ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Уміти

Знати

- сутність предмета конституційного права зарубіжних країн та його джерела, методологічних основ конституційно-правового регулювання суспільних відносин, державно-правові інститути конституційного права;

- види, форми, структуру, принципи, юридичні властивості конституцій зарубіжних країн, їх роль, місце в правових системах зарубіжних країн;

- загальні засади конституційного ладу;

- форми правління, державного - територіально устрою та державно-правові (політичні) режими;

- конституційно-правовий статус особи, гарантії реалізації основних прав, свобод і обов'язків людини та громадянина в зарубіжних країнах;

- виборчі системи в зарубіжних країнах;

- правове регулювання організації та проведення виборів і референдумів;

- конституційно-правовий статус законодавчої, виконавчої і судової влади, органів конституційної юрисдикції;

- статус органів місцевого управління та самоврядування;

- використовувати дані науки конституційного права зарубіжних країн при виконанні професійних завдань;

- розкривати теоретичні положення, систематизувати та аналізувати їх;

- орієнтуватися в системі правових джерел, аналізувати чинне державно-правове законодавство зарубіжних країн;

- порівнювати норми конституцій та інших джерел права зарубіжних країн, що належать до різних правових систем сучасності.

- основним завданням курсу “Державне право зарубіжних країн” є засвоєння студентами найважливіших категорій і положень науки державного права зарубіжних країн; вміння орієнтуватися в державно-правовому законодавстві; самостійно оцінювати сучасні тенденції розвитку державно-правових інститутів; враховувати зарубіжний досвід конституційно-правового розвитку демократичних країн, що має практичне значення для державного будівництва в Україні.

Форма контролю – залік.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ

Абсентеїзм (від лат. absens – відсутній) – ухиляння виборців від участі у голосуванні на виборах, референдумах.

Апатризм (від грецьк. apatris – той, хто не має вітчизни) – стан людини, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

Біпатрізм (від лат. bis – двічі та грецьк. patrid – батьківщина) – стан людини, яка перебуває одночасно в громадянстві двох та більше держав.

Вето (лат. veto – забороняю) – акт, що призупиняє або не допускає введення в дію рішення будь-яких органів.

Парламентське право - це система конституційно-правових норм, що регулюють статус парламенту, його внутрішні та зовнішні зносини. Регламенти парламентів та їх палат є основним джерелом парламентського права.

Політичний режим – це способи і методи здійснення державної влади.

Промульгація – це офіційне проголошення закону прийнятого парламентом. Означає санкціонування законопроекту главою держави у встановлені конституцією строки, та опублікування закону в офіційному виданні.

Територіальний устрій – це система взаємовідносин між державою в цілому, тобто його центральною владою і територіальними складовими частинами.

Форматор – особа котрій глава держави доручає визначити коло потенційних членів уряду, які можуть мати підтримку парламентської більшості.

Форма правління – це система формування і взаємовідносини глави держави , вищих органів законодавчої і виконавчої влади.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1. Алебастрова И.А. Конституционное право зарубежных стран: Учеб. пособие. – М.: Юрайт-М, 2001.

2. Арановский К.В. Конституция как государственно-правовая традиция и условия ее изучения в российской правовой среде // Известия вузов. Правоведение. – 2002. – № 1. – С. 56 – 60.

3. Арановский К.В. Государственное право зарубежных стран: Учеб. пособие. – М.: Форум-ИНФРА-М, 2000.

4. Арбузкин А.М. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Юристъ, 2004.

5. Афанасьев С.Ф., Зайцев А.И. Об истории специализации юрисдикционных органов // Известия вузов. Правоведение. – 2002. – № 2. – С. 135-147.

6. Баглай М.В. Конституционное право зарубежных стран 3-е издание 2010.

7. Батанов О.В. Кампо В.М. Муніципльне право зарубіжних країн: Навч. посіб: У 2 ч. / - К.: Знання України, 2006. (Серія «Інновац. Освіт. Технології у муніцип. Праві»). Ч. 1 / О.В. Батанов, В.М. Кампо. – 2006. – 148 с.

8. Бойко О. Юридична природа інституту президентства // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 1. – С. 69 – 71.

9. Боботов СВ. Законодательный процесс в Великобритании // Журнал Российского права. – 1998. – № 415. – С. 223-234.

10. Бульба О. Деякі аспекти реалізації принципу поділу влади в державах Центральної та Східної Європи. // Право України Юридичний журнал 2008. - № 4.- С. 151-155.

11. Витрук Н.В. Конституционное правосудие: Судеб. Конституционное право и процесс: Учебное пособие для студентов вузов. – М., 1998.

