Набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення на умовах оренди.
Процедура регламентується ст. 124 ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Юридичні особи набувають право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному ст. 123 ЗК України, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у випадках, визначених частинами 2, 3 ст. 134 ЗК України.
До таких випадків відносяться:
- належність на праві власності юридичній особі, у якої відсутні акції (частки, паї), що належать державі, об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці (крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди);
- відведення земельної ділянки для городництва, сінокосіння та випасання худоби на умовах оренди громадянами України (ч. 3 ст. 134 ЗК України);
- відведення земельної ділянки на умовах оренди юридичними особами для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції (ч. 3 ст. 134 ЗК України).
В усіх інших випадках, що не визначені частинами 2, 3 ст. 134 ЗК України передача в оренду фізичним та юридичним особам земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Порядок набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом укладання цивільно-правових угод.
Відповідно до п. 15 Перехідних положень ЗК України до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, але не раніше 1 січня 2012 p., не допускається:
а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;
б) купівля-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, крім передачі їх у спадщину, обмін земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.
Таким чином, оборотноздатними із земель сільськогосподарського призначення є лише земельні ділянки для ведення садівництва та земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, утворені шляхом відведення з земель запасу чи резервного фонду.
Перехід права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється на підставі таких цивільно-правових угод, як договір купівлі-продажу, міни, ренти, дарування, успадкування тощо, при укладанні яких необхідно враховувати вимоги, передбачені ст. 132 Земельного кодексу України.