Розділ 26.ПРА­ВО­ВЕ РЕ­ГУ­ЛЮ­ВАН­НЯ ЗОВНІШНЬОЕ­КО­НОМІЧНОЇ ДІЯЛЬ­НОСТІ СІЛЬСЬ­КО­ГОС­ПО­ДАРСЬ­КИХ ПІДПРИЄМСТВ

§ 1. Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарських підприємств

Важ­ли­вим на­пря­мом аг­рар­ної ре­фор­ми і невід'ємною складо­вою аг­рар­но­го ринку є за­без­пе­чен­ня зовнішньое­ко­номічної діяль­ності в аг­рар­но­му сек­торі. Пра­во­ве ре­гу­лю­ван­ня зовнішньое­ко­номічної діяль­ності здійснюється, в першу чергу, Гос­по­дарсь­ким ко­дек­сом України, який визна­чає її як діяльність суб'єктів гос­по­да­рю­ван­ня, що в про­цесі здійс­нен­ня по­тре­бує пе­ре­ти­нан­ня мит­но­го кор­до­ну України май­ном, за­зна­че­ним у ч. 1 ст. 139 цього Ко­дек­су. Відповідно до За­ко­ну України «Про зовнішньое­ко­номічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. зовніш­ньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів гос­по­дарсь­кої діяль­ності України та іно­зем­них суб'єктів гос­по­дарсь­кої діяльнос­ті, по­бу­до­ва­на на взаємовідно­си­нах між ними, що має місце як на те­ри­торії України, так і за її ме­жа­ми. Зовнішньое­ко­номічна діяль­ність ре­гу­люється також ще рядом спеціаль­них нор­ма­тив­но-​пра­во­вих актів: Міжна­род­ним до­ку­мен­том «Вступ України до СОТ. Внутрішня підт­рим­ка та екс­портні суб­сидії у сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­му сек­торі» від 26 ли­сто­па­да 2007 p.; по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України «Про за­твердження обсягів квот на окремі види сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої продук­ції, екс­порт якої підлягає ліцен­зу­ван­ню до 30 квітня 2008 року, та по­рядку видачі ліцензії» від 26 ве­рес­ня 2007 р. № 1179; на­ка­зом Міністер­ства еко­номіки України «Про по­ря­док ліцен­зу­ван­ня екс­пор­ту окре­мих видів сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції» від 2 ли­сто­па­да 2007 р. № 368 та «Інструкцією про за­пов­нен­ня за­яв­ки на одер­жан­ня ліцензії на екс­порт окре­мих видів сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції», за­твер­дже­ною Мінеко­номіки України від 2 ли­сто­па­да 2007 р. № 368.

Проте для того щоб бути суб'єктом зовнішньое­ко­номічної діяль­ності, необхідно мати спеціальну пра­воз­датність. Спеціальна право­здатність суб'єктів аг­рар­но­го підприємництва всіх форм влас­ності та організаційно-​пра­во­вих форм гос­по­да­рю­ван­ня визна­чається за­галь­ним за­ко­но­дав­ством: ГК України (статті б, 7, 67, 68, Розділ 7), За­ко­ном Украї­ни «Про зовнішньое­ко­номічну діяльність», За­ко­ном України «Про гос­подарські то­ва­ри­ства», а також спеціаль­ним за­ко­но­дав­ством та установ­чими до­ку­мен­та­ми самих суб'єктів аг­рар­но­го права.

Що стосується видів зовнішньое­ко­номічної діяль­ності, які харак­терні для сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підприємств, то ними є екс­порт та імпорт товарів, спільна підприємни­ць­ка діяльність між суб'єктами зов­нішньое­ко­номічної діяль­ності та іно­зем­ни­ми суб'єктами гос­по­дарсь­кої діяль­ності, що вклю­чає ство­рен­ня спільних підприємств різних видів і форм, про­ве­ден­ня спільних гос­по­дарсь­ких опе­рацій та спільне воло­діння май­ном як на те­ри­торії України, так і за її ме­жа­ми; орендні, в то­му числі лізин­гові, опе­рації між суб'єктами зовнішньое­ко­номічної ді­яльності та іно­зем­ни­ми суб'єктами гос­по­дарсь­кої діяль­ності; товаро­обмінні (бар­терні) опе­рації та інша діяльність, по­бу­до­ва­на на фор­мах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньое­ко­номічної діяль­ності та іно­зем­ни­ми суб'єктами гос­по­дарсь­кої діяль­ності. Для підт­рим­ки віт­чизняних пе­ре­роб­них підприємств, що пра­ц­ю­ють з да­валь­ни­ць­кою си­ровиною згідно із За­ко­ном України «Про опе­рації з да­валь­ни­ць­кою си­ро­ви­ною у зовнішньое­ко­номічних відно­си­нах» від 15 ве­рес­ня 1995 р. да­валь­ни­ць­ка си­ро­ви­на - це си­ро­ви­на, матеріали, напівфаб­ри­ка­ти, ком­плек­ту­ючі ви­ро­би, енер­го­носії, вве­зені на митну те­ри­торію Украї­ни іно­зем­ним за­мов­ни­ком (чи за­куп­лені іно­зем­ним за­мов­ни­ком за іно­земну ва­лю­ту в Україні) або ви­ве­зені за її межі українсь­ким замовни­ком для ви­ко­ри­стан­ня у ви­роб­ленні го­то­вої про­дукції. Да­валь­ни­ць­ка си­ро­ви­на не може бути при­дба­на іно­зем­ним за­мов­ни­ком на митній те­риторії України за національ­ну ва­лю­ту України або от­ри­ма­на ним у ре­зуль­таті про­ве­ден­ня інших опе­рацій, у тому числі то­ва­ро­обмінних. Право влас­ності на да­валь­ни­ць­ку си­ро­ви­ну на кож­но­му етапі її пере­робки, а також на ви­роб­ле­ну з неї го­то­ву про­дукцію на­ле­жить замов­нику.

