Загальна характеристика громадянських та політичних прав і свобод людини і громадянина.

Поняття, види прав і свобод людини і громадянина.

Інформаційний блок

Питання теми

Тема 4. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України

1. Поняття, види прав і свобод людини і громадянина.

2. Загальна характеристика громадянських (особистих) та політичних прав і свобод людини і громадянина.

3. Економічні, соціальні та культурні (духовні) права і свободи людини і громадянина.

4. Основні гарантії і механізм забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

5. Обов'язки людини і громадянина

 

Основні терміни теми: права і свободи, міжнародні стандарти з прав людини, особисті права, свобода слова, свобода думки, свобода світогляду, політичні права, соціальні права, економічні права, культурні права, право на освіту, конституційний обов`язок, загальний військовий обов`язок, військова служба, альтернативна служба,гарантії забезпечення прав і свобод особи, механізм захисту прав і свобод людини і громадянина.

Права і свободи – це обсяг і межі благ, які держава зобов’язується гарантувати особі у суспільстві.

Міжнародні стандарти в галузі прав людини це встановлені державами загальні правові норми поводження з особами, які перебувають на їх територіях.

Вони закріпляються у міжнародних документах і поділяються:

- по дією у просторі - на універсальні (діють у всьому світі) і регіональні (діють в окремих регіонах світу);

- за колом осіб – загальні (стосуються прав всіх людей) і спеціальні (стосуються прав окремих категорій осіб).

До найважливіших міжнародних документів із прав лю­дини належать:

- Загальна декларація прав людини (1948);

- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966);

- Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966);

- Європейська конвенція про захист прав людини та фун­даментальних свобод (1950);

- Європейська соціальна хартія (1961);

- Заключний акт Наради з питань безпеки й співробіт­ництва в Європі (1975);

- Підсумковий документ Віденської зустрічі представників держав — учасниць Наради з питань безпеки й співробіт­ництва в Європі (1989).

 

Особисті права і свободи людини.Особисті права і свободи людини безпосередньо пов'язані із самою сутністю людини як фізич­ної особи.

До особистих прав людини належать:

- право на вільний розви­ток своєї особистості (ст. 23);

- невід'ємне право на життя (ст. 27);

- право на повагу до її гідності (ст. 28);

- право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29);

- право на недоторканність житла (ст. 30);

- право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої

кореспонденції (ст. 31);

- право на не­втручання в особисте і сімейне життя (ст. 32);

- право на свободу пересування (ст. 33);

- право вільного вибору місця проживання (ст. 33);

- право вільно залишати територію України (ст. 33);

- право на свободу думки і слова (ст. 34);

- право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати

- інформацію (ст. 34);

- право на свободу світогляду і віро­сповідання (ст. 35).

Політичні права і свободи.Політичні права і свободи – це гарантовані державою права особи брати участь у державному і суспільно – політичному житті. Особливість політичних прав і свободполягає насамперед у тому, що їх носіями, суб'єктами є лише громадяни України, а не всі особи, які проживають на її те­риторії.

До політичних прав громадян належать права:

- право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації (ст. 36)

- право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах (ст. 38);

- право вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ст. 38);

- право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого

самоврядування (ст. 38);

- право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги походи і демонстрації (ст. 39);

- право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. (ст. 40).