Правові відносини та система права

 

 

Види суб'єктів
Фізичні особи
Юридичні особи
Соціальні спільноти
Суб'єкти (юридичні властивості)
Об'єкти
Зміст (взаємні права і обов'язкі)
Дієздатність
Право-суб'єктив-ність
Правоздатність
Суб'єктивне право
Юридичні обов'язки
Це певні особисті або соціальні блага, для здобуття і використання яких встановлюються взаємні юридичні права і обов'язки суб'єктів
Правові відносини

 

 


Матеріальні (фізич. стан, речі, гроші)
Нематеріальні (моральний психологічний стан)
Види об'єктів

 


 

Система права– сукупність норм права правових інститутів і галузей права

 

Інститут права-сукупність юридичних норм, що регулює відносно самостійну групу суспільних відносин (інститут права власності, інститут забов’язань в цивільному праві)
Галузь права-сукупність норм права, які регулюють певну однорідну сферу однорідних суспільних відносин (майнових, трудових тощо)
Норми права-загальнообов’язкові формально визначені правила поведінки, які встановлюються і оберігаються державою

 

 

Види галузей права

 

 

Процесуальні: - цивільне; - кримінальне; - адміністративне
Профілюючі: - конституційне; - цивільне; -адміністративне; - кримінальне
Спеціальні: - трудове; - земельне; - сімейне; - фінансове
Комплексні: - банківське; - податкове; - авторське; - страхове    

 

Інститут права це частина норм певної галузі права, яка регулює конкретний вид чи сторону одно­рідних відносин.

Первинним елементом системи права є норма права.

Структура норми права
Гіпотеза (пропозиція)
Диспозиція (розпорядження)
Санкція (стягнення)

 

Гіпотеза частина норми права, в якій містяться умови, обставини за наявності яких діє правило, визначене в її диспозиції. Гіпотеза відповідає на запитання: «коли?», «в яких випадках?», «за яких умов?».

Диспозиція частина норми права, в якій визначається певне правило поведінки (суб’єктивні права та обов’язки), тобто саме правило поведінки суб’єкта. Ця частина норми права від­повідає на запитання: «що робити?», «що не робити?», «що відбувається?» Саме в диспозиції міститься державно-владне розпорядження про необхідну або можливу поведінку її адресатів. .

Санкція частина норми права, в якій містяться юридичні наслідки виконання чи невиконання правила поведінки, визначених у диспозиції, або умов, установлених у гіпотезі норми права. Санкція від­повідає на запитання: «що буде?», «що станеться?», «які будуть наслідки?».

Структуру правової норми можна відобразити такою схемою:

Якщо...
То...
Інакше...

 


Гіпотези, диспозиції, санкції бувають прості та складні. Санкції поділяються на каральні та відновлювальні.