Технологічний процес наклеювання
Обклеювання виконується після виконання малярних робіт, але коли ще не пофарбовані (чи не покриті лаком) підлоги й не встановлені плінтуси та наличники (лиштва). Повна послідовність виконання операцій наклеювання така (Рисунок 11.1):
— після підготування поверхні грунтують поверхню стіни миловаром;
— наносять на стінах набіленим шнуром лінії верху шпалер;
— наносять клейову суміш на шпалери або плівку.
При наклеюванні підготовлені полотнища укладають на долівці купкою, лицьовою стороною вниз. Зворотну сторону шпалери намазують клейстером, для чого використовують спеціальний пристрій: ванночка з клейстером, в якій закріплені один над другим намазуючий та промащений ролики. Клей обов'язково наноситься рівномірно по всій поверхні шпалери (Рисунок 11.2). При намазуванні вручну полотнища зміщують одне відносно другого на 10...20мм, чим забезпечується відсутність затікання клейстера під кромку нижчерозташованого полотнища. Приклеювати шпалери можна після того, як полотнище насичується клейстером. Безпосередньо перед наклеюванням кромки необхідно промазати ще раз.
Намазані полотнища складають удвоє (див. Рисунок 11.3), з'єднуючи разом вкриті клеєм поверхні, а потім учетверо. В такому стані полотнище витримується 5...10 хвилин, для кращого насичування клеєм. Намазане клейстером перше полотнище складують так, як вказно на Рисунку 11.4, підносять до стінки й прикладають верхньою кромкою до лінії верхньої відбивки, а боковою кромкою суворо по вертикальній лінії, що відбивається за допомогою виска зі шнурком, натертим крейдою (Рисунок 11.4).
Прикладене до стінки полотно ретельно розгладжується, щоб не було зморшок та пухирів. Для цієї мети використовують волосяні жорсткі щітки або чисті ганчирки. Розгладжування виконують від середини до краю по всьому полотну. Під час наклеювання слідкують за співпаданням рисунка на полотнищах. Якщо пухирі все ж таки з'являються, то їх розрізають або проколюють й старанно пригладжують це місце. Звичайні паперові шпалери наклеюють з напуском кромок в напрямку від вікна до дального кута так, щоб верхній край шпалер лежав точно вздовж відбитої раніше лінії, а обрізана кромка перекривала необрізану попереднього полотнища. Останнє перед кутом полотнище необхідно переміряти й розрізати вздовж таким чином, щоб воно перекривало кут приміщення на 3...4см. Наступні полотнища наклеюють від кута.
Обклеювання можна виконувати при температурі в приміщенні +8оС. Вікна й двері мають бути зачинені, тому що протяги викликають нерівномірне висихання шпалер і, як наслідок, їх короблення.
Обклеювати стель шпалерами — більш складний та трудомісткий процес, що потребує певних навичок, які можна отримати шляхом пробного наклеювання шпалер на стелю. При цьому підготування поверхні виконується таким же чином, як і для стін. Шпалери наклеюють як впритул, так і з напуском. Обклеюючи стелю, шпалери опускають і на верх стіни. Це необхідно, щоб забезпечити їх перекриття шпалерами, що наклеюються на стіни. Шпалери необхідно наклеювати паралельно проміням світла, щоб стики не були так помітні.
Примітки: 1. При висоті 2,5м витрати шпалер приймаються на 1 рулон менше, а при висоті більше 3м — на 1 рулон більше. 2. Якщо шпалери ширше за вказані, то їх кількість відповідно зменшується. В цьому разі необхідно виміряти загальну довжину стін (периметр), визна чити кількість полотен тої чи іншої довжини, довжину рулона поділити на довжину полотна для стіни й по цьому розрахунку визначити необхідну кількість рулонів.
Обклеювання синтетичними шпалерами виконують після завершення попереднього розкрою полотнищ (з урахуванням отворів для вікон та дверей) та позначенням на зворотному боці полотнища черговості його наклеювання.
