки – це сукупність способів, прийомів та засобів державного впливу на соціально-економічний розвиток країни.

Основні методи державного регулювання

а) прямі -це методи з допомогою яких держава безпосередньо втручається в економічні процеси (держконтракт, держзамовлення, субсидії, дотації, встановлення фіксованих цін, валютних курсів, держстандартів, нормативів, ліцензування тощо).

б) непрямі -це опосередковані засоби державного впливу на діяльність господарюючих суб’єктів (правові та економічні методи, зокрема: ставки податків, облікові ставки, митні тарифи, закони, що регламентують діяльність господарюючих суб’єктів).

Для проведення цих різноманітних заходів держава звертається головним чином до фінансової, фіскальної та кредитно-грошової політики. Політика держави щодо організації та використання фінансів для здійснення своїх функцій і задач, називається фінансовою політикою. Фіскальна політика – це бюджетно-податкова політика. ЇЇ можна визначити як політику, що проводиться шляхом маніпулювання державними доходами (насамперед, податками) і витратами. Грошово-кредитна політика– це політика, що проводиться шляхом регулювання грошової маси в обігу й удосконалення кредитної сфери. Обидва ці напрямки державної політики тісно зв’язані один з одним. Однак цей зв'язок у ринковій і централізованій економіці істотно розрізняється. Країни з ринковою економікою, яка почала формуватися 2-3 сторіччя тому, постійно шукають оптимальне поєднання державного регулювання й функціонування природно сформованого ринкового механізму.

Таким чином, державне регулювання економіки – це сукупність форм, методів та інструментів за допомогою яких держава впливає на діяльність господарюючих суб’єктів і ринкову кон’юнктуру з метою створення умов для функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем суспільства.

 

3. Державний сектор економіки і державне підприємництво як спосіб реалізації економічних функцій держави

Специфічним інструментом державного регулювання економіки є державний сектор економіки – це комплекс господарських суб’єктів, що повністю або частково належать центральним або місцевим органом влади і використовуються державою для виконання нею економічних, соціально-культурних і політичних функцій.

Об’єкти державної власності виступають:

а) матеріальною основою функціонування держави як політичного інституту (майно держави, збройних сил, міліції, органів державного управління, монетний двір);

б) економічною основою для підприємницької діяльності (Центральний банк, залізниця, промислові та с/г державні підприємства).

 

 

 


За допомогою державного сектору економіки вирішуються такі проблеми:

- забезпечення національної безпеки і цілісності економіки;

- забезпечення збалансованого і стабільного розвитку національної економіки;

- підвищення її конкурентноздатності;

- соціалізація економіки, виробництво суспільних благ;

- створення умов для розвитку приватного сектору економіки;

- екологічні;

- розвитку регіонів.

 

4. Необхідність удосконалення механізму господарювання в Україні

Україна, яка нещодавно завершила перехід до ринкової економіки,має продовжувати реформи, вдосконалюючи механізм господарювання в наступних напрямках:

- вдосконалення національного демократичного економічного планування;

- здійснення антициклічного та антикризового регулювання економіки;

- вдосконалення регіонального регулювання шляхом розширення економічної самостійності регіонів;

- проведення ефективної грошово-кредитної політики;

- здійснення активної структурної, амортизаційної, інвестиційної, цінової політики;

- створення раціональних умов для розвитку малого і середнього бізнесу;

- здійснення антимонопольної політики та подальшої приватизації;

- забезпечення справедливого розподілу та соціального захисту громадян;

- формування ефективної відкритої економіки.

 

Висновки

Господарський механізм є найважливішим елементом економічної системи. Сутність його проявляється через функції: реалізація відносин пануючого типу власності, узгодження й забезпечення руху економічних інтересів, розв’язання суперечностей.

Гсподарський механізм - це система основних форм, методів і важелів використання законів, розв’язання суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, всебічного розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів і узгодження економічних інтересів основних класів, соціальних груп.

Разом з тим, цілий комплекс питань не може бути вирішений за допомогою ринкових форм господарського механізму, а забезпечується впливом формалізованих державних форм. Це-питання збереження ресурсів навколишнього середовища, забезпечення права на працю і дохід, фундаментальних досліджень у науці, стабільний економічний розвиток.

Державне регулювання економіки – це сукупність форм, методів та інструментів за допомогою яких держава впливає на діяльність господарюючих суб’єктів і ринкову кон’юнктуру з метою створення умов для функціонування ринку та вирішення складних соціально-економічних проблем суспільства.

 

Основні поняття

Господарський механізм, державне регулювання економіки, методи державного регулювання економіки, методи прямої дії, непрямі методи, неокласична модель державного регулювання, неокейнсіанська модель, монетарна модель державного регулювання.

 

Питання для самоконтролю знань

1. В чому полягає взаємозв’язок господарського механізму та організаційно-економічних відносин?

2. Що таке господарський механізм?

3. В чому полягає роль господарського механізму в суспільстві?

4. Які основні функції господарського механізму?

5. В чому сутність державного регулювання економіки?

6. Перелічіть економічні функції держави в ринковій економіці.

7. В чому відмінність між прямими та непрямими методами державного регулювання економіки?

8. Яка роль державного сектора економіки і державного підприємництва в реалізації економічних функцій держави?

9. Які форми державних підприємств Ви знаєте?

10. Перелічіть основні напрями вдосконалення механізму господарювання в Україні.

 

Література

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д. Базилевича.– К.: Знання-прес, 2012- 702с.

2. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія : Навч. посіб. – К: Знання , 2007- 684с.

3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.: За ред. К.Т. Кривенка, - К.: КНЕУ, 2005. – 508 с.

4. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. В. О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2007 – 672 с.

5. Мельник Л.Ю., Макаренко Л.М. :Економічна теорія – політекономічний контекст – Навчальний посібник . К .: Кондор, 2008-524 с.

6. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М. , Іткін О.Ф. Політична економія : Підручник/ За науковою ред.. доктора економічних наук, проф.. В.Г. Федоренка – К.- Алерта.2008-487 с

7. ЩетинінА.І. Політична економія. Підручник.-К.: Центр учбової літератури, 2011,480с.


Тема №15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку

перехідних економік

- проаналізувати еволюцію економічної системи капіталізму;

- розкрити сутність сучасного капіталізму як змішаної економічної системи;

- з'ясувати сутність соціалістичної системи, виокремивши в ній модель «державного соціалізму»;

- зрозуміти об'єктивну необхідність, сутність та закономірності змішаної економічної системи;

- виявити особливості ринкової трансформації економіки України.