Розділ 22. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ДОРАДНИЦТВА

§ 1. Поняття, зміст і завдання сільськогосподарської дорадчої діяльності

Сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке до­рад­ниц­тво - це порівняно новий ін­ститут аг­рар­но­го права. По­нят­тя цього різно­ви­ду до­рад­ництва по­ча­ло фор­му­ва­ти­ся на по­чат­ку 2000-​х років, а дістало своє пра­во­ве закріплен­ня у Законі України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку до­рад­чу діяльність» від 17 черв­ня 2004 р. Саме цей закон ви­о­кре­мив особ­ли­вості пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня до­рад­ництва у сільсь­ко­му гос­по­дарстві, об'єднав­ши аг­рар­но-​пра­вові норми, спря­мо­вані на вре­гу­лю­ван­ня однорідних суспільних відно­син, якими є відно­си­ни у сфері на­дан­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­чих по­слуг. За­га­лом по­нят­тя «до­рад­ниц­тво», «до­рад­ча діяльність» має свій ан­гло­мов­ний еквіва­лент - це кон­сал­тинг.

Під сільсь­ко­гос­по­дарсь­кою до­рад­чою діяльністю розуміється су­купність дій та заходів, спря­мо­ва­них на за­до­во­лен­ня по­треб осо­би­стих се­лянсь­ких та фер­мерсь­ких гос­по­дарств, гос­по­дарсь­ких то­ва­риств, ін­ших сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких підприємств усіх форм влас­ності і господа­рювання, а також сільсь­ко­го на­се­лен­ня у підви­щенні рівня знань та вдос­ко­на­ленні прак­тич­них на­ви­чок при­бут­ко­во­го ве­ден­ня гос­по­дар­ства. З на­ве­де­но­го визна­чен­ня можна ви­ве­сти озна­ки, які да­дуть змогу ви­значити сутність і зміст сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ництва.

На­сам­пе­ред необхідність до­рад­ництва ви­кли­кається по­тре­ба­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких ви­роб­ників. Перелік фак­торів, що спричиню­ють ви­ник­нен­ня про­блем у суб'єктів аг­рар­но­го гос­по­да­рю­ван­ня, міс­тить Дер­жав­на цільова про­гра­ма сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої діяль­ності на період до 2009 року, за­твер­дже­на по­ста­но­вою Кабінету Міні­стрів України від 11 липня 2007 р. № 927. До таких фак­торів на­ле­жать:

- недо­стат­ня ефек­тивність існу­ю­чої си­сте­ми підго­тов­ки, перепід­готовки та підви­щен­ня кваліфікації селян, керівників і спеціалістів сіль­ського гос­по­дар­ства;

- невідповідність от­ри­ма­них знань ви­мо­гам щодо ефек­тив­но­го ве­дення сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва та об­ме­жені мож­ли­вості щодо їх постійного онов­лен­ня;

- відсутність прак­тич­но­го досвіду ро­бо­ти і на­ви­чок з по­шу­ку та ви­ко­ри­стан­ня кон­ку­рент­них пе­ре­ваг на ринку сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції;

- недо­стат­ня ди­вер­сифікація дже­рел доходів сільсь­ких до­мо­гос­по­дарств, відсутність у ча­сти­ни сільсь­ко­го на­се­лен­ня мо­ти­вації до про­дуктивної праці і підви­щен­ня рівня свого доб­ро­бу­ту;

- неро­зви­нутість інфра­струк­ту­ри аг­рар­но­го ринку та при­пи­нен­ня функціону­ван­ня об'єктів соціальної сфери у сільській місце­вості;

- повільне впро­ва­д­жен­ня при­клад­них на­у­ко­вих ро­з­ро­бок у сіль­ськогосподарське ви­роб­ниц­тво;

- уск­лад­нен­ня вимог до оформ­лен­ня до­ку­ментів, необхідних для участі в цільо­вих дер­жав­них про­гра­мах щодо підт­рим­ки роз­вит­ку га­лузей сільсь­ко­го гос­по­дар­ства та сільсь­кої місце­вості;

- відсутність опе­ра­тив­них каналів до­ступ­ної інфор­мації з пи­тань дер­жав­ної аг­рар­ної політики та підт­рим­ки га­лу­зей сільсь­ко­го господар­ства, ре­зуль­татів моніто­рин­гу внутрішньо­го і зовнішньо­го ринку сіль­ськогосподарської про­дукції, а також фінан­со­вих і матеріаль­но-​техніч­них засобів для її ви­роб­ництва.

