Тема 9. КУЛЬТУРА ЄВРОПИ ПЕРІОД?ВІДРОДЖЕНН? РЕФОРМАЦІЇ ТА ПРОСВІТНИЦТВ?/title> <!DOCTYPE html> <html lang="ru-RU" prefix="og: https://ogp.me/ns#" > <head> <meta charset="UTF-8"> <script>window.yaContextCb=window.yaContextCb||[]</script> <script src="https://yandex.ru/ads/system/context.js" async></script> <link rel='stylesheet' id='sydney-bootstrap-css' href='http://5rik.ru/wp-content/themes/sydney/css/bootstrap/bootstrap.min.css?ver=1' type='text/css' media='all' /> <link rel='stylesheet' id='wp-block-library-css' href='http://5rik.ru/wp-includes/css/dist/block-library/style.min.css?ver=5.8' type='text/css' media='all' /> <link rel='stylesheet' id='sydney-google-fonts-css' href='https://fonts.googleapis.com/css?family=Raleway%3A400%2C600&subset=latin&display=swap' type='text/css' media='all' /> <link rel='stylesheet' id='sydney-style-css' href='http://5rik.ru/wp-content/themes/sydney/style.css?ver=20210526' type='text/css' media='all' /> <meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1"> <style id='sydney-style-inline-css' type='text/css'> .site-header { background-color:rgba(38,50,70,0.9);} html { scroll-behavior: smooth;} body, #mainnav ul ul a { font-family:Raleway;} h1, h2, h3, h4, h5, h6, #mainnav ul li a, .portfolio-info, .roll-testimonials .name, .roll-team .team-content .name, .roll-team .team-item .team-pop .name, .roll-tabs .menu-tab li a, .roll-testimonials .name, .roll-project .project-filter li a, .roll-button, .roll-counter .name-count, .roll-counter .numb-count button, input[type="button"], input[type="reset"], input[type="submit"] { font-family:Raleway;} .site-title { font-size:32px; } .site-description { font-size:16px; } #mainnav ul li a { font-size:14px; } h1 { font-size:52px; } h2 { font-size:42px; } h3 { font-size:32px; } h4 { font-size:25px; } h5 { font-size:20px; } h6 { font-size:18px; } body { font-size:16px; } .single .hentry .title-post { font-size:36px; } .header-image { background-size:cover;} .header-image { height:300px; } .go-top:hover svg,.sydney_contact_info_widget span { fill:#d65050;} .site-header.float-header { background-color:rgba(0,0,0,0.9);} @media only screen and (max-width: 1024px) { .site-header { background-color:#000000;}} .site-title a, .site-title a:hover { color:#ffffff} .site-description { color:#ffffff} #mainnav ul li a, #mainnav ul li::before { color:#ffffff} #mainnav .sub-menu li a { color:#ffffff} #mainnav .sub-menu li a { background:#1c1c1c} .text-slider .maintitle, .text-slider .subtitle { color:#ffffff} body { color:#47425d} #secondary { background-color:#ffffff} #secondary, #secondary a { color:#767676} .footer-widgets { background-color:#252525} .btn-menu .sydney-svg-icon { fill:#ffffff} #mainnav ul li a:hover { color:#d65050} .site-footer { background-color:#1c1c1c} .site-footer,.site-footer a { color:#666666} .overlay { background-color:#000000} .page-wrap { padding-top:83px;} .page-wrap { padding-bottom:100px;} @media only screen and (max-width: 1025px) { .mobile-slide { display: block; } .slide-item { background-image: none !important; } .header-slider { } .slide-item { height: auto !important; } .slide-inner { min-height: initial; } } @media only screen and (max-width: 780px) { h1 { font-size: 32px;} h2 { font-size: 28px;} h3 { font-size: 22px;} h4 { font-size: 18px;} h5 { font-size: 16px;} h6 { font-size: 14px;} } </style>  <script type='text/javascript' src='http://5rik.ru/wp-includes/js/jquery/jquery.min.js?ver=3.6.0' id='jquery-core-js'></script> <script type='text/javascript' src='http://5rik.ru/wp-includes/js/jquery/jquery-migrate.min.js?ver=3.3.2' id='jquery-migrate-js'></script> <link rel="icon" href="http://5rik.ru/wp-content/uploads/2018/12/cropped-5029335416ec-32x32.jpg" sizes="32x32" /> <link rel="icon" href="http://5rik.ru/wp-content/uploads/2018/12/cropped-5029335416ec-192x192.jpg" sizes="192x192" /> <link rel="apple-touch-icon" href="http://5rik.ru/wp-content/uploads/2018/12/cropped-5029335416ec-180x180.jpg" /> <meta name="msapplication-TileImage" content="http://5rik.ru/wp-content/uploads/2018/12/cropped-5029335416ec-270x270.jpg" />  <script>window.yaContextCb=window.yaContextCb||[]</script> <script src="https://yandex.ru/ads/system/context.js" async></script> <script type="text/javascript" src="https://vk.com/js/api/openapi.js?168"></script> </head> <body class="home blog menu-inline" > <span id="toptarget"></span> <div class="preloader"> <div class="spinner"> <div class="pre-bounce1"></div> <div class="pre-bounce2"></div> </div> </div> <div id="page" class="hfeed site"> <a class="skip-link screen-reader-text" href="#content">Перейти к содержимому</a> <div class="header-clone"></div> <header id="masthead" class="site-header" role="banner" > <div class="header-wrap"> <div class="container"> <div class="row"> <div class="col-md-4 col-sm-8 col-xs-12"> <h1 class="site-title"><a href="http://5rik.ru/" rel="home">5rik.ru</a></h1> <h2 class="site-description">Материалы для учебы и работы</h2> </div> <div class="col-md-8 col-sm-4 col-xs-12"> <div class="btn-menu" aria-expanded="false" ><i class="sydney-svg-icon"><svg xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" viewBox="0 0 448 512"><path d="M16 132h416c8.837 0 16-7.163 16-16V76c0-8.837-7.163-16-16-16H16C7.163 60 0 67.163 0 76v40c0 8.837 7.163 16 16 16zm0 160h416c8.837 0 16-7.163 16-16v-40c0-8.837-7.163-16-16-16H16c-8.837 0-16 7.163-16 16v40c0 8.837 7.163 16 16 16zm0 160h416c8.837 0 16-7.163 16-16v-40c0-8.837-7.163-16-16-16H16c-8.837 0-16 7.163-16 16v40c0 8.837 7.163 16 16 16z" /></svg></i></div> <nav id="mainnav" class="mainnav" role="navigation" > <div class="menu-%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d1%8b-container"><ul id="menu-%d0%b7%d0%b0%d0%ba%d0%b0%d0%b7%d1%8b" class="menu"><li id="menu-item-1042" class="menu-item menu-item-type-post_type menu-item-object-page menu-item-home menu-item-has-children menu-item-1042"><a href="http://5rik.ru/?page_id=607">О проекте</a> <ul class="sub-menu"> <li id="menu-item-591" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-601"><a href="page0">index</a></li> <li id="menu-item-591" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-591"><a href="/best/">best</a></li> <li id="menu-item-592" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-592"><a href="/econbooks/">econbooks</a></li> <li id="menu-item-593" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-593"><a href="/lib/">lib</a></li> <li id="menu-item-594" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-594"><a href="/library/">library</a></li> <li id="menu-item-595" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-595"><a href="/myref/">myref</a></li> <li id="menu-item-596" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-596"><a href="/na5/">na5</a></li> <li id="menu-item-597" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-597"><a href="/proffi/">proffi</a></li> <li id="menu-item-598" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-598"><a href="/think/">think</a></li> <li id="menu-item-599" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-599"><a href="/clear/">clear</a></li> <li id="menu-item-600" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-600"><a href="/free/">free</a></li> <li id="menu-item-602" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-602"><a href="/pass/">pass</a></li> <li id="menu-item-603" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-603"><a href="/proffi/">proffi</a></li> <li id="menu-item-604" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-604"><a href="/better/">better</a></li> <li id="menu-item-605" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-605"><a href="/book/">book</a></li> </ul> </li> <li id="menu-item-606" class="menu-item menu-item-type-custom menu-item-object-custom menu-item-606"><a href="https://formdesigner.ru/form/view/88003">Форма заказа помощи в напмсании дипломной, курсовой, реферата и пр.</a></li> </ul></div> </nav> </div> </div> </div> </div> </header> <div class="sydney-hero-area"> <div class="header-image"> <div class="overlay"></div> </div> </div> <div id="content" class="page-wrap"> <div class="container content-wrapper"> <div class="row"> <div id="primary" class="content-area col-md-9 classic-alt"> <main id="main" class="post-wrap" role="main"> <div class="posts-layout"> <article id="post-1680" class="post-1680 post type-post status-publish format-standard hentry category-10"> <header class="entry-header"> </header> <div class="entry-post" > </div> <div id="yandex_rtb_R-A-636676-1"></div> <script> window.yaContextCb.push(()=>{ Ya.Context.AdvManager.render({ "blockId": "R-A-636676-1", "renderTo": "yandex_rtb_R-A-636676-1" }) }) </script> <h1>Тема 9. КУЛЬТУРА ЄВРОПИ ПЕРІОД?ВІДРОДЖЕНН? РЕФОРМАЦІЇ ТА ПРОСВІТНИЦТВ?/h1> <p>?1. Загальна характеристика епох?Відродження (Ренесанс?. Періодизац? та основі?риси.</p> <p>?2. Науков?революція.</p> <p>?3. Гуманізм я?ідеологія Відродження.</p> <p>?4. Видатн?представники епох?Відродження.</p> <p>?5. Реформац? та її культурн?історичн?значен?.</p> <p>?6. Культура Просвітництв?(ХV ?ХVIII ст.).</p> <p> </p> <p><strong>?1. Загальна характеристика епох?Відродження (Ренесанс?. Періодизац? та основн?риси.</strong>Відродження (ві?французького термін?“Ренесанс”, ві?італійського термін?“Рінашіменто? ?епох??історі?культури краї?Західної, Східно?та Центрально?Європи, перехідн?