Дер­жавне ре­гу­лю­ван­ня зовнішньое­ко­номічної діяль­ності спрямо­вується на за­хист еко­номічних інте­ресів України, прав і за­кон­них інте­ресів суб'єктів зовнішньое­ко­номічної діяль­ності, ство­рен­ня рівних умов для роз­вит­ку усіх видів підприємництва у сфері зовнішньое­ко­номіч­них відно­син та ви­ко­ри­стан­ня суб'єктами зовнішньое­ко­номічної діяль­ності доходів та інве­стицій, за­о­хо­чен­ня кон­ку­ренції і об­ме­жен­ня мо­нополізму суб'єктів гос­по­да­рю­ван­ня у сфері зовнішньое­ко­номічної діяль­ності. Дер­жавне ре­гу­лю­ван­ня зовнішньое­ко­номічної діяль­ності поділяється на два види: та­рифне ре­гу­лю­ван­ня (вста­нов­лен­ня мит­них тарифів відповідно до Мит­но­го ко­дек­су України, за­ко­ну про зовніш­ньоекономічну діяльність, інших законів, Єди­но­го мит­но­го та­ри­фу та чин­них міжна­род­них до­го­ворів, згоду на обов'язковість яких на­да­но Вер­хов­ною Радою України) та нета­рифне ре­гу­лю­ван­ня (кво­ту­ван­ня та ліцен­зу­ван­ня).

 

§ 2. Правові засади тарифного регулювання експорту (імпорту) сільськогосподарської продукції

Відповідно до За­ко­ну України «Про Єдиний мит­ний тариф» від 5 лю­то­го 1992 р, єдиний мит­ний тариф України - це система­тизований звід ста­вок мита, яким об­кла­да­ють­ся то­ва­ри та інші пред­ме­ти, що вво­зять­ся на митну те­ри­торію України або виво­зяться за межі цієї те­ри­торії. До спеціаль­них законів, що здійсню­ють митне ре­гу­лю­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції, можна від­нести: Закон України «Про вивізне (екс­портне) мито на живу ху­до­бу та шкіряну си­ро­ви­ну» від 7 трав­ня 1996 p.; по­ста­но­ву Кабінету Міністрів України «Про переміщення через мит­ний кор­дон сільськогосподар­ської про­дукції, що вво­зить­ся для пе­ре­роб­ки» від 19 черв­ня 1998 p., що доз­во­ляє переміщення через мит­ний кор­дон України імпорт­ної сіль­ськогосподарської про­дукції 1-24 груп УКТ ЗЕД, яка вво­зить­ся як си­ровина для по­даль­шої пе­ре­роб­ки згідно з кон­трак­та­ми, за умови її пе­ребування під мит­ним кон­тро­лем для здійс­нен­ня обов'яз­ко­вої сер­тифі­кації та за на­яв­ності пись­мо­во­го зобов'язан­ня влас­ни­ка про ви­ве­зен­ня цієї про­дукції за межі митної те­ри­торії України у разі відмови у видачі сер­тифіката відповідності. Перелік видів сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції визна­чається За­ко­ном України «Про став­ки вивізного (експорт­ного) мита на насіння де­я­ких видів олійних куль­тур» від 10 ве­рес­ня 1999 р. та за­твер­джується Міністер­ством аг­рар­ної політики України за по­год­жен­ням з Дер­жав­ним комітетом по стан­дар­ти­зації, мет­ро­логії та сер­тифікації і Дер­жав­ною мит­ною служ­бою (наказ Міна­г­ро­про­му України від 7 жо­втня 1998 р. № 297. До такої про­дукції на­ле­жать м'ясо, риба, горіхи, цит­ру­сові, кава, спеції, тютюн, зер­нові, какао, олії тощо.

