Покрівлі з листових матеріалів

Мастичні покрівлі

Це покрівлі, армовані скломатеріалами (див. Рисунок 7.1). Виконують з 2-х–3-х шарів. Склад мастичних покрівель такий, як вказано в Таблиці 7.2.

Полотна укладають шарово-перехресним способом на мастиці товщиною 2 мм. Захисний шар виконують по шару гарячої мастики звичайним способом або фарбують покрівлю фарбою з бітумного лаку і алюмінієвої пудри.

Безрулонні покрівлі роблять по залізобетону з холодних асфальтових мастик. Мастику подають розчинонасосом і наносять 3...4 шари до 5 мм товщини кожний.

І шар — грунтовка (вапняно-бітумна паста).

ІІ, ІІІ, ІV — мастика (паста з додатком цементу і азбестового волокна).

Кожний шар наносять тільки після висихання й затвердіння поперед­нього (через 2...48 год.).

Над поперечними стиками плит, поперечними швами рівняльних стяжок та в місцях приєднання основного водоізоляційного килима до карнизів крім однієї захисної підкладки вкладають армуючу прокладку з склоткани­ни. Після цього встановлюють водоприймальні воронки, влаштовують ки­лим в розжолобках та карнизних звисах. Додатковий шар мастики наносять смугами, ширина яких на 100 мм більша ширини армуючих прокладок.

Над захисними підкладками основний килим підсилюють додатковим ша­ром мастики також на ширину, більшу аніж ширина підкладки, але не менше 200 мм. Кожен наступний шар мастики наносять після висихання попереднього (коли він перестає прилипати до ніг та не розмивається водою).

Отже застосування мастичних покрівель дозволяє вилучити всі трудо­місткі операції по підготуванню та наклеюванню рулонних матеріалів (див. Рисунок 7.3), а всі операції по приготуванню, транспортуванню та нанесен­ню мастик чи емульсій майже повністю механізувати.

7.5.1. Покрівлі з азбестоцементних листів

Технологічний процес влаштування покрівель з азбестоцементних листів та штучних матеріалів представлено на Рисунку 7.11.

Покрівлі з азбестоцементних листів при нахилах більше 10...15% бува­ють неутеплювані. Лати можуть бути виконані з сталевих, залізобетонних або дерев'яних прогонів (див. Рисунок 7.12). При нахилах в межах до 20% бу­вають утепленими. Тоді вони влаштовуються по дерев'яних брусках, що знаходяться в товщі утеплювача, а самі бруски можуть закріплюватися як до крокв, так і до залізобетонних плит.

Розташування прогонів та дерев'яних брусків обумовлюється типом аз­бесто­цементних листів, їх міцністю. Розрахунковий прогон для листів ВО - 525 мм, СВ - 750 мм, ВУ - 1250 мм.

Перед укладанням хвилястих і плоских листів розжолобки і карнизи, виконані у вигляді суцільного дерев'яного настилу, покривають листовою оцинкованою сталлю.

Хвилясті азбестоцементні листи звичайного профілю і середньохвилясті розміром 678х1200 мм вкладають по дерев'яних латах з брусків 60х60 мм. Листи повинні спиратися на три бруски. Для щільного прилягання листів до лат і один до одного карнизний брусок піднімають за допомогою про­кладок на 6 мм, а наступні парні бруски на 3 мм.

Листи вкладають знизу вверх (від карнизу до коника) рядами, пара­лель­ними карнизу. Кожен ряд треба починати з боку, протилежного домі­ную­чому напряму вітру. В рядах кожний лист повинен перекривати суміж­ний на одну хвилю. Суміжні ряди вкладають з перекриттям поперед­нього ряду для листів звичайного профілю на 120...140 мм (на 120 мм при на­хилу покрівлі більш 50% і 140 мм при нахилу 50%), листів уніфіко­ваного профілю — на 200 мм, іншими листами — на 190 мм.

При нахилу покрівлі більш 50% листи вкладають насухо, а зазори в міс­цях перекриття замазують з боку горища цементно-піщаним розчином з волокнистим наповнювачем (азбест) (для кращого прилягання листи в місці стикування обрізають, або зміщують перекриття на одну хвилю). При нахилу покрівлі меншому 50% в місцях перекриття листи вкладають на шар бітумно-емульсійної мастики. Листи прикріплюють до лат неір­жав­кими цвяхами або шурупами з м'якими шайбами (з гуми). Отвори під шурупи й цвяхи просвердлюють раніше діаметром декілька більшим (на 2...3 мм ніж діаметр цвяха або шурупа) для температурних компенсацій. Кожний лист карнизного ряду прикріплюють трьома цвяхами (двома другу хвилю від краю перекриття і одним четверту хвилю до карнизного бруска), крайні листи наступних рядів — двома цвяхами, а рядові — одним. На гребені вкладають спеціальні деталі (коникові деталі).

Перед укладанням азбесто-цементних листів необхідно звиси і розжо­лоб­ки покрити оцинкованою сталлю, попередньо обклеївши їх рулонним матеріалом (пароізоляцією). Картини прикріплюють до лат за допомогою клямок (Рисунок 7.13), один кінець яких прибивають до брусів лат, а дру­гий проходить через стоячий фальц і охоплює його. Між собою листи металу з'єднуються за допомогою фальців, які можуть бути лежачими й стоячими та одинарними й подвійними. Як правило, листи з'єднуються між собою оди­нарними фальцами, лише при малому нахилі покрівлі та в місцях зби­рання води — подвійними. Короткі сторони картин перпенди­ку­лярно водостоку з'єднують між собою лежачими фальцами, а довгі (па­ра­лельно водостоку) — стоячими.