ві?середньовічної культури до культури Нового часу. Вона хронологічно входит??середньовічн?історі?європейських народі??охоплю?період ?ХIV до перших двох де?тиліть ХVII ст. Найраніш?(ХIVст.) Відродження пр?вилось ?Італії. Поті? ?ХV ст. оформлюєть? та?зван?Північне Відродження (Німеччин? Нідерланди). ?кінця ХV ст. ? епох?розквіта??Англії та Франці? Іспані? ?ХVI ст. Відродження набува?європейськог?характер??до?га?найвищої точк?свог?розвитку.</p> <p>Довг??науц?залишала? дискусійно?думк?пр?те, чи??Відродження: суто італійськи?аб?ширш??західноєвропейськи?явище? Одна?сучасн?наук?бачить ?ньом?світовий феноме? пов’язани?із загальними тенденціями людськог?становлення. Доба Відродження принесла народа?Європи більше змін, ??уся попередня історія.Масштабність зрушен? які пережили ці країни, їх? нерівнозначність та різн?кісність викликал??науц?необхідність поділу Відродження на <strong>етап?/strong>:</p> <p>?<strong><i>Передвідроджен?</i></strong> (Проторенесан? ?др. по? ХIII ?по? ХIV ст.;</p> <p>?<strong><i>Ранн?Відродження</i></strong> (по? ХIV –кін. ХV ст.);</p> <p>?<strong><i>Високе Відродження</i></strong> (кі? ХV ?перш?третин?ХVI ст.);</p> <p>?<strong><i>Пізн?Відродження</i></strong> (40-ві роки ХVI ?по? ХVII ст.).</p> <p>?епох?Ренесанс?суттєв?змінилися людськ?цінності. Бурхливи?розвиток діяльност?та могутня віра ?внутрішн?сили та можливості людини стал?підґрунт??процвітання мистецтв ?нового бачення ролі прекрасног?та його творів ?житт?суспільств?</p></noindex> <p><strong>Основн?риси культури Відродження:</strong></p> <p>?<strong><i>Гуманізм</i></strong> та <strong><i>антропоцентриз?/i></strong>. Якщо протяго?цілого Середньовіччя головною культурною парадигмою виступав теоцентриз?(ві?грецьк. «theos??бо? тобт?Бо??центрі уваг? ?людина розг?дала? лише я?безпомічна частинка Всесвіту, життя ?до? яко?беззастережн?залежала ві?божественног?проведін?, то тепе?людину розг?дают?я?центральни?об’єкт пізнан?, я?найвищ?цінність ?мірило всіх рече?(подібн?до того, я?це було за доби Античності).</p> <p>?<strong><i>Світськи? антиклерикальний (антицерковни? характер культури</i></strong>.На відмін?ві?доби Середньотвіч? культура поступов??ус?більше набува?світського забарвлення. Це не означа? що релігійн?тематика перестає цікавити митців. Наприкла? твор?найвиданіших художників Ренесанс??жіют?саме до релігійної тематики (найулюбленіший художній обра?Рафаеля ?Мадонн?(Богоматі?, найвидатніши?монументальний твір Леонардо да Вінч??фреска «Таємн?вече???написана на біблійни?сюже?. Одна?прочитан? релігійних образі??сюжеті?цими митцями кардинальн?відріз?ється ві?усіє?середньовічної епох? коли відповідні зображен? носили суто канонічний, ? отже, до певної мірі схематични?характер. Переосмислен? відповідно?тематики митцями Відроджден? пов’язане насамперед із ідеє?гуманізм? Та? обра?Мадонн??Рафаеля ?це обра?жінк?матері, готово?принести ?жертву найдорожче, що ?не?? ?власного сина ?заради спасін? людств? Тому, працюючи на?ци?образо?Рафаел? на відмін?ві?свої?попередників, розкрива?ідеї материнської любові, жертовност? лю?ност? тобт?саме людських чеснот ?переживань.</p> <p>?<strong><i>Повернен? до античної мистецької спадщини, я?до ідеального зразка, гідног?наслідуван? ?подальшого розвитку. </i></strong>Не розроблені середньовічним?теологам?мистецьк?канони визначають тепе?форм??зміс?художньо?культури, ?зразки ?засоби запозичуються ?античних майстрів. Відроджується об’ємн?пластика, технік?світлотіні, правил?композиційно?побудови ма?рських творів, винайден?за доби Античності, ?пізніш?відкинут??епох?Середньовіччя. Власне, ?свою назв?Відродження здобул?саме завдяки поверненню до античних мистецьких ідеалі?</p> <p>Соціальною базо?Відродження було піднесен? італійськи?вільни?міст-кому? які завдяки розвитку ремісничог?виробництв?та зручному географічном?розташуванню активн?включили? ?торгівлю мі?Європо??Сходом. Флоренція, Генуя, Венеція та інші міст?Італії стають для всіє?Європи взірце?свобод?та винахідливості. Народжуєть? нове розуміння світ? зв?зків природ? суспільств??людини. Відбуваєть? становлення нового типу особ??розкріпачено?індивідуальності, які?властиві почуття свобод? самоцінності ?багатств?внутрішнього світ?</p> <p><strong>?2. Науков?революція.</strong> Італійське Відродження було ти?прогресивним переворото? яки?вирвав Європу із середньовіччя ?висуну?її на авансцен?світовог?культурног?розвитку. Це ча? коли спростовувалися засаднич?тверджен? авторитеті? переглядали? попередн??влен? пр?світ, прокладали? шляхи для експериментального пізнан? природ? Формуєть? науков?картин?світ?на основі відкриттів, насамперед ?галузі астрономії.</p> <p>Науков?революція, розкві?яко??Європі припав на ХV??ХVІІ ст., стал?однією ?яскрави?складови?доби Відродження. Вона стал?можливою завдяки динамічном?розвитку суспільств? яке вж?до?гнул?певног?технологічного прогресу. Вогнепальн?зброя, поро??корабл? спроможн?перетинати океани, дозволил?європейця?відкрити, дослідит??нанест?на карт?значну частин?світ? ?винайден? книгодрукування означало, що будь-яка задокументован?інформац? швидко ставал?доступно?вченим усього континенту. Починаюч??ХV?ст., взаємозв?зо?мі?суспільством, наукою ?технікою ставав ус?біль?тісним, оскільки прогре??одні??галузе?знан?підштовхував до розвитку інши?</p> <p>Науков?реаолюція розпочалася ?<strong>астрономії</strong>. До ХV?ст. переважа?погля?на Всесві? заснований на теор??давньогрецьког?філософа <strong><i>Аристоте?</i></strong> (384 ?322 рр. до ??) ?грецьког?астроном?<strong><i>Птолем? </i></strong>(ІІ ст. ??), що розвинув ідеї Аристоте?. Вчен? греків ?римля?завжди мали велики?авторите??західном?світ? особливо якщ?вони не суперечили релігійним ?церковни?догматам.</p> <p>Церкво?бу?прий?ти?опис Птолемеє?небесног?склепіння, де Земля розміщен??центрі Со?чної систем? адже таки?погля?відповідав христинській теології, що поклал??основу історичног?знан? драм?гріхопадін? ?спасін? душі. Згідно ?Птолемеєви?учен?? Сонц? Мі?ць ?планет?обертаються навкол?нерухомо?Земл? ? теор? називала? <strong><i>геоцентрично?</i></strong>(ві?грецьк. ḡ??Земля, тобт?Земля ?центрі). Не вс?вчен?поді?ли думк?Птолем?, одна?протяго?усього переоіду Середньовіччя її ніхт?не не намагався спростуват? Перш?ретельно розроблена альтернативн?теор? була представлена польськи?астрономом <strong><i>Ніколаєм Коперником</i></strong> (1473 ?1543 рр.), котрий, будучи кафедральним каноніко? більшу частин?життя прис?ти?науковим дослідження? Хоча далеко не вс?ієрарх?католицько?церкви виступал?прот?нови?ідей, Коперник усвідомлював, що його висновки можуть бути визнан?єретичними. Тому ві?не поспішав публікуват?свою прац?«Про обертання небесних сфер? Вона, за загальноприй?то?версіє? вийшла ?друк??останній день життя вченог? Теор? Коперник?запропонувал?революційн?нову модель світобудов? що кардинальн?відріз?ла? ві?Птолемеєво? Згідно ?не?Сонц??нерухоми?центро? навкол?якого обертаються планет? ?Земля ??однією ?таки?планет. Період обертання нашо?планет?навкол?Сонця дорівнює року. Крім того, Земля обертається ще ?навкол?власно?вісі ?здійснює таке обертання за добу. Коперник тако?стверджува? що Мі???не планетою (я?вважалося досі), ?супутником Земл? ?Меркурій я?найближч? Сатурн ?я?найвіддаленішу (Уран, Нептун та Плутон тоді ще не були відкриті).</p> <p>Коперник першим розташував планет??правильном?по?дк?за ступенем їхньої віддаленості ві?ві?Сонця. Нова теор?, що одержала назу <strong><i>геліоцентрично?</i></strong>(ві?грецьк. helios ?Сонц? тобт?із Сонцем ?центрі), загало?була правильною, ал??ні?були ?слабкі місця. Зокрем? Коперник помилков?вважав орбіти планет колами, ?не еліпсами. Хоча тоді геліоцентрична теор? ?не була остаточн?підтверджена, застаріл?картин?світ?стрімк?руйнувалася. Ци?сами?було покладен?почато?звільненню природознавств?ві?теології.</p> <p>Значни?удар по геоцентричні?теорії нані?данський астроном <strong><i>Тіхо Браг?/i></strong> (1546 ?1601 рр.), яки??1572 ? поміти?наднов?зірк??надзвичайн?далеку ?дуже яскраву. Її поява ?«незмінному» просторі за Мі?це?викликал?своєрідний фуро??науковом?світ? Результато?подальши?досліджень цьог?вченог?стал?визначен? положення багатьої небесних ті? ?тако?укладання першог?сучасног?каталогу зіро?</p> <p>Ще біль?переконлив?астрономічні відкриття були здійснен?<strong><i>Галіле?Галілеєм</i></strong> (1564 ?1642). ?свої?дослідження?ві?мі?уж?використовуват?технічну новинк??зорову труб? винайден??Голланді?приблизн??1600 ? Галіле??1609 ? сконструював власни?біль?досконалий оптичний приладдля спостереженн за небо? Вчений встанови?існування багатьох зіро? невидими?неозброєни?оком, пля?на Сонц? кратерів на поверхні Мі??, супутників Юпітер?та фа?Венери.</p> <p>Свої відкриття Галіле?використовував для доведення геліоцентрично?теорії Коперник? Одна? я?відомо, зазнав чере?це переслідуван??боку Церкви. Са?Папа Римський заборони?ученом?відстоюват?погляди Коперник??Галіле?замовчав на багато рокі? ?1632 ? вчений опублікува?прац?«Діало?пр?дв?головн?систем?світу», ?які?спростовував положення теорії Птолем?, одночасн?зберігши видиміст?того, що дотримуєть? вказівок глав?католицько?церкви. Тому книг?закінчувалася тверджен?? що творен? ру?Господні??реальності не доступні розумінн?людини.</p> <p>Ти?не менш?робота викликал?сенсаційни?відгук ?Європі ?хитрість вченог?була викрит? 69-річном?Галіле?накзал?з’явити? ?Римі, де ві?постав пере?судо?інквізиції ?бу?звинувачений ?єрес? Пі?загрозою смертног?вироку ві?визнав «помилку??оголосив пр?