На­ве­дені про­бле­ми зумо­в­лю­ють за­галь­ну по­тре­бу в їх вирішен­ні. Отже, дру­гою озна­кою є су­купність дій та заходів спеціально на­вчених фахівців (сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників), спря­мо­ва­них на по­до­лан­ня за­зна­че­них про­блем сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких вироб­ників.

На­ре­шті, третьою озна­кою ви­сту­пає мета сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ництва - підви­щен­ня рівня знань та вдос­ко­на­лен­ня прак­тич­них на­ви­чок при­бут­ко­во­го ве­ден­ня сільсь­ко­го гос­по­дар­ства. Діяльність до­радчих служб спря­мо­вується на на­дан­ня до­рад­чих по­слуг: 1) безпосе­редньо ви­роб­ни­кам сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої про­дукції; 2) несільсь­ко­гос-​ по­дарсь­ким підприємцям у сільській місце­вості; 3) ор­га­нам ви­ко­нав­чої влади, ор­га­нам місце­во­го са­мо­в­ря­ду­ван­ня та сільсь­ким те­ри­торіаль­ним гро­ма­дам; 4) сільській молоді шля­хом ініціюван­ня і реалізації мо­лодіжних про­грам тощо.

Таким чином, сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке до­рад­ниц­тво можна визначи­ти як су­купність дій та заходів спеціально на­вче­них фахівців (сільсько­господарських до­рад­ників), спря­мо­ва­них на підви­щен­ня рівня знань та вдос­ко­на­лен­ня прак­тич­них на­ви­чок при­бут­ко­во­го ве­ден­ня господар­ства суб'єктів аг­рар­них пра­вовідно­син. Сільсь­ко­гос­по­дарсь­ке до­рад­ниц­тво вклю­чає на­дан­ня ком­плек­су знань організаційно-​управлінсь­ко­го, технічного, тех­но­логічного, еко­номічного та юри­дич­но­го ха­рак­те­ру то­що, необхідних для підви­щен­ня ефек­тив­ності ве­ден­ня сільськогоспо­дарського ви­роб­ництва.

Суб'єктами на­дан­ня до­рад­чих по­слуг є також сільськогосподар­ські до­радчі служ­би, тобто юри­дичні особи неза­леж­но від їх організаційно-​пра­во­вої форми та форми влас­ності, що здійс­ню­ють до­рад­чу ді­яльність, у складі кожної з яких пра­ц­ю­ють не менше трьох до­рад­ників та яка прой­ш­ла реєстрацію відповідно до за­ко­но­дав­ства і вне­се­на до Реєстру до­рад­чих служб. Отже, за­ко­ном ви­су­ну­то ви­мо­гу щодо міні­мальної кількості до­рад­ників у складі кожної до­рад­чої служ­би (не мен­ше 3-х) як обов'яз­ко­ву умову легітимації остан­ньої.

Сільсь­ко­гос­по­дарсь­ким до­рад­ни­ком (далі - до­рад­ник) є фізична особа, яка на про­фесійній основі про­во­дить до­рад­чу діяльність, скла­ла кваліфікаційний іспит та одер­жа­ла кваліфікаційне свідоц­тво і вне­се­на до Реєстру сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників та сільськогосподарсь­ких екс­пертів-​до­рад­ників (далі - Реєстр до­рад­ників). Поряд із цим у на­данні до­рад­чих по­слуг бе­руть участь ще один різно­вид суб'єктів - сільсь­ко­гос­по­дарські екс­пер­ти-​до­рад­ни­ки. Закон України «Про сіль­ськогосподарську до­рад­чу діяльність» у ст. 1 надає визна­чен­ня сіль­ськогосподарського екс­пер­та-​до­рад­ни­ка (далі - екс­перт-​до­рад­ник) як фізичної особи, яка про­во­дить до­рад­чу діяльність не на постійній основі, має до­статній фахо­вий рівень та одер­жа­ла кваліфікаційне сві­доцтво відповідно до вимог за­ко­но­дав­ства і надає до­радчі по­слу­ги на запит до­рад­чих служб та до­рад­ників. Ек­си­ер­та­ми-​до­рад­ни­ка­ми є пра­цівники за­кладів науки та освіти, інші ву­зь­ко­спеціалізовані фахівці, які вне­сені до Реєстру до­рад­ників.

