Форми вираження відносних величин

Відносні величини

Абсолютні статистичні величини мають незаперечне значення в системі управління, проте поглиблений соціально-економічний аналіз фактів потребує різного порівнянь. Порівнюються значення статистичних показників у часі (за одним об'єктом), у просторі (між об'єктами), співвідносяться різні ознаки одного й того самого об'єкта.

Порівняння — душа статистики. Результатом порівняння є відносна статистична величина, яка характеризує міру кількі­сного співвідношення різнойменних чи однойменних показників.

Кожна відносна величина являє собою дріб, чисельником яко­го є порівнювана величина, а знаменником — база порівняння.

Відносна величина показує, у скільки разів порівнювана величи­на перевищує базисну або яку частку перша становить щодо дру­гої, іноді — скільки одиниць однієї величини припадає на 100, на 1000 і т. д. одиниць іншої, базисної величини.

Відносні величини утворюються внаслідок зіставлення двох одно­йменних чи різнойменних величин.

Залежно від того, до якого значення прирівнюється база порів­няння, частку від ділення можна виразити або у вигляді коефіцієнта чи відсотка, або як проміле чи продециміле. Крім того, в статистиці широко використовують іменовані відносні величини.

Наприклад, показник фондовіддачі в промисловості визначають діленням обсягу випущеної продукції на середньорічну вартість основних виробничих фондів. Цей коефіцієнт указує на те, скільки продукції знімають з кожної гривні основних фондів.