каяття. Протяго?останніх восьми рокі?свог?життя Галіле?знаходив? пі?домашнім арешто?</p> <p>Подальше утвердження теорії Коперник?пов’язане ?ім??німецького вченог?<strong><i>Йоганн?Кеплер?/i></strong> (1571 ?1630 рр.). Ві?протяго?1609 ?1619 рр. відкри?тр?закони руху планет. Коперник ?Галіле?вважал? що планет?обертаються навкол?Сонця рівномірно по колоподібних орбіта? Кеплер з’ясува? що ру?відбуваєть? нерівномірно, ?орбіти планет ?еліптичним? ?таки?чино?усунув помилк?свої?попередників. Саме Кеплер показа? що геліоцентрична теор? ?набагато простішо? ні?Птолемеєва, ?тако?не ма?протиріч останньо? Кількома роками пізніш?Кеплер створи?Рудольфови таблиц? за допомого?яки?можн?було передбачит?ру?планет ?майбутньом? Базуючис?на праця?Тіхо Браг? ці відкриття ознаменували почато?всеохоплюючого ?математичн?точног?опис?Со?чної систем?</p> <p>За астрономіє?науков?революція торкнула? <strong>фізики</strong>. Найголовніші відкриття ?ці?галузі знан?пов’язані ?ім??<strong><i>Ісаака Ньютон?/i></strong> (1642 ?1727 рр.). Його праця «Математичні начала натурально?філософії» (1687) переконлив?продемонструвала, що земн??небесн?сфер?підпорядкован?однакови?закона?природ? ?вс?матеріальн?об’єкт??трьо?закона?руху. Більше того, Ньютон сформулюва?зако?всесвітнього ?жіння ?математичн?обґрунтува?закони, що керуют?цими процесам? Ньютонов?модель Всесвіту залишала? незмінно?аж до ново?наукової революці?початк?ХХ ст., ?основу яко??гл?прац?Альберта Ейнштейн? Крім того, Ньютон дові?хвильову природ?світла ?продемонструва? що поті?світла, яки?здаєть? на?біли? складається зі спектральних кольорів, на котр?його можн?розподілит?за допомого?призми.</p> <p>Іншими знаменитим?англійськими експериментаторами були <strong><i>Уїлья?Гілбер?</i></strong>(1544 ?11603 рр.), яки?заклав підвалин?вивчен? електрик??магнетизму, ?ткож <strong><i>Роберт Гу?</i></strong>(1635 ?1703 рр.), котрий увів по?ття «клітина?для опис?того, що побачи?чере?лінз?вдосконаленого ни?мікроскопа. Ірландец?<strong><i>Роберт Бойл?</i></strong>(1627 ?1691 рр.) винайшов вакуумни?насо??сформулюва?зако? відоми?тепе?я?зако?Бойля-Маріотта, що встановлює співвідношен? мі?об’ємо??тиском.</p> <p>Ще одна науков?галузь, ?які?надзвичайн?яскраво виявила себе науков?революція ХV??ХVІІ ст., ?<strong>медицина</strong>. Оскільки догматичні погляди зникли, ?загадк?більше не здавалися такими, що їх не можн?розгадат? об’єктом вивчен? стал?вс? включаюч?людськ?тіло та його хвороб? Аж до ХV?ст. вважалося, що хвороб??наслідко?ненормальног?зміщен? чотирьох рідких середовищи організм??кров? мокротин?, жовтої та чорної жовч? Першим виклик ці?теорії кину?швейцарський алхімі?<strong><i>Парацель?</i></strong>(1493 ?1541 рр.), яки?стверджува? що хвороб?пов’язані ?порушеннями різних органі??можуть бути виліковані за допомого?хімічних препаратів. Приблизн??то?же ча?перш?ретельне анатомічне дослідження людини здійснив <strong><i>Андреа?Везалі?</i></strong>(1514 ?1564 рр.). Ал?основи сучасної медичної наук?були закладен?майж?чере?ст?рокі? коли англійськи?учений <strong><i>Уїлья?Гарвей</i></strong> (1578 ?1657 рр.) відкри? що кров ?тілі людини циркулює по замкненому колу завдяки скорочен??серця, ?не печінк? я?вважал?раніше. Вчений став засновнико?фізіології я?наук?</p> <p>Нова наук?намагала? підтвердит?справедливість спостережень шляхо?експерименті??перевест?результати на універсальну мову математики. Галіле?бу?першим ученим, яки?усвідоми? що саме таки?підхід ?ключем до розуміння всього існуючог? ?тверди? що «книга природи… написана математичним?знаками». Прогре?математичног?метода бу?стрімким. До початк?ХVІІ ст. найзвичайнісіньк?математичн?символ?(складання, відніман?, множен?, ділення ?рівності) ввійшл??постійни?ужиток. За ци??1614 ? <strong><i>Джон Непе?</i></strong>запровадив логарифм? Перш?машина, що виконувала ді?підсумовуван? ?далеки?предок сучасног?комп’ютера ?була сконструйована <strong><i>Блезом Паскалем </i></strong>(1623 ?1662 рр.) ?1640-их рр., ?чере?30 рокі?велики?німецьки?філосо?<strong><i>Готфрі?Вільгель?Лейбні?</i></strong>(1646 ?1716 рр.) винайшов машину, спробожн?виконувати множен?. Лейбні?тако?бу?одни?із творці?диференціального обчислен?, котр?виявило? нмйзначущіши?маематични?методо?того часу. До подібних висновкі?незалежн?ві?Лейбніца самостійно прийшо??? Ньютон, ?ці дв?великі вчен??далеко не науковим запало?вступили ?суперечк??привод?того, кому ?ни?належать лавр?першості.</p> <p>Обличчя ново?епох?визначил?не лише науков?відкриття, ??технічні винаходи ?Європі друкарського верстата, компас??артилері? Винахідником друкарського верстата ?німець Йоганн Гутенбер?(1400 ?1468) із міст?Майнца. Близьк?1445 ? ві?винайшов спосіб відливан? рухомого шрифту ?сконструював дерев’яни?друкарськи?прес. Це поклал?почато?книгодрукуванн??Європі ?сприяло поширенн??примноженн?знан? ідей, задоволь?ло велику суспільн?потреб??ни? ?1599 ? свої друкарні мали вж?236 міст Європи. Для та?званих інкунабу??перших книг, видани?ві?1440 до 1500 ? включн??підрахунки дают?загальни?тира?близьк?20 мл? примірникі?</p> <p>Технічни?прогре?особливо активізувала саме науков?революція ХV??ХVІІ ст. Крім телескоп??мікроскопа, були сконструйовані такі прилад? я?термомет? барометр ?повітряни?насо? ?голландський науковец?<strong><i>Хрістіан Гюйген?</i></strong>винайшов маятниковий годинник зі спускови?механізмом, довівш?правильність висновкі?Галілея, що маятниковий пристрій можн?використовуват?для контролю за часо?</p> <p>?це?ча?інтере?до наук?виявився повсюдно, ?науков?знан? були ще не настільк?спеціалізовані, що?будь-яка освічена людина не могл?провести експеримен??здійснит?відкриття. Створювали? науков?об’єднан?, такі я?Лондонське королівськ?товариство (1662 ?) ?Французька королівськ?Академ? наук (1666 ?), видавали? науков?часописи, подібн?до «Філософськи?відомостей??першог?англійського періодичного видання такого роду. Існування наукових товарист??часописі?означало, що інформац? пр?кожн?науков?відкриття могл?швидко поширити?, даюч?можливість дослідника?використат?найновіш?відомост? Іншими словам? співпраця ?публікац? результаті?досліджень прискорили розвиток науковог?прогресу. ?результаті цієї «революції??ХV??ХVІІ ст. наук?стал?(??ти?пі?лишається) одни?із на?сркавіши?прикладі?успішної співпрац?для благ?людини.</p> <p>?епох?Відродження були зроблені <strong>великі географічн?відкриття</strong>. Цивілізація середніх вікі?називала? морською, оскільки розвивалася навкол?морі??Середземного та Балтійського. ?великими географічним?відкриттями почала? ер?океанської цивілізаці? ?які?головним?шляхами світ?стал?океанськ?дороги. До ци?відкриттів належать відкриття Америк?<strong><i>Христофоро?Колумбом</i></strong> (1451 ?1506 рр.) ?1492 ?, шляху ?Європи ?Азію <strong><i>Васк?де Гамо?/i></strong> (1469 ?1524 рр.) ?1497 ?1499 рр., океану мі?Америкою та Азіє? ?тако?підтвердження гіпотези пр?кульов?форм?Земл? що його пі?ча?першог?кругосвітнього плаван? зробив португальський дослідни?<strong><i>Фернан Магеллан</i></strong> (1480 ?1521 рр.) ?1519 ?1522 рр., яки?бу?убитий на Філіппінах місцевим?жите?ми, ?трирічне плаван? завершилос?бе?ньог?</p> <p>Винахі?вогнестрільної збро?та артилері?клав край феодальном?роздробленню. Артилерія руйнувал?стін?колись неприступних фортец??рицарських замків. На уламка?феодальних устоїв розвивалися національн?монархії, міцн?позиці?завойовува?абсолютизм.</p> <p>На перший план ?міському середовищі став виходити третій стан ?буржуазія, яки?вимага?теоретичного обґрунтування прав?на влад? спростуван? ідеологі?середньовіччя. Тому період Відродження ?це період активног?розвитку суспільн?політичної думк? З”явили? ґрунтовн?прац? на сторінка?яки?автори аргументувал?необхідність створення сильни?національних монархій, утвердження абсолютизм?</p> <p>Найкраще ідеа?сильно?державно?влад?розкри??ХVI ст. відоми?політичний мислител?Відродження італієць <strong><i>Ніккол?Макіавеллі</i></strong> (1469 ?1527 рр). Його найвизначнішою працею став повний трагічни?суперечносте?“Державець? ? книг?якнайповніш?відповідал?вимога?молодо?буржуазі? Макіавеллі жи??період створення єдиної централізовано?італійсько?держав??розробив систем??влен? які пізніш?дістал?назв?“макіавеллізм”, на означення політики, яка нехтує нормам?моралі. Згідно ?цією системою, для утвердження держав?допустим?будь-які засоби, аб?вони служил?благ?вітчизни ?насильство, вбивство, зрад? жорстокіст? обма? демагогія, хитрощ? зневаг?до моральност?взагал?</p> <p>Макіавеллі висуну?ідею “сильног?держав?? здатного керувати державою, використовуючи згадан?вище засоби. “Новом?державцю, - писа?ві? ?необхідн?володіти природою я?звір? та??людини? Макіавеллі намагався відділит?політику ві?моралі. Ві?наголошува? що то? хт?хоче опануват?наук?успіху, не повине?вивчат?наук?моралі. Не мораль, ?політичн?доцільніст??на?ус? Державец? згідно ?теоріє?автора, може не зважат?на прий?ті ?суспільств?норм?моралі, якщ?його ді?сп?мовані на зміцнення держав? Макіавеллі визнавав одну мораль ??позиці?загальнодержавни?інтересі? Ві?сформулюва?принци? яки?запозичи?ще із середньовічног?ордену єзуїті?Ігнасія Лойоли ?“мет?виправдову?засоби?</p> <p>Вказуючи на практичн?неможливість для “новог?держав??мати вс?людськ?чеснот? ”том?що цьог?не допускають умов?людськог?життя? Макіавеллі разо?із ти?визначив ?відносніст?чеснот взагал? Саме ?цієї підстави набуло широкого розповсюджен? ?влен? пр?його цинічний амораліз? хоча авто?“Державця?зовсім не бу?циніко? Суперечності мі?загальнолюдською моралл?та політико?