12. Гельфенбуйн М. Судоустройство Государства Израиль // Российская юстиция. – 2002. – № 3. – С. 63-65.

13. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: Астон, 2003.

14. Григонис Э.П., Краткий курс Конституционное право зарубежных стран. – Питер., 2010.

15. Децентралізація публічної влади в унітарній державі: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Р.А. Колишко / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2003.

16. Деятельность правоохранительных органов зарубежных стран: Сб. материалов / Академия управления МВД России. Отдел науч. информации и координации научных исследований. – Выпуск 1. – М., 2001.

17. Дмитриев Ю.А. К вопросу об определении предмета отрасли конституционного права // Государство и право. – 2002. – № 7. – С. 18-32.

18. Домрин А.Н. Федеральная интервенция: особенности правового регулирования в зарубежных странах // Журн. рос. права. – 1998. – № 3. – С. 103-117.

19. Златопольский Д.Л. О конституциях стран Восточной Европы // Журнал рос. права. – 1998. – № 2. – С. 118-126.

20. Италия. Конституция и законодательные акты. – М., 1989.

21. Керимов А.Д. О своеобразии государственной системы современной Франции // Государство и право. – 2001. – № 1. – С. 71-74.

22. Князев С.Д. Российский федерализм: конституционно-правовое содержание и проблемы реализации. // Государство и право 2008. - №1. - С. 232-239.

23. Коваль В.С. Медведєв Ю.Л. Державне право зарубіжних країн: Навчально-методичний посібник до сем. Та Інд. Занять / Луганська академія внутрішніх справ Луганськ 2005. - 246 с.

24. Ковачев Д.А. Федерация в зарубежных странах: актуальные аспекты // Журн. рос. права. – 1998. – № 7. – С. 120-129.

25. Козакевич О. Конституційний суд Австралії: факти // Юрид. вісник України. – 2002. – № 10. – С. 12.

26. Конституции государств Европейского Союза / Ин-т законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации. – М., 1997.

27. Конституции зарубежных государств. США. Великобритания. Франция. Германия. Италия. Испания. Греция. Япония. Канада: Учебное пособие / Сост., введение, вступ. ст. В.В. Макланов. – 2-е изд.: испр. и доп. Законы в изданиях БЕКа. – М., 1997.

28. Конституции зарубежных стран: Сборник. – М., 2000.

29. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Под ред. д.ю.н. А.С. Автономова. – М.: Юриспруденция, 2001.

30. Конституционное (государственное) право зарубіжних стран. Учебник. В 4-х томах Отв. Ред. Б.А. Страшун. – М.: Изд. БЕК, 1995.

31. Конституционное право зарубежних стран: учебник / руководитель авт. колл. и отв. ред. Б.А. Страшун 3-е изд. пересмотр. и доп. – М.: норма, 2008. – 1136.

32. Конституційне законодавство зарубіжних країн: Хрестоматія: Навч. посібник / Упоряд: В.О. Ріяка, К.О. Закоморна. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 384 с.

33. Конституционное право государств Европы: Учеб. Пособие для студентов юрид. Вузов и факультетов /Отв. ред. Д.А. Ковичев. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 320 с.

34. Конституції нових держав Європи і Азії. – К., 1996.

35. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та інш.; За заг. Ред. В.О. Ріяки. – 2-е вид., перероб. І допов. – К.: Юрінком Інтер, 2007.-544 с.

36. Конституционное право зарубежниых стран: учебник /под общ. ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо и Л.М. Энтина. – 2-е изд. перераб. – М.: Норма, 2009. – 1056 с.

37. Конституционное право: Энциклопедический словарь / Отв. ред. и рук. авт. кол. С.А. Авакьян. – М., 2001.

38. Конституційне право зарубіжних країн Гринюк Р.Ф. Захарченко М.А. Навч. посібник. Вид. 2 перероб. І доп. – К.: Істина, 2009. – 376 с.

39. Конституційне державне право зарубіжних країн Навч. посібник / В.М. Бесчасний, О.В. Філонов, В.М. Суботін, С.М. Пашков, За заг. ред. В.М. Бесчасного 2 ге вид. стер. К.: Знання, 2008. – 467 с.

40. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник / В.М. Шаповал. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 480 с.

41. Конституционное право зарубежних стран: учебник для стедентов вузов / под ред. В.О. Лучина, Г.А. Васильева, А.С. Прудникова – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА: Закон и право, 2009. – 727 с.

42. Конституционное право зарубежних стран: учеб. пособие для студентов вузов, обуч. по специальности «юриспруденция» / А.М. Осавелюк. – М.: ЮНИТИ ДИНА, 2010. – 511 с.

