Питання до самоконтролю
Кризи.
Для того, щоб розвиток національної економіки йшов безперервно, зростаючими темпами в ній повинен зберігатися стан макроекономічної рівноваги, оскільки при цьому вона зберігає здатність до саморегулювання. Тривалий час рівновага в економіці не може зберігатися, оскільки на сукупний попит і сукупну пропозицію впливає безліч чинників. Тому економічний розвиток об'єктивно йде: циклічно (хвилеподібно) як рух від рівноваги, що склалася, до її порушення і далі до формування нової рівноваги, на вищому рівні, рівноваги складнішого порядку.
Якщо порушення рівноваги досягає критичної точки, то його відновлення йде стрибкоподібно, тобто за допомогою економічних криз. В цьому випадку криза виконує роль специфічного інструменту відновлення рівноваги.
Період від однієї кризи до іншої називається економічним циклом.
Він включає 4 фази:
1. Криза (спад)
2. Депресія
3. Пожвавлення
4. Піднесення.
Криза (спад) – найскладніша і суперечлива фаза циклу. З одного боку вона несе величезну руйнівну силу: спад виробництва безробіття, наступ на демократію. А з другого боку – криза – це частина творчого процесу, оскільки вона прискорює відмирання старих систем, старих типів господарства, стимулює ділову активність, відновлює порушену рівновагу.
Депресія – «дно» циклу. Економіка досягає критичної точки за обсягами виробництва зайнятості, безробіття, банкрутства.
Пожвавлення – період поступового оздоровлення економіки: ростуть обсяги виробництва, доходи, ділова активність, створюються нові робочі місця.
Піднесення – зростання обсягів виробництва, що перевищує докризовий рівень. Воно йде нерівномірно в галузях і сферах економіки, що зумовлює настання нової кризи.
Серед економістів немає єдиної думки з приводу тривалості циклів.
Традиційно виділяють три основні види циклів:
1) Короткострокові(1 – 3 роки) порушується рівновага попиту і пропозиції на мікрорівні.
2) Середньострокові (5 – 7 – 11 років) рівновага порушується на рівні національної економіки.
3) Великі цикли або довгі хвилі в економіці (цикли Кондратьєва) – 40 – 60 років порушується рівновага на рівні світового господарства.
Причини цикліввивчає багато теорій. Традиційно виділяють зовнішні причини:
- зміна чисельності населення;
- надзвичайні події (політичні, військові і ін.)
- поява винаходів революційного характеру.
Внутрішні причини:
- нестабільність інвестицшшшшійних витрат
- діяльність держави в сфері регулювання економіки.
Сучасна криза є:
-світовою;
-фінансово-економічною
-кризою ліберальної моделі економічної системи.
Україна найбільше серед держав Європи постраждала від впливу кризи. Це пояснюється тим, що наша економіка базується на старій технологічній базі та носить експортно-орієнтований характер.
3. Зайнятість: сутність, форми, ефективність. Безробіття і його соціально-економічні наслідки
Продавці і покупці робочої сили взаємодіють через ринок праці, механізм якого складає попит на працю, пропозиція праці, зарплата як ціна праці. Під впливом попиту і пропозиції на працю встановлюється рівноважний рівень зарплати. Якщо з якої-небудь причини (діяльність профспілок, держави) зарплата підвищиться в порівнянні з рівноважною, то попит на робочу силу впаде, а пропозиція збільшиться внаслідок чого виникає безробіття.
Число безробітних
Рівень безробіття = -------------------------------------------- 100%
Число зайнятих
Типи безробіття:
1. Фрикційне – це безробіття, пов'язане з добровільною зміною працівниками місця роботи і періодами тимчасового звільнення. Це – природне явище, коли людина шукає роботу ближче до дому, з вищою зарплатою і т.д.
2. Структурне безробіття – складається через невідповідність структури пропозиції і попиту на робочу силу у зв'язку із зміною техніки, технології.
3. Циклічне безробіття – це безробіття, породжене загальним економічним спадом, кризою.