усвідомлювалися ни?я?трагічні суперечності часу.</p> <p><strong>?3. Гуманізм я?ідеологія Відродження.</strong>Головною рисо?культури Відродження став нови?світог???гуманізм, яки?прийшо?на змін?теократі?(“духовні?імперії”). Слов?гуманізм походить ві?латинськог?humanitas (буквальн?–“лю?ність”), яке ?свою черг? походить ві?homo, що означа?“людина”. Гуманізм ?теор? та практика, ?основі яко?лежить ставлення до людини я?до найвищої цінності, захист прав?особистост?на свобод? щастя, всебічни?розвиток ?вия?свої?здібностей. Культура Відродження ?оригінальн?культура, ?черпалас?вона із двох джерел ?язичн?античног??християнськ?середньовічног?</p> <p>На відмін?ві?культури Середньовіччя Ренесанс вважаєть? ?основном?світсько?культуро? знаменує собо?світськи?напрямо? Вищі прошарки суспільств?мали можливість здобуват?освіту, користуватися до?гнен?ми античної культури ?філософі? Освічени??обдаровани?люде??це?період оточувал?атмосфер?загального захоплен?, їх шанували, я??середн?віки святи? Характерно, що ?епох?Відродження майж?зникає відмінніст?мі?наукою (я?пізнан??буття), практичн?технічно?діяльніст?(яку називали “мистецтвом”) та художньо?фантазіє? Інжене??митець тепе?не тільки “умілець? ”технік”(я??античності, середн?віки), ал??Майсте? Творец? Не випадков?саме за доби Ренесанс?зародило? ?юридично оформило? по?ття «авторського права».</p> <p>Основним?елементами Ренесанс?були науков?відкриття та мораль “вседозволен?? Гуманізм на перш?місц?ставив науков?знан?, орієнтував на матеріалістичн?трактування законі?природ? на пізнан? навколишньог?світ??самого себе завдяки розуму, що відріз??людину ві?всіх інши?земних створінь. Люди Відродження ?гуманіст??висміювали аскетизм ?теорію стриманост?католицько?церкви, утверджували прав?людини на насолоди, ?тому числ??сексуальні, що раніше вважалося чимось непристойним ?гріховни? Насолода земним буття??це неодмінн?частин?культури Відродження. Суттєв?зросло прот?середньовічних ?влен?значен? земног?життя порівняно ?небесним.</p> <p>Величезног?практичног?значен? набула ?умовах епох?Відродження античн?культурн?спадщина. Творці цієї епох?ясн??вляли собі процес розвитку культури : не ставши спадкоєм?ми найкращи?взірці?минулого, не можн?мр?ти пр?майбутнє. ?це?ча?італійське суспільств?почина?активн?цікавитись культуро?Стародавньої Греції та Стародавньог?Риму, розшукують? рукописи античних письменників. Та?були знайдені твор?Цицерона ?Тіта Лівія. Захі?одержа?роботи Аристоте?, Евклід? Птолом?. ?1517 році ?Римі вперше надрукувал?“Іліаду” Гомера.</p> <p>Відновлення античної спадщини розпочалося ?вивчен? стародавні?мо? Гуманіст?почали активн?вивчат?грецьк?мову, ?на латинській були написані їх прац? Латина стал?мово?епох?Відродження. Дослідники відзначают? що навіть діти ?епох?Відродження гарн?знал?латину, володіли прийомам?риторики. Гуманіст?започаткувал?нову галузь знан??класичну філологі? одну ?найбільш ранніх різновидностей філологі?взагал? яка набула ?наступни?століт??значного розвитку. ?університета?Європи створювали? кафедр?стародавні?мо? ?1530 ? ?Франці?бу?заснований “колед?трьо?мов” (латинської, грецької та староєврейсько? ?своєрідний цент?французького гуманізм?</p> <p>Гуманіст?пр?вляли велики?інтере?до античної філософі? ?середині ХV ст. ?Флоренці?засновуєть? Платонівська Академ? на чолі ?<strong><i>Марсіо Фічіно</i></strong>. Шанування Платон?ту?було перетворен?майж??релігійний куль? Це тако?свідчить пр?зв?зо?Відродження ?античністю. Увес?сенс культури Відродження по?га?не ?простому поверненні до античності, відновленн?античних зразкі? ?заклик?бути гідним?їх, перевершит?до?гнен? античної культури. Гуманістам?на інтуїтивному рівн?була схоплена особливіст?історичної спадкоємност??культурі.</p> <p>Носіями нового світог?ду були люди різног?соціальног?становищ? насамперед, горо?ни, які вивчал?філософі? ?тако?поет? художник? Об’єктом їх вивчен? була людина, ус?людськ? Звідси ?назв?ци?діячі??гуманіст? Саме вони певною міро??визначал?духовний клімат доби.</p> <p><strong>?4. Видатн?представники епох?Відродження.</strong>Найбільшим представнико?період?Проторенесансу (Передвідроджен?) ?історі?італійського мистецтв?(ХIII ?почато?ХIV ст.) бу?велики?італійськи?поет, флорентієц?<strong><i>Дант?Аліг’єрі</i></strong>. Це ?легендарна постат? Його називали велики?флорентійцем, “центральною людино?світу”. Ві??останнім поетом Середньовіччя та , разо?із ти? першим поетом Нового часу. ?творчост?Дант?починаються витоки гуманістично?культури епох?Відродження (Раннього Відродження ) ?його творчост?пр?вились тенденці?розвитку італійсько?літератури ?культури ?цілому на століт? вперед.</p> <p>Найвидатніши?твір Дант? вершин?його творчост??поем?“Комед?? яку нащадк? висловлююч?своє захоплен? назвал?“Божественно?комедією? Епітетом “божественна?(?розумінн?“прекрасна? вперше її наділи??1360 ? інши?видатний письменник цієї доби Джованні Боккаччо, перший біогра?Дант? Назв?“Комед??пояснюєть? середньовічною поетично?традиціє? згідно ?яко?та?називали твір із сумним початком ?щасливим кінцем, написани?народною мово? не латино? Ти?сами?Дант?створи?нову італійську літературн?мову. Ві?назива?таку літературу ?чмінни?хлібом, яки?наси?ть? ти?чі?</p> <p>“Божественна комедія??своєрідн?“Іліад?середніх віків”, поетична енциклопед? середньовіччя, написана ?1307-1321 рр. ?видана ?1502 ? Вона складається ?трьо?частин ?“Пекло? “Чистилище??“Рай? кожн??двох останніх нарахову?трид?ть тр?пісн? ?“Пекло??трид?ть чотири. Всього ?поем?100 пісень. Ці числ?вважалися священним? 3 ?означало святу трійцю, 100 ?досконалість, 9 (3?) ?числ?небесних сфер.</p> <p>Дант?використав звичайни?для того часу сюже??змалював своє ?вн?блукан? ?1300 ? ?потойбічному світ?по Пекл? Чистилищ??Ра??супровод?давн?померлог?римськог?поет?Вергіл?. Переказуют? що багато люде? зустрічаюч?Дант?на вулиці, ?цікавіст??острахом вдив?ли? ?його обличчя ? бе?сумнів? вірили, що ві?насправд?побува?на тому світ? Велики?поет відтвори?середньовічн?суспільств??усім?його вадами та людським?гріхам? Дант?створи?не тільки “Божественну комедію”, ??мову для не? Латинськ?мова змінювалас?італійсько?літературною мово??мово?життєвою, гнучко?</p> <p>Дант?виступив ?вчен??пр?подвійне призначення людини. Воно передбачає дв?види блаженства: ?земном?житт???посмертном?вічном?житт? Отже, за Дант? земн?життя ставал?самостійни??рівноцінни?вічном?блаженству. Це вказує на розрив Дант?філософа ?середньовічною традиціє? Якщо земн?життя самоцінн? церква мусить відмовитис?ві?зазіхань на світську влад?</p> <p>До? самого Дант?склалась нещаслив? Ще за життя 1302 ? ві?бу?засуджений до вигнан?, ?поті??до страти чере?спален?. До кінця життя Дант?та??не зміг повернутися на свою батьківщин? залишався політичним вигнанце? ?покинуто?Флоренцією його зв?зувало дуже багато. Після смерті Дант??1321 ? гоніння на ньог?не припиняли?. Церковники не дозволяли поховати його ?рідном?міст?(Дант?поховани??Равенн?, вони навіть намагали? спалит?його прах. Лише ?1968 ? спеціальни?су??Флоренці?скасував ус?висунуті прот?Дант?звинувачен? “у зраді”.</p> <p>Крім Дант?величезною постаттю Ренесанс?бу?<strong><i>Франческ?Петрарка</i></strong>, якого ?1341 ? увінчали ?Римі лавровим вінком я?найвидатнішого поет?Італії. Його вважають родоначальнико?ново?систем?культурних цінносте??гуманізм? першим європейським гуманістом, батько?гуманістично?культури ?Європі. Петрарка ?основоположник ново?європейської лірики, авто?знаменитої збірки “Книги пісень? Хоча більшіст?свої?художніх творів Петрарка написа?латинською мово? ал?? збірка ?італомовни?твір. Вона започаткувал?літературн?течі??петраркізм, що набула значного поширення ?поезії доби Відродження. ?коханн?до прекрасної молодо?жінк?Лаур? яку ві?випадков?зустрі??авіньйонські?церкві свято?Клар?6 квіт? 1327 ? двад?ть один рі?черпав Петрарка натхнення для своє?творчост? не зважаючи на те, що вона була одружена ?інши?чоловіко? Після її смерті ві?довг?роки оплакува?свою втрату. Із сонеті?Петрарки видн? що ві?відстоював прав?людини на щастя ?земном? реальном?житт? Це велико?міро?розходилос?із догматам?католицько?церкви. ?цент?своє?творчост?Петрарка поставив не Бога, ?людину.</p> <p>Знаменитим поетом Відродження бу?<strong><i>Джованні Боккаччо</i></strong>. Продовжуюч?традиції Дант??Петрарки, ві?розвивав італійську літературн?мову на народній основі. Найвизначніший твір Боккаччо ?“Декамерон?(ві?гр.-“десятиденник?, написани??1350-1353 рр. ?видани??1471 ? Це ?збірка реалістичних нове? які об”єднан?спільним гуманістични?ідеало???єдиним ціли? Основний зміс?“Декамерона” ?розкриття аморальності папськог?двор? розпусти монахі? їх святенництв? висміювання аскетичної моралі Середньовіччя, прославляння насоло?земног?життя, почуттєвої любові. Ци?твором Боккаччо заклав основи європейської новели ?надовг?визначив розвиток цьог?жанр? Боккаччо ?перший гуманіст, яки?вивчив грецьк?мову.</p> <p>Основи мистецтв?Передвідроджен? ?Італії заклал?флорентійц??скульпто?<strong><i>Ніккол?Пізано</i></strong>, архітектор <strong><i>Арнольфо ді Камбіо</i></strong>, артист-ма??<strong><i>П’єтро КаваллініДжотт?ді Бондон?/i></strong> (1266-1377). Джотто бу?першим, хт?висуну?проблему втілен? нового, життєвог?змісту. Суть реформ?Джотто ?ма?рств?по?га??тому, що ві?розробив нову систем?реалістичної виразності, зумовлен?сучасним його світог?до? Творив Джотто ?Флоренці? Римі ?Паду? Найбільш визначне його творін? ?епічни?цикл фресок на теми життя Марі??Христа ?каплиц?дель Арен??Паду?(1305-1306). ?фрескови?настінни?