Го­лов­ною відмінністю між цими двома різно­ви­да­ми сільськогоспо­дарських до­рад­ників є ха­рак­тер на­дан­ня до­рад­чих по­слуг. Якщо для до­рад­ни­ка це ос­нов­ний вид діяль­ності, тобто на­дан­ня до­рад­чих по­слуг здійснюється постійно і є його про­фесією, то екс­перт-​до­рад­ник надає по­слу­ги періодич­но у міру ви­ник­нен­ня по­тре­би у його знан­нях. Така по­тре­ба ви­ни­кає, коли ви­ма­гається ву­зь­ко­спеціалізо­ва­на кон­суль­тація у галузі, де екс­перт-​до­рад­ник є визна­ним фахівцем. На­при­клад, у разі за­сто­су­ван­ня нової сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої техніки по­тре­бується пора­да фахівця інже­нер­но­го профілю, який дуже добре знає її пе­ре­ва­ги і недоліки. При за­сто­су­ванні новітньої тех­но­логії або до­бри­ва ви­ни­кає по­тре­ба у за­лу­ченні фахівця-​аг­ро­но­ма. Як пра­ви­ло, експерти-дорадни­ки є працівни­ка­ми на­у­ко­во-​до­слідних уста­нов УААН або аг­рар­них ви­щих нав­чаль­них за­кладів.

§ 2. Правові засади професійного навчання сільськогосподарських дорадників

Відповідно до ст. 10 За­ко­ну України «Про сільськогосподар­ську до­рад­чу діяльність» про­фесійна підго­тов­ка до­рад­ників та екс­пертів-​до­рад­ників скла­дається з нав­чан­ня за про­гра­ма­ми ба­зо­вої підготов­ки та підви­щен­ня кваліфікації. Нав­чан­ня за про­гра­ма­ми ба­зо­вої підго­товки здійснюється ви­щи­ми нав­чаль­ни­ми за­кла­да­ми на за­мо­в­лен­ня Міна­г­ро­політики України, до­рад­чих служб та са­мо­ре­гулівної організа­ції. Щодо са­мо­ре­гулівної організації, то у ст. 7 За­ко­ну України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку до­рад­чу діяльність» вста­нов­ле­но її функції. Ви­значено й уза­галь­ню­ю­чу назву - «все­ук­раїнська гро­мадсь­ка про­фесій­на організація», ста­тут і внутрішні по­ло­жен­ня якої у ча­стині здійснен­ня функцій, де­ле­го­ва­них цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої влади з пи­тань аг­рар­ної політики, підля­га­ють по­год­жен­ню з його боку. Поряд з цим такої організації досі не ство­ре­но. Тому, незва­жа­ю­чи на законодав­че закріплен­ня роз­поділу функцій управління сільсь­ко­гос­по­дарсь­кою діяльністю між Міна­г­ро­політики України й са­мо­ре­гулівною організа­цією, через відсутність остан­ньої дер­жав­ну політику у сфері на­дан­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­чих по­слуг здійснює лише міністер­ство.

Таким чином, про­фесійну підго­тов­ку й підви­щен­ня кваліфікації до­рад­ників та екс­пертів-​до­рад­ників здійснює Міна­г­ро­політики Украї­ни у межах фінан­с­у­ван­ня дер­жав­ної цільової про­гра­ми сільськогоспо­дарської до­рад­чої діяль­ності. На­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України «Про про­фесійне нав­чан­ня до­рад­ників та екс­пертів-дорадни­ків» від 11 липня 2005 р. № 311 визна­че­но, що про­фесійне нав­чан­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників про­во­дить­ся на базі аг­рар­них ви­щих нав­чаль­них за­кладів 3-4 рівнів ак­ре­ди­тації та інсти­тутів після­ди­плом­ної освіти, ста­жу­ван­ня - на базі діючих до­рад­чих служб.