Щодо ре­жи­му екс­пор­ту, то дер­жа­ва, як пра­ви­ло, на­ма­гається його всіляко за­о­хо­чу­ва­ти і підт­ри­му­ва­ти. Тому екс­порт, за­зви­чай, здійсню­ється без спла­ти мита з українсь­ко­го боку. Однак у де­я­ких ви­пад­ках, якщо на внутрішньо­му ринку відчувається дефіцит пев­них видів сіль­ськогосподарської про­дукції, дер­жа­ва впро­ва­д­жує вивізні (екс­портні) мита, вста­нов­лює режим ліцен­зу­ван­ня та кво­ту­ван­ня. Однак про­бле­ми екс­пор­ту сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції пов'язані також із тим, що за­ко­но­дав­ство Євро­пейсь­ко­го Союзу ви­су­ває жорсткі ви­мо­ги щодо по­казників без­пе­ки і якості про­дукції, що знач­ною мірою впли­ває на про­сування вітчиз­ня­ної сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції (зо­кре­ма тварин­ного по­ход­жен­ня) на ринки ЄС. Про­це­дурі легалізації екс­пор­ту тва­ринницької про­дукції до Є С пе­ре­дує склад­ний підго­тов­чий етап щодо про­ход­жен­ня та відповідності про­дукції міжна­род­ним стан­дар­там. Обов'яз­ко­вою умо­вою є про­ве­ден­ня дер­жав­но­го моніто­рин­гу залиш­кових ре­чо­вин у живих тва­ри­нах і про­дук­тах тва­рин­но­го по­ход­жен­ня. Крім того, Євро­пейсь­ка комісія (ЄК) на­прав­ляє відповідні за­пи­ти з метою оцінки си­сте­ми санітар­но­го кон­тро­лю у сфері ви­роб­ництва тва­ринницької про­дукції. Надалі екс­пер­та­ми Офісу ЄК з пи­тань хар­чо­вих про­дуктів та ве­те­ри­нарії (FVO) про­во­дить­ся інспек­ту­ван­ня підприєм­ств-потенційних екс­пор­терів про­дукції з метою їх ате­стації та перевір­ки си­ту­ації на місцях. І тільки за умови ви­ко­нан­ня ви­ще­за­зна­че­них про­це­дур та от­ри­манні по­зи­тив­них вис­новків екс­пертів, ЄК прий­має рішення (Ре­гла­мент) про вклю­чен­ня України до спис­ку країн, яким доз­во­ляється екс­порт до країн-​членів ЄС ок­ре­мої про­дукції тварин­ного по­ход­жен­ня.

Аг­рар­но-​пра­во­вий інсти­тут імпор­ту сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції є більш склад­ним, ніж інсти­тут екс­пор­ту, по­за­як пе­ред­ба­чає особ­ливе пра­во­ве ре­гу­лю­ван­ня згідно із За­ко­ном України «Про дер­жавне ре­гу­лю­ван­ня імпор­ту сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції» від 17 липня 1997 p., який визна­чає по­ря­док та­риф­но­го і нета­риф­но­го ре­гу­лю­ван­ня імпор­ту сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої си­ро­ви­ни та про­дуктів її пе­ре­роб­ки, пе­редбачає за­про­ва­д­жен­ня се­зон­но­го мита, сер­тифікацію та кон­троль за вве­зен­ням імпорт­ної сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції. Відповідно до цього За­ко­ну ввізні (імпортні) мита на то­ва­ри 1-24 груп Української кла­сифікації товарів (кар­топ­ля, бобові, огірки, ви­но­град, яб­лу­ка, груші тощо) зовнішньое­ко­номічної діяль­ності визна­ча­ють­ся Мит­ним тари­фом України. Повні став­ки ввізного (імпорт­но­го) мита на то­ва­ри пер­шої та другої груп Української кла­сифікації товарів зовнішньоеконо­мічної діяль­ності (УКТ ЗЕД) (крім підак­циз­них) вста­нов­лю­ють­ся у подвійному розмірі до розміру пільго­вих ста­вок ввізного (імпорт­но­го) мита. За­бо­ро­няється звільнен­ня від спла­ти ввізного (імпорт­но­го) мита фізич­них або юри­дич­них осіб, які мають пільги зі спла­ти ввізного мита згідно з іншими за­ко­но­дав­чи­ми ак­та­ми України.

Се­зонні ввізні (імпортні) мита за­про­ва­д­жу­ють­ся щорічно у подвій­ному розмірі до розміру пільго­вих ста­вок ввізного (імпорт­но­го) мита на сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку про­дукцію груп Української кла­сифікації то­варів зовнішньое­ко­номічної діяль­ності (УКТ ЗЕД), про­тя­гом стро­ку зби­ран­ня і за­кла­ден­ня на зберігання ана­логічної про­дукції українсько­го ви­роб­ництва. Се­зонні мита вва­жа­ють­ся ви­нят­ком з пре­фе­ренційних або пільго­вих режимів, у тому числі з угод про вільну торгівлю, митні союзи, ви­роб­ни­чу ко­опе­рацію та інших подібних міжна­род­них угод, якщо це пе­ред­ба­че­но та­ки­ми уго­да­ми. Се­зонні мита про­тя­гом часу їх дії заміщують ввізні (імпортні) мита. Кабінет Міністрів України вста­новлює терміни дії се­зон­них мит на сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку про­дукцію та опри­люд­нює свої рішення за 45 днів до дня їх за­про­ва­д­жен­ня. Сезон­ні мита вста­нов­лю­ють­ся на строк, що не може бути мен­шим 60 та біль­ше 120 ка­лен­дар­них днів.

 

§ 3. Правові засади нетарифного регулювання експорту (імпорту) сільськогосподарської продукції

До нета­риф­но­го ре­гу­лю­ван­ня імпор­ту сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції на­ле­жать за­про­ва­д­жу­вані щорічні квоти вве­зен­ня про­дукції тва­рин­ництва, що підпадає під визна­чен­ня 1 та 2 груп Української кла­сифікації товарів зовнішньое­ко­номічної діяль­ності та опо­дат­ко­вуєть­ся ввізним митом за пільго­вою став­кою, яка дорівнює або пе­ре­ви­щує 30 відсотків. Квоти у по­точ­но­му році діють до дня про­ве­ден­ня аукціо­ну з їх про­да­жу на на­ступ­ний рік та по­ши­рю­ють­ся на імпортні постав­ки про­дукції тва­рин­ництва з усіх країн. При цьому сільськогосподар­ська про­дукція, що підлягає кво­ту­ван­ню, не звільняється від обкладен­ня ввізним (імпорт­ним) митом.

