Інженерне забезпечення майданчика

Відведення поверхневих і грунтових вод

Поверхневі води утворюються із атмосферних опадів (зливові і талі води). Розрізняють поверхневі води «чужі», які надходять з підвищених сусідніх ділянок, і «свої», які утворюються безпосередньо на будівельному майданчику.

Територія майданчика повинна бути захищена від надходження «чужих» поверхневих вод, для чого їх перехоплюють і відводять за межі майданчика. Для перехоплювання води створюють нагорні водовідвідні канави або обвалу­ван­ня уздовж межі будівельного майданчика в підвищеній її частині (Рисунок 2.6). Водовідвідні канави повинні забезпечувати пропускання зливних і талих вод визначених витрат. Їх улаштовують глиби­ною не менше 0.5 м, шириною 0.5...0.6 м і висотою бровки над розра­хунковою кількістю води не менше ніж 0.1...0.2 м. Для захисту лотка канави від розмивання швидкість руху води не повинна перевищувати для піску — 0.5...0.6 м/с, для суглинку — 1.2...1.4 м/с. Канаву влашто­вують на відстані не ближче 5 м від постійної виїмки і 3 м від тимчасової. Для запобігання можливого замулювання поздовжній профіль водовід­відних канав роблять з нахилом не менше 0.002. Стінки і дно канав закріп­люють дерном, камінням, тбрасами.

«Свої» поверхневі води відводять наданням відповідного ухилу при верти­каль­ному плануванні майданчика і улаштуванням сітки відкритого і закритого водостоку.

При сильному обводнюванні майданчика грунтовими водами з високим рівнем горизонту осушення виконують дренажними системами. Дренажні системи бувають відкритого й закритого типів. Відкритий дренаж викорис­то­вують при грунтах з малим коефіцієнтом фільтрації при необхідності зниження рівня грунтових вод на невелику глибину — 0.3...0.4 м. Їх улашто­вують у вигляді канав глибиною 0.5...0.7 м, на дно яких укладають шар крупнозернистого піску, гравію або щебеню завтовшки 10...15 см. Закритий дренаж — це траншеї зі схилами в бік збирання води, що заповнюються дрену­ю­чим матеріалом (щебінь, гравій, крупний пісок). При влаштуванні більш ефективних дренажів на дно такої траншеї укладають перфоровані на бокових поверхнях труби: керамічні, бетонні, азбестоцементні, дерев'яні діаметром не менше 125 мм. Такі дренажі зби­рають і відводять воду краще, тому що швидкість руху води в трубах вище, ніж в дренуючому матеріалі. Закриті дренажі повинні бути закладені нижче рівня промерзання грунту і мати поздовжній нахил не менше 0.005.

2.5.1. Тимчасові будівлі та споруди повинні бути інвентарними, тобто багаторазового використання, легко встановлювані і переобладнуван­ні. До них відносять будівлі: соціально-побутового призначення (їдальні, медпунк­ти, душові, приміщення для обігріву тощо), адміністративно-госпо­дарські (контори, прохідні) та виробничі (склади, майстерні, навіси тощо). Кіль­кість цих будівель та споруд визначається розрахунками в залежності від потужності будівельного потоку, максимальної кількості робітників, термінів функціонування того чи іншого процесу.

Найчастіше такі будівлі та споруди виконують пересувними або пере­носни­ми. В практиці будівництва все ширше вживаються надувні споруди (зручні для побутових приміщень).

Розташування, номенклатура та кількість тимчасових будівель та споруд визначаються генеральним будівельним планом і повинні забезпечувати максимальну зручність для виконання того чи іншого будівельного процесу. Наприклад, соціально-побутові приміщення мають розташовуватися за межами небезпечної зони, але недалеко від виробничої; склади повинні мати все обладнання, необхідне для зберігання й охорони матеріалів чи конструкцій та зручного їх вивантаження й навантаження тощо.

2.5.2. Влаштування доріг на будівельному майданчику повинно бути закінченим до початку основних будівельних процесів. В сучасному будівельному виробництві вживаються всі види транспорту. Найбільш вживані:

автомобільний транспорт, який відрізняється великою маневре­ністю;

залізничний транспорт має велику потужність та можливість пере­ве­зен­ня крупногабаритних конструкцій;

водний транспорт вживається, коли біля будівельного майданчика є якісь водні магістралі;

повітряний транспорт застосовується для доставлення вантажів в труднодоступні райони; в якості транспортних засобів вживаються гелі­коптери й літаки (інколи дирижаблі).

Під час інженерного забезпечення будівельного майданчика необхідно вирішувати питання не тільки транспортування конструкцій та матеріалів з заводів-постачальників до будівельного майданчика (позамайданчиковий транспорт), а й їх переміщення в межах самого майданчика (внутрішній транспорт) та в межах будівельного об'єкта (місцевий транспорт).

2.5.3. Енергопостачання будівництва здійснюється від існуючих електрич­них мереж з використанням постійних споруд енергетичного господарства (ліній електропередач, трансформаторних підстанцій тощо). Тимчасові джерела енергопостачання — пересувні енергопоїзду або електро­станції — використовуються, як правило, в самий початковий період при будівництві у віддалених від постійних енергетичних споруд місцевостях. Тимчасові мережі високої й низької напруги на території будівництва влашто­вують, як правило, повітряними. В якості опор використовують постійні або тимчасові опори, трансформатори тощо.

2.5.4. Тимчасові водопровідні мережі виконуються із стальних труб діаметром 25...100 мм, які необхідно вкладати нижче рівня промерзання грунту. Якщо такої можливості нема труби утеплюють ефективними тепло­ізоля­ційними матеріалами. У разі використання водопровідної лінії тільки влітку, достатньо заглибити її на 30 см, а іноді її вкладають безпосередньо по поверхні грунту, передбачивши захист від механічних пошкоджень.

2.5.5. Тепло та пара подаються від тимчасових котельних установок. Тимчасові зовнішні теплові траси можуть бути підземними або наземними. Обов'язкове використання в них ефективного термоізолятора. Оскільки в теплових мережах завжди виникає конденсат труби необхідно вкладати з невеликим нахилом.

2.5.6. Стиснене повітря отримують від постійних чи тимчасових компре­сор­них установок і розподіляють по гумових шлангах діаметром 20...40 мм. Можливе використання металевих труб (при стаціонарних компре­сорних). Теж необхідно пам'ятати, що для видалення конденсату треба влаштову­вати нахил стальних труб в бік переміщення повітря.

2.5.7. Газ до нагрівних та сушильних агрегатів подають по прогумованих шлангах завдовжки не більш 20 м. Такі шланги вкладають у відкриті дере­в'я­ні короби. Від газорозподільних станцій до будівельного майдан­чика газ постачається в стиснутому або зрідженому стані в балонах.