композиц??веде неквапливу, докладну розповід?пр?прикрост? блукан?, підлот? переслідуван? людини, пр?самовідданість, дружбу, доброчесніст? Пере?очим?глядачі?постають живі люди, які впевнено ст?ть на земл? сумуют? сподівають?, страждають. Джотто не перевантажує композиції фігурами. ?його картинах відчуваєть? прагнення до лаконізм? відбір головног? істотног? Ци?істотним ?ньог?завжди ?людина. Отже, образи, мальован?артистом-ма?ре? підіймають? до естетичног?ідеалу, пов”язаного ?етичними проблемами того часу. Творчіст?Джотто ?це вершин??розвитку мистецтв?італійського Передвідроджен?. Ві?одухотвори?релігійн?легенд? проникнувш??сфер?людських почуттів, прийшо?до нового, лю?ного трактування євангельськи?образі? заклавши основи гуманізм??мистецтв?Відродження.</p> <p>Архітектур?Відродження характеризуєть? звернення?до естетичних заса? прийомів ?форм античної грек?римської архітектур? Провідне місц??ні?відводиться світськи?будівля?(палаци, вілл? громадські будинк?. Для культового будівництв?характерні банн?споруд??висотн?розкрити?просторо??інтер’єрів. Для утвердження ?архітектур?стил?Відродження важлив?роль відіграл?теоретичні трактати <strong><i>?-? Альберті</i></strong>, <strong><i>Дж .Віньйоли</i></strong>, <strong><i>? Палладіо</i></strong>. Архітектур?Відродження до?гл?найвищог?рівня ?класично?завершеності ?Італії.</p> <p>?період раннього Відродження італійська архітектур?розвиваєть? ?рамках локальни?шкіл: флорентійської, венеціансько? ломбардської та ін. Запроваджуються нові принципи містобудуван?, створюються нові типи споруд (пала?Медичі-Рікард? 1444-1460, архітектор <strong><i>? Мікелоцц?/i></strong>); виховний будино? 1421-1444 та каплиця Пацц? будівництв?почато 1410, архітектор ?Брунеллеск??вс??Флоренці?.</p> <p>Піднесен? мистецтв?раннього Відродження ?Італії пов’язане ?іменем архітектор?<strong><i>Філіпп?Брунеллеск?/i></strong> (1377-1446), скульптора <strong><i>Донателл?</i></strong>(бл.1386-1466) ?артист?ма?ра <strong><i>Мазачч?/i></strong> (1401-1428). Першом?належить довершен? верх??бане?головног?собору Флоренці??Сант?Марія дель Флор? Саме ?бані, діаметро?42,2 ? було втілен?ідею могутності ?слав?міст? Кращ??споруд Брунеллеск??каплиця Пацц??двор?церкви Сант?Кроч??легк? простора, ?гармонійними пропорціями. Йому ?належить ?нови?ти?світсько?архітектур??будино?ди?чого притулку на майдан?Аннунціант?</p> <p>Епох?Раннього Відродження завершилася до кінця ХV ст. На змін?йому прийшл?Високе Відродження. Це бу?ча?найвищог?розквіту гуманістично?культури Італії. ?це?період ?найбільшою повнотою та сило?були висловлені ідеї пр?чест??гідність людини, пр?її високе призначення на Земл?</p> <p>Мистецтв?Високого Відродження найповніше представ?ют?тр?художник? Леонардо да Вінч? Рафаел? Мікеланджело. Їх нерідк?називают?титанами Відродження, маюч?на уваз?їх універсальніст? Вони уособлюють головн?цінності італійського Відродження: інтелект, гармонію ?могутність.</p> <p>Один із найвидатніши?люде??історі?<strong><i>Леонардо да Вінч?/i></strong>. Ві?народився ?невеличком?містечку Вінч? поблиз?Флоренці? ?останн?роки життя жи??працював ?Франці? куди бу?запрошений короле?Франциском I. Леонардо да Вінч?втілив ?собі універсальни?гені?епох?Відродження. ?його особ?дивовижним чино?поєднувало? обдарування вченог??геніальність художник? Ві?бу?живописцем, скульпторо? архітектором, письменником, музикантом, теоретиком мистецтв? військовим інженеро? винахідником, математико? анатомом, ботаніко? фізико? астрономом, фізіологом.</p> <p>Леонардо да Вінч?одни??перших обґрунтува?ідею пізнаваності світ?розумо??відчут?? “Все наше пізнан? починається ?відчуттів” ?заявля?ві? Леонардо бу?упевнени? що закони природ?містять? всередин?не?само? ??пошука?істини вимага?багаторазово?перевірк?відчутті? повторен? дослідів. Задовг?до ?Бекона ві?висловив велику істину, що основа наук??дослід ?спостереження. Велики?вчений настоюва?на тісном?зв?зк?наук??життя? Йому належить відоми?афориз?“Наука ?полководец? практика ?солдати”.</p> <p>Леонардо да Вінч?по прав?вважають предтече?сучасног?експериментального природознавств? Ві?висловив геніальн?догадк?пр?річн?обертання Земл? пр?те, що Земля ?одне ?небсни?ті??не ?центро?Всесвіту. Леонардо вказав на величезн?значен? математики, написа?змістовний твір ?фортифікації, вивчав падіння ті?на основі гіпотези обертання Земл? виводи?закони руху по похилі?площин? ма?ясн??влен? пр?дихання ?горіння. Рівним?наукам ?пізнанні природ?Леонардо вважав мистецтв? на перш?місц?сере?яки?висува?живопи? яки? за переконання?художник? ?універсально?наукою пізнан? сутності буття. Мистецтв?дозволяют?виявити конкретн? неповторне ?пізнат?якісн?сторон?рече?</p> <p>?1495-1497 рр. Леонардо да Вінч?створи?чи не найвідоміший шедевр ?знаменит?фреску “Таємн?вече??для трапезно?монастиря Сант?Марія делл?Граціє ?Мілані. ?основу твор?була покладен?відома євангельська легенд? згідно ?яко?Ісус?Христу явилось видіння: ?було сказан? що один із його дванад?ти учні?(апостолі? учинит?зрад?“оди?із ни?зрадит?тебе? Саме ?цією легендою пов’язане втілен? художником ідеї осуд?зрадництва, огид?до ньог?</p> <p>До? “Таємної вечері?трагічна. Леонардо са?спричини?осипан? стінопис? бо проводив дослід??фарбам? змішуючи темпер??оліє? Згодом ?стін?були пробит?двер? ??трапезну почали проникат?волога ?пара. Наприкінці ХVIII ст. бонапартисти, які вдерли? до Італії, влаштували ?трапезні?конюшн? скла?сіна, ?поті?тюрм? Пі?ча?другої світової війн??трапезну влучил?бомб???стін?лише чудо?уціліл? ?50-?рока?ХХ ст. розпис бу?фундаментально реставровани?</p> <p>Одна ?вершин творчост?Леонардо ?всесвітньо відоми?портре?молодо?флорентійк?Мони Лізи близьк?1503 ?, Лувр, Пари?, знаменитий своє?таємничо?посмішко? Ві?ма?ще одну назв?“Джоконда”, за іменем чоловіка Джокондо. ?портреті Мони Лізи виражени?гуманістични?ідеа?жінк? Зображен? здавалос?настільк?правдиви??живи? що кожний, хт?уважно вдив?вся ?ши? бачи??ні?биття пульсу.</p> <p>Неповторни?слід ?мистецтв?залишила творчіст?великого художник?<strong><i>Рафаеля Сант?/i></strong>. Ві??творце?“Сікстинсько?мадонни”, найвизначнішог?твор?не тільки італійського Відродження, ??усього світовог?мистецтв? На?ци?відносно невелики?розмірів портрето?художник пропрацюва?чотири роки. Картин?була написана ?1515-1519 рр. для церкви святого Сікста ??П”яченц? де ?знаходилася до 1754 ? коли її придба?за 20 ти??дукаті?король Саксонії Август III ?помістив ?Дрезденськ?картинну галере?</p> <p>Звичайни?релігійний сюже?завдяки талант?Рафаеля став уславлен??Людини. ?картин?передано трагіз?молодо?матері, глибок??яскраво втілен?тема материнств? Юн?мадонн?(богоматі?, легк?ступаючи босими ногами по хмарах, віддає лю??найдорожче, що ?не?? свог?маленького сина ?Христа. Вона відчуває його загибель, суму?чере?це ?розумі?необхідність принесен? цієї жертви заради спасін?, врятування людств? спокут?гріхів людських.</p> <p>За життя Рафаеля супутником йому була не просто слав? ?загальне поклонін?. Його, я??Мікеланджело, називали божественним. Рафаел?поме??то?же день, що ?народився, 6 квіт? 1520 ?, коли йому виповнилося 37 рокі? Його поховали ?Римі, ?пантеоні, яки?став усипальницею велики?люде?Італії.</p> <p>Останнім велики?представнико?культури Високого Відродження бу?геніальний скульпто? живописець, архітектор ?поет <strong><i>Мікеланджело Буонаротті</i></strong>. Його доробо?належить до найвищих до?гнен?світовог?мистецтв? За універсальніст?обдарування Мікеланджело можн?порівняти лише ?Дант? Леонардо, Шекспіро??Гете.</p> <p>?творчост?Мікеланджело гуманістични?ідеа?знаходит?своє на?скравіше відбит?. Причом? антропоцентриз?Відродження до?га??ньог?не лише своє?вершин? ??своє?крайност? уваг?митця приверта?тільки людина, натоміст?арен?її діяльност? реальн?оточен? його майж?не цікавить. Та?визначилася специфічна особливіст?творчого обдарування Мікеланджело ??усіх виді?образотворчого мистецтв?на першом?план??ньог?була скульптура. Ві??перш?черг?вважав себе скульпторо?</p> <p>Мі?серпне?1501 ? ?квітне?1504 ? Мікеланджело створи?знаменит?статую Давида ?один із найкращи?свої?шедеврів. Вона повинн?була уособлюват?собо?свобод?Флоренці??рідног?міст?Мікеланджело. Біблійни?геро??ньог??сильни?юнак, переможець єдиноборства ?Голіафом, втілен? ідей республіканської свобод? Скульпто?показа?свог?героя ?момент, коли ві?приготував? до битв? Стат? висото?близьк?5,5 ?була виготовлен??велико?брил?мармур? на?яко?свог?часу працював якийс?скульпто?? я?усім здавалос? безнадійно її зіпсував. Мікеланджело блискуче справився ?ци?завдан?, ?відкриття монумент??1504 ? ?Флоренці?перетворилося ?народн?свято. Самі флорентійц?усвідомлювал?(за свідчення?Дж. Вазарі), високи?громадянський зміс?статуї, встановленої пере?Палацц?Веккйо ?будинком міського самоуправлін?, я?заклик до мужнього захист?міст??справедливог?управлін? ни?</p> <p>?1508 ? Мікеланджело прий??запрошен? папи Юл? II розписат?стел?Сікстинської капели Ватиканськог?палацу ?Римі. Незважаючи на погани?стан здоров?, лежачи на спин?на висоті 18 ? ?умовах недостатньог?освітлен?, витрачаючи величезн?кількіст?енергі? ві?са? бе?помічників, протяго?чотирьох рокі?(?трав? 1508 ? до жовт? 1512 ?) викона?увес?розпис, створивш?колосальні, грандіозні фрески, цілі поем? пр?створення світ? людськ?гріхопадін?, спокут? Загальна площ?розпис?становит?близьк?600 кв.?, ?кількіст?постатей до?га?кілько?сотень. ? фреска відома пі?назвою “Створен? світу” ?одна ?вершин всього ренесансного мистецтв?</p> <p>?1536 ?1541 ? на одні?із стін тієї ?