S – критерій тенденцій Джонкіра

Критерій S призначений для виявлення тенденцій змін ознаки при переході від вибірки до вибірки при співставленні трьох та більше вибірок. Критерій S дозволяє упорядкувати досліджені вибірки за якоюсь ознакою, наприклад, за креативністю, фрустраційною толерантністю, гнучкістю.

Можливі два принципово відмінних варіанти.

1. Якщо досліджені вибірки, які відрізняються за якісними ознаками (професії, національності, місце роботи), то за допомогою критерію S ми зможемо упорядкувати вибірки за кількісно виміряною ознакою (креативності, фрустраційної толерантності, гнучкості).

2. Якщо досліджені вибірки, які відрізняються або спеціально згруповані за кількісними ознаками (віком, стажем роботи, соціометричним статусом), то, упорядковуючи їх тепер вже за іншою кількісною ознакою, ми фактично встановлюємо міру зв’язку між двома кількісними ознаками.

Міру зв’язку між кількісно виміряними змінними можна встановити за допомогою вирахування коефіцієнту рангової кореляції або лінійної кореляції. Однак критерій тенденцій S має наступні переваги перед коефіцієнтами кореляції:

а) критерій тенденцій S більш простий в підрахунку;

б) він може застосовуватись в тих випадках, коли одна з ознак варіює у вузькому діапазоні, наприклад, приймаючи всього 3 або 4 значення, в той час як при підрахунку рангової кореляції в цьому випадку ми отримуємо огрублений результат, має потребу в поправці на одинакові ранги.

При упорядкуванні вибірок ми можемо опиратися на середні значення в кожній вибірці або навіть на суми всіх значень в кожній вибірці, тому що в кожній вибірці повинна бути однакова кількість значень. В іншому випадку критерій S не використовується.

Для кожного індивідуального значення підраховується кількість значень праворуч, які перевершують його. Якщо тенденція зростання ознаки зліва на право суттєва, то більша частина значень праворуч повинна бути вищою. Критерій S дозволяє визначити, чи переважають праворуч більш високі значення чи ні. Чим вище емпіричне значення S, тим тенденція зростання ознаки є більш суттєвою.

Звідси, якщо Sемп дорівнює критичному значенню або переважають його, нульова гіпотеза може бути відхилена.

Н0: тенденція збільшення значень ознаки при переході від вибірки до вибірки є випадковою.

Н1: тенденція збільшення значень ознаки при переході від вибірки до вибірки не є випадковою.