Предмет статистики
Статистична методологія
Основні категорії статистики
Предмет статистики
Основы философии
Зав. редакцией Т. А. Савчук
Редактор О. В. Кирьязев
Художник обложки М. В. Борисов
Компьютерная верстка П. А. Чикин
Корректор Л. С. Верещагина
Изд. лицензия ЛР № 064 380 от 04.01.96 г.
Сдано в набор 10.06.96. Подписано в печать 14.02.97.
Формат 60 Х 90 1/16 . Печать офсетная.
Усл. печ. л. 20. Тираж 30 000 экз. (I завод — 20 000 экз.)
Заказ № 504
Гуманитарный издательский центр "ВЛАДОС
117571, Москва, просп. Вернадского,88.
Московский педагогический государственный университет.
Тел/Факс: 932-56-19. тел.: 437-99-98.
Саратовский ордена Трудового Красного Знамени
полиграфический комбинат
Государственного комитета Российской Федерации по печати.
410004, Саратов, ул. Чернышевского, 59.
Слово «статистика»(від лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів.Статистикою називають також науку, яка об'єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів.
Історично розвиток статистики пов'язаний з утворенням держав. Уже в країнах Стародавнього світу склалися системи державного та адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю. Середньовіччя залишило унікальну пам'ятку — «Книгу страшного суду», в якій зведено дані перепису населення Англії та його майна. Поступово збирання даних про масові суспільні явища ставало регулярним.
Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів, нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком математики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У XX ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи підприємницькі та фінансові ризики, у маркетингових дослідженнях, страхуванні тощо.
Отже, об'єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільного життя. Іншими словами, об’єктом статистики є суспільство в цілому а також окремі явища і процеси, що відбуваються у суспільному житті. Основною особливістю об’єктів статистики є різноманітність суспільних явищ та процесів і їх зміна з плином часу.
Предметомстатистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв'язку.
У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокі а масові явища. Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розмір Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах-показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Водночас вона встановлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих властивостей досліджуваних об'єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.
Іншими словами, предметом статистики є кількісна сторона якісно виражених масових соціально-економічних явищ та процесів. Вона відображається за допомогою статистичних показників - кількісних характеристик соціально-економічних явищ і процесів в конкретних умовах простору і часу.
Особливості предмету статистики:
1.Вивчає кількісні характеристики суспільних явищ в конкретних умовах простору і часу у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Кількісна характеристика суспільного явища є, насамперед, його розміром. А також співвідношенням між розмірами.
2.Вивчає не поодинокі, а масові суспільні явища. Для такого явища в статистичних показниках узагальнюються ті чи інші факти досліджуваних сукупностей.
3.Характеризує структуру суспільних явищ. Встановлює загальні властивості, виявляє відмінності окремих рис, об’єднує окремі елементи в однорідні групи, виявляє певні типи досліджуваних явищ.
4.Вивчає зміну рівня і структури явища в часі під дією різних факторів.
5. Виявляє і досліджує взаємозв’язки між явищами.
Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов'язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.
1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.
2.Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.
3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.)
розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.
4.Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер
праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і
послуг населенням.
Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якісну природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні розрахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.