К О Н С П Е К Т

NN

NN

Враховуючи, що маркетингова інформація – це особливий ресурс, який має суттєву значущість для осіб, які приймають рішення, існують певні вимоги до маркетингової інформації, а саме:

- достовірність або здатність правдиво, без викривлення відображати стан досліджуваного об'єкта;

- актуальність або здатність мати певну ступінь сучасності щодо вирішуваної проблеми;

- повнота або здатність повно окреслювати всі аспекти проблеми, яка досліджується;

- релевантність або відповідність проблемі, яка вирішується;

- порівнянність або здатність порівнювати відомості щодо предмета досліджень;

- доступність для сприйняття або здатність бути зрозумілою і мати вигляд, прийнятний для того суб'єкта, для якого вона призначена;

- економічність означає, що витрати на отримання і переробку інформації не повинні перевищувати отримуваний від її використання результат.

Первинну інформацію маркетологи збирають спеціально для вирішення конкретної проблеми маркетингового дослідження. Процес одержання первинних даних потребує витрат часу і коштів (рис.5.9).

Рисунок 5.9 – Процес одержання первинних даних

Вторинна інформація дає змогу ідентифікувати проблему, точніше і детальніше її сформулювати, розробити підходи до вирішення проблеми, розробити відповідний план дослідження, знайти відповіді на пошукові питання і перевірити гіпотези, краще вивчити і правильно розтлумачити первинну інформацію.

У сучасних умовах потреба в маркетинговій інформації постійно зростає і менеджери з маркетингу часто відчувають брак достовірних, актуальних і вичерпних даних. Спроби полегшити проблеми збору та використання маркетингової інформації полягають у створенні систем, що акумулюють маркетингову інформацію, або маркетингових інформаційних систем (МІС).

Рисунок 5.10 – Система маркетингової інформації

Маркетингова інформаційна система (МІС) – це люди, обладнання та методологічні прийоми, визначені для збору, класифікації, аналізу, оцінки і розповсюдження інформації для прийняття маркетингових рішень. МІС дає змогу підприємству інтегрувати інформацію з різних джерел, а потім передавати її менеджерам у формі, пристосованій для прийняття рішень.

Головна мета маркетингових досліджень – зменшення невизначеності та ризику, властивих ринковій системі господарювання. Результатом маркетингових досліджень є обґрунтоване планування маркетингової діяльності підприємства або організації, ідентифікація маркетингових можливостей і маркетингових проблем та формування гнучкої системи реагування на зміни чинників зовнішнього середовища.

Дослідження поділяють на три основні види:

- Пошукові, або розвідувальні, дослідження.

- Описові, або дескриптивні, дослідження.

- Каузальні, або причинно-наслідкові, дослідження.

Етапи маркетингового дослідження:

1 визначення проблеми, цілей і завдань дослідження;

2 вибір проекту дослідження;

3 визначення проекту дослідження;

4 збір даних;

5 аналіз та інтерпретація даних;

6 підготовка звіту про результати дослідження.

Кількісні методи маркетингових досліджень призначені для вимірювання ринкових явищ та процесів і базуються на екстраполяції висновків щодо вибіркової сукупності на цільову групу споживачів. Кількісними методами вважають спостереження, опитування, експеримент.

Якісні методи маркетингових досліджень поділяють на прямі і опосередковані залежно від того, чи відома справжня мета дослідження респонденту.

Прямий підхід не маскується дослідником. Респондентам говорять про мету дослідження, чи вона очевидна з поставлених запитань. Ці методи знаходять своє застосування під час проведення фокус-груп і глибинних інтерв'ю.

Опосередкований метод приховує істинну мету дослідження від респондентів. У проекційних дослідженнях використовують переважно опосередковані методи, серед яких розрізняють асоціативний, завершальний, структурний і експресивний.