Синтетичні плівки на тканій основі наклеюють за допомогою клею «Бустилат», «Бустилат-М» або «Гумілакс». Безосновні плівки наклеюють кумароно-каучуковими мастиками марок КН-2 або КН-3. По довжині полотнища заготовлюють на 5...10мм довшими. На підготовлену й прочищену від пилу й бруду поверхню шпателем наносять шар мастики завтовшки не більше 0,5мм, розрівнюють широким шпателем так, щоб біля краю залишалась не вкрита клеєм смуга завширшки 10мм. Шар клею повинен підсохнути на протязі 10...15 хвилин. Спочатку приклеюють верхній край полотнища, потім, натягуючи його й притискуючи м'яким валиком з поролону або дерев'яним широким шпателем, розкотують по всій поверхні, слідкуючи, щоб кромки були в вертикальному становищи. Наступне полотнище наклеюють так, щоб перекрити попереднє по вертикальному шву з напуском 5...10мм. Після висихання мастики по сталевій лінійці прирізають кромки, відгинають края, наносять тонкий шар клею й прикотують кромки валиком або розгладжують дерев'яним шпателем.
Лінкруст наклеюють без попередньої підклейки. Як правило, полотнища виготовляють на місці. Їх спочатку витримують у приміщенні (при температурі біля 18оС) на протязі доби, а потім замочують на протязі 3...5 хвилин у гарячій воді (при температурі 50...60оС). Тоді при розвертанні не буде ламатися лицевий шар. Розвернуті рулони на спеціальному столі нарізають на полотнища по сталевій лінійці за допомогою гострого ножа. Полотнища складають стопками лицевим боком донизу й витримують у вологому стані 6...8 год.
Клейстер наносять на поверхню стіни, а потім на зворотний бік полотнища лінкрусту, залишаючи незмазаними вертикальні смуги завширшки 40мм. Спочатку по виску виставляють і наклеюють перше полотнище, а друге накладують внапуск на перше так, щоб точно співпадав малюнок, ретельно розгладжують і прикотують валиком. Після цього відвертають неприклеєні края, під них на всю довжину стика підводять металеву смугу й по сталевій лінійці ножем обрізають обидві кромки. Потім металеву смугу витягають, края полотнищ промазують клеєм, притискують до стіни та прикотують валиком.
Після закінчення шпалерних робіт можуть виникнути різноманітні дефекти. Причини їх виникнення та способи виправлення наведені в Таблиці 11.2.
Обклеювання виконується: з приставних драбин-стрем'янок; вправо — полотнищами з лівою кромкою, вліво — з правою обрізаною кромкою.
Бордюри або фризи наклеюють після наклеювання шпалер на всі стіни. Технологія наклеювання та клейстер вибирається відповідно до матеріалу бордюрів чи фриза.
Література
1. Державні будівельні норми України. Організація будівельного виробництва. ДБН А.3.1-5-96. Держ. комітет України у справах містобудування і архітектури. Київ, 1996.
2. Строительные нормы и правила. Несущие и ограждающие конструкции. СНиП 3.03.01-87. Госстрой СССР, М., 1988.
3. Технология строительних процесов. Под ред. Данилова Н.Н., Терентьева О.М. М. «Высшая школа», 1997.
4. Афанасьев А.А. Возведение зданий и сооружений из монолитного железобетона, М., 1990.
5. Технология строительного производства. Под ред. О.О. Литвинова, Ю.И. Белякова, Киев, В.Ш., 1985.
6. Технология и организация монтажа строительных конструкций. Справочник. Под ред. В. Черненко, В.Ф. Баранникова. Киев. Будівельник. 1988.
7. Технология строительного производства. /С.С. Атаев, Н.Н. Данилов, Б.В. Прыкин и др. М., Стройиздат, 1984.
8. Колесниченко В.Г. Технология монтажа металлических конструкций. К. Вища школа, 1961.
9. Монтаж железобетонных конструкций сборных гражданских зданий. /Егнус М.Я., Каграманов Р.А., Левинзон А.Л., Черепанова Э.Л./ Справочник по общестроительным работам. М. Стройиздат, 1975.
10. Черненко В.И. Методы монтажа строительных конструкций. Киев. Будівельник, 1982.