Організація статистичної звітності

Статистична звітність — це основна організаційна форма статис­тичного спостереження.

Статистична звітність —офіційний документ, що містить статис­тичні дані про роботу підзвітного підприємства у вигляді заповненого формуляра, який подають в установлені строки за вказаними адресами.

Звітність має юридичну силу за умови підпису керівником підприємства чи організації, і базується на даних первинного обліку. Чітко налагоджений первинний облік і звітність мають велике прак­тичне значення. Програма і принципи організації первинного обліку мають виходити з інтересів, потреб і умов діяльності підприємств, організацій і установ, а також із потреб вищих органів та народного

господарства в цілому.

Організацію статистичної звітності та управління нею покладено на Державний Комітет статистики України. Кожна підзвітна одиниця подає в органи державної статистики кілька видів різних форм звітності, що характеризують її діяльність. Порядок, терміни та способи подання статистичної звітності підприємствами та орга­нізаціями визначають за табелем звітності, що фіксує перелік форм звітності та їх найважливіші реквізити. До кожної форми звітності мають бути внесені такі обов'язкові реквізити (відомості):

назва форми;

номер і дата затвердження форми звітності;

адреси, за якими подаєтеся звітність;

період, за який подаються дані;

термін подання звітності;

назва підзвітного підприємства;

посади осіб, що підписали звітність і відповідають за достовірність

поданих даних.

Усі форми статистичної звітності затверджують органи державної статистики, а форми річних бухгалтерських звітів — Міністерство фінансів України за погодженням із Державним Комітетом статистики України. Затверджені форми статистичної звітності містять систему показників, що складають програму звітності. Звіт може містити показники, не передбачені в роботі підприємства. їх збирають, аби і лише вивчити його діяльність.

Розрізняють загальнодержавну і внутрівідомчу звітність.

Загальнодержавну звітність подають в органи державної статис­тики, а потім у зведеному вигляді — керівним органам держави.

Відомчу звітність збирають міністерствами і відомствами для своїх оперативних потреб. Відомчу звітність називають також спеціалізованою.

За періодичністю звітність поділяють на поточну і річну; поточну — на термінову (щоденну, п'ятиденну, декадну); мі­сячну; квартальну.

За способом подання матеріалу звітність поділяють на поштову, телеграфну і телетайпну. Останнім часом використовують елек­тронну пошту, що забезпечує оперативну передачу інформації. Враховуючи, що місячна, квартальна і річна звітність містить широке коло показників, її надсилають поштою, термінову — телеграфом чи телетайпом, факсом чи електронного поштою. При переході до ринкової економіки з усіх видів звітності виклю­чено планові показники і відображуються тільки фактичні.

Суттєво скоротилася оперативна, термінова звітність, яку досить широко використовували в часи адміністративно-командної системи. Організовуючи звітність в Україні, слід дотримуватися термінів її подання, оскільки тишки своєчасно подана інформація має цінність для оперативного аналізу і управління народним господарством.