Досліджуваної ознаки

Оцінка достовірності зсуву в значеннях

Сутність проблеми

МІРИ ВПЛИВУ

У різних галузях психології часто доводиться мати справу з впливом на досліджувану ознаку тих чи інших факторів. Поняття фактора в даному випадку трактується надзвичайно широко: по суті, це будь-який вплив, який може змінювати величину досліджуваної ознаки. Так, в клінічній практиці це може бути дія психотропних препаратів або психотерапевтичного впливу. У педагогічній психології в якості факторів можуть виступати ті чи інші навчально-виховні методики. При дослідженні будь-якої психологічної ознаки в різних вікових групах в якості фактора може розглядатися вік досліджуваних і т. п. При впливі певних факторів або їх сукупності величина досліджуваної ознаки може змінюватися в ту чи іншу сторону. Завдання полягає в тому, щоб на підставі зміни досліджуваної ознаки визначити статистичну достовірність (значимість) впливу даного чинника. Для аналізу достовірності впливу того чи іншого фактора, а також для порівняння між собою сили впливу різних факторів використовуються як параметричні (дисперсійний аналіз), так і непараметричні заходи впливу (G – критерій знаків, критерій Т Вілкоксона та ін.).

В психологічних дослідженнях часто буває важливим довести, що в результаті дій якихось факторів відбулися достовірні зміни («зсуви») у вимірюваних показниках.

Багаторазові обстеження одних і тих же осіб протягом тривалого часу є лонгитюдиальне дослідження. Ми можемо створити спеціальні експериментальні умови, які ймовірно впливають на ті чи інші показники і співставити виміри, зроблені до і після експериментального впливу. Якщо зсуви виявляться статистично достовірними, це дозволить нам стверджувати, що експериментальні впливи були суттєвими або ефективними.

Ми можемо зіставляти між собою різні показники одних і тих досліджуваних, якщо вони виміряні в одних і тих же одиницях, за одною і тою шкалою. Наприклад, ми можемо дослідити перепад між вербальним і невербальним інтелектом, виміряними за методикою Векслера, або зіставити експертні оцінки емпатійності та спостережливості, змінені за 10-ти бальною шкалою, або часу вирішення двох завдань, виміряних в секундах, або екзаменаційну успішність за різними дисциплінами.

Для такого роду «перепадів» можна використовувати критерій оцінки достовірності в середніх тенденціях для незалежних вибірок: U-критерій, Q-критерій та кутове перетворення Фішера. Однак перед нами – залежні ряди значень, оскільки вони виміряні на одних і тих же досліджуваних, тому більш обґрунтованим буде використовувати критерії оцінки достовірності зсувів для зв’язаних вибірок. Виключення становлять випадки, коли ми зіставляємо величини зсувів у двох незалежних групах досліджуваних, наприклад експериментальної та контрольної.