Сікстинської капели Мікеланджело створи?фреску “Страшни?суд”. Вс?постат?на ці?фресці голі. Сучасник?були обурен?ци?реалізмо? Папський церемоніймейстер умов??автора ві?імен?його святост? прикрити хо?чи?небудь оголеність постатей. “Передайте папі, ?відповів Мікеланджело, ?що якщ?ві?виправит?світ, я виправлю картин?за декілька хвилин?</p> <p>Прославився Мікеланджело ?я?архітектор. За його проектом ?1534 ? була побудована ?Італії Лауренціан??перш?публічна бібліотека ?Західній Європі. 1 січня 1547 ? ві?бу?призначени?головним архітектором собору св. Петр??Римі. ?хоча будівництв?було почато до ньог??закінчен?після його смерті, собо?св. Петр? яки?бу?ос?чени??1626 ? несе на собі печать великого генія Мікеланджело: митець перероби?план ?перебудува?більшу частин?собору, за його моделл?споруджени?чудови?купо? Як свідчать ус?історичн?джерел? Мікеланджело спеціально?архітектурно?освіти не ма?</p> <p>Прожив ві?довг? я?для своє?епох?життя ?майж?вісімдеся?дев”ять рокі? Поме?ві??Римі. Римляни не хотіли віддават?прах великого художник?Флоренці? Його перевезл?туди таємно ?поховали ?церкві, де ві?спочиває ?до нині, недалеко ві?могили Ніккол?Макіавеллі.</p> <p>Леонардо да Вінч? Рафаел? Мікеланджело ?свої?творах чере?релігійн?тематику розкрили вічн?людськ?питання ?любові та ненавист? вірності та зрад? самовідданості та користолюбства. ?ни?втілен?торжеств??трагіз?людськог?роду. Не може вважатися культурною людина, якщ?вона не знає картин ци?трьо?художників.</p> <p><strong>?5. Реформац? та її культурн?історичн?значен?.</strong>Важливим процесом, яки?сильно сприя?формуванню ново?культури, стал?Реформац? (ві?ла? Reformio ?перетворен?, виправлення) ?ру?за реформ?католицько?церкви та її догматів. Почала? Реформац? ?Німеччин? де, я???Нідерланда? головн?місц??гуманізм?зайняли питання релігійног?удосконалення, оновлення католицько?церкви, яка чере?внутрішній розкла? владолюбство ?жадібність була абсолютн?нездатно?очолит?прогресивн?перетворен?.</p> <p>Всередин?само?церкви зародився могутній протес? Очолив його <strong><i>Мартін Люте?/i></strong> ?німецьки?католицьки?священник, професор богослів? ?? Віттенберз? Ві?вважав себе послідовнико?Ян?Гуса. 31 жовт? 1517 ? ? Люте?вивіси?на дверя?своє?церкви ??Віттенберз?95 те? сп?мовани? насамперед, прот?індульгенцій. ?ни?ві?виступив прот?зловживань папської курі?та закликав відродит?принципи первісного християнств? Це?день поклав почато?Реформації ?привів до появи нового напрямк??християнств?–протестантизм?(лютеранств?. Його можн?розг?дати я?версію християнств?епох?буржуазних відносин. Са?термін “протестантизм?вини??1534 ? Тоді на Вселенському соборі послідовники Лютера подали протес?</p> <p>? Люте?критикував духовенств??вважав, що воно не може бути посередником ?спілкуванн?мі?Бого??людьми, тому що Бо??кожном??на? ?ту?людину тільки щира віра, яка ?її внутрішнім станом; спасін? людині дарується безпосереднь?ві?бога, тому претензі?церкви на пануюч?становищ??світ?необґрунтовані; вс?люди незначні пере?Бого?незалежн?ві?суспільног?становищ?</p> <p>? Люте?проголосив вивчен? ?тлумачен? Біблії першим обов?зком кожног?віруючог? Було ліквідован?чернецтв?(са?Люте?скинув монарший са??1525 ? ?одружився на колишній монахині, яка народила йому шестер?діте?, спрощено богослужін? (воно було зведен?до проповід?, відмінен?шанування ікон. Священник ?протестантизмі позбавлени?прав?сповідат?? я?наслідок, відпускати гріх?людині, ві?наймаєть?. Реформатор?відкинул?куль?святи? церковну ієрархію та світську влад?папськог?престолу.</p> <p>? Лютеру належить іщ?одне велике до?гнен?: вперше переклавши ?1521 ?1534 рр. Біблію ?латини на німецьку мову, ві?ти?сами?заклав основи літературної німецько?мови. ?своєму “Посланн?пр?переклад?(1530) Люте?писа? що звертається до живо?народної мови ?звідти бере своє словесне багатств? Ві?закликав вчитися мови “у матері ?домі, ?діте?на вулиці, ?простолюдина на ринку”. ?січня 1521 ? папа римський Ле??відлучив Лютера ві?церкви ?оголосив його єретиком.</p> <p>Завдяки реформаційни?руха?важливою тезо?для розвитку культури стал?те, що вс?люди мают?рівн?стартові можливості. Місц?людини ?суспільств?залежить тільки ві?її зусиль, талант? умін?. Протестантиз?відкри?прямі шляхи до розвитку капіталізм? Накопичення багатств?перестал?бути гріхом.</p> <p>?результаті Реформації ві?папств? католицько?систем?відмежував? ціли???європейських краї? Німеччин? Англ?, Шотландія, Данія, Швец?, Нідерланди, Фінлянд?, Швейцарія, Чехія, Угорщина та інші. ?ни?виникл??ХVI ст. незалежн?ві?римської курі?та?зван?протестантські церкви.</p> <p>Реформац? була найглибшою трансформацією християнської культури. Підсумко?цієї трансформаці?стал?не тільки релігійн?оновлення, не тільки нови?варіан?християнськог?віросповідан? ?протестантиз? ??нови?ти?людини ?нови?ставлення?до життя ?до само?себе. Якра?це?ти?людини став рушійною сило?бурхливого розвитку західноєвропейсько?цивілізаці? Саме країни, які стал?на шля?Реформації, до?гл?найбільших успіхі??розвитку цивілізаці?</p> <p><strong>?6. Культура Просвітництв?(ХV ?ХVIII ст.).</strong>Пі?Просвітництвом прий?то розуміти прогресивн?ідейну течі?епох?становлення капіталізм? пов”я?ан??боротьбо?прот?феодальних по?дків. Вона мала таки?величезний впли?на вс?сфер?духовног?життя, суспільств? що ?саму епох?називают?епохою Просвітництв? За часо??це приблизн?друг?по? ХVII-ХVIII ст. Період характеризуєть? подальши?зростання??зміцен??національних держав Європи, докорінним?економічними зрушен?ми, бурхливи?розвитко?промисловост?та напруженим?соціальним?конфліктам?</p> <p>Із становлення??Західній Європі буржуазног?суспільств?ідеї Просвітництв?розвивають? спочатку ?Англії, поті??Франці? пізніш??Німеччин? Італії та ?інши?країна?</p> <p>Характерно?рисо?Просвітництв?було прагнення його представникі?до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, “вічно?справедливості? рівності та інши?принципі? що, на їх думк? випливають із само?природ? ?невід”ємни?“природних прав?людини. Рушійною сило?історичног?розвитку ?умовою торжеств?розуму просвітителі вважал?розповсюджен? передови?ідей, знан? ?тако?поліпшен? морального стан?суспільств? Вони прагнули розкріпачити розу?люде??ти?сами?сприяли їх політичном?розкріпаченн? Просвітителі вірили ?людину, ?її розу??високе покликан?. ?цьом?вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.</p> <p>Батьківщиною Просвітництв?вважаєть? Англ?, де ?др. по? ХVII ст.. пі?впливо?буржуазної революці?зародилось багато ідей, характерни?для всіє?епох?Просвітництв? Свог?розквіту Просвітництв?до?га??середині ХVIII ст. уж?на французькому ґрунті. Завершен??Просвітництв?стал?Французька буржуазн?революція 1789 ?, на знаменах яко?були написані його гасл? свобод? рівність, братерство. ? революція поховала віру просвітителі??“золотий вік” поступовог?ненасильницького прогресу. Крім Англії ?Франці? одни?із головних осередкі?Просвітництв?була Німеччин?</p> <p>?ХVII ст. ?Західній Європі почався загальни?прогре?знан? що бу?викликаний потребам?матеріальног?виробництв? торгівлі та мореплаван?. Науков?знан?, які раніше були надбан??вузького кола вчених, стал?поширювати? на вс?суспільн?верств? Це?період ознаменувався <strong><i>науковою революцією ?/i></strong> відкриттями ?галузі природничи?наук, технічними винаходами. Англієць <strong><i>Уїлья?Гарвей</i></strong> (1578-1657) першим відкри?кровообі??став. Італійськи?фізи??<strong><i>математи?Еванджеліста Торрічеллі</i></strong> (1608 ?1647) винайшов барометр ?да?основу науц?метеорології. Ві?відкри??пояснив безповіт?ни?прості?на?вільно?поверхне?рідини ?закритій зверху посудині ?Торрічеллієв?порожнеч? Наприкінці ХVI- ?першій половині ХVII ст.. було винайден?телескоп, мікроско? ртутні термометри, вдосконалено компас ?годинник.</p> <p>Підсумко??науковій революці?ХVII ст. стал?відкриття великого англійського фізика, астроном??математика <strong><i>Ісаака Ньютон?/i></strong> (1643-1727). Вихідн?принципи нового науковог?світог?ду за Ньютоном можн?сформулювати та? прості??ча?мают?абсолютний характер, вони існуют?самі по собі, незалежн?ві?матері? ру?ма?всезагальний характер; вс?явища ?світ?перебувают??причинно-наслідковому зв?зк? Ньютон відкри?зако?всесвітнього ?жіння.</p> <p>Для біль?ефективної організаці?наукових досліджень ?країна?Західної Європи, разо?із навчальним?закладам? почали поширювати? перш?товариства вчених. ?1575 ? іспанський король Філі?II заснував ?Мадрид?академію математичних наук. 2 січня 1635 ? Арма?Жа?Дюплес? герцог Ришель? заснував Французьку академію ?об’єднан? вчених, переважн?філологі? ?1666 ? офіційно оформляється Паризька природничо-науков?Академ?, членам?яко? крім французьки?вчених, були ?іноземці. ?ХVII ст. виникл??перш?загальнонаціональн?академії ?славетне Лондонське королівськ?науков?товариство ?1662 ?, до якого належало багато видатних учених, включаюч???Ньютон? ?Академ? наук ?Парижі ?1699 ? Першою академіє??галузі суспільних наук була Португальськ?академ? історі?</p> <p>?ХVI ?ХVII ст. почали виникати перш?мистецьк?об’єднан?. ?1585 ? брат?Каррач?заснувал?Булонськ?академію мистецтв ?Італії, ??1648 ? створюється Королівськ?академ? живопису та скульптури ?Франці?</p> <p>Одни?із напрямі?духовног?життя епох?Просвітництв?стал?прагнення до секу?ризаці?культури, максимальног?розвитку ?ні?світськи?заса? незалежних ві?церкви. Це знайшл?своє відображен? ?боротьбі за віротерпимість, свобод?совіст? за прав?людини на вибі?релігі? Просвітителі заперечили головний постулат теологічного світобачен? ?пр?божественн?