5.5 КОНТРОЛЬ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

„Ви зможете керувати іншими лише тоді,

коли самі будете готові рухатися вперед”

Відділ маркетингу повинен здійснювати постійний контроль за реалізацією маркетингових заходів.

Контроль маркетингу – процес оцінювання результатів реалізації маркетингових стратегій і планів та здійснення корегувальних дій для досягнення окреслених цілей. Він складається з чотирьох стадій (рис.5.11):

Рисунок 5.11 – Стадії контролю маркетингу

На практиці контроль маркетингу складається з оперативного і стратегічного контролю.

Оперативний контроль (або контроль результатів) передбачає порівняння результатів поточної діяльності з річним планом і здійснення за необхідності корегувальних дій.

Стратегічний контроль передбачає порівняння основних стратегій компанії з її можливостями. Основним інструментом стратегічного контролю слугує маркетинговий аудит.

Маркетинговий аудит – всебічне, систематичне, незалежне і регулярне вивчення середовища, цілей, стратегій і діяльності компанії для виявлення проблем і можливостей.

Рисунок 5.12 – Напрями контролю маркетингу

Контроль маркетингової діяльності – необхідний елемент процесу маркетингового планування, оскільки дає змогу проаналізувати ступінь досягнення маркетингових цілей. Схему організації контролю маркетингової діяльності наведено на рис. Процес починається з уточнення запланованих цілей маркетингу, а потім на цій основі встановлюють певні критерії або показники діяльності, зазвичай кількісні, за якими оцінюють ступінь досягнення цілей. Наприклад, якщо одна з цілей маркетингової діяльності – це "розширення клієнтської бази", то критерієм, який дає змогу кількісно оцінити виконання окресленого завдання, є такий показник, як "залучення додатково двадцять клієнтів упродовж першого кварталу планового року".

Рисунок 5.13 – Система контролю маркетингової діяльності

Другий крок – оцінка розподілу відповідальності за виконання роботи. У деяких випадках відповідальність покладається на одного працівника, наприклад, менеджера товару, в інших – відповідальність розподіляється між виконавцями. Ця процедура потребує особливої уваги, оскільки корегувальні та підтримувальні дії повинні зосереджуватися на людях, відповідальних за успіх маркетингу.

Виконання роботи оцінюють відповідно до показників, які можна сформувати з використанням маркетингової інформаційної системи. Необхідно зробити висновки про те, яким чином вдалося досягти успіху, в чому причини невдач і що потрібно змінити для того, щоб попередити невдачі в майбутньому. Такий аспект контролю набирає різні форми. Якщо невдачі віднесено на рахунок неефективної роботи персоналу, необхідно визначити, які дії застосувати до таких працівників.

По-перше, можливо, необхідно покарати працівників, які сприяли невдачам, або, навпаки, відзначити тих, робота яких дала змогу досягти запланованого успіху. По-друге, якщо невдачі сталися внаслідок нереалістичних маркетингових цілей і показників діяльності, це може призвести до зниження рівня окреслених цілей і показників на майбутній плановий період. Своєю чергою, коли очевидно, що в основі успіху лежать занижені цілі і показники діяльності, їхній рівень на майбутнє треба підвищувати.

По-третє, досягнення маркетингових цілей і показників може також мати своїм наслідком зміну майбутніх цілей. Наприклад, якщо маркетингову ціль і відповідний їхній показник виконання завдання досягнуто, це потребує зміни цілей на найближчий період часу.

Нарешті, коли цілі не досягнуто, необхідні корегувальні дії.

Контроль маркетингової діяльності базується на таких загальноприйнятих принципах, як об'єктивність, незалежність, комплексність, систематичність.

