Висновок
Примітка
Для того щоб не робити помилок у підрахунках, слід мати на увазі, що з кожним «кроком» сума збігів і інверсій зменшується на одиницю; це зрозуміло, якщо врахувати, що кожен раз одне значення виключається з розгляду.
3. Підраховується сума збігів (Р) і сума інверсій (Q); дані вносяться в одну із трьох взаємозамінних формул коефіцієнта Кендалла (8.10). Проводяться відповідні обчислення.
Знаходяться критичні значення коефіцієнта для даної вибірки:
τкр. = 0,45;
0,59.
Емпірично отримане значення порівнюється з табличним.
τ = 0,55> τкр. = 0,45. Кореляція статистично значуща для 1-го рівня.
За необхідності (наприклад, при відсутності таблиці критичних значень) статистична значимість τ Кендалла може бути визначена за формулою наступного виду:
де S* = P – Q + 1, якщо P <Q, і
S* = P – Q – 1, якщо P> Q.
S* = P – Q – 1 = 35 і z = 2,40,
Значення z для відповідного рівня значущості відповідають мірі Пірсона і знаходяться за відповідними таблицями. Для стандартних рівнів значимості
Z0,05=1,96
Z0,01=2,58
Z0,001=3,29
Коефіцієнт кореляції Кендалла є статистично значущим, якщо z > zкр
Отже первинний висновок підтверджується: кореляція між ознаками статистично достовірна для 1-го рівня значущості.
Точковий бісеріальний коефіцієнт кореляції (rpb)
Точковий бісеріальний коефіцієнт кореляції використовується тоді, коли одна змінна формує дихотомічну шкалу найменувань, інша – шкалу інтервалів або шкалу відносин. Порядок обчислень коефіцієнта розглянемо на прикладі наступної задачі.
Умова задачі
У групі досліджуваних, протестованих за тестом Айзенка, виявлено 15 екстравертів, з них 8 з високим рівнем нейротизму (холерики) і 7 – з низьким нейротизмом (сангвініки). Тест Спілбергера виявив у тих і інших наступний рівень особистісної тривожності (УЛТ):
Тип темпераменту | рівень особистісної тривожності | ||||||||
Холерики (1) | 40,9 | ||||||||
Сангвініки (0) | 37,1 |
Завдання
Визначити рівень зв'язку та її статистичну значущість між типом темпераменту і рівнем особистісної тривожності.
Н0: кореляція між типом темпераменту та рівнем особистісної тривожності значимо не відрізняється від нуля (є випадковою).
Н1: кореляція між типом темпераменту та рівнем особистісної тривожності значимо відрізняється від нуля (є невипадковою).
1. Враховуючи, що шкала типів темпераменту дихотомічна, а шкала УЛТ - інтервальна, використовуємо формулу для обчислення точково-бісеріального коефіцієнту кореляції:
де і , відповідно, середні значення змінних для двох інтервальних шкал, тобто, середні значення УЛТ для холериків () і сангвініків ();
Sу – стандартне відхилення для всієї вибірки;
n1 і n0 – чисельність кожної з порівнювальних вибірок;
n = n1 + n0 – загальне число досліджуваних.
2. Визначаємо проміжні значення:
3. Проводимо обрахунки:
4. Визначаємо число ступенів свободи: ν = (n1 – 1) + (n0 – 1) = 7+6=13.
5. Знаходимо критичні значення коефіцієнту кореляції (спеціальної таблиці для rpbне існує):
rкр. = 0,441 (р ≤ 0,05) и
0,592 (р ≤ 0,01). rpb > rкр..
Кореляція між типом темпераменту і рівнем особистісної тривожності статистично значуща для 1-го і 2-го рівнів.
Статистичну значимість отриманого rpb оцінюємо за допомогою t-критерію Стьюдента:
Де mr – помилка коефіцієнта кореляції, r – коефіцієнт кореляції, n – кількість порівнювальних пар.
tкр= 2,16р≤0,05
3,01р≤0,01 tpb > tкр..
Висновок: Н0 відхиляється. Кореляція між типом темпераменту і рівнем особистісної тривожності статистично значуща для 1-го і 2-го рівнів.
Для того, щоб зробити адекватний вибір коефіцієнта кореляції для вирішення тієї чи іншої задачі, необхідно правильно визначити тип шкали, яким представлена та чи інша змінна. Можливі поєднання різних типів шкал і відповідні їм коефіцієнти кореляції представлені в таблиці.
Типи порівнювальних шкал | Коефіцієнт кореляції | |
Дихотомічна | Дихотомічна | Дихотомічний (φ) |
Дихотомічна | Порядкова (рангова) | Рангово-бісеріальний (rrb) |
Дихотомічна | Інтервальна | Точково-бісеріальний (rpb) |
Рангова | Рангова | Коефіцієнт Пірсона (rxy) Коефіцієнт Спірмена (rs) Коефіцієнт Кендалла (τ) |
Рангова | Інтервальна | Коефіцієнт Пірсона (rxy) |
Інтервальна | Інтервальна | Коефіцієнт Пірсона (rxy) |
Лекція 9-10