Висновок

Примітка

Для того щоб не робити помилок у підрахунках, слід мати на увазі, що з кожним «кроком» сума збігів і інверсій зменшується на одиницю; це зрозуміло, якщо врахувати, що кожен раз одне значення виключається з розгляду.

3. Підраховується сума збігів (Р) і сума інверсій (Q); дані вносяться в одну із трьох взаємозамінних формул коефіцієнта Кендалла (8.10). Проводяться відповідні обчислення.

 

Знаходяться критичні значення коефіцієнта для даної вибірки:

τкр. = 0,45;

0,59.

Емпірично отримане значення порівнюється з табличним.

τ = 0,55> τкр. = 0,45. Кореляція статистично значуща для 1-го рівня.

 

За необхідності (наприклад, при відсутності таблиці критичних значень) статистична значимість τ Кендалла може бути визначена за формулою наступного виду:

 

 

де S* = P – Q + 1, якщо P <Q, і

S* = P – Q – 1, якщо P> Q.

S* = P – Q – 1 = 35 і z = 2,40,

Значення z для відповідного рівня значущості відповідають мірі Пірсона і знаходяться за відповідними таблицями. Для стандартних рівнів значимості

Z0,05=1,96

Z0,01=2,58

Z0,001=3,29

Коефіцієнт кореляції Кендалла є статистично значущим, якщо z > zкр

Отже первинний висновок підтверджується: кореляція між ознаками статистично достовірна для 1-го рівня значущості.

Точковий бісеріальний коефіцієнт кореляції (rpb)

Точковий бісеріальний коефіцієнт кореляції використовується тоді, коли одна змінна формує дихотомічну шкалу найменувань, інша – шкалу інтервалів або шкалу відносин. Порядок обчислень коефіцієнта розглянемо на прикладі наступної задачі.

Умова задачі

У групі досліджуваних, протестованих за тестом Айзенка, виявлено 15 екстравертів, з них 8 з високим рівнем нейротизму (холерики) і 7 – з низьким нейротизмом (сангвініки). Тест Спілбергера виявив у тих і інших наступний рівень особистісної тривожності (УЛТ):

Тип темпераменту рівень особистісної тривожності  
Холерики (1) 40,9
Сангвініки (0)   37,1

Завдання

Визначити рівень зв'язку та її статистичну значущість між типом темпераменту і рівнем особистісної тривожності.

Н0: кореляція між типом темпераменту та рівнем особистісної тривожності значимо не відрізняється від нуля (є випадковою).

Н1: кореляція між типом темпераменту та рівнем особистісної тривожності значимо відрізняється від нуля (є невипадковою).

1. Враховуючи, що шкала типів темпераменту дихотомічна, а шкала УЛТ - інтервальна, використовуємо формулу для обчислення точково-бісеріального коефіцієнту кореляції:

де і , відповідно, середні значення змінних для двох інтервальних шкал, тобто, середні значення УЛТ для холериків () і сангвініків ();

Sу – стандартне відхилення для всієї вибірки;

n1 і n0 – чисельність кожної з порівнювальних вибірок;

n = n1 + n0 – загальне число досліджуваних.

2. Визначаємо проміжні значення:

3. Проводимо обрахунки:

4. Визначаємо число ступенів свободи: ν = (n1 – 1) + (n0 – 1) = 7+6=13.

5. Знаходимо критичні значення коефіцієнту кореляції (спеціальної таблиці для rpbне існує):

rкр. = 0,441 (р ≤ 0,05) и

0,592 (р ≤ 0,01). rpb > rкр..

Кореляція між типом темпераменту і рівнем особистісної тривожності статистично значуща для 1-го і 2-го рівнів.

Статистичну значимість отриманого rpb оцінюємо за допомогою t-критерію Стьюдента:

Де mr – помилка коефіцієнта кореляції, r – коефіцієнт кореляції, n – кількість порівнювальних пар.

tкр= 2,16р≤0,05

3,01р≤0,01 tpb > tкр..

Висновок: Н0 відхиляється. Кореляція між типом темпераменту і рівнем особистісної тривожності статистично значуща для 1-го і 2-го рівнів.

 

Для того, щоб зробити адекватний вибір коефіцієнта кореляції для вирішення тієї чи іншої задачі, необхідно правильно визначити тип шкали, яким представлена та чи інша змінна. Можливі поєднання різних типів шкал і відповідні їм коефіцієнти кореляції представлені в таблиці.

 

Типи порівнювальних шкал   Коефіцієнт кореляції
Дихотомічна Дихотомічна Дихотомічний (φ)
Дихотомічна Порядкова (рангова) Рангово-бісеріальний (rrb)
Дихотомічна Інтервальна Точково-бісеріальний (rpb)
Рангова Рангова Коефіцієнт Пірсона (rxy) Коефіцієнт Спірмена (rs) Коефіцієнт Кендалла (τ)
Рангова Інтервальна Коефіцієнт Пірсона (rxy)
Інтервальна Інтервальна Коефіцієнт Пірсона (rxy)

 


Лекція 9-10