Інструмент для ведення кам'яної кладки

Для засвідчення якості кам'яних конструкцій необхідно регулярно здійснювати приймання виконаних робіт. Приймання необхідно виконувати до оштукатурення поверхонь або виконання інших оздоблювальних робіт.

У випадках, коли якісь деталі при подальшому виконанні робіт будуть заховані, необхідно оформлювати акти на якість робіт. До таких відносять­ся: місця спирання ферм, прогонів, балок, плит перекриття поверхів на стіни, стовпи чи пілястри; закріплення в масиві кладки збірних залізобетон­них виробів типу карнизів, балконів та інших консольних конструкцій; закладні деталі та їхній антикорозійний захист; всі види армування; дефор­маційні шви тощо (див. Додаток 2).

При виконанні кладки необхідно контролювати якість каменів, що вжива­ються, та розчину.

Під час приймання закінчених робіт постійно перевіряються: правиль­ність перев'язки швів, їх товщина та заповнення; горизонтальність рядів та верти­каль­ність кутів; правильність виконання деформаційних швів; які­сть поверхонь фасадних неоштукатурених стін з цегли, а також обли­цьо­ва­них різними видами каменів і плит; геометричні розміри та положення у просторі конструкцій; правильність встановлення закладних деталей.

Продовження кладення після перерви необхідно починати з поливання водою поверхонь раніш викладеної кладки.

Відхилення в розмірах та положенні кам'яних конструкцій не повинні перевищувати значень, наведених в Таблиці 5.1. У випадках, коли відхи­лен­­ня перевищують наведені в таблиці, питання про продовження робіт та способи їх виправлення вирішуються разом з проектною організацією.

Для забезпечення безпечних умов та уникнення аварійних ситуацій необ­хід­но виконувати такі основні правила:

— не допускається послаблення кам'яних конструкцій отворами, борозна­ми, нішами та монтажними прорізами, що не передбачаються проектом;

­— кладку цегляних цоколів необхідно виконувати з цілого керамічного каменю;

— різниця у висоті кладки на суміжних ділянках та при кладці приєднань зовнішніх і внутрішніх стін не повинна перевищувати висоти поверху, а різниця між висотами суміжних дільниць фундаментів — 1.2 м;

­— зведення кам'яних конструкцій наступного поверху допускається ви­ко­­ну­­вати лише після вкладання носійних конструкцій перекриття повер­ху, що зведений, анкерування стін і замонолічування швів між плитами пере­крит­­тя;

— вільна висота кам'яних стін (без вкладання перекрить і покрить) по­вин­на не перевищувати значень, наведених в табл. 28 «СНиП 3.03.01-87» (вона залежить від товщини стіни, щільності кладки та швидкості віт­ру, коливається від 1.3 до 7.7 м);

­— висота кам'яних неармованих перегородок, не розкріплених перекрит­тями або тимчасовими пристроями, не повинна перевищувати 1.5 м — для перегородок завтовшки 9 см, і 1.8 м — для перегородок завтовшки 12 см.

Вертикальність граней та кутів кладки із цегли і каменів, горизонталь­ність її рядів необхідно перевіряти через кожні 0.5...0.6 м з усуненням виявлених відхилень в межах ярусу. Після завершення кладки кожного поверху необхідно виконувати інструментальну перевірку горизонтальності відміток верху кладки незалежно від проміжних перевірок.