Си­сте­ма про­фесійного нав­чан­ня скла­дається з підго­тов­ки, перепід­готовки та підви­щен­ня кваліфікації сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників. Підго­тов­ку про­хо­дять сту­ден­ти денної та за­оч­ної форм нав­чан­ня на основі освітньо-​кваліфікаційного рівня магістра за спеціальністю «Ме­недж­мент організації» зі спеціалізацією «Інфор­маційно-​кон­суль­таційна діяльність в АПК». Курс нав­чан­ня триває до 360 годин за вибо­ром сту­ден­та. У до­дат­ку до ди­пло­ма магістра ро­бить­ся відмітка про спеціалізацію з на­ступ­ним відпра­ц­ю­ван­ням у до­радчій службі не мен­ше 2-х років.

Перепідго­тов­ка здійснюється на базі аг­рар­них вищих нав­чаль­них за­кладів та інсти­тутів після­ди­плом­ної освіти і має особ­ли­вості за­леж­но від виду освіти та стажу ро­бо­ти за спеціальністю. Так, для фахівців із по­в­но­го вищою освітою за спеціальністю «Ме­недж­мент організації» зі спеціалізацією «Інфор­маційно-​кон­суль­таційна діяльність в АПК» та ста­жем ро­бо­ти за спеціальністю не менше 2-х років за­сто­со­вуєть­ся 36-​го­дин­ний нав­чаль­ний курс. Фахівці інших спеціаль­но­стей, які мають повну вищу освіту і стаж ро­бо­ти за спеціальністю не менше 3-х років, про­хо­дять перепідго­тов­ку за 72-​го­дин­ною про­гра­мою. У разі успішного освоєння нав­чаль­но­го курсу слу­ха­чам видається кваліфіка­ційне свідоц­тво до­рад­ни­ка.

Підви­щен­ня кваліфікації поділяється на обов'яз­ко­ве та індика­тивне (не за­галь­но­обов'яз­ко­ве). Обов'яз­ко­ве періодичне (один раз на п'ять років) підви­щен­ня кваліфікації у аг­рар­них вищих нав­чаль­них за­кла­дах та інсти­ту­тах після­ди­плом­ної освіти про­хо­дять до­рад­ни­ки і екс­пер­ти-​до­рад­ни­ки, які мають кваліфікаційне свідоц­тво і пра­ц­ю­ють за спеціальністю. Для них ро­з­роб­ле­но 36-​го­дин­ну про­гра­му, після успіш­ного ово­лодіння якою слу­ха­чеві ста­вить­ся відмітка у свідоцтві дорад­ника чи екс­пер­та-​до­рад­ни­ка про підви­щен­ня кваліфікації. Іншим не за­галь­но­обов'яз­ко­вим (інди­ка­тив­ним) видом підви­щен­ня кваліфіка­ції є участь сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників і екс­пертів-​до­рад­ників у цільо­вих семінарах або ста­жу­ван­ня на базі діючих до­рад­чих служб. У остан­ньо­му ви­пад­ку видається довідка про про­ход­жен­ня ста­жу­ван­ня.