Повна зайнятість – ця відсутність циклічного безробіття.
Причини безробіття
В економічній теорії є три основні концепції безробіття:
1) класична теорії зайнятості (Рікардо, Д.Мілль, А. Маршалл). Причина безробіття – дуже висока зарплата, що породжує надмірну пропозицію праці;
2) кейнсіанська теорія зайнятості.Ринок не може в довгостроковому періоді забезпечити повну зайнятість через низький попит.
3) монетаристська теорія зайнятості (М. Фрідмен). Держава своєю активністю скувала ринкові регулюючі сили, ринок праці втратив гнучкість, висока зарплата створює проблему зайнятості. Ліки від безробіття - ослаблення втручання держави в економіку, дуже тонка, гнучка політика зайнятості.
Витрати безробіття -це те, в що воно обходиться суспільству, платня за нього: економічна, соціальна, психологічна.
а) індивідуальні втрати від безробіття.
- знижується рівень доходів людей;
- втрачається кваліфікація;
- нова робота часто невигідна порівняно з попередньою;
- з'являються психологічні проблеми: стреси, розлад здоров'я.
б) втрати від безробіття для суспільства.
· недовиробництво ВНП, ВВП. Американський економіст А. Оукен вивів економічний закон, згідно з яким при перевищенні фактичного рівня безробіття над природним на 1% недовиробництво ВНП, ВВП складає 2,5%;
· соціальна напруга в суспільстві;
· ускладнення криміногенної ситуації в країні.
Т.ч. безробіття – серйозна особиста і суспільна проблема. За її вирішення несуть відповідальність працівники, бізнесмени, держава. Ринок праці основний регулятор зайнятості, проте, потрібна і активна роль держави.
В Україні за сучасних умов відбувається звужене відтворення природного базису трудових ресурсів – населення, оскільки низькою є народжуваність та високою – смертність населення. Держава має позитивно впливати на ці процеси своєю демографічною політикою, що є складовою соціально-економічної політики держави. Це: покращення житлових умов, надання відчутної допомоги на дітей, зміцнення сім’ї, розвиток системи охорони здоров’я, зростання реальних доходів сімей.
Довгостроковий характер повинна мати і дієздатна державна політика зайнятості населення. Її найважливішими заходами мають бути:
1) Прискорений розвиток дрібного підприємництва;
2) Активізація державних інвестицій в соціальну і виробничу структуру, зокрема будівництво дитсадків, лікарень, автошляхів тощо.
3) Розширення державного фінансування служб підвищення кваліфікації та підготовки кадрів;
4) Підвищення витрат держави на підтримку молодих матерів, сімей з дітьми;
5) Прискорене зростання реальної зарплати;
6) Впровадження прогресивних законів з оподаткування доходів підприємств з метою стимулювання розширення виробництва;
7) Подолання великої диференціації доходів населення, що негативно впливає на відтворення робочої сили.
4. Інфляція як прояв макроекономічної нестабільності
Інфляція – це підвищення середнього (загального) рівня цін в економіці.
Її показники:
- індекс цін;
- правило величини 70: число 70 ділять на щорічний темп приросту цін: визначають за скільки років ціни подвояться.
Причини інфляції:
1) надмірний або завищений попит (інфляція попиту)
Виникає, коли виробничі потужності завантажені повністю і виробництво не може відреагувати на збільшення витрат споживачів зростанням обсягів, бо виробничі потужності задіяні повністю. Попит тисне на ціни, і вони зростають.
2) зростання середніх витрат (інфляція витрат або пропозиції)
Воно веде до зниження прибутку, скорочує обсяги виробництва, пропозицію, а це викликає зростання цін.
Основні чинники зростання витрат:
1. Підвищення зарплати порівняно з рівноважною під тиском працівників і профспілок. Тут може виникнути інфляційна спіраль: підвищення зарплати без збільшення обсягів виробництва викликає зростання цін, зростає вартість життя, працівники вимагають підвищення зарплати.