Обсяг квоти сто­сов­но ок­ре­мого виду (типу, сорту) про­дукції тва­ринництва не може пе­ре­ви­щу­ва­ти 10 відсотків від об­ся­гу ви­роб­ництва ана­логічної про­дукції в Україні у році, що пе­ре­дує по­точ­но­му. Конкрет­ний обсяг квоти в межах за­зна­че­них 10 відсотків визна­чається Кабі­нетом Міністрів України відповідно до обсягів вітчиз­ня­но­го виробниц­тва ок­ре­мого виду про­дукції тва­рин­ництва та обсягів її спо­жи­ван­ня (вклю­ча­ю­чи імпор­то­ва­ну) у році, що пе­ре­дує по­точ­но­му. Квоти вважа­ються ви­нят­ком із пре­фе­ренційних або пільго­вих режимів, у тому чис­лі з угод про вільну торгівлю, митні союзи, ви­роб­ни­чу ко­опе­рацію та інших подібних міжна­род­них угод, якщо це пе­ред­ба­че­но та­ки­ми угода­ми. Щорічні квоти на вве­зен­ня імпорт­ної про­дукції тва­рин­ництва реа­лізу­ють­ся за кошти на аукціонах, які про­во­дять­ся Міністер­ством сіль­ського гос­по­дар­ства і про­до­воль­ства України про­тя­гом 60 ка­лен­дар­них днів із дня опри­люд­нен­ня ста­ти­стич­них даних щодо фак­тич­них обсягів вітчиз­ня­но­го ви­роб­ництва про­дукції тва­рин­ництва та обсягів її спожи­вання (вклю­ча­ю­чи імпор­то­ва­ну) у році, що пе­ре­дує по­точ­но­му. Квоти, що за­ли­ша­ють­ся нере­алізо­ва­ни­ми про­тя­гом за­зна­че­но­го стро­ку, подаль­шій реалізації або ви­ко­ри­стан­ню не підля­га­ють. За про­ве­ден­ня аукціо­ну з по­купців імпорт­них квот стягується дер­жавне мито у розмірі, пе­редбаченому за­ко­но­дав­ством. До­хо­ди, от­ри­мані від про­да­жу квот, за­раховуються до Дер­жав­но­го бюд­же­ту України.

Інфор­мація щодо дати за­про­ва­д­жен­ня та розміру квот на продук­цію тва­рин­ництва, а також відо­мості щодо про­ве­ден­ня аукціонів з про­дажу таких квот опри­люд­ню­ють­ся в офіційних періодич­них ви­дан­нях Вер­хов­ної Ради України та Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за 30 ка­лен­дар­них днів до дня про­ве­ден­ня відповідного аукціону. По­дальший пе­ре­про­даж квот не доз­во­ляється, при цьому вантажоодержу­вачем імпорт­ної про­дукції, що підлягає кво­ту­ван­ню, може бути виклю­чно особа, яка ви­гра­ла аукціон, що про­во­дить­ся аукціонною комісією, котра ство­рюється з числа працівників Міністер­ства аг­рар­ної політи­ки. Квоти вста­нов­лю­ють­ся на вве­зен­ня кож­но­го виду про­дукції окре­мої чо­ти­ризнач­ної то­вар­ної позиції 1-ї та 2-ї груп, згідно з Українсь­кою кла­сифікацією товарів зовнішньое­ко­номічної діяль­ності (УКТ ЗЕД), і поділя­ють­ся на лоти, кож­ний з яких має ста­но­ви­ти один відсо­ток від за­галь­но­го об­ся­гу квоти на таку то­вар­ну позицію.

Участь в аукціонах з про­да­жу квот може взяти будь-​яка особа, що по­да­ла аукціонній комісії за­яв­ку про свою участь та внес­ла реєстрацій­ну плату, форма та розмір якої вста­нов­люється Міністер­ством аграр­ної політики України. Вста­нов­лен­ня до­дат­ко­вих вимог до учас­ників аукціонів з про­да­жу квот, об­ме­жен­ня їх кількості або відмова у допус­ку їх до участі в аукціоні з інших при­чин не доз­во­ляється. За­став­ний вне­сок підлягає по­вер­нен­ню учас­ни­кам, які не пе­ре­мог­ли в аукціонних тор­гах, або вра­хо­вується при змен­шенні суми вар­тості при­дба­ної квоти для пе­ре­можців аукціонних торгів. За­став­ний вне­сок не по­вер­тається пе­ре­мож­цю аукціонних торгів, який про­тя­гом п'яти ро­бо­чих днів, на­ступних за днем про­ве­ден­ня аукціонних торгів, не спла­чує повну вар­тість при­дба­ної квоти.

Сільсь­ко­гос­по­дарсь­ка про­дукція, яка вво­зить­ся на митну терито­рію України, підлягає санітар­но-​епідеміологічному, радіологічному, а в разі вве­зен­ня об'єктів дер­жав­но­го ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­го контро­лю та на­гля­ду (товарів 1-5, 7, 10,12,14,16, 19, 21, 23 груп Української кла­сифікації товарів зовнішньое­ко­номічної діяль­ності (УКТ ЗЕД) - ве­те­ри­нар­но­му кон­тро­лю. При цьому іно­земні сер­тифікати бе­ру­ть­ся до уваги ви­ключ­но у ви­пад­ках, коли взаємне визнан­ня таких сер­тифі­катів пе­ред­ба­чене нор­ма­ми відповідних міжна­род­них до­го­ворів.

Вступ нашої країни до СОТ тягне за собою зобов'язан­ня імпорту­вати що­ро­ку 260 тис. тонн де­ше­во­го тро­стин­но­го цук­ру-​сир­цю (п. 5 Ос­нов­них зобов'язань, які містять­ся у Звіті Ро­бо­чої групи з пи­тань всту­пу до СОТ та сто­су­ють­ся сільсь­ко­го гос­по­дар­ства; по­ста­но­ва Кабі­нету Міністрів України «Про за­твер­джен­ня По­ряд­ку роз­поділу тариф­ної квоти на вве­зен­ня в Україну цук­ру-​сир­цю з тро­сти­ни» від 11 листо­пада 2008 р. № 1002). Це так звана щорічна та­риф­на квота на вве­зен­ня до України з 1 січня по 31 груд­ня цук­ру-​сир­цю з тро­сти­ни за кодом згідно з УКТ ЗЕД 1701 11 за став­кою ввізного мита у розмірі двох від­сотків його митної вар­тості. Відповідно до ст. 1 За­ко­ну України «Про вста­нов­лен­ня та­риф­ної квоти на вве­зен­ня в Україну цук­ру-​сир­цю з тро­сти­ни» та­риф­на квота - це будь-​яка по­пе­ред­ньо вста­нов­ле­на вар­тість чи кількість, визна­че­на для імпор­ту­ван­ня чи екс­пор­ту­ван­ня да­них товарів під час визна­че­но­го періоду зі зни­жен­ням за­галь­но­го мита, та поза яким будь-​яка до­дат­ко­ва кількість цих товарів може бути імпор­тована чи екс­пор­то­ва­на при сплаті ввізного або вивізного мита. До пи­тання нета­риф­но­го ре­гу­лю­ван­ня зовнішньое­ко­номічної діяль­ності сіль­ськогосподарських підприємств на­ле­жить ліцен­зу­ван­ня таких опера­цій. Ліцен­зу­ван­ня екс­пор­ту (імпор­ту) товарів здійснюється у формі ав­то­ма­тич­но­го або неав­то­ма­тич­но­го ліцен­зу­ван­ня. Ав­то­ма­тичне ліцен­зування визна­чається як ком­плекс адміністра­тив­них дій ор­га­ну вико­навчої влади з пи­тань еко­номічної політики з на­дан­ня суб'єкту зовніш­ньоекономічної діяль­ності доз­во­лу на здійс­нен­ня про­тя­гом визначено­го періоду екс­пор­ту (імпор­ту) товарів, щодо яких не вста­нов­лю­ють­ся квоти (кількісні або інші об­ме­жен­ня). Ав­то­ма­тичне ліцен­зу­ван­ня екс­порту (імпор­ту) як адміністра­тив­на про­це­ду­ра з оформ­лен­ня та видачі ліцензії не справ­ляє об­ме­жу­валь­но­го впли­ву на то­ва­ри, екс­порт (ім­порт) яких підлягає ліцен­зу­ван­ню. Для неав­то­ма­тич­но­го ліцен­зу­ван­ня ха­рак­терне вста­нов­лен­ня квот на екс­порт (імпорт) товарів.

Ліцен­зу­ван­ня екс­пор­ту товарів за­про­ва­д­жується в Україні в разі: знач­но­го по­ру­шен­ня рівно­ва­ги щодо пев­них товарів на внутрішньо­му ринку, що мають ва­го­ме зна­чен­ня для життєдіяль­ності в Україні, особ­ливо сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції, про­дуктів ри­баль­ства, про­дукції хар­чо­вої про­ми­сло­вості та про­ми­сло­вих товарів ши­ро­ко­го вжит­ку пер­шої необхідності або інших товарів. Таке ліцен­зу­ван­ня має тимча­со­вий ха­рак­тер і за­сто­со­вується до мо­мен­ту віднов­лен­ня рівно­ва­ги щодо пев­них товарів на внутрішньо­му ринку; необхідності за­без­пе­чен­ня захис­ту життя, здо­ров'я лю­ди­ни, тва­рин або рос­лин, нав­ко­лиш­ньо­го при­родного се­ре­до­ви­ща. Ліцен­зу­ван­ня імпор­ту товарів за­про­ва­д­жується в Україні в разі: різкого погіршен­ня стану платіжного ба­лан­су та зовніш­ніх пла­тежів (якщо інші за­хо­ди є нее­фек­тив­ни­ми); та у ви­пад­ках, пе­редбачених для екс­пор­ту товарів. Рішення про за­сто­су­ван­ня ре­жи­му ліцен­зу­ван­ня екс­пор­ту (імпор­ту) товарів, у тому числі вста­нов­лен­ня квот (кількісних або інших об­ме­жень), прий­мається Кабінетом Міні­стрів України, Міністер­ством еко­номіки України, а у разі за­сто­су­ван­ня за­хи­сних заходів щодо за­хи­сту вітчиз­ня­но­го то­ва­ро­ви­роб­ни­ка рішен­ня про за­про­ва­д­жен­ня ре­жи­му ліцен­зу­ван­ня прий­мається Міжвідом­чою комісією з міжна­род­ної торгівлі згідно із за­ко­но­дав­ством. Стосов­но кож­но­го виду то­ва­ру може вста­нов­лю­ва­ти­ся лише один вид ліцензії.