напере?визначеність усього сущого. Просвітителі намагались довест? що суб’єкто?історі??не Бо? ?сама людина.</p> <p>Ал?ід? Бога не була відкинут?просвітите?ми. Пр?Бога згадують майж??усіх філософських трактата?того часу. <strong><i>Раціоналіз?</i></strong>(я?світог?дний принци? передбачав ідею Бога я?гарант?розумності світобудов?та здатност?пізнават?її раціональним шляхо? Не відкидаючи остаточн?ідею Бога, значна частин?просвітителі?переосмислювал?її ?контекст?деїзму (ві?ла? –деї?–Бог). ? форм?віри, яка виникл??епох?Просвітництв? визнавал? що хо?Бо??існу??світ?я?його першопричина, одна?після створення світ?ру?світотворення здійснюєть? бе?його участі. Провідна теза деїзму ?“Закон природ??зако?Божий”. Характерна риса Просвітництв??компромі?мі?знан???віро? мі?наукою ?релігією.</p> <p>Просвітителі походили ?різних соціальних прошаркі? класів ?станів: аристократії, дворя? духовенств? службовців, представникі?торгов?промислови?кі? Ал?їх об’єднал?ненавист?до пережитків феодальн?абсолютистського ладу, вимога рівності, оцінки людини за її особистими заслугам? Просвітницьк?ідеологія мала антикріпосницьки? антифеодальний, антирелігійний характер. Ці?ідеологі?були властиві історичний оптимізм, віра ?прогре?людини ?людств? ?основоположн?роль знан?. Важливим стал?усвідомлен? можливості існування різних погляді?на світ, філософі? мистецтв? мораль, толерантніст?по відношенню до інши?</p> <p>Відбувалас?переорієнтац? суспільних ідеалі? Вони ставал?біль?прагматичним? позбав?лись героїк?романтичного забарвлення. Для масово?свідомості ідеа?підприємливо?людини, купця, допитливог?вченог?стає біль?привабливи? ні?ідеа?лица? чи ченця-аскета.</p> <p>Самі діячі Просвітництв?довгий ча?віддавал?перевагу називати свою епох?віко?розуму, віко?філософі? хоча термін “просвітництво?зустрічається ?таки?видних його представникі? я?Вольте??Гердер. Остаточн?затверди?його, увів ?повсякденни?обіг німецьки?філосо?<strong><i>Іммануїл Кант</i></strong>. На самому завершенні Просвітництв? ?1784 ?, ві?пише невелику прац?“Щ?таке Просвітництв?? ?ні?Кант пропонував розг?дати Просвітництв?я?необхідн?історичн?епох?розвитку людств? суть яко?по?га??широкому використанні людськог?розуму для реалізації соціальног?прогресу. ?статті міститься характерни?заклик до читача: ”Майте мужність користуватися власни?розумом”. Еммануїл?Кант?належить знаменит?фраз? ”Пра? ?кращий спосіб насолоди життям”.</p> <p>?ХVII ст. ?ід?ми Просвітництв?виступил?філософи <strong><i>Бенедикт Спіноз?/i></strong> (1632-1677) ?Нідерланда? <strong><i>Тома?Гобб?/i></strong> (1588-1679) ?<strong><i>Джон Локк</i></strong> (1632-1704) ?Англії. Гобб?вважав, що люди рівн?ві?природ? Ал??процес?розвитку виника?нерівність, ?нерівність сприя?взаємній недовірі, яка призводить до війн? Пр?відсутност?громадянськог?стан?завжди ?війн?всіх прот?всіх, збиткова для всіх. Тому люди шляхо?договору об”єдналися ?держав? що?ци?сами?одержати захист ?можливість гуманног?життя. Гобб?підтримува?гасл?“Мет?виправдову?засоби?</p> <p>Локк виступив теоретиком англійського раціоналізму. ?свої?праця?ві?дотримував? погляду, що людина не ма?вродженого знан?, я?це доводили попередн?філософи, ?здобуває його ?практичної ді?Локк бу?прихильником конституційної монархії ?за мету держав?вважав охорон?свобод??природного прав?людини на життя.</p> <p>До невід’ємни?прав людини Локк відносив тр?основн?прав? на життя, свобод??власніст? Правопорядо? за Локком, повине?забезпечит?можливість одержання вигоди кожним, ал?та? що?пр?цьом?зберігалис?тако?свобод??приватни?інтере?всіх інши? Англійські просвітителі підкреслювал?значен? особистого творчого зусилля кожної людини, її знан?та досвід? Це сприяло закріпленн??характер?англійці?таки?ри? я?підприємливіст? винахідливість, практицизм.</p> <p>Велики?суспільний резонанс одержало Просвітництв??Франці? яке ?ХVIII ст. стал?провіднико?духовног?життя ?Європі. Найвидатніши?представнико?французького Просвітництв?бу?Франсу?Марі Аруе, відоми?пі?псевдонімо?<strong><i>Вольте?/i></strong> (1694-1778). Тому вс?ХVIII ст. називали “століття?Вольтера? Йому не було рівних ?викритті недолікі? ва?феодальног?суспільств? абсолютистського режиму, ?зруйнуванн?та подоланн?всякого роду забобоні? Вольте?залиши?після себе колосальну я?за об?го?(пона?70 томі?творів), та??за широто?жанрової палітр?творчу спадщину. Ві?писа??всіх жанрах ?трагедії, вірш? історичн?твор? філософськ?романи, сатиричн?поем? політичн?трактати ?статті. Йому належить знаменит?фраз?“Всі жанр?гарн? крім нудного”.</p> <p>?свої?творах Вольте?критикував клерикаліз? лицемірств?офіційно?церкви та її слуг, висміюва?позірн?святенництв?та релігійний фанатизм. Йому належить вислів, яки?бу?сп?мовани?прот?католицько?церкви “Розчавіть потвору”. Цю вимогу ві?поєднува?із закликом до віротерпимості ?“Філософськи?листах?(1734) ?відмовою ві?атеїзм? яки?загрожував побудованому на приватні?власност?суспільном?по?дков? “Якб?Бога не було, ?писа?Вольте? ?його належало ?вигадати?</p> <p>Як?істори? авто?низк?історичних прац?(“Істор? Російської імпері??царювання Петр?Великого? “Істор? царювання Людовіка ХIV? “Філософ? історії”) Вольте?вимага?опор?на точн?джерел? намагався вивчат?культуру, взагал?історі?народу, ?не тільки життя королі??полководці? Ві?віри??історичний прогре? ал?не пов”язува?його із політичним розвитко?ма? Звідси ?ньог?виникл?ід? та?званог?просвітницьког?абсолютизм? тобт?свої наді?просвітитель покладав на “освіченог?монарха”.</p> <p>Одни?із найглибших ?гостро сатиричних творів Вольтера ?повіст?“Канді? аб?Оптиміст?(1759), ?які?розповідаєть? пр?казков?країну Ельдорад? До? головног?героя складається непросто, роки жорстоки?розчаруван?стал?потрібними йому для того, що?прийти до власного світосприй?ття. Довг?мандруюч?по світ??зневірившись ?погоні за багатством та славою, ві?побачи?турк? яки?обробля?разо?із своє?сім”єю ді?нк?земл? ?Кандід зрозумів, що людина може знайти своє щастя тільки ?вперті?та корисній прац? Виразо?цієї думк??вислів “Треба доглядати свій сад”, яки?закінчуєть? повіст?Вольтера. ?цьом?вислов?вся життєв?мудрість, смис??призначення людськог?життя. Якра?праця, на думк?автора, позбав??ві?“трьох велики?бі? нудьги, пороку ?нужди”. Пр?себе вольте?писа? «Я гнучки? я?в’юн, меткий, я?ящірк? ?завжди за робото? я?білка».</p> <p>Гостре перо Вольтера здобул?йому всесвітн?слав? його бояли? навіть королі. Недаремн?самого Вольтера сучасник?називали “некоронованим короле?Європи? “королем філософів”. Ві?вважав? першим поетом Франці?ХVIII ст. Слав?Вольтера була така велика, що ві?якось отрима?лист? на якому заміст?прізвища адресата ст?ло:”Трибуну вітчизни, натхненников?громадя? співцю героїв, ворогові фанатизм? захисник?пригноблених? Саме таки??вляли його собі французи, таки?ві??бу? Власне, слов?“вольтер?нство” стал?синонімо?вільнодумств? ??обмеженого впливо?влад??забобонами натовп?</p> <p>Са?Вольте?найбільш?цінува??свої?діяльност?практичний захист прав конкретних люде? Уж?на схил?лі? здобувши широку слав? ві?писа???зробив немало добр? ?це найкраще ?усього, що я зробив? Вольтера перезахоронювали ?1791 ?. На катафалк? на якому перевозили його прах, були написані слов??Ві?підготував на?до свободи”.</p> <p>До найвидатніши?діячі?французького Просвітництв?належа?<strong><i>Дені Дідр?/i></strong> (1713 ?1784). Ві?прославився не тільки я?критик ?громадськи?дія? ??я?талановити?літерато??теоретик мистецтв? яке, на його думк? “повинно учит?любити доброчесніст??ненавидіти порок”.</p> <p>Дідр??авто?численни?філософських творів, головним??яки??“Думки пр?пояснен? природи”, “Філософські принципи матері?та руху? “Розмова д’Аламбера ?Дідро” та інші. Філосо?виступив із ід?ми пр?незалежність матері?ві?руху, єдност?органічної та неорганічної природ? Задовг?до англійського вченог?Чарльз?Дарвін?висловив здогад пр?біологічну еволюцію. Дідр?відкинув компромісн?деїстичн?версію пр?існування Бога я?конструктора розумног?устрою природ??став на позиці?матеріалізму ?атеїзм? Ві?віри??суспільств? життєвим принципо?якого мала стат?доброт??народжуван?не?самопожертва.</p> <p>Дідр??головний редактор ?натхненник знаменитої 35-томної “Енциклопеді?аб?тлумачного словника наук, мистецтв ?ремесел” (1751 ?1780), яка здобул?всесвітн?слав? Ві?зумі?залучити до співробітництв?багатьох видатних учених ?філософі? блискучу пл?ду публіцисті? Вольтера, Монтеск’? Русс? Тюрг? Гельвеція, Гольбаха, ? д’Аламбера, Дюкл? Бюффон? ?багатьох інши? Пр?всій різноманітност?просвітницької діяльност?важк?переоцінит?видання, якому судило? стат?одни?із найбільших культурних здобуткі?ХVIII ст.</p> <p>Мета, яку прагнули до?гт?автори “Енциклопеді?..? по?гала ?тому, що?не просто зв?зати ?єдин?ціле існуюч?знан?, ??сп?мувати їх до розуміння того, якими повинн?бути суспільн?відносин? Французькі просвітителі вказувал?шля?усім, хт?шука?суспільног?по?дк? Для свог?часу “Енциклопедія? що охопил?увес?наявний фонд знан??галузі природничи? соціальних та технічни?дисциплі? стал?справжньою академіє?наук? зводом найпередовіших знан?ХVIII ст. Видання сприяло тому, що вс?французи ?навіть ус?європейц? за словам?Вольтера, зробилися енциклопедистами.</p> <p>Представнико?радикального крил?французького Просвітництв?бу?<strong><i>Жа?Жа?Русс?/i></strong>, яки?виступав поборником прав?людини на свобод? рівність, щастя. ?його трактаті “Суспільни?договір” (1762) на увес?світ прозвучала реплік??Людина народжен?вільно? ?разо?із ти?вона скрізь ?кайданах? Русс??одни?із основоположників ідеї народног?суверенітету, яка передбачає безпосередню участь кожног?