2. Непередбачені обставини, що змінюють пропозицію окремих товарів, наприклад зростання світових цін на енергоносії.
Наслідки інфляції:
1) Знижуються реальні доходи домогосподарств. Особливо страждають люди з фіксованими доходами.
2) Знецінюються заощадження.
3) Несуть збитки кредитори, бо до них повертаються знецінені гроші.
4) Скорочуються обсяги виробництва, оскільки порушується інвестиційний процес.
5) Зростає соціальна напруженість в суспільстві.
Виграють від інфляції:
1) ті, кому вдається в умовах інфляції збільшувати свій дохід швидкими темпами (комерційні банки, продавці валют, підприємства торгівлі)
2) позичальники, оскільки вони беруть у позику дорогі гроші, а повертають дешеві
3) уряд, бо він теж виступає позичальником. Крім того, інфляція підвищує грошові доходи, і держава має більше податків з цих доходів.
Висновки
Економічний розвиток - це процес переходу країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого на основі структурних та інституційних зрушень.
Економічне зростання - це кількісне збільшення та якісне вдосконалення за відповідний період результатів виробництва та його основних факторів. Визначальну роль в економічному зростанні відіграє процес нагромадження капіталу. До основних факторів економічного зростання належать капітал, земля, праця та підприємницькі здібності. В основі сучасного типу економічного зростання лежить поглиблення НТР: інтеграція науки і виробництва, принциполві зміни в підготовці кадрів, кардинальні зміни в організації виробництва, інвестиції.
Для ринкової економіки характерний циклічний економічний розвиток. Економічний цикл включає такі фази: кризу, депресію, пожвавлення та піднесення.
Головною продуктивною силою суспільства є людський фактор. Зайнятість - це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, яка приносить їм дохід у грошовій чи іншій формі. В ринковій економіці об’єктивно існує вимушена незайнятість- безробіття. Фрикційне та структурне безробіття об’єктивно існує завжди та є природним. Повна зайнятість –це відсутність циклічного безробіття. Економічні втрати від безробіття в суспільстві обчислюються за законом А. Оукена.
Ознакою нестабільного розвитку економіки є також інфляція-підвищення загального, середнього рівня цін . За змістом розрізняють інфдяцію попиту та витрат, а за емпами-помірну, галопуючу, супергіперіефляцію.
Основні поняття
Економічне зростання, інтенсивний тип економічного зростання, темпи економічного зростання, циклічність, криза, депресія, пожвавлення, підйом, економічний цикл, зайнятість, безробіття, природне безробіття, повна зайнятість, інфляція, індекс цін.
1. Що таке економічне зростання?
2. Як вимірюються темпи економічного зростання?
3. Чим пояснюється циклічний характер розвитку національних економік?
4. Що таке економічний цикл?
5. Перелічіть основні фази циклу.
6. Які три концепції зайнятості є в економічній теорії?
7. Назвіть основні типи безробіття.
8. Які втрати несе суспільство від безробіття?
9. Що таке інфляція?
10. Назвіть основні соціально-економічні наслідки інфляції.
Література
1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В.Д. Базилевича– К.: Знання-прес, 20012- 702с.
2. Мочерний С.В., Мочерна Я.С. Політична економія : Навч. посіб. – К : Знання, 2007- 684с.
3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.: За ред. К.Т. Кривенка, - К.: КНЕУ, 2005. – 508 с.
4. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. В. О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2007 – 672 с.
5. Мельник Л.Ю., Макаренко Л.М. :Економічна теорія – політекономічний контекст – Навчальний посібник . К .: Кондор, 2008-524 с.
6. Федоренко В.Г., Діденко О.М., Руженський М.М. , Іткін О.Ф. Політична економія : Підручник/ За науковою ред.. доктора економічних наук, проф.. В.Г. Федоренка – К.- Алерта.2008-487 с
7.Щетинін А.І. Політична економія, Підручник.- К.: центр учбової літератури, 2011.-480с.
Тема №14. Господарський механізм в системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції