Типологія проектів

Типологічні ознаки, що називають педагоги:

- домінуюча у виконанні проекту діяльність;

- предметно-змістова галузь;

- характер координації проекта;

- характер контактів;

- кількість учасників проекта;

- тривалість виконання проекта.

За першою ознакою розрізняють такі типи проектів Дослідницькі - потребують добре обміркованої структури, визначеної мети, актуальності предмета до­слідження, продуманості методів, в тому числі й експериментальних; вони повністю підпорядковуються логіці дослідження і мають відповідну структуру (див.

вище).

Творчі - не мають чітко опрацьованої структури, спільна діяльність розвивається, підпорядковуючись жанру кінцевого результату та інтересам учасників (свято, газета, драматизація тощо).

Ігрові (рольові) - учасники беруть на себе ролі, обумовлені характером і змістом проекта. Це можуть бути і літературні персонажі, і реально існуючі особистості, стосунки яких імітуються і творчо

ускладнюються.

Інформаційні (ознайомлюючо-орієнтвувальні) — спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище і ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, проаналізованою та узагальненою. Структура тут може бути такою:

~ визначення мети і актуальності;

~ пошук джерел інформації;

~ обробка інформації (аналіз і узагальнення); представлення результатів;

Такий проект може бути самостійним і частиною

Дослідницького.

Практико-орієнтовні— проекти, які орієнтовані на чітко визначений практичний результат (документ, програму, словник, шкільний сад тощо).

За другою ознакою - предметно-змістовою галуззю виділяють два типи проектів:

- монопроекти - проводять в рамках одного
предмета (фізики, біології, історії тощо);

- міжпредметні - проекти, які інтегрують різні
предметні галузі, виконують в позаурочний час.

За характером координації проекти можуть бути:

- з відкритою координацією, коли ясно хто і як
спрямовує дії учасників;

- з прихованою координацією - коли дітям дається
можливість самостійно вести роботу, або коор­
динатор - один з учасників і спрямовує роботу як
самостійний керівник.

За хара хтером контактів проекти бувають:

- внутрішні або регіональні - здійснюються в межах
країни, регіону, школи, класу:

- міжнародні — в яких беруть участь представники
різних країн (часто тут використовуються
інформаційні засоби).

За кількістю учасників проекти поділяються на:

- особистісні;

- парні;

- групові.

За тривалістю виконання проекти розділяють:

- короткотривалі (протягом кількох уроків з одногої
предмета);

- середньої тривалості (від тижня до місяця);

- довготривалі (кілька місяців).

Параметри зовнішньої оцінки проекта

1. Значущість і актуальність висунутих проблем,
відповідність тематиці.

2. Коректність використаних методів дослідження
і обробки результатів.

Активність кожного учасника. Колективний

Активність кожного учасника. Колективний характер прийняття рішень. Характер спілкування і взаємодопомоги при виконанні проекту.

Глибина проникнення в проблему, використання знань з інших галузей.

Доказовість прийнятих рішень, уміння аргументувати свої висновки. Естетичне оформлення результатів. Уміння відповідати на питання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей. 3.4. Нові інформаційні технології навчанняРозробка комп'ютерних технологій навчання в Україні розпочалася в середині 70-х років минулого століття. В 1995 році урядова постанова „Про заходи щодо забезпечення комп'ютерної грамотності учнів середніх навчальних закладів і широкого впровадження електронно-обчислювальної техніки в навчальний процес" започаткувала появу нових інформаційних технологій навчання в масовій школі (введено предмет „Основи інформатики", відкрили відповідні спеціальності в педінститутах).

Нові інформаційні технології - це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп'ютерів і комп'ютерних комунікацій.

Нові інформаційні технології навчання ~ це методологія і технологія навчально-виховного процесу з використанням новітніх електронних засобів навчання й у першу чергу ЕОМ.

Основною метою НІТ навчання є підготовка учнів до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Педагогічні завдання НІТ навчання:

інтенсифікація всіх рівнів навчально-виховного процесу, підвищення його ефективності та якості;

- побудова відкритої системи освіти, що забезпечує
кожній дитині і дорослому власну траєкторію
самоосвіти;

- системна інтеграція предметних галузей знань;

- розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей
до комунікативних дій;

- розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності;

- формування інформаційної культури учнів;

.- реалізація соціального замовлення, обумовленого

інформацією сучасного суспільства (підготовка

фахівців у галузі інформатики та обчислювальної

техніки; підготовка користувача засобів нових

інформаційних технологій).

До складових НІТ навчання відносять засоби і методи НІТ навчання.

Засоби НІТ навчання діляться на:

- апаратні: класи навчальної обчислювальної техні
ки, локальні і глобальні навчальні комп'ютерні ме­
режі, електронне демонстраційне обладнання,
комп'ютерні навчальні лабораторії тощо;

- програмно-методичні: контролюючі, імітаційно-
моделювальні, інструментальні, службові
програми; комп'ютерні курси, програмно-
методичні комплексні тощо;

- навчально-методичні: навчальні та методичні посібники, нормативно-технічна документація,

організаційно-інструктивні матеріали тощо; У процесі навчання мають застосовуватися такі засоби НІТ: