Розділ 22. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ДОРАДНИЦТВА
§ 1. Поняття, зміст і завдання сільськогосподарської дорадчої діяльності
Сільськогосподарське дорадництво - це порівняно новий інститут аграрного права. Поняття цього різновиду дорадництва почало формуватися на початку 2000-х років, а дістало своє правове закріплення у Законі України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» від 17 червня 2004 р. Саме цей закон виокремив особливості правового регулювання дорадництва у сільському господарстві, об'єднавши аграрно-правові норми, спрямовані на врегулювання однорідних суспільних відносин, якими є відносини у сфері надання сільськогосподарських дорадчих послуг. Загалом поняття «дорадництво», «дорадча діяльність» має свій англомовний еквівалент - це консалтинг.
Під сільськогосподарською дорадчою діяльністю розуміється сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, господарських товариств, інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і господарювання, а також сільського населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства. З наведеного визначення можна вивести ознаки, які дадуть змогу визначити сутність і зміст сільськогосподарського дорадництва.
Насамперед необхідність дорадництва викликається потребами сільськогосподарських виробників. Перелік факторів, що спричинюють виникнення проблем у суб'єктів аграрного господарювання, містить Державна цільова програма сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2009 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 927. До таких факторів належать:
- недостатня ефективність існуючої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації селян, керівників і спеціалістів сільського господарства;
- невідповідність отриманих знань вимогам щодо ефективного ведення сільськогосподарського виробництва та обмежені можливості щодо їх постійного оновлення;
- відсутність практичного досвіду роботи і навичок з пошуку та використання конкурентних переваг на ринку сільськогосподарської продукції;
- недостатня диверсифікація джерел доходів сільських домогосподарств, відсутність у частини сільського населення мотивації до продуктивної праці і підвищення рівня свого добробуту;
- нерозвинутість інфраструктури аграрного ринку та припинення функціонування об'єктів соціальної сфери у сільській місцевості;
- повільне впровадження прикладних наукових розробок у сільськогосподарське виробництво;
- ускладнення вимог до оформлення документів, необхідних для участі в цільових державних програмах щодо підтримки розвитку галузей сільського господарства та сільської місцевості;
- відсутність оперативних каналів доступної інформації з питань державної аграрної політики та підтримки галузей сільського господарства, результатів моніторингу внутрішнього і зовнішнього ринку сільськогосподарської продукції, а також фінансових і матеріально-технічних засобів для її виробництва.
Наведені проблеми зумовлюють загальну потребу в їх вирішенні. Отже, другою ознакою є сукупність дій та заходів спеціально навчених фахівців (сільськогосподарських дорадників), спрямованих на подолання зазначених проблем сільськогосподарських виробників.
Нарешті, третьою ознакою виступає мета сільськогосподарського дорадництва - підвищення рівня знань та вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення сільського господарства. Діяльність дорадчих служб спрямовується на надання дорадчих послуг: 1) безпосередньо виробникам сільськогосподарської продукції; 2) несільськогос- подарським підприємцям у сільській місцевості; 3) органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та сільським територіальним громадам; 4) сільській молоді шляхом ініціювання і реалізації молодіжних програм тощо.
Таким чином, сільськогосподарське дорадництво можна визначити як сукупність дій та заходів спеціально навчених фахівців (сільськогосподарських дорадників), спрямованих на підвищення рівня знань та вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення господарства суб'єктів аграрних правовідносин. Сільськогосподарське дорадництво включає надання комплексу знань організаційно-управлінського, технічного, технологічного, економічного та юридичного характеру тощо, необхідних для підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва.
Суб'єктами надання дорадчих послуг є також сільськогосподарські дорадчі служби, тобто юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що здійснюють дорадчу діяльність, у складі кожної з яких працюють не менше трьох дорадників та яка пройшла реєстрацію відповідно до законодавства і внесена до Реєстру дорадчих служб. Отже, законом висунуто вимогу щодо мінімальної кількості дорадників у складі кожної дорадчої служби (не менше 3-х) як обов'язкову умову легітимації останньої.
Сільськогосподарським дорадником (далі - дорадник) є фізична особа, яка на професійній основі проводить дорадчу діяльність, склала кваліфікаційний іспит та одержала кваліфікаційне свідоцтво і внесена до Реєстру сільськогосподарських дорадників та сільськогосподарських експертів-дорадників (далі - Реєстр дорадників). Поряд із цим у наданні дорадчих послуг беруть участь ще один різновид суб'єктів - сільськогосподарські експерти-дорадники. Закон України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» у ст. 1 надає визначення сільськогосподарського експерта-дорадника (далі - експерт-дорадник) як фізичної особи, яка проводить дорадчу діяльність не на постійній основі, має достатній фаховий рівень та одержала кваліфікаційне свідоцтво відповідно до вимог законодавства і надає дорадчі послуги на запит дорадчих служб та дорадників. Ексиертами-дорадниками є працівники закладів науки та освіти, інші вузькоспеціалізовані фахівці, які внесені до Реєстру дорадників.
Головною відмінністю між цими двома різновидами сільськогосподарських дорадників є характер надання дорадчих послуг. Якщо для дорадника це основний вид діяльності, тобто надання дорадчих послуг здійснюється постійно і є його професією, то експерт-дорадник надає послуги періодично у міру виникнення потреби у його знаннях. Така потреба виникає, коли вимагається вузькоспеціалізована консультація у галузі, де експерт-дорадник є визнаним фахівцем. Наприклад, у разі застосування нової сільськогосподарської техніки потребується порада фахівця інженерного профілю, який дуже добре знає її переваги і недоліки. При застосуванні новітньої технології або добрива виникає потреба у залученні фахівця-агронома. Як правило, експерти-дорадники є працівниками науково-дослідних установ УААН або аграрних вищих навчальних закладів.
§ 2. Правові засади професійного навчання сільськогосподарських дорадників
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» професійна підготовка дорадників та експертів-дорадників складається з навчання за програмами базової підготовки та підвищення кваліфікації. Навчання за програмами базової підготовки здійснюється вищими навчальними закладами на замовлення Мінагрополітики України, дорадчих служб та саморегулівної організації. Щодо саморегулівної організації, то у ст. 7 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» встановлено її функції. Визначено й узагальнюючу назву - «всеукраїнська громадська професійна організація», статут і внутрішні положення якої у частині здійснення функцій, делегованих центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, підлягають погодженню з його боку. Поряд з цим такої організації досі не створено. Тому, незважаючи на законодавче закріплення розподілу функцій управління сільськогосподарською діяльністю між Мінагрополітики України й саморегулівною організацією, через відсутність останньої державну політику у сфері надання сільськогосподарських дорадчих послуг здійснює лише міністерство.
Таким чином, професійну підготовку й підвищення кваліфікації дорадників та експертів-дорадників здійснює Мінагрополітики України у межах фінансування державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності. Наказом Міністерства аграрної політики України «Про професійне навчання дорадників та експертів-дорадників» від 11 липня 2005 р. № 311 визначено, що професійне навчання сільськогосподарських дорадників проводиться на базі аграрних вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації та інститутів післядипломної освіти, стажування - на базі діючих дорадчих служб.
Система професійного навчання складається з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації сільськогосподарських дорадників. Підготовку проходять студенти денної та заочної форм навчання на основі освітньо-кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю «Менеджмент організації» зі спеціалізацією «Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК». Курс навчання триває до 360 годин за вибором студента. У додатку до диплома магістра робиться відмітка про спеціалізацію з наступним відпрацюванням у дорадчій службі не менше 2-х років.
Перепідготовка здійснюється на базі аграрних вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної освіти і має особливості залежно від виду освіти та стажу роботи за спеціальністю. Так, для фахівців із повного вищою освітою за спеціальністю «Менеджмент організації» зі спеціалізацією «Інформаційно-консультаційна діяльність в АПК» та стажем роботи за спеціальністю не менше 2-х років застосовується 36-годинний навчальний курс. Фахівці інших спеціальностей, які мають повну вищу освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше 3-х років, проходять перепідготовку за 72-годинною програмою. У разі успішного освоєння навчального курсу слухачам видається кваліфікаційне свідоцтво дорадника.
Підвищення кваліфікації поділяється на обов'язкове та індикативне (не загальнообов'язкове). Обов'язкове періодичне (один раз на п'ять років) підвищення кваліфікації у аграрних вищих навчальних закладах та інститутах післядипломної освіти проходять дорадники і експерти-дорадники, які мають кваліфікаційне свідоцтво і працюють за спеціальністю. Для них розроблено 36-годинну програму, після успішного оволодіння якою слухачеві ставиться відмітка у свідоцтві дорадника чи експерта-дорадника про підвищення кваліфікації. Іншим не загальнообов'язковим (індикативним) видом підвищення кваліфікації є участь сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників у цільових семінарах або стажування на базі діючих дорадчих служб. У останньому випадку видається довідка про проходження стажування.
Відповідно до наказу Мінагрополітики України «Про організацію професійної підготовки та проведення дорадчої діяльності на професійному рівні» від 13 вересня 2006 р. № 519 навчання сільськогосподарських дорадників здійснюють такі вищі аграрні навчальні заклади України з розбивкою за областями: Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київська, Чернігівська, Житомирська); Львівський державний аграрний університет (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська); Подільський державний аграрно-технічний університет (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька); Полтавська державна аграрна академія (Дніпропетровська, Миколаївська, Полтавська, Харківська, Сумська); Таврійська державна агротехнічна академія (АР Крим, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська); Уманський державний аграрний університет (Кіровоградська, Одеська, Черкаська). Наведений перелік центрів формування дорадницької служби у сфері сільського господарства свідчить про їхнє раціональне розміщення на території України з метою достатнього охоплення всіх регіонів.
Навчання дорадників та експертів-дорадників здійснюється відповідно до організаційно-методичних документів, затверджених наказом Мінагрополітики України від 8 травня 2007 р. № 316. Додатком 1 до зазначеного наказу встановлено кваліфікаційні вимоги до дорадника, додатком 2 закріплено навчальний план професійної підготовки дорадників, додатком 3 - програму проведення кваліфікаційних іспитів сільськогосподарських дорадників та сільськогосподарських експертів-дорадників, а додатком 4 - регламенти регіональної кваліфікаційної комісії з перевірки рівня знань та практичних навичок сільськогосподарських дорадників і сільськогосподарських експертів-дорадників та апеляційної комісії.
Підготовка сільськогосподарського дорадника є комплексною. Навчальний курс містить п'ять модулів: теоретична підготовка з основ сільськогосподарського дорадництва; використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у дорадництві; юридична підготовка; економічна підготовка; екологічна та природоохоронна підготовка.
Одержання статусу сільськогосподарського дорадника накладає на цих фахівців відповідні обов'язки. У результаті оволодіння навчальним курсом фахівець із дорадництва повинен знати: нормативно-правові акти, що регулюють дорадчу діяльність; основи законодавства про виробничі об'єднання громадян та кооперативи; основи андрагогіки; методологію роботи з окремими людьми, групами, громадянами та громадськими організаціями; методологію організації навчальних заходів: консультацій, семінарів, демонстрацій, Днів поля (ферми) тощо; основи економічної політики сільськогосподарського виробництва; ситуативний аналіз та конфліктологію; особливості функціонування дорадчих служб у провідних країнах світу; роль освіти та суть теорії змін; філософські та етичні аспекти дорадчої діяльності; основи екології; основи комплексного розвитку сільської місцевості та розвитку територіальних громад; особливості роботи з інформаційно-комунікаційними системами.
Крім знання теоретичних засад сільськогосподарський дорадник повинен набути низку практичних навичок: складати перспективні і поточні плани та програми роботи; працювати з окремими людьми, малими групами, громадськими організаціями, органами державної влади, волонтерами, партнерами та опонентами; організовувати навчальні заходи: консультації, семінари, демонстрації, Дні поля (ферми) тощо; сприяти створенню виробничих асоціацій, кооперативів, спілок, клубів за інтересами та інших об'єднань громадян; організовувати роботу дорадчих комітетів; пропонувати і продавати дорадчі послуги клієнтам; працювати на комп'ютері; розраховувати вартість дорадчих послуг; проводити анкетування та визначати потреби клієнтів у дорадчих послугах; готувати презентації, інформаційні листи, рекомендації, письмові запити тощо.
Регламент регіональної кваліфікаційної комісії з перевірки рівня знань та практичних навичок сільськогосподарських дорадників і сільськогосподарських експертів-дорадників та апеляційної комісії затверджений наказом Мінагрополітики України від 22 травня 2008 р. № 324, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 травня 2008 р. за № 546/15237.
§ 3. Юридичні підстави здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності
Кожен дорадник повинен мати відповідний документ встановленого державою зразка, який засвідчує його кваліфікацію. Таким документом є кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника або сільськогосподарського експерта-дорадника (далі - кваліфікаційне свідоцтво), яке підтверджує достатній фаховий рівень підготовки сільськогосподарського дорадника або сільськогосподарського експерта-дорадника за програмою базової підготовки для самостійного здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності.
Форму кваліфікаційного свідоцтва, порядок його видачі, зупинення дії або анулювання визначено у Положенні про кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника, затвердженому наказом Мінагрополітики України від 26 червня 2005 р. № 176, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 838/11118.
Підставою для видачі кваліфікаційного свідоцтва є юридичний факт складання кваліфікаційного іспиту, що підтверджує відповідний акт, який підписується головою та членами кваліфікаційної комісії. За результатами складання кваліфікаційних іспитів регіональний координатор протягом п'яти робочих днів подає оригінал акта про видачу кваліфікаційних свідоцтв до Міністерства аграрної політики України. Регіональним координатором проведення кваліфікаційного іспиту є вищий навчальний заклад, визначений наказом Міністерства аграрної політики України за поданням Міністерства агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головних управлінь агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, які забезпечують підготовку і проведення кваліфікаційного іспиту фахівців, які мають бажання на професійному рівні проводити дорадчу діяльність. Як правило, регіональним координатором виступає аграрний вищий навчальний заклад, де здійснювалося навчання дорадників.
Термін дії кваліфікаційного свідоцтва 5 років від дня його видачі або від останнього підвищення кваліфікації сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника. Періодичність підвищення кваліфікації не рідше одного разу на 5 років. Відмітки про підвищення кваліфікації сільськогосподарського дорадника та сільськогосподарського експерта-дорадника зазначаються на зворотному боці кваліфікаційного свідоцтва.
Після одержання кваліфікаційного свідоцтва відомості про нього та про самого дорадника у обов'язковому порядку заносяться до Реєстру сільськогосподарських дорадників і експертів-дорадників (далі - Реєстр дорадників), положення про який затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 897. Реєстр дорадників створюється і ведеться Мінагрополітики України. Реєстр ведеться у формі журналу з пронумерованими сторінками, прошнурованого та скріпленою гербовою печаткою, і розміщується на веб-сайті Мінагрополітики України. Реєстр дорадників підписується особою, відповідальною за його ведення.
У разі втрати або пошкодження кваліфікаційного свідоцтва сільськогосподарського дорадника регіональною кваліфікаційною комісією за письмовою заявою дорадника і копією оголошення в засобах масової інформації про його недійсність та на підставі відповідної відомості складання кваліфікаційного іспиту протягом одного місяця видається дублікат кваліфікаційного свідоцтва. Поряд з цим можливі випадки зупинення дії або анулювання кваліфікаційного свідоцтва, які здійснюються за рішенням апеляційної комісії на основі розгляду поданих скарг та заяв громадян або суб'єктів господарювання, що пов'язані з результатами діяльності дорадників.
Підставою для зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва можуть бути:
- непроходження сільськогосподарським дорадником або експертом-дорадником підвищення кваліфікації;
- некваліфіковані дії сільськогосподарського дорадника або експерта-дорадника з питань його компетенції.
Підставою для анулювання кваліфікаційного свідоцтва можуть бути:
- навмисні дії сільськогосподарського дорадника/експерта-дорадника, спрямовані на погіршення стану господарства;
- надання господарству завчасно недостовірної інформації з питань діяльності сільськогосподарського дорадника/експерта-дорадника;
- упереджене ставлення сільськогосподарського дорадника/експерта-дорадника до господарства з приводу надання дорадчих послуг.
Мінагрополітики України приймає рішення про виключення дорадника і експерта-дорадника з Реєстру в разі анулювання кваліфікаційного свідоцтва і повідомляє його у письмовій формі протягом п'яти робочих днів із дня прийняття рішення.
Вище зазначалося, що, крім дорадників і експертів-дорадників, до суб'єктів надання дорадчих послуг належать сільськогосподарські дорадчі служби. Юридичною підставою для здійснення діяльності дорадчих служб є одержання сертифікату сільськогосподарської дорадчої служби. Таким сертифікатом є документ, що засвідчує право суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності на надання дорадчих послуг шляхом внесення його до Реєстру сільськогосподарських дорадчих служб (далі - Реєстр дорадчих служб). Положення про Реєстр сільськогосподарських дорадчих служб затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 897.
Таким чином, для того, щоб стати дорадником, насамперед необхідно одержати кваліфікаційне свідоцтво, а вже потім зареєструватися у Реєстрі дорадників. Щодо дорадчої служби діє зворотне правило: первісною є процедура її занесення до Реєстру дорадчих служб, на підставі чого вже й видається сертифікат сільськогосподарської дорадчої служби.
Сертифікат видається за рахунок коштів дорадчої служби строком на п'ять років. У разі внесення змін до документів, що додаються до заяви про внесення до Реєстру, дорадча служба протягом 10 робочих днів подає Мінагрополітики України відповідну інформацію у письмовій формі, про що робиться відмітка у Реєстрі дорадчих служб.
Дія сертифіката зупиняється Мінагрополітики у разі: 1) неодноразового порушення дорадчою службою вимог законодавства; 2) заподіяння збитків внаслідок надання землевласникам або землекористувачам, іншим юридичним та фізичним особам дорадчих послуг низької якості. Про зупинення дії сертифіката дорадчій службі повідомляється у письмовій формі протягом п'яти робочих днів після прийняття відповідного рішення. Мінагрополітики або Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб поновлює дію сертифіката після усунення дорадчою службою причин, що зумовили зупинення його дії.
Підставами анулювання сертифіката Міністерством аграрної політики України є: 1) подання дорадчою службою заяви про анулювання сертифіката; 2) наявності недостовірної інформації у документах, що додаються до заяви про внесення до Реєстру; 3) скасування державної реєстрації дорадчої служби як юридичної особи; 4) встановлення факту передачі дорадчою службою сертифіката іншій юридичній особі для надання дорадчих послуг; 5) неподання в установлений строк інформації про зміни, внесені до документів, що додаються до заяви про внесення до Реєстру; 6) невиконання розпорядження органів контролю про усунення виявлених порушень.
Сертифікат анулюється з дати прийняття відповідного рішення Мінагрополітики України. Дорадчій службі повідомляється про анулювання сертифіката у письмовій формі протягом п'яти робочих днів. Спори, пов'язані з веденням Реєстру, видачею сертифіката, зупиненням його дії або анулюванням, розв'язуються у судовому порядку.
§ 4. Правові засади фінансування дорадчої діяльності
Дорадча діяльність може фінансуватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів суб'єктів господарювання. Ще фінансування дорадчої діяльності може здійснюватися за рахунок грантів, міжнародної технічної допомоги, коштів міжнародних програм та проектів, благодійних внесків фізичних та юридичних осіб, інших джерел, не заборонених законом.
Надання дорадчих послуг, які не передбачені державною цільовою програмою сільськогосподарської дорадчої діяльності, здійснюється за рахунок їх замовників. Відносини дорадників із замовниками регламентується главою 63 ЦК України, на підставі положень якої здійснюється укладення і виконання договору про надання послуг. Зазначені норми утворюють загальний механізм правового регулювання сільськогосподарського дорадництва. Поряд із цим існують види сільськогосподарських дорадчих послуг, фінансування яких врегульовується нормами спеціального аграрного законодавства. Це соціально спрямовані сільськогосподарські дорадчі послуги, які сплачуються за рахунок державного і місцевих бюджетів.
Статтею 8 Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність» визначено, що у Державному бюджеті України на відповідний рік окремим рядком передбачаються кошти для фінансування державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності, надання соціально спрямованих дорадчих послуг. Обов'язковою частиною державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності є перелік прикладних наукових досліджень, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України та здійснюються переважно Українською академією аграрних наук і навчальними закладами, що готують спеціалістів у сфері дорадчої діяльності у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У додатку 1 до Державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2009 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 927, передбачено обсяг фінансування сільськогосподарської дорадчої діяльності на 2009 р. у розмірі 12,85 млн. грн., джерелами якої виступають Державний бюджет України у сумі 11,02 млн грн, а також місцеві бюджети - 1,83 млн грн. Водночас Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено видатків на державну підтримку сільськогосподарської дорадчої діяльності лише 1,05 млн грн, що свідчить про недотримання показників, визначених Державною цільовою програмою сільськогосподарської дорадчої діяльності.
Порядок використання коштів державної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. Так, використання у 2009 р. коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Державна підтримка сільськогосподарської дорадчої служби», здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1131. Бюджетні кошти спрямовуються на оплату дорадчих послуг, які мають найбільшу ефективність, - проведення навчальних семінарів, демонстраційного показу форм і методів роботи суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сільській місцевості, та сільського населення, індивідуальних дорадчих послуг, випуску і розповсюдження друкованої продукції - брошур, буклетів, інформаційних листків, закупівля яких здійснюється в установленому законодавством порядку.
Соціально спрямовані дорадчі послуги задовольняють потреби сільського населення, які виникають при створенні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, щодо сприяння адаптації фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників, особистих селянських і фермерських господарств до конкурентних умов господарювання, підвищення зайнятості сільського населення тощо. Розмір фінансування соціально спрямованих дорадчих послуг з Державного бюджету України і місцевих бюджетів щорічно визначається державною цільовою програмою сільськогосподарської дорадчої діяльності в межах видатків Міністерства аграрної політики України та місцевими програмами соціально-економічного розвитку. Органи місцевого самоврядування можуть визначати додаткові соціально спрямовані дорадчі послуги, які надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів, відповідно до місцевих програм соціально-економічного розвитку.
Дорадча діяльність у частині надання соціально спрямованих дорадчих послуг є неприбутковою діяльністю. Тому кошторис на її фінансування включає лише відшкодування понесених дорадниками витрат. З цією метою спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства економіки України від 21 листопада 2007 р. № 816/394 затверджено вартість соціально спрямованих дорадчих послуг. Ця вартість за видами надання послуг складає для: одноденного семінару (25 учасників) - 2000 грн, демонстраційного показу (ЗО учасників) - 3294 грн, індивідуальних дорадчих послуг (за 1 год.) - 25 грн, інформаційних видань: буклетів, інформаційних листків, брошур (за один примірник) - 200 грн. Це граничні ціни, перевищення яких не припускається.
Надання соціально спрямованих дорадчих послуг, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, проводиться на конкурсній основі. Участь у конкурсі щодо надання соціально спрямованих дорадчих послуг можуть брати тільки суб'єкти сільськогосподарської дорадчої діяльності. Порядок та умови проведення конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 12 березня 2007 р. № 135, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2008 р. за № 289/14980.
Переможців конкурсу визначають за такими критеріями: відповідність дорадчих послуг, передбачених кваліфікаційними свідоцтвами сільськогосподарських дорадників та сільськогосподарських експертів-дорадників, запропонованим планам заходів; наявність достатньої кількості кваліфікованих кадрів, що працюють у дорадчій службі, та експертів-дорадників, що можуть бути залучені дорадчою службою або дорадниками для надання дорадчих послуг; наявність необхідної матеріально-технічної та інформаційної бази, організаційно-методичного забезпечення; запропонована вартість витрат на надання соціально спрямованих дорадчих послуг.
За результатами конкурсу регіональні комісії складають і затверджують у встановленому порядку перелік переможців конкурсу з надання соціально спрямованих дорадчих послуг за бюджетні кошти. Переможцям конкурсу регіональна комісія видає довідку, на підставі якої та відповідно до затверджених регіональних планів заходів Міністерство аграрної політики АР Крим, головні управління агропромислового розвитку обласних і управління промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій затверджують для кожного виконавця план заходів із зазначенням переліку соціально спрямованих дорадчих послуг, лімітів асигнувань на їх виконання та адміністративно-територіальних районів, у яких вони надаватимуться.
Загалом закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється відповідно до однойменного Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 921. Ця процедура є надто складною і продовженою в часі. Тому важливим кроком держави з метою усунення необґрунтованих бар'єрів при закупівлі соціально спрямованих дорадчих послуг стало їх виведення з числа об'єктів, на які поширюється дія зазначеного Положення. Здійснено такий крок постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 р. №771.