43. Князев С.Д. Российский электоральний федерализм: конституционно-правовое содержание и проблемы реализации. //Государство и право 2008. -№1. - С. 232-239.

44. Конституционное право зарубежных стран Общая часть: учебник для студентов юрид. вузов и факультетов / В.В. Маклаков, М.: Волтер Клувер, 2006. – 846 с.

45. Конституционное право зарубежнихстран: учебник/ Г.Н. Андреева, - 2-е изд., перераб.. – М.: Норма, 2009. – 512 с.

46. Контроль в органах виконавчої влади в сучасних умовах / Пер. з англ. – К.: «К.І.С.». 2006. – 274 с.

47. Кудряченко А. Парламентська система ФРН – засадничий принцип західної демократії // Віче. – 2002. – № 4. – С. 69-74.

48. Кутафин О.Е. Предмет конституционного права: Монография. – М.: Юристъ , 2001.

49. Кутафин О.Е. Источники конституционного права РФ: Монография. – М., 2002.

50. Лазур Я.В. Правове регулювання національно-культурної автономії: світовий та вітчизняний досвід. Автореф к.ю.н. К.: 2006, 19с.

51. Лапка О.Я., Пікуля Т.О. Конституційне (державне право зарубіжних країн (у схемах): Навч. посібник. – К.: Атіка, 2008. – 216 с.

52. Лапшина И.Е. Конституционное право зарубежных стран в вопросах и ответах: Учеб. пособие. – М.: Велби, 2004.

53. Лихова С., Медіна Л. Відповідальність за порушення виборчих прав громадян, передбачена кримінальним законодавством деяких зарубіжних країн // Право України. – 2002. – № 5. – С. 148 – 151.

54. Марченко М.Н. Источники права. – М.: Велби, 2005.

55. Михайлов А. Самая мирная в мире: /конституция Японии/ // Япония сегодня. – 1997. – Январь, февраль. – С. 8 – 10.

56. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник. – М.: ЮД Юстицинформ, 2003.

57. Насырова Л.Ф. Организация управления в субъектах федерации Бельгии // Вестник МГУ. – Серия 11. – Право. – 2000. – № 2. – С. 43-58.

58. Новые конституции стран СНГ и Балтии. / Сб. документов. – М., 1994.

59. Овсепян Ш.И. Развитие научных представлений о понятии и сущности конституций // Известия вузов. Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 24-36.

60. Охотский Е.В. Государственная служба в парламенте: отечественный и зарубежный опыт: Монография. – М.: РОССПЭН, 2002.

61. Порівняльна таблиця деяких статей конституцій різних країн // Голос громадянина. – 1997. – № 7. – С. 15-30.

62. Примуш М. Партії і партійні фракції // Віче. – 2002. – № 5. – С. 22-27

63. Правовые системы стран мира / Под ред. А.Я. Сухарева. – М., 2000.

64. Редькiн В.В. Визначення статусу ЗМI пiд час виборчої кампанiї:мiжнародний досвiд // Iнформацiйна безпека людини, суспiльства, держави 2009.- №2(2).- С.100-103.

65. Рыбак С.В., Смоленский М.Б. Конституционное право зарубежных стран, издательство Кнорус., - 2011.

66. Рыжов К. Все монархии мира. Западная Европа: Энциклопедия. – М., 1999.

67. Саликов М. Взаимоотношения штатов в системе американского федерализма // Государство и право. – 1997. – № 9. – С. 95 – 98.

68. Совгиря О. Парламентское большенство в ФРГ: опыт для заимствования в Украине. // Право України 2008.- № 1. - С. 156- 161.

69. Совгиря О.В. Праовий статус парламентської опозиції. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. 2006. – 264 с.

70. Тимашова Т.Н. Канадская модель федерализма: Монография. – М.: Анкил, 2002.

71. Тихомиров Л.А. Монархическая государственность: Монография. – М.: ГУП «Облиздат», 1998.

72. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежних стран: Учебник. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Юность, 2008. – 607 с.

73. Шаповал В. Територіальні автономії в постсоціалістичних країнах // Місцеве самоврядування. – 1998. – С. 93-99.

74. Шаповал В.Н. Сравнительное конституционное право. – К.: ИД «Княгиня Ольга», 2007. – 416 с.; ил.

75. Элере Д. Местное самоуправление в Германии // Государство и право. –2002. – № 3. – С. 68-74.

76. Якушев А. В. Конституционное право зарубежных стран. – М.: Приор, 2005.