Відповідно до на­ка­зу Міна­г­ро­політики України «Про організацію про­фесійної підго­тов­ки та про­ве­ден­ня до­рад­чої діяль­ності на профе­сійному рівні» від 13 ве­рес­ня 2006 р. № 519 нав­чан­ня сільськогоспо­дарських до­рад­ників здійс­ню­ють такі вищі аг­рарні нав­чальні за­кла­ди України з роз­бив­кою за об­ла­стя­ми: Національ­ний універ­си­тет біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­сту­ван­ня України (Київська, Чернігівська, Жи­томирська); Львівсь­кий дер­жав­ний аг­рар­ний універ­си­тет (Во­линсь­ка, За­кар­патсь­ка, Іва­но-​Франківська, Львівська, Рівненсь­ка); Подільсь­кий дер­жав­ний аг­рар­но-​технічний універ­си­тет (Вінни­ць­ка, Тер­нопільсь­ка, Хмель­ни­ць­ка, Черніве­ць­ка); Пол­тавсь­ка дер­жав­на аг­рар­на ака­демія (Дніпро­пет­ровсь­ка, Ми­ко­лаївська, Пол­тавсь­ка, Харківська, Сумсь­ка); Таврійська дер­жав­на аг­ро­технічна ака­демія (АР Крим, До­не­ць­ка, Лу­ганська, Запорізька, Хер­сонсь­ка); Умансь­кий дер­жав­ний аг­рар­ний уні­верситет (Кіро­во­градсь­ка, Одесь­ка, Чер­кась­ка). На­ве­де­ний перелік центрів фор­му­ван­ня до­рад­ни­ць­кої служ­би у сфері сільсь­ко­го госпо­дарства свідчить про їхнє раціональне розміщення на те­ри­торії Украї­ни з метою до­стат­ньо­го охоплен­ня всіх регіонів.

Нав­чан­ня до­рад­ників та екс­пертів-​до­рад­ників здійснюється відпо­відно до організаційно-​ме­то­дич­них до­ку­ментів, за­твер­дже­них на­ка­зом Міна­г­ро­політики України від 8 трав­ня 2007 р. № 316. До­дат­ком 1 до за­зна­че­но­го на­ка­зу вста­нов­ле­но кваліфікаційні ви­мо­ги до до­рад­ни­ка, до­дат­ком 2 закріплено нав­чаль­ний план про­фесійної підго­тов­ки до­радників, до­дат­ком 3 - про­гра­му про­ве­ден­ня кваліфікаційних іспитів сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників та сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких екс­пертів-​до­рад­ників, а до­дат­ком 4 - ре­гла­мен­ти регіональ­ної кваліфікацій­ної комісії з перевірки рівня знань та прак­тич­них на­ви­чок сільськогос­подарських до­рад­ників і сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких екс­пертів-​до­рад­ників та апе­ляційної комісії.

Підго­тов­ка сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка є ком­плекс­ною. На­вчальний курс містить п'ять модулів: тео­ре­тич­на підго­тов­ка з основ сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ництва; ви­ко­ри­стан­ня су­час­них інфор­маційно-​ко­мунікаційних тех­но­логій у до­рад­ництві; юри­дич­на підготов­ка; еко­номічна підго­тов­ка; еко­логічна та при­ро­доохо­рон­на підго­тов­ка.

Одер­жан­ня ста­ту­су сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка на­кла­дає на цих фахівців відповідні обов'язки. У ре­зуль­таті ово­лодіння навчаль­ним кур­сом фахівець із до­рад­ництва по­ви­нен знати: нормативно-пра­вові акти, що ре­гу­лю­ють до­рад­чу діяльність; ос­но­ви за­ко­но­дав­ства про ви­роб­ничі об'єднан­ня гро­ма­дян та ко­опе­ра­ти­ви; ос­но­ви анд­ра­гогіки; ме­то­до­логію ро­бо­ти з окре­ми­ми лю­дь­ми, група­ми, гро­ма­дя­на­ми та гро­мадськими організаціями; ме­то­до­логію організації нав­чаль­них заходів: кон­суль­тацій, семінарів, де­мон­страцій, Днів поля (ферми) тощо; осно­ви еко­номічної політики сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва; ситуа­тивний аналіз та конфлікто­логію; особ­ли­вості функціону­ван­ня дорад­чих служб у провідних країнах світу; роль освіти та суть теорії змін; філо­соф­ські та етичні ас­пек­ти до­рад­чої діяль­ності; ос­но­ви еко­логії; ос­нови ком­плекс­но­го роз­вит­ку сільсь­кої місце­вості та роз­вит­ку те­ри­торі­альних гро­мад; особ­ли­вості ро­бо­ти з інфор­маційно-​ко­мунікаційними си­сте­ма­ми.