громадянина ?владни?відносинах на відмін?ві?принципу представництва, коли громадяни?переда?свою волю інші?особ? Вчен? Русс?зводилося до вимоги вивест?суспільств?зі стан?загально?зіпсованості моралі. Вихі?ві?бачи?не тільки ?правильном?вихованн? матеріальній та політичній рівності, ???прямі?залежності моралі та політики, моралі та суспільног?ладу.</p> <p>Пору?із Вольтеро?“патріархом” французького Просвітництв?справедлив?називают?письменник? публіциста ?філософа Шарля Лу?Монтеск’? ?свої?творах ві?піддав критиц?феодальн?абсолютистськи?ла?Франці? сформулюва?ідеї політичної та громадянської свобод? поділу державно?влад?на законодавч? виконавч??судову. Саме Монтеск’?належить вислів: «Кожен наро?ма?то?уря? на яки?заслуговує?</p> <p>Друг?половина ХVIII ст. стал?добо?бурхливого пробудження ?масові?свідомості інтересу до історі? З”являється ціли???спеціальни?історичних прац?просвітителі? які започаткувал?“філософію історії”. Якісно нови?кроком ?розвитку проблеми історизм?стал?діяльніст?<strong><i>Йоганн?Готфріда Гердер?/i></strong> ?німецького просвітите?, великого дослідника національних культу? визначного історіософ? літературознав?.</p> <p>Історичний прогре?людств?Гердер пов’язува?із розвитко?культури, до яко?відносив мову, мистецтв? наук? релігі? сімейн?стосунки, державне управлін?, звичаї та традиції. Ві?описує історі??культуру різних народі?до ХIV ст., засуджує претензі??боку будь-якого народу на обраніст? виключне місц??всесвітній історі? закликає вивчат?культуру різних народі? Це мало плідни?впли?на розвиток гуманітарної думк? За Гердером, вся історія народі??це школ?змаган? ?швидкому до?гненні гуманності.</p> <p>Гердер заперечи?правомірніст?тези пр?існування “класичних?народі?я?єдиних носіїв нормативни?правил культури ?мистецтв?та да?теоретичні підстави історичног?прав?поневолени?слов?нських народі?на самостійне історичн?буття , на розвиток їх мови, культури ?літератури. Вражаюче звучат?написані ?1769 ? слов?Гердер?пр?Україн? «Україна стан?колись ново?Елладо? Прекрасн?підсон? цієї країни, весела вдач?його народу, його музичний хист, плодовит?земля колись прокинеться ?подібн? я??багатьох племен, я?колись були грек? постан?велика культурн?нація. Її межі прос?гнуться до Чорног?мо?, ?звідти ?ге??широки?світ?</p> <p>Цікаве висловлювання залиши?Гердер пр?мову: «Ч?ма?нація щось дорожч? ні?мова її батькі? ?мові втілен?вс?її думк? її традиції, її історія, релігія, основа її життя, вс?її серц??душа. Позбавит?наро?мови ?значит?позбавит?його єдиног?вічног?добра».</p> <p>Німецьке Просвітництв?вело боротьбу за прав?людини ?філософі? що спираєть? на розу? прагнуло вирішити конфлікт мі?віро??розумо?на корист?розуму. Характерна риса Просвітництв??компромі?мі?знан???віро? мі?наукою ?релігією. Сере?яскрави?представникі?німецького Просвітництв? крім названог?вж?Гердер? <strong><i>?-?Лессін?/i></strong> ?видатний письменник, драматур? критик, філосо? яки?відстоював прав?люде?на вільнодумств? боровся своїми творам?прот?князівськог?деспотизму.Величезн?роль ?розвитку німецького Просвітництв?відіграл?видатний поет ?мислител?<strong><i>?-?Гете</i></strong>, велики?поет <strong><i>?-?Шіллер</i></strong>. Німецькі просвітителі вперше протиставили літературу, теат? музику традиційно панівном?образотворчому мистецтв? розг?даюч?їх я?жанр?мистецтв?динамічног? Це положення увійде ?європейськ?естетичн?думк?</p> <p>Період Просвітництв??це ча?видатних до?гнен?європейськог?мистецтв? Пануючим??ньом?стал?дв?великі загальноєвропейськ?стилді: бароко ?класициз? Терміном ?strong><i>бароко</i></strong>?(ві?італ. barocco ?дивний, химерний), уведений швейцарським історико?та філософо?Буркхардто?наприкінці ХI?ст., позначаєть? напря?західноєвропейсько?культури, що сформувався, вини??80-90-?рока?ХVI ст. ?Італії після криз?Відродження на основі творчого переосмислен? його естетичних принципі? Бароко увійшл??архітектур??музику, живопи??літературу, декоративн?мистецтв?</p> <p>На?скравіше це?художній мето?пр?вився ?архітектур? Барочн?будівл?відріз?ються грандіозніст? урочистіст? для ни?характерна складн? примхлив? пишн?декоративність. Для </p><br> <hr></article> </div> </main> </div> <div id="secondary" class="widget-area col-md-3" role="complementary" > <aside id="search-2" class="widget widget_search"><form role="search" method="get" class="search-form" action="/"> <label> <span class="screen-reader-text">Найти:</span> <input type="search" class="search-field" placeholder="Поиск…" value="" name="s" /> </label> <input type="submit" class="search-submit" value="Поиск" /> </form></aside> <aside id="block-2" class="widget widget_block"><h3>Закажи дипломную, курсовую, реферат через ВКонтакте</h3><script type="text/javascript" src="https://vk.com/js/api/openapi.js?169"></script>  <div id="vk_groups"></div> <script type="text/javascript"> VK.Widgets.Group("vk_groups", {mode: 4, wide: 1, height: 400, color1: "FFFFFF", color2: "000000", color3: "5181B8"}, 209814955); </script></aside> </aside><aside id="custom_html-3" class="widget_text widget widget_custom_html"><div class="textwidget custom-html-widget">  <div id="yandex_rtb_R-A-636676-2"></div> <script> window.yaContextCb.push(()=>{ Ya.Context.AdvManager.render({ "blockId": "R-A-636676-2", "renderTo": "yandex_rtb_R-A-636676-2" }) }) </script> </div></aside></div> </div> </div> </div> <a on="tap:toptarget.scrollTo(duration=200)" class="go-top"><i class="sydney-svg-icon"><svg xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" viewBox="0 0 448 512"><path d="M240.971 130.524l194.343 194.343c9.373 9.373 9.373 24.569 0 33.941l-22.667 22.667c-9.357 9.357-24.522 9.375-33.901.04L224 227.495 69.255 381.516c-9.379 9.335-24.544 9.317-33.901-.04l-22.667-22.667c-9.373-9.373-9.373-24.569 0-33.941L207.03 130.525c9.372-9.373 24.568-9.373 33.941-.001z" /></svg></i></a> <footer id="colophon" class="site-footer" role="contentinfo" > <div class="site-info container"> 5rik.ru - Материалы для учебы и научной работы </div> </footer> </div> <script type='text/javascript' src='/wp-content/themes/sydney/js/functions.min.js?ver=20210120' id='sydney-functions-js'></script> <script type='text/javascript' id='ht_ctc_app_js-js-extra'> /* <![CDATA[ */ var ht_ctc_chat_var = {"number":"79202357777","pre_filled":"","dis_m":"show","dis_d":"show","css":"display: none; cursor: pointer; z-index: 99999999;","pos_d":"position: fixed; bottom: 15px; left: 15px;","pos_m":"position: fixed; bottom: 15px; left: 15px;","schedule":"no","se":"150","ani":"no-animations","ga":"yes","fb":"yes"}; /* ]]> */ </script> <script type='text/javascript' src='/wp-content/plugins/click-to-chat-for-whatsapp/new/inc/assets/js/332.app.js?ver=3.3.9' id='ht_ctc_app_js-js'></script> <script type='text/javascript' id='q2w3_fixed_widget-js-extra'> /* <![CDATA[ */ var q2w3_sidebar_options = [{"sidebar":"sidebar-1","margin_top":10,"margin_bottom":0,"stop_id":"","screen_max_width":0,"screen_max_height":0,"width_inherit":false,"refresh_interval":1500,"window_load_hook":false,"disable_mo_api":false,"widgets":["custom_html-3"]}]; /* ]]> */ </script> <script type='text/javascript' src='/wp-content/plugins/q2w3-fixed-widget/js/q2w3-fixed-widget.min.js?ver=5.3.0' id='q2w3_fixed_widget-js'></script> <script type='text/javascript' src='/wp-includes/js/wp-embed.min.js?ver=5.8' id='wp-embed-js'></script> <script> /(trident|msie)/i.test(navigator.userAgent)&&document.getElementById&&window.addEventListener&&window.addEventListener("hashchange",function(){var t,e=location.hash.substring(1);/^[A-z0-9_-]+$/.test(e)&&(t=document.getElementById(e))&&(/^(?:a|select|input|button|textarea)$/i.test(t.tagName)||(t.tabIndex=-1),t.focus())},!1); </script>  <script type="text/javascript" > (function(m,e,t,r,i,k,a){m[i]=m[i]||function(){(m[i].a=m[i].a||[]).push(arguments)}; m[i].l=1*new Date();k=e.createElement(t),a=e.getElementsByTagName(t)[0],k.async=1,k.src=r,a.parentNode.insertBefore(k,a)}) (window, document, "script", "https://mc.yandex.ru/metrika/tag.js", "ym"); ym(23562475, "init", { clickmap:true, trackLinks:true, accurateTrackBounce:true }); </script> <noscript><div><img src="https://mc.yandex.ru/watch/23562475" style="position:absolute; left:-9999px;" alt="" /></div></noscript>  </script> <script src="//code.jivo.ru/widget/SJcRVelprK" async></script>  <script type="text/javascript">!function(){var e={"token":"+79202357777","position":"left","bottomSpacing":"","callToActionMessage":"Заказать диплом, курсовую онлайн","displayOn":"everywhere","subtitle":"Описание или время работы","message":{"name":"Заказать диплом или реферат","content":"Здравствуйте, ч могу вам помочь с дипломной, курсовой или другой работой? Пишите"}},t=document.location.protocol+"//bothelp.io",o=document.createElement("script");o.type="text/javascript",o.async=!0,o.src=t+"/widget-folder/widget-whatsapp-chat.js",o.onload=function(){BhWidgetWhatsappChat.init(e)};var n=document.getElementsByTagName("script")[0];n.parentNode.insertBefore(o,n)}();</script>   <script async src="https://usocial.pro/usocial/usocial.js?uid=c0b5276ae1f70595&v=6.1.5" data-script="usocial" charset="utf-8"></script> <div class="uSocial-Share" data-pid="7f7243a22a9b19ccd492265856a46548" data-type="share" data-options="round-rect,style1,default,left,slide-down,size32,eachCounter0,counter0,mobile_position_right,cutUrl" data-social="vk,wa,email,telegram,fb,ok,twi,vi"></div>  </body> </html>