 

§ 4. Правове регулювання здійснення контролю за імпортом сільськогосподарської продукції

Ще одним важ­ли­вим пи­тан­ням, що стосується імпор­ту сіль­ськогосподарської про­дукції є кон­троль за ста­ном такої про­дукції. Сіль­ськогосподарська про­дукція, яка вво­зить­ся на митну те­ри­торію України, підлягає санітар­но-​епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезен­ня об'єктів дер­жав­но­го ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­го кон­тро­лю та нагля­ду - ве­те­ри­нар­но­му кон­тро­лю. Відповідно до За­ко­ну України «Про за­без­пе­чен­ня санітар­но­го та епідеміологічного бла­го­по­луч­чя населен­ня» - санітар­но-​епідеміологічний сер­тифікат (гігієнічний сер­тифі­кат) - ра­зо­вий до­ку­мент су­во­рої звітності, ви­да­ний ор­га­на­ми, устано­вами та за­кла­да­ми дер­жав­ної санітар­но-​епідеміологічної служ­би, що підтвер­джує без­пе­ку для здо­ров'я та життя лю­ди­ни окре­мих видів то­варів ши­ро­ко­го вжит­ку (хар­чо­вих про­дуктів і напоїв, пар­фу­мер­но-​кос­ме­тич­них виробів, товарів дитя­чо­го асор­ти­мен­ту, виробів по­бу­то­во­го при­зна­чен­ня тощо) на підставі ре­зуль­татів про­ве­де­них санітар­но-​хімічних, ток­си­ко­логічних, фізи­ко-​хімічних, радіологічних, мікробіологічних та інших досліджень.

Сільсь­ко­гос­по­дарсь­ка про­дукція, яка вво­зить­ся до України, підлягає обов'язковій сер­тифікації, що про­ва­дить­ся згідно із За­ко­ном України «Про підтвер­джен­ня відповідності» від 17 трав­ня 2001 p., Закон Украї­ни «Про стан­дар­ти­зацію» від 17 трав­ня 2001 р. Перелік про­дукції, що підлягає обов'язковій сер­тифікації, за­твер­дже­ний на­ка­зом Держ­с­по­жи­встан­дар­ту України від 1 лю­то­го 2005 р. № 28. При цьому іно­земні сер­тифікати бе­ру­ть­ся до уваги ви­ключ­но у ви­пад­ках, коли взаємне ви­знання таких сер­тифікатів пе­ред­ба­чене нор­ма­ми відповідних міжна­родних до­го­ворів (Закон України «Про дер­жавне ре­гу­лю­ван­ня імпор­ту сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції»). Міжна­род­ний ве­те­ри­нар­ний (са­нітар­ний) сер­тифікат - до­ку­мент, ви­да­ний офіційним лікарем вете­ринарної ме­ди­ци­ни країни-​екс­пор­те­ра для підтвер­джен­ня стану здоро­в'я тва­рин і факту про­ве­ден­ня вак­ци­нації та діагно­стич­них досліджень, якості та без­пе­ки про­дукції тва­рин­но­го по­ход­жен­ня, інших підконтроль­них службі ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни об'єктів і місце­вості їх по­ход­жен­ня.

Дер­жав­ний ве­те­ри­нар­но-​санітар­ний кон­троль та на­гляд на дер­жавному кор­доні та транс­порті здійс­ню­ють­ся регіональ­ни­ми служ­ба­ми дер­жав­но­го ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­го кон­тро­лю на дер­жав­но­му кордо­ні та транс­порті, їх струк­тур­ни­ми підрозділами (пунк­та­ми). Такий са­мий кон­троль про­ва­дить­ся в обов'яз­ко­во­му по­ряд­ку у разі здійс­нен­ня екс­пор­ту, імпор­ту і тран­зит­но­го пе­ре­ве­зен­ня об'єктів, які підля­га­ють та­ко­му кон­тро­лю, неза­леж­но від виду транс­пор­ту. Без­по­се­ред­ньо ве­теринарно-санітар­ний кон­троль на дер­жав­но­му кор­доні та транс­порті здійс­ню­ють дер­жавні інспек­то­ри ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни через оформ­лення відповідних до­ку­ментів. Імпор­то­вані об'єкти дер­жав­но­го ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­го кон­тро­лю змо­жуть прой­ти митне оформ­лен­ня після про­ве­ден­ня їх ве­те­ри­нар­но-​санітарної екс­пер­ти­зи дер­жав­ною лабора­торією ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни за місцем при­зна­чен­ня ван­тажів. Вве­зення гро­ма­дя­на­ми України, іно­зем­ця­ми та осо­ба­ми без гро­ма­дян­ства на те­ри­торію України про­дукції тва­рин­но­го по­ход­жен­ня для влас­но­го спо­жи­ван­ня за­бо­ро­няється.

