Статистичні ряди розподілу.

Унаслідок зведення і групування матеріалів статистичного спостереження дістають ряди розподілу, які є впорядкуванням одиниць досліджуваної сукупності по групах за певною ознакою. Вони харак­теризують склад досліджуваного явища, закономірності його розвитку, дають змогу судити про його однорідність.

Ряди розподілу можна утворювати за кількісною або якісною ознакою. Відповідно розрізняють два їх види — варіаційні та атрибутивні.

Ряд розподілу одиниць сукупності за кількісною ознакою називають варіаційним рядом. Такий ряд складається з двох елементів: варіант і частот. Варіантами називають окремі значення варіюючої ознаки. Частотами називають числа, які вказують на кількість повторень того чи іншого варіанта. Частоти можна виражати як в абсолютних, так і у відносних величинах (у коефіцієнтній чи відсотковій формі),. Сума частот становить обсяг ряду розподілу.

Атрибутивні ряди розподілу вказують на склад сукупності за певними ознаками.

Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення України на жінок і чоловіків (табл. 3.3).

Розглянемо на прикладах способи побудови рядів розподілу за атрибутивною ознакою (табл. 3.4).

Понад 80 % промислово-виробничого персоналу підприємства припадає на робітників, решта — на інші категорії. Якщо таке групування скласти за два періоди по даному підприємству, то можна виявили структурні зміни в складі промислово-виробничого персоналу.

Таблиця 3.4

Розподіл на групи працівників підприємства за категоріями.

3.6 Статистичні таблиці.

Невіддільним елементом зведення та групування є статистич­на таблиця. За допомогою таблиць зручно порівнювати й аналі­зувати зведені дані. Недаремно кажуть, що «у німих статистич­них таблицях вся красномовність статистики». За логічним змістом статистична таблиця розглядається як «статистичне речення». Підметом його є об'єкт дослідження: перелік елементів сукупності, їх групи, окремі територіальні одиниці або часові інтервали. Як правило, підмет розміщують у лівій частині таблиці, подаючи його назвою рядків. Присудок таблиці— це система показників, що характеризують підмет як об'єкт дослідження. Присудок формує в логічній послідовності верхні заголовки таблиці.

Залежно від структури підмета статистичні таблиці поділяють на прості, груповіта комбінаційні. Підметом простої таблиці є перелік елементів сукупності, територіальний ряд (регіони, обла­сті), хронологічний ряд. У груповій таблиці підметом є групуван­ня за однією ознакою (див. табл. 3.1), у комбінаційній — за дво­ма і більше ознаками (див. табл. 3.3). Необхідно додержувати певних правил технічного оформлення таблиць.

Таблиця має містити лише ту інформацію, яка безпосеред­ньо характеризує об'єкт дослідження. Слід уникати зайвої, другорядної інформації. Розміщення підмета й присудка підпорядко­ване принципу компактного та раціонального викладення матері­алу, його аналізу.

Назва таблиці, заголовки рядків і граф мають бути чіткими,
лаконічними, без скорочень. У назві вказується об'єкт, його ча­сова і географічна ознаки. Наприклад, «Динаміка зовнішньої тор­гівлі України за 1999 рік». Якщо назви окремих граф (рядків) по­вторюються, мають однакові терміни або однаковий зміст, то їхдоцільно об'єднати спільним заголовком.

У верхніх і бічних заголовках подають одиниці, використо­вуючи загальноприйняті скорочення (т, кВт, грн. тощо), іноді для
них відводиться окрема графа. Якщо одиниця вимірювання спі­льна для всіх даних таблиці, її зазначають над таблицею.

Рядки та графи доцільно пронумерувати. При цьому графу з
назвою підмета позначають літерою алфавіту, інші графи — но­мерами. Це дає змогу розкрити методику обчислення показників
присудка таблиці.

Окремі блоки таблиці можна поділити подвійними лініями. Інформація, що міститься в рядках (графах) таблиці, пере­дусім групової чи комбінаційної, узагальнюється підсумковим
рядком «Разом» або «У цілому по сукупності», який завершує
статистичну таблицю; якщо підсумковий рядок розміщується
першим, то деталізація його подається за допомогою словоспо­лучення «у тому числі» або «з них». При цьому можна подавати
перелік не всіх, а лише визначальних складових.

Числа, за можливості, необхідно округлювати, причому в ме­жах одного й того самого рядка чи графи — з однаковим ступе­нем точності. Відсутність даних у таблиці позначається відповідно до причин:

а) якщо клітинка таблиці, передусім підсумкова, не може бути
заповнена, ставиться знак «х»;

б)коли про явище немає відомостей, ставляться три крапки
«...» або скорочені слова «н. від.»;

в) відсутність самого явища позначається тире « — »;

г) дуже малі числа записуються (0,0) або (0,00).

Якщо потрібна додаткова інформація, певні уточнення циф­рових даних, до таблиці додається примітка.

Тема 2. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Зміст. 2.1.Статистичне спостереження —перший етап статистичного дослідження

2.2.Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види і способи його прове­дення