Крім знан­ня тео­ре­тич­них засад сільсь­ко­гос­по­дарсь­кий до­рад­ник по­ви­нен на­бу­ти низку прак­тич­них на­ви­чок: скла­да­ти пер­спек­тивні і по­точні плани та про­гра­ми ро­бо­ти; пра­ц­ю­ва­ти з окре­ми­ми лю­дь­ми, ма­лими група­ми, гро­мадсь­ки­ми організаціями, ор­га­на­ми дер­жав­ної вла­ди, во­лон­те­ра­ми, парт­не­ра­ми та опо­нен­та­ми; організо­ву­ва­ти нав­чальні за­хо­ди: кон­суль­тації, семінари, де­мон­страції, Дні поля (ферми) тощо; спри­я­ти ство­рен­ню ви­роб­ни­чих асоціацій, ко­опе­ра­тивів, спілок, клубів за інте­ре­са­ми та інших об'єднань гро­ма­дян; організо­ву­ва­ти ро­бо­ту до­радчих комітетів; про­по­ну­ва­ти і про­да­ва­ти до­радчі по­слу­ги клієнтам; пра­ц­ю­ва­ти на комп'ютері; ро­з­ра­хо­ву­ва­ти вартість до­рад­чих по­слуг; про­водити ан­ке­ту­ван­ня та визна­ча­ти по­тре­би клієнтів у до­рад­чих послу­гах; го­ту­ва­ти пре­зен­тації, інфор­маційні листи, ре­ко­мен­дації, пись­мові за­пи­ти тощо.

Ре­гла­мент регіональ­ної кваліфікаційної комісії з перевірки рівня знань та прак­тич­них на­ви­чок сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників і сіль­ськогосподарських екс­пертів-​до­рад­ників та апе­ляційної комісії затвер­джений на­ка­зом Міна­г­ро­політики України від 22 трав­ня 2008 р. № 324, зареєстро­ва­ний в Міністерстві юстиції України 23 трав­ня 2008 р. за № 546/15237.

§ 3. Юридичні підстави здійснення сільськогосподарської дорадчої діяльності

Кожен до­рад­ник по­ви­нен мати відповідний до­ку­мент встанов­леного дер­жа­вою зраз­ка, який засвідчує його кваліфікацію. Таким до­кументом є кваліфікаційне свідоц­тво сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го дорадни­ка або сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го екс­пер­та-​до­рад­ни­ка (далі - кваліфіка­ційне свідоц­тво), яке підтвер­джує до­статній фахо­вий рівень підго­тов­ки сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка або сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го експер­та-дорадника за про­гра­мою ба­зо­вої підго­тов­ки для са­мостійного здій­снення сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої діяль­ності.

Форму кваліфікаційного свідоцтва, по­ря­док його видачі, зупинен­ня дії або ану­лю­ван­ня визна­че­но у По­ло­женні про кваліфікаційне сві­доцтво сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка та сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го екс­пер­та-​до­рад­ни­ка, за­твер­дже­но­му на­ка­зом Міна­г­ро­політики Украї­ни від 26 черв­ня 2005 р. № 176, зареєстро­ва­но­му в Міністерстві юсти­ції України 2 серп­ня 2005 р. за № 838/11118.

Підста­вою для видачі кваліфікаційного свідоцтва є юри­дич­ний факт скла­дан­ня кваліфікаційного іспиту, що підтвер­джує відповідний акт, який підписується го­ло­вою та чле­на­ми кваліфікаційної комісії. За ре­зуль­та­та­ми скла­дан­ня кваліфікаційних іспитів регіональ­ний коор­динатор про­тя­гом п'яти ро­бо­чих днів подає оригінал акта про ви­да­чу кваліфікаційних свідоцтв до Міністер­ства аг­рар­ної політики України. Регіональ­ним ко­ор­ди­на­то­ром про­ве­ден­ня кваліфікаційного іспиту є вищий нав­чаль­ний за­клад, визна­че­ний на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України за по­дан­ням Міністер­ства аг­ро­про­ми­сло­во­го ком­плексу Ав­то­ном­ної