Правове регулювання житлових відносин в Україні

Інформаційний блок

Питання теми

Список літератури та нормативні акти

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України.-1996-№30.

2. Сімейний кодекс України. Затверджений Законом України від 10 січня 2002 року// Відомості Верховної Ради України.-2002.-№21-22.

3. Постанова Верховної Ради України “Про концепцію державної сімейної політики” від 17 вересня 1999 року// Юридичний вісник -1999. -№41.

4.Правознавство: Підручник / За редакцією В.В.Копейчикова .- К.: Юрінком інтер 2002.

5.Сімейне право України.: Навчальний посібник, / За редакцією О. В.Дзери. -К,1997.

 

 

Тема 11 . Основи житлового права

 

1. Правове регулювання житлових відносин в Україні.

2. Порядок надання житла і користування жилими приміщеннями.

3. Приватизація державного житлового фонду.

 

Основні терміни теми:житлове право, житловий фонд, ордер на жиле приміщення, договір найму жилого приміщення, приватизація державного житлового фонду, об’єкт приватизації, житлові чеки.

 

Житлове право -це сукупність норм права, що регулюють житлові відносини щодо управління, експлуатації та ремонту житлового фонду, обліку громадян, які потребують покращання житлових умов, розподілу та надання житлових приміщень, обміну і бронюванню житла, охорони житлового фонду, вирішення житлових спорів, приватизації державного житлового фонду.

Житловий Кодекс України (ЖКУ) - це сукупність нормативних актів, які регулюють комплекс житлових та пов’язаних з ними відносин.

Житловий фонд –це сукупність жилих будинків і жилих приміщень, що визнані у встановленому порядку житлом, придатним для проживання громадян. Житловий фонд містить:- жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд) ;

- жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);

- жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);

- жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд).

 

Житлові права громадян Обов’язки наймача житла
-одержувати у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів; -користуватися наданим приміщенням у межах, встановлених договором; -в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселяти в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб; -на збереження прав на житлове приміщення у разі відсутності наймача; -на збереження житлової площі за дітьми, що перебувають на вихованні у дитячому закладі, у родичів, опікунів чи піклувальників за весь час їх відсутності; -на обмін житлового приміщення; -здавання приміщення в найом; -згодою членів сім’ї у будь-який час розірвати договір найму; -на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду або придбання їх у власність на інших підставах, передбаченихзаконодавством. - дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають; - використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення; - додержуватися правил користування жилими приміщеннями; - економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію; - тримати в чистоті і порядку житлові і підсобні приміщення, дотримуватися правил співжиття, повідомляти вчасно про аварійний стан житлового приміщення; - своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.  

Плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку). Норма загальної площі встановлюється у розмірі 21 квадратного метра на одну особу.

Права наймодавця Обов’язки наймодавця
· право вимагати бережливого ставлення до житлового фонду, · право дотримання правил співжиття, · право своєчасного внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги, відшкодування збитків, заподіяних з вини наймача · надання зазначеного в ордері житлового приміщення; · своєчасне проведення капітального ремонту житлового приміщення; · забезпечення належної роботи інженерного обладнання та місць загального користування; · щорічне проведення підготовки будинку до зими

2. Порядок надання житла громадянам, що потребують покращання житлових умов.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду. До них належать:

1) забезпечені жилою площею нижче від рівня, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської мі­ських Рад разом з радами профспілок;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках держа­вного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квар­тирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках.

У першу чергу жилі приміщення надаються тим, хто потребує поліпшення житлових умов:

- інвалідам Великої Вітчизняної війни та сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;

- Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, наго­родженим орденами Слави, Трудової слави, " За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР " усіх трьох ступенів;

- особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством порядку;

- особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;

- медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок ви­конання службових обов'язків;

- учасникам бойових дій і учасникам війни. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію чи каліцтво під час участі в бойових діях або виконання обов’язків військової служби, забезпечуються житлом протягом 2 років від дня взяття на квартирний облік;

- інвалідам праці І і ІІ груп та інвалідам І і II груп серед військовослужбовців;

- особам, які стали інвалідами І і ІІ груп у зв’язку з виконанням державних або громадських обов’язків, виконання обов’язку громадянина України, пов’язаного з рятування життя людини та охороною власності й правопорядку;

- сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина України з охорони власності і правопорядку або загинули на виробництві внаслідок неща­сного випадку;

- робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва;

- матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним сім’ям (які мають у своєму складі трьох і більше дітей), одиноким матерям;

- сім'ям при народженні близнят;

- вчителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів;

- особам, які проживають у старих будинках, що не підлягають капітальному ремонту. Законодавством України право першочергового одержання жилого приміщення може бути надано й іншим категоріям громадян.

Поза чергою жиле приміщення надається: громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для про­живання;

- особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;

- особам, які повернулися з державного дитячого закладу, від родичів, опікуна чи піклувальника, громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, при немо­жливості повернення займаного раніше жилого приміщення;

- особам, які належать до інвалідів війни;

- дітям-інвалідам, що не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і проживають у державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

- особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість.

Ордер на житло – письмовий документ – розпорядження про надання громадянину і членам його сім’ї конкретного житлового приміщення.

Договір найму житлового приміщення – договір, згідно з яким здійснюється користування житловим приміщенням у будинках державного і громадського фонду.