БАНКІВСЬКЕ ПРАВО

У процесі побудови в Україні незалежної, демократичної, правової держави та розвитку ринкової економіки важливе значення має стабільне та надійне функціонування банківської системи держави. Для забезпечення високого рівня здійснення банками своєї діяльності необхідним є досконале правове її регулювання, вивченню якого присвячена дисципліна «Банківське право.

Банківське право як навчальна дисципліна – це систематизовані відповідно до типової програми знання щодо сукупності норм права, які регулюють організацію та діяльність банків України, їх взаємовідносини з клієнтами (юридичними і фізичними особами), які обслуговуються банками, а також порядок здійснення банківських операцій. Вивчення студентами основ банківського права дасть їм змогу опанувати інші фундаментальні дисципліни, сформувати економічне та правове мислення, потрібне для ефективної практичної діяльності в умовах сучасної ринкової економіки України.

Предметом цієї навчальної дисципліни є банківське право у всіх своїх виявах: як комплексна галузь права національної системи права, як система законодавства, як наука, що вивчає банківське право.

Метою вивчення дисципліни є розв’язання:

а) пізнавальних завдань: за допомогою курсу студент (студент) повинен засвоїти зміст норм банківського права, що регулюють порядок організації та діяльності банків і здійснення ними банківських операцій, а також об’єктивні закономірності розвитку відповідних фінансово-правових категорій, інститутів;

б) практичних завдань: на підставі теоретичних положень і змісту банківського законодавства, здобутих навиків під час вирішення правових ситуацій, а також ознайомлення зі зразками банківських документів студент (студент) повинен розуміти застосування правових норм до конкретних життєвих ситуацій.

Завдання банківського права як навчальної дисципліни полягає у передачі студентам-юристам комплексу знань про поняття, системи і ролі банківського права в сучасних умовах, визначення структури і функції банківської системи України, правового статусу Національного банку України та комерційних банків, а також у з’ясуванні теоретичних і практичних питань правового регулювання розрахункових, кредитних, депозитних і валютних відносин.

У результаті вивчення цієї навчальної дисципліни студенти повинні:

- набути теоретичні знання у галузі банківського права;

- розуміти закономірності, характер і тенденції розвитку банківського права;

- засвоїти основні положення банківського законодавства;

- сформувати уміння тлумачити баківське законодавство України та вільно орієнтуватися в його системі з метою обґрунтування і захисту своєї позиції з банківських питань;

- виробити навички практичної роботи з нормативно-правовим матеріалом, зразками банківських документів, аналізу конкретних випадків з практики застосування банківського законодавства і змодельованих ситуацій;

- використовувати знання з банківського права як підґрунття для набуття досвіду в сфері банківської справи.

Банківське право як навчальна дисципліна має певну систему.

Система курсу банківського права – це послідовний виклад змісту норм та інститутів банківського права, умовно об’єднаних у загальну та спеціальну частини. При цьому Загальна частина банківського права присвячена правовому регулюванню банківської системи, а Спеціальна – правовому регулюванню банківських операцій.

До Загальної частини банківського права належать норми, які регулюють:

- предмет і метод банківського права;

- принципи банківського права;

- норми банківського права;

- джерела банківського права;

- банківська система;

- правовий статус центрального банку;

- правовий статус комерційних банків;

- правове регулювання банківської діяльності;

- правові засади банківського регулювання та банківського нагляду.

Спеціальна частина банківського права включає норми, що регулюють:

- банківські розрахункові операції;

- міжбанківські розрахунки;

- банківські кредитні операції;

- банківські вкладні (депозитні) операції;

- валютні операції тощо.

Загальна та Спеціальна частини банківського права являють собою єдине ціле, що дає можливість найбільш правильно і ефективно застосовувати відповідні правові норми. З метою зручності викладання в одному курсі «Банківське право» об’єднуються фінансово-правові, цивільно-правові, господарсько-правові аспекти банківської діяльності.

 

Основні терміни дисципліни

Банківська діяльність — це різновид підприємницької діяльності, яка здійснюється банками на професійній основі з метою отримання прибутку.

Банківське право — це система правових норм, що регулюють порядок організації та діяльності банків України, їх взаємо­відносини з клієнтами (юридичними та фізичними особами), що обслуговуються банками, а також порядок здійснення банківських операцій.

Предметом банківського права є суспільні відносини, що виникають у процесі банківської діяльності і регулюють принципи організації та діяльності банків, а також порядок надання банківських послуг.

Норми банківського права є загальнообов'язковими правилами поведінки, які встановлюють і регулюють публічні відносини, пов'язані з ор­ганізацією та функціонуванням банків, з порядком здійснення ними банківських операцій, а також приватні відносини банків з клі­єнтами.

Банківська система – це законодавчо окреслена, чітко структурована сукупність фінансових інститутів, які займаються банківською діяльністю. Банківська система є елементом економічного базису сус­пільства, що розвивається за законами ринкової економіки.

Національний банк України є центральним банком держави, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються чинним законодавством.

Банк – це юридична особа, що має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення до вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Міжбанківські розрахунки — це система здійснення і регулювання платежів за грошовими внесками і зобов'язан­нями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності. Міжбанківські безготівкові розрахунки здійснюються че­рез систему кореспондентських рахунків.

Електронні міжбанківські розрахунки — розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, оброблення та захисту інформації.

Система електронних платежів (СЕП) — це комплекс програмно-технічних за­собів, призначений для виконання міжбанківських розра­хунків між її учасниками.