ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ВСТУП

Інтелектуальне і світоглядне становлення людини пов'язано із знанням таких явищ світової культури, як релігія і вільнодумство. Вивчення тем курсу «Релігієзнавство» дозволить не просто ознайомитися з академічним релігієзнавством з точки зору становлення його предмету, структури, принципів, понятійно-категоріального апарату і методів, основних рис, функцій і тенденцій розвитку. Дослідження релігії з науково-теоретичних позицій надасть можливість розглянути проблему її походження, різні підходи і концепції в інтерпретації цього феномена, розкрити його сутність, структуру й особливості функціонування, вивчити історичні типи релігії на різних ступенях життя суспільства, осмислити у ньому тенденції і перспективи релігійного процесу. Дослідження буде не повним, якщо не побачити, що історичні ступені розвитку людства були й тим підґрунтям, на якому виникло і розвивалося в багатоманітті своїх форм вільнодумство як закономірний результат суспільно-історичної практики людей.

Включаючись у контекст процесу дослідження, не потрібно дотримуватися тільки академічної (світської) тенденції або лише теологічного підходу опису релігії і вільнодумства. Важливо розуміти, що вивчення цих феноменів у всьому їх багатоманітті форм і всієї складності їх історії – це такий же багатоманітний і складний процес входження людини в світ їх духовних виявів: понять, ідей, теорій, фактів і т.д. Формуванню інтелектуальної чесності та світоглядної зрілості у цьому процесі непритаманне випинання, а то й абсолютизація значущості одного з них і приниження іншого як неспроможного. Тенденційність, будь вона результат, так би мовити, глибокої аргументації, віянь моди або власних упереджень щодо релігії і вільнодумства, робить уразливим світ людського спілкування, піддає ерозії внутрішній світ людини, згоду в світі як такому. Толерантність засвоєння релігієзнавчих знань в освітньому плані, з урахуванням особистих духовних шукань, необхідності формування духовних основ становлення суспільства і є однією з умов самовизначення людини у ньому і в світі у цілому, вироблення відношення до нього і себе, свого життя.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни– формування світоглядної культури студента, який би вмів бачити сутність природних і суспільних явищ, а також знаходити форму їх теоретичного вираження; міг відшукати принципові можливості практичного впровадження теоретичних висновків; був здатен не лише передбачати найближчі та віддалені наслідки, до яких можуть привести ці висновки, але й знайти певну позицію, яка йде з внутрішніх спонукань; прагне до заснованих на моральних підвалинах об’єктивно-вірних вирішень проблем, що виникають у житті.

Завдання навчальної дисципліни:

– подати та пояснити розділи академічного релігієзнавства, предмет який ним вивчається, зміст і функції, а також його місце і роль у системі вищої освіти й розвитку суспільства взагалі;

– розглянути проблему походження релігії, різні підходи її тлумачення, розкрити сутність релігійного феномену, його структуру та особливості функціонування, показати тенденції і перспективи релігійного процесу;

– ознайомити студентів з різними типами релігійних вірувань, починаючи з ранніх форм, родоплемінних релігій, аж до етнічних і світових, а також нових релігійних течій;

– розглянути процес виникнення і розвитку вільнодумства, показати, що його становлення є закономірним наслідком суспільно-історичної практики людей та притаманне їх духовному світу, починаючи з найдавніших періодів людської історії;

– показати якісну своєрідність виявлення вільнодумства на рівні атеїзму на відміну від інших його історичних форм;

– розкрити історію розвитку вільнодумства як іманентно притаманного моменту переважно філософсько-матеріалістичного (теоретичного) осягнення світу і дійсного (практичного) утвердження в ньому людини;

– проаналізувати місце і роль релігії і вільнодумства, знання релігієзнавчої проблематики в інтелектуальному і культурному розвитку людини, в її самовизначенні.