ЛЕКЦІЯ 6.Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині ХVII – XVIII століттях.
Становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького.
По смерті Б. Хмельницького його син Юрій Хмельницький, обраний гетьманом, за рішенням старшинської ради був замінений І. Виговським і посланий у Київ завершувати навчання. Тим самим династію Хмельницьких було відсторонено від влади. Порушення принципу спадкового гетьманства породило серед старшини спокусу боротьби за владу. Багато вчених вважають цей факт однією з основних причин руйнації тодішньої української державності.
У внутрішній політиці І. Виговський спочатку виступив за пріоритетну роль шляхти, ігноруючи давні принципи соціальної організації України, засновані на традиціях козацтва. Серйозні зміни вніс він і у зовнішню політику. Невдоволений втручанням російських чиновників у справи України, він починає мирні переговори з Польщею. На початку 1658 р. Виговський дає польському королеві Яну Казимирові згоду на визнання сюзеренітету.
Обурена козацька старшина під керівництвом кошового Я. Барабаша та полтавського полковника М. Пушкаря збирає військо і фактично розпочинає громадянську війну. Гетьман розгромив повстання і жорстоко покарав його учасників. У вересні 1658 р. переговори з Польщею були продовжені, і 16 вересня підписується Гадяцький трактат, згідно з яким Україна як «Руське князівство» входила до Речі Посполитої на правах формально рівного суб'єкта федерації. Українська держава визнавалась в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Органи влади формувалися за польським зразком. На чолі держави стояв виборний гетьман. Україна могла мати власний суд, військо, скарбницю, але при цьому позбавлялася можливості міжнародних стосунків. Урівнювалися права католицької та православної церков, а в одному з варіантів угоди мова навіть йшла про ліквідацію унії.
Пропольська орієнтація Виговського не знайшла підтримки серед українського народу. А запорожці відкрито готувалися до виступу. В цей час війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар Виговський у липні 1659 р. розгромив російські війська під Конотопом. Але скористатися перемогою гетьман не зміг, оскільки проти нього піднімається ще одне повстання — під проводом І. Богуна та І. Сірка. Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському, і той змушений тікати до Польщі.
План:
1. Політичне життя в Україні в другій половині ХVII століття.
2.Стабілізація політичного життя в Україні в кінці ХVII століття. Гетьман І. Мазепа.
3.Обмеження Української автономії в першій половині ХVIII століття. Ліквідація гетьманату Катериною ІІ.
4. Приєднання Північного Причорномор’я. Економічне піднесення.
5. Занепад та поділи Речі Посполитої в кінці ХVII – XVIII століттях.
6. Визвольні повстання у ХVIII столітті.
7. Особливості розвитку культури в другій половині ХVII – XVIII століттях.
Питання для контролю та самоконтролю:
1.Розвиток фільваркового господарства.
2.Економічне піднесення в Україні після приєднання Північного Причорномор’я.
3.Спроби об’єднання українських земель. П. Дорошенко, І. Самойлович.
4.Обмеження української автономії.
5.Ліквідація Запорізької Січі.
6.Скласти хронологічну таблицю правління гетьманів кінця ХУІІ-ХУІІІ ст.
7.Охарактеризувати угоди гетьманського уряду України з Московською державою 1654-1764 рр. Показати на їхньому прикладі поступове обмеження автономних прав України.
8. Скласти схему політичного устрою Гетьманщини.
9.Історичне значення існування Української Гетьманської держави.
10.Становище українських земель під владою Речі Посполитої.
11.Гайдамацький рух.
12.Коліївщина.