Кон­троль за якістю об'єктів рос­лин­ництва здійснюється також від­повідно до За­ко­ну України «Про ка­ран­тин рос­лин». Об'єкти регулю­вання переміщу­ють­ся те­ри­торією України за на­яв­ності ка­ран­тин­но­го сер­тифіката у ви­пад­ках: об'єкти ре­гу­лю­ван­ня - будь-​яка рос­ли­на, про­дукт рос­лин­но­го по­ход­жен­ня, місце зберігання, упа­ков­ка, за­со­би пере­везення, кон­тей­не­ри, ґрунт та будь-​які інші організми, об'єкти або ма­теріали, здатні пе­ре­но­си­ти чи по­ши­рю­ва­ти ре­гу­льо­вані шкідливі орга­нізми; ви­ве­зен­ня та/або вве­зен­ня об'єктів ре­гу­лю­ван­ня до ка­ран­тин­ної зони; транс­пор­ту­ван­ня імпор­то­ва­них об'єктів ре­гу­лю­ван­ня, які збері­галися, пе­ре­па­ко­ву­ва­ли­ся, розділя­ли­ся на ча­сти­ни, змішу­ва­ли­ся з ін­шими ван­та­жа­ми.

Кабінет Міністрів України може тимча­со­во об­ме­жу­ва­ти вве­зен­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції з країн, де було ого­ло­ше­но ка­ран­тин, або щодо яких Україна за­про­ва­ди­ла режим ка­ран­ти­ну. Імпорт біоло­гічних кон­троль­них організмів для про­ве­ден­ня на­у­ко­вих досліджень або біологічного кон­тро­лю здійснюється за на­яв­ності ка­ран­тин­но­го доз­во­лу. Імпорт шкідли­вих організмів, які за­во­зять­ся для на­у­ко­во-​до­слідних та інших спе­цифічних цілей, доз­во­ляється в по­ряд­ку, встано­вленому Міністер­ством аг­рар­ної політики. Імпортні і тран­зитні ванта­жі, що є об'єктами ре­гу­лю­ван­ня, по­винні відповідати ряду вимог: бути вільни­ми від ка­ран­тин­них організмів; су­про­вод­жу­ва­ти­ся оригіна­ла­ми фітосанітар­них сер­тифікатів (ка­ран­тин­ний сер­тифікат - це доку­мент, який видається ор­га­на­ми Дер­жав­ної служ­би з ка­ран­ти­ну рос­лин України та засвідчує фітосанітар­ний стан об'єктів ре­гу­лю­ван­ня, що ви­во­зять­ся та/або вво­зять­ся у ка­ран­тин­ну зону, транс­пор­ту­ють­ся те­ри­торією України); су­про­вод­жу­ва­ти­ся ка­ран­тин­ни­ми доз­во­ла­ми(ка­ран­тин­ний дозвіл (на імпорт або тран­зит) - офіційний до­ку­мент, що доз­во­ляє імпорт або тран­зит об'єктів ре­гу­лю­ван­ня відповідно до визна­че­них фітосанітар­них заходів); не по­хо­ди­ти з об'єкта або зо­ни ви­роб­ництва чи переміщу­ва­ти­ся через зону, на яку по­ши­рюється ка­ран­тин­ний режим, що підтвер­джується іно­зем­ною національ­ною організацією за­хи­сту рос­лин країни-​екс­пор­те­ра або тран­зи­ту. Наве­дені вище об'єкти вво­зять­ся на те­ри­торію нашої дер­жа­ви лише за на­явності ка­ран­тин­но­го доз­во­лу, що видається Го­лов­ною дер­жав­ною інспекцією з ка­ран­ти­ну рос­лин України. Усі імпортні або тран­зитні ван­тажі з об'єктами ре­гу­лю­ван­ня підля­га­ють стан­дарт­но­му фітосанітар­но­му при­кор­дон­но­му кон­тро­лю, який здійснюється шля­хом інспек­тування.

Про­дук­ти, при­зна­чені для про­да­жу на­се­лен­ню, що підпа­да­ють під визна­чен­ня 2-21-ї груп Української кла­сифікації товарів зовнішньо­економічної діяль­ності (УКТ ЗЕД), мо­жуть бути ви­пу­щені з-під мит­ного кон­тро­лю на те­ри­торію України з країн, вільних від ка­ран­ти­ну, за умови на­яв­ності на тарі (ко­ро­бах, упа­ков­ках, роз­фа­сов­ках), а у випад­ках, визна­че­них Кабінетом Міністрів України, без­по­се­ред­ньо на про­дукті, відо­мо­стей про назву про­дук­ту, масу (об'єм), склад, із зазначен­ням переліку ви­ко­ри­ста­них у про­цесі ви­го­тов­лен­ня інших про­дуктів хар­чу­ван­ня, хар­чо­вих до­ба­вок (кон­сер­вантів), барв­ників тощо, вмісту хімічних ре­чо­вин або спо­лук, а також сер­тифіката по­ход­жен­ня таких про­дуктів. Ок­ре­мо на­во­дять­ся відо­мості про енер­гомісткість, дату гра­ничного стро­ку ви­ко­ри­стан­ня, побічні ефек­ти спо­жи­ван­ня або про їх відсутність, назву хар­чо­вих до­ба­вок (кон­сер­вантів) за їх на­яв­ності, мі­сце ви­го­тов­лен­ня, най­ме­ну­ван­ня й ад­ре­су ви­роб­ни­ка таких про­дуктів та по­си­лан­ня на влас­ни­ка тор­го­вої марки за його на­яв­ності. Відповідно до За­ко­ну України «Про без­печність та якість хар­чо­вих про­дуктів» за­бороняється імпорт хар­чо­вих про­дуктів, які є небез­печ­ни­ми, непри­датними до спо­жи­ван­ня, непра­виль­но мар­ко­ва­ни­ми або та­ки­ми, що не відповідають технічним ре­гла­мен­там або санітар­ним за­хо­дам. Відповід­но до вимог чин­них санітар­них заходів ван­тажі з об'єктами санітар­них заходів, що імпор­ту­ють­ся, су­про­вод­жу­ють­ся для хар­чо­вих про­дуктів - оригіналом міжна­род­но­го ве­те­ри­нар­но­го (санітар­но­го) сер­тифіката, форма та зміст якого відповідає ре­ко­мен­даціям відповідних міжнарод­них організацій та видається дер­жав­ним лікарем ве­те­ри­нар­ної медици­ни в країні екс­пор­ту згідно з інструкціями відповідних міжна­род­них організацій і засвідчує стан здо­ров'я тва­рин та/або ви­мо­ги щодо охо­рони здо­ров'я лю­ди­ни, яким по­ви­нен відповідати хар­чо­вий про­дукт, що екс­пор­тується.

Усі ван­тажі з хар­чо­ви­ми про­дук­та­ми, що імпор­ту­ють­ся, підля­га­ють стан­дарт­но­му ве­те­ри­нар­но­му або санітар­но­му при­кор­дон­но­му кон­тролю, який здійснюється на при­зна­че­них при­кор­дон­них інспекцій­них по­стах та пе­ред­ба­чає перевірку до­ку­ментів та візу­аль­ну інспекцію. Такий кон­троль може бути роз­ши­ре­ний та про­во­дить­ся обов'яз­ко­во (якщо: ван­таж при­зна­чається для та­ко­го кон­тро­лю згідно з про­гра­мою вибірко­во­го ве­те­ри­нар­но­го або санітар­но­го кон­тро­лю; хар­чо­вий про­дукт при­наймні в од­но­му з останніх п'яти ван­тажів пев­но­го хар­чо­во­го про­дук­ту з пев­них по­туж­но­стей (об'єктів) по­ход­жен­ня був визна­ний небез­печ­ним, непри­дат­ним до спо­жи­ван­ня, непра­виль­но мар­ко­ва­ним або іншим чином не відповідає технічним ре­гла­мен­там та санітар­ним за­хо­дам; візу­альне інспек­ту­ван­ня під час ве­те­ри­нар­но­го або стандарт­ного санітар­но­го при­кор­дон­но­го кон­тро­лю ви­яви­ло оче­видне пору­шення відповідних санітар­них заходів; хар­чо­вий про­дукт вво­зить­ся на митну те­ри­торію України ви­роб­ни­ком чи по­ста­чаль­ни­ком впер­ше та не має де­кла­рації ви­роб­ни­ка, ви­да­ної да­но­му по­ста­чаль­ни­ку).

Поряд із роз­ши­ре­ним ве­те­ри­нар­ним чи санітар­ним кон­тро­лем здій­снюється відповідний стан­дарт­ний при­кор­дон­ний кон­троль ван­тажів з хар­чо­ви­ми про­дук­та­ми, що імпор­ту­ють­ся, який пе­ред­ба­чає: якщо ха­рчові про­дук­ти згідно з чин­ним за­ко­но­дав­ством України підля­га­ють фіто-​санітар­но­му або ве­те­ри­нар­но-​санітар­но­му при­кор­дон­но­му кон­тролю, перевірку про­ход­жен­ня ван­та­жем та­ко­го кон­тро­лю, що здій­снюється дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми, для по­даль­шо­го мит­но­го оформ­лен­ня згідно з чин­ним за­ко­но­дав­ством України; перевірку того, що ван­таж су­про­вод­жується прий­нят­ни­ми відповідними міжна­род­ни­ми сер­тифі­катами, якщо такі міжна­родні сер­тифікати ви­ма­га­ють­ся чин­ни­ми сані­тарними за­хо­да­ми; вибіркову перевірку відповідності хар­чо­вих про­дуктів у ван­тажі відповідним міжна­род­ним сер­тифікатам, якщо такі міжна­родні сер­тифікати ви­ма­га­ють­ся чин­ни­ми санітар­ни­ми за­хо­да­ми; вибіркову перевірку відповідності ети­ке­ток хар­чо­вих про­дуктів техніч­ним ре­гла­мен­там та санітар­ним за­хо­дам та пра­виль­ності мар­ку­ван­ня хар­чо­вих про­дуктів; ви­яв­лен­ня ви­ди­мих по­ру­шень санітар­них заходів шля­хом огля­ду упа­ко­вок з хар­чо­ви­ми про­дук­та­ми на наявність дефек­тів та за необхідності роз­крит­тя упа­ко­вок для по­шу­ку за­бруд­нен­ня; перевірку на­не­сен­ня по­знач­ки про при­датність на туші, ча­сти­ни туш або упа­ков­ку для туш та ча­стин туш у країні по­ход­жен­ня із зазначен­ням по­туж­но­стей (об'єкта) по­ход­жен­ня. Об­ме­жен­ня імпор­ту хар­чо­вих про­дуктів тва­рин­но­го по­ход­жен­ня може бути за­про­ва­д­жене у зв'язку із хво­ро­ба­ми спис­ку Міжна­род­но­го епізоо­тич­но­го бюро (МЕБ) та бути ска­со­ване після підтвер­джен­ня закінчен­ня спа­ла­ху хво­ро­би та підтвер­дження без­печ­ності хар­чо­вих про­дуктів тва­рин­но­го по­ход­жен­ня.