Листи посиленого і уніфікованого профілю (розмірами від 994х1750 до 994х2800 і від 1125х1750 до 1125х3300) використовуються для покрівель промислових будівель з нахилом покрівлі більше 25%. Їх вкладають по дош­ках або по дерев'яних плитах покрівлі. Листи довжиною 1750 мм спи­ра­ються на дві дошки, а листи довжиною більше 2000 мм — на три.

7.5.2. Покрівлі з гладких металевих листів

Покрівлю з металевих листів вживають рідко. Крім вищевказаного ви­пад­ку (в карнизних звисах та розжолобках) металеві покрівлі влаш­товуються на деяких промислових будівлях та житлових індивідуальних будинках.

Основа може бути з цементної або асфальтової стяжки. При дерев'яних основах дошки прибивають також під лежачі фальці та з кожного боку біля коника і ребер даху.

Прозори між настилом та триметровою контрольною рейкою мають ста­­новити не більше 5 мм, бути плавного окреслення і не більше одного на 1 м довжини. Кути в розжолобках і місцях переломів та приєднань до вертикальних елементів притупляються або закруглюються.

Всі деталі заготовлюють в майстернях. Рекомендується попередньо з'єд­нувати по два листи в «картини», що дозволяє майже вдвічі знизити витрати праці, що виконуються на дасі.

Покрівельне залізо для запобігання корозії з обох боків покривають оліфою з невеличким додатком фарби, що дозволяє не залишати непофар­бованих місць. Після виконання всіх процесів, залізо фарбується масляною фарбою.

Послідовність виконання операцій така:

— виконують всі роботи по вкриттю звисів, встановленню настінних жолобів;

— вкривають розжолобки й схили;

— вкривають брандмауери, парапети й місця приєднання покрівлі до вертикальних елементів;

— встановлюють елементи водовідвідних труб на фасадах;

— «картини» подають на покрівлю пачками, листи для розжолобків по­дають у вигляді рулонів, які розгортають, вигинають та вирізають на місці;

— кріплення виконується за допомогою клямок, що вставляються в стоячий фальц, на один лист встановлюється 2...3 клямки;

— як правило, з'єднання картин вздовж схила виконується у вигляді стоячих фальців, а паралельно конику — лежачими.

7.5.3. Покрівлі з хвилястих та профільованих металевих листів (профнастилу)

Найбільш індустріальні й легкі покрівлі. Носійна здатність таких покрі­вель відносно велика за рахунок утворення профілів, які підвищують жорсткість настилу.

Листи хвилясті можуть бути довжиною від 1420 до 2000 мм по узгоджен­ню — до 2500 мм), товщина листа від 1 до 1,8 мм, висота хвилі 30...35 мм шириною від 590 до 835 мм. Маса металу на 1 м2— 9,3...17,2 кг.

Листи профільовані виконуються шляхом холодного гнуття з оцинко­ва­ного заліза завтовшки 0,8...1 мм й поставляються довжиною від двох до 12 м, як правило, в комплекті з самонарізаючими болтами та комбіно­ваними заклепками. Маса 1 м2— 10...15 кг. Носійна здатність: допуска­ється навантаження 2800...5000 Па при кроці прогонів 3 м.

Як правило, такі настили вкладаються на прогони, що встановлюються у вузли ферм з кроком 3...4 м. Для прогонів застосовують прокатні балки, гнуті профілі або легкі гратчасті конструкції. Покрівлі бувають теплими (з утеплювачем) та холодними (без утеплювача). Для теплих покрівель широко застосовується звичайний профільований настил та тришарові панелі, які складаються із двох металевих профільованих листів та утеплювача між ними.

Подаються профільовані листи на прогони (після остаточного закріпален­ня останніх) основним монтажним механізмом — пакетами. Розкладання (розтаскування по прогонах) здійснюється вручну або за допомогою допо­між­но­го гака головного механізма. Напуск кожного листа на попередньо вкладений складає півхвилі. Закріплення між собою профільованих листів здійснюється за допомогою комбінованих заклепок. Ці заклепки (див. Рисунок 7.14) являють собою сталевий стержень з алюмінієвою втулкою й встановлюються в попередньо просвердлені отвори діаметром 4,9 мм зверху за допомогою спеціальних кліщів з захватним механізмом або пневматичного пістолета типа ОР-12. Послідовність виконання з'єднання вказана на Рисунку 7.14б. До носійного прогона профільований настил приєднується за допомогою самонарізаючих болтів. Ці болти можуть вста­новлюватися в низ кожної хвилі й таким чином виконувати роль жорсткого з'єднання, або в декількох точках (тоді обов'язково потрібні горизонтальні в'язі по верхніх поясах ферм). Під болти попередньо нарі­заються отвори діаметром 5,4 мм. В отвори болти загвинчуються за допо­могою пневматич­ного гайковерта, який для забезпечення розрахунко­вого крутильного мо­мен­ту обладнується таруючою головкою (що обмежує кру­тильний момент до 10 Н•м). Під час загвинчування болт сам нарізає різьбу.

7.5.4. Покрівлі з склопластикових листів

Виконуються такі покрівлі з хвилястих прозорих або напівпрозорих (світлопропускання до 60%) склопластикових листів в будівлях та спору­дах, де необхідне природне освітлення. Найчастіше склопластик застосо­вують в комбінації з хвилястими азбестоцементними листами. Порядок вкладання й закріплення хвилястого склопластика такий, як і азбесто­цементних листів.