Крім того, під час проведення контролю необхідно вирішити такі питання:

- хто проводитиме контроль – спеціалісти підприємства, керівництво, зовнішні спеціалісти. Зазвичай зовнішні спеціалісти об'єктивніші, водночас існує небезпека витоку комерційної інформації підприємства;

- коли і як проводити контроль – наприкінці планового періоду, водночас з інвентаризацією, після разових маркетингових заходів чи кампаній; у кожному конкретному випадку орієнтуємося на цілі, поставлені перед контролюючим суб'єктом;

- вид контролю, який буде застосовано, – горизонтальний контроль: контроль структури комплексу маркетингу, перевірка загального функціонування маркетингу підприємства з акцентом на взаємозалежність змінних; вертикальний контроль – ретельне вивчення однієї з сторін маркетингу, наприклад, планування реклами;

- розробка форм і бланків для контролю.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ З КУРСУ "ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ":

1. Науково-організаційні основи курсу "Основи менеджменту", предмет науки, мета і завдання курсу.
2. Теоретичний і методологічний фундамент менеджменту як науки.
3. Концепція системи менеджменту організацій. Закони, принципи, функції і методи управління.
4. Підходи в менеджменті.
5. Організація та її характеристики.
6. Формальні та неформальні організації.
7. Успішне управління. Складові успіху організації.
8. Внутрішні змінні організації: цілі, структура, задачі, технологія, люди. Характеристики внутрішніх змінних. Взаємозв'язок внутрішніх змінних.
9. Зовнішнє середовище прямого впливу. Зовнішнє середовище побічного впливу. Характеристики зовнішнього середовища, взаємопов'язаність його факторів.
10. Сутність управлінської діяльності менеджерів.
11. Ролі і функції керівника. Навики менеджера.
12. Вертикальний, горизонтальний і функціональний розподіл праці.
13. Модель сучасного менеджера.
14. Еволюція менеджменту як наукової дисципліни. Стародавнє управління. Характеристики стародавніх організацій.
15. Школи менеджменту: школа наукового управління. Класична (адміністративна) школа управління. Школа людських відносин і поведінкових наук. Школа науки управління або кількісний підхід.
16. Етика бізнесу та сучасне управління.
17. Комунікації та їх види (вертикальні, горизонтальні, між особистістю та групою, між керівником та підлеглим, між організацією і зовнішнім середовищем).
18. Комунікаційний процес в організації. Елементи комунікаційного процесу.
19. Міжособистісні комунікації та вдосконалення мистецтва ділового спілкування.
20. Перешкоди в організаційних комунікаціях (семантичні бар'єри, "шум", фільтрація, поганий зворотний зв'язок, соціокультурні відмінності, інформаційні перевантаження). Вдосконалення комунікаційного процесу в організаціях.
21. Інформаційне забезпечення та інформаційна система. Види інформаційних систем. Інформаційні системи в менеджменті. Система внутрішньої і зовнішньої інформації.
22. Джерела інформації. Інформація в умовах реалізації функцій управління. Значення інформації для прийняття якісних управлінських рішень.
23. Визначення управлінського рішення. Класифікація управлінських рішень.
24. Процес прийняття управлінського рішення. Зміст етапів прийняття управлінського рішення (діагностика проблеми, визначення критеріїв і обмежень, визначення альтернативних варіантів, оцінка альтернатив, прийняття рішення, реалізація рішення, зворотний зв'язок).
25. Вимоги, які ставляться до прийняття рішень. Фактори, які впливають на процес прийняття рішень (ризик, інформаційні та інші обмеження).
26. Методи прийняття рішень (платіжна матриця, дерево рішень). Методи прогнозування (неформальні, кількісні, якісні).
27. Місія, кредо і образ компанії. Стратегічні, тактичні і оперативні цілі.
28. Поняття стратегії. Види стратегій.
29. Процес стратегічного планування (вибір місії організації, вибір цілей організації, оцінка та аналіз зовнішнього середовища, управлінські обстеження сильних і слабких сторін організації, аналіз стратегічних альтернатив і вибір стратегії, реалізація стратегії, контроль реалізації стратегії, оцінка стратегії).
30. Процес реалізації стратегії (тактика, політика, процедури, правила).
31. Контроль реалізації стратегії (бюджети, управління за цілями). Ефективність стратегічного планування.
32. Зміст організаційної функції в менеджменті.
33. Делегування, відповідальність та повноваження.
34. Поняття організаційної структури управління, фактори, які її визначають. Вибір організаційної структури управління.
35. Етапи організаційного проектування. Бюрократичні структури. Департаменталізація. Функціональна організаційна структура. Дивізіональна структура. Організаційні структури фірм, які діють на міжнародних ринках. Адаптивні (органічні) структури. Відмінні особливості адаптивних і бюрократичних структур. Проектна організація. Матричні структури. Організації конгломератного типу.
36. Централізовані та децентралізовані організації. Фактори, які визначають ступінь децентралізації.
37. Зміст та еволюція поняття мотивації. Первісні концепції. Сучасні теорії мотивації.
38. Змістовні теорії мотивації. Теорія потреб за А. Маслоу. Теорія потреб Д. МакКлелланда. Двофакторна теорія Ф. Герцберга. Співставлення різноманітних теорій потреб.
39. Процесуальні теорії мотивації. Теорія очікування. Теорія справедливості. Модель Портера-Лоулера.
40. Суть контролю, його необхідність та масштабність. Попередній контроль. Поточний контроль. Підсумковий контроль.
41. Процес контролю. Розробка стандартів. Співставлення досягнутих результатів зі стандартами. Прийняття коригуючих дій.
42. Поведінкові аспекти контролю. Ефективний контроль та його характеристики.
43. Поняття регулювання і його місце в системі управління. Види регулювання.
44. Етапи процесу регулювання.
45. Групи та їх значимість. Формальні і неформальні групи. Хоторнські експерименти. Розвиток неформальних організацій та їх характеристики.
46. Управління неформальною організацією. Модель Д. Хоманса. Труднощі і вигоди, пов'язані з неформальними організаціями.
47. Підвищення ефективності формальних груп. Фактори, які впливають на ефективність роботи груп.
48. Рекомендації по проведенню ефективних зборів. Управління за допомогою комітетів.
49. Керівництво в організації. Вплив і влада. Баланс влади.
50. Форми влади і впливу. Влада, заснована на примушуванні. Вплив через страх. Влада, заснована на винагороді. Законна влада. Вплив через традиції. Влада прикладу. Вплив за допомогою харизми. Влада експерта. Вплив через розумну віру.
51. Переконання і участь. Вплив шляхом переконання. Переконання через участь. Залучення виконавців до управління.
52. Лідер в організації. Огляд теорій лідерства.
53. Підхід з позиції особистих якостей. Поведінковий підхід. Ситуаційний підхід.
54. Автократичне і демократичне керівництво. Керівництво, зосереджене на роботі і на людині. Чотири системи Р. Лайкерта. Двомірне трактування стилів лідерства.
55. Стиль, задоволення і продуктивність.
56. Ситуаційні підходи до ефективного лідерства. Ситуаційна модель керівництва Фідлера. Підхід "шлях-ціль" Т. Мітчела і Р. Хауса. Теорія життєвого циклу П. Херсі і К. Бланшера. Модель прийняття рішень керівником Врума-Йєттона. Адаптивне керівництво.
57. Природа конфлікту в організації. Типи конфліктів. Причини конфлікту.
58. Модель процесу конфлікту.
59. Управління конфліктною ситуацією (структурні методи, міжособистісні стилі вирішення конфліктів).
60. Управління організаційними змінами.
61. Організаційний розвиток. Посилання і цінності організаційного розвитку. Участь в організаційному розвитку.
62. Природа стресу.
63. Критерії і показники ефективності управління.
64. Концепція сучасного маркетингу.
65. Планування як функція маркетингового менеджменту.
66. Організація маркетингу.
67. Управління маркетинговою інформаційною системою.
68. Контроль маркетингової діяльності.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бєсєдін М.О., Нагаєв В.М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід (модульний варіант): Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 496 с.

2. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента / Пер. с англ. Под ред. Л.Г.Зайцева, М.И.Соколовой. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175 с.

3. Брю Г. Шесть сигм для менеджеров / Грег Брю. – Пер. с англ. В.Н. Егорова. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 272 с.

4. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент: человек, стратегия, организация, процесс: Учебник. – 2-е изд. – М.: “Фирма Гардарика”, 1996. – 416 с.

5. Виханский О.С., Наумов А.И. Практикум по курсу “Менеджмент” / Под ред. А.И. Наумова. – М.: Экономистъ, 2004. – 288 с.

6. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. – 480с.

7. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: БаК, 2001. – 624с.

8. Дараховский И.С., Черноиванов И.П., Прехул Т.В. Бизнес и менеджер. – М.: Азимут – Центр, 1992. – 448 с.

9. Дафт Р.Л. Менеджмент. – СПб: Питер, 2002. – 832 с.

10. Демб А., Нойбауер Ф. Корпоративне управління: Віч-на-віч з парадоксами / Пер. з англ. – К.: Основи, 1997. – 302 с.

11. Друкер П. Задачи менеджмента в ХХІ веке / Пер.с англ. Н.М. Макаровой – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2004. – 272 с.

12. Друкер П. Энциклопедия менеджмента: Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2004. – 432 с..

13. Казанцев А.К., Подлесных В.И., Серова Л.С. Практический менеджмент: В деловых играх, хозяйственных ситуациях, задачах и тестах: Учебное пособие. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 367 с.

14. Кнорринг В.И. Основы искусства управления: Учеб. пособие. – М.: Дело, 2003. – 328 с.

15. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: Навчальний посібник. – 2-ге вид. доп. і перероб. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної освіти, “Інтелект-Захід”, 2003. – 352 с.

16. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок / Пер. с англ. Под ред. В.Б. Колчанова. – СПб.: Питер,2004 . – 800с.

17. Лемберт Т. Ключові проблеми керівника. 50 перевірених способів вирішення проблем: Пер. с англ. – К.: Всеувито, Наукова думка, 2001. – 303 с.

18. Люкшинов А.Н. Стратегический менеджмент: Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 375с.

19. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело,1992. – 702с.

20. Осовська Г.В., Фіщук О.Л., Жалінська І.В. Стратегічний менеджмент: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2003. – 196 с.

21. Осовська ГВ., Осовський О.А. Менеджмент організацій: Навчальний посібник. – К.: Конкор, 2005. – 860 с.

22. Петренко В.П., Данилюк М.О., Попадюк А.В., Табахарнюк М.О. Тактика особистої роботи менеджера (персональний менеджмент). – Івано-Франківськ: ІФОД, 1996. – 188с.

23. Практикум по теории управления: Учеб. пособие / Под ред. В.Н. Парахиной, Л.И. Ушвицкого. – М.: Финансы и статистика, 2003. – 272 с.

24. Пушкар Р., Тарнавська Н. Менеджмент: теорія і практика. Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Тернопіль: Карт – бланш, 2003. – 490с.

25. Робінс, Стефан П., ДеЧенцо, Девід А.Основи менеджменту / Пер. з англ. А.Олійник та ін. – К.: В-во Соломії Павличко “Основи”, 2002. – 671 с.

26. Тачи Н., Деванна М.А. Лидеры реорганизации. Из опыта американских корпораций/ Пер. с англ. – М.: Экономика, 1990. – 204 с.

27. Тэрбин Патрик. Стратегические игры / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-Клуб, 2003. – 264 с.

28. Управленческое консультирование: В 2-х т. Т.1.: Пер. с англ. – М.: СП ”Интерэксперт”, 1992. – 319 с.

29. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебник. Краткий курс. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 304с.

ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВИХ РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Воронов М. Психологические основы успеха: Практическое руководство по управлению собой и другими с позиций "ноосферного мышления". – К.: Ника-Центр, 2005. – 368 с.

2. Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер. Для руководителя-практика: Пер. с англ. – М.: "Дело", 1991. – 320 с.

3. Дип С., Сесмен Л. Верный путь к успеху: 1600 советов менеджерам / Пер. с англ. – М.: Вече, Персей, АСТ, 1995. – 384 с.

4. Законы успеха: Сборник / Пер. с англ. Н. Каныкина. – М.: Агентство "ФАИР", 1998. – 448 с.

5. Крегер О., Тьюсон Дж.М. Типы людей и бизнес: Как 16 типов личности определяют ваши успехи на работе: Пер. с англ. – М.: Персей, Вече, АСТ, 1995. – 560 с.

6. Мірошниченко А.В. Діловий успіх: бізнес-планування та маркетинг. – К.: А.Л.Д., 1997. – 64с.

7. Паркинсон С.Н., Рустомджи М.К. Искусство управления / Пер. с англ. – М.: Агентство "ФАИР", 1998. – 272 с.

8. Румянцева З. С., Саломатин Н. А., Акбердин Р.З. Менеджмент организации: Учеб. пособие. – 1996.

9. Сильва Х., Стоун Р.Б. Искусство менеджмента по методу Сильва / Пер. с англ.. – 4-е изд. – Мн.: ООО "Попурри", 2003. – 288 с.

10. Таранов П.С. Секреты поведения людей: Опыт всемирной энциклопедии жизни людей в законах и примерах. – Симферополь: Таврия, 1997. – 544 с.

11. Фатхутдинов Р.А. Стратегический маркетинг. – М.: “Интел-Синтез”,2000. – 560 с.

12. Хміль Ф.І. Менеджмент : Підручник . – К.: Вища школа, 1995. – 351с.

13. Щербатых Ю.В. Психология успеха. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 560 с.

лекцій з дисципліни «Історія України»

для всіх спеціальностей

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: цикловою комісією суспільних дисциплін.

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: цикловою комісією суспільних дисциплін.

Обговорено та рекомендовано до затвердження:

цикловою комісією суспільних дисциплін, протокол №__ від _______р.;

методичною радою коледжу, протокол № __ від _______ р.

Затверджено наказом № ___ від ___.___ ___ р.

ЗМІСТ

1.Вступ. Найдавніша історія України 5-23

2.Утворення і розвиток держави Київська Русь 24-36

3.Галицько-Волинська держава 37-40

4. Українські землі під владою Польщі та Литви (XIV – перша половина VII століття) 41-57

5. Визвольна війна українського народу середини – другої половини XVII століття. Утворення козацької держави 58-67

6. Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII – XVIII століття 68-86

7. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперії у першій половині ХІХ століття 87-102

8. Українські землі у другій половині ХІХ століття 103-120

9. Україна на початку ХХ століття 121-135

10. Україна в роки першої світової війни 136-142

11. Українська державність 1917 –1921 роках 143-161

12. Культура і духовне життя в Україні в 1917 -1921 рр. 162-170

13. Українська РСР в умовах нової економічної політики (1921-1928 рр.) 171-179

14. Закріплення Радянської влади в Україні(1929 – 1939 роках) 180-191

15. Західноукраїнські землі в 1921 – 1939 роках 192-204

16. Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.) 205-209

17. Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950 рр.) 210-214

18. Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953 – 1964 рр.) 215-219

19. Україна в період загострення кризи (1965 -–1985 рр.) 220-227

20. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України 228-246

21. Україна в умовах незалежності 247-263

22. Етносоціальні та культурні процеси в Україні наприкінці ХХ – на початку XXI століть. 264-282

23. Україна в сучасному світі. Наш край у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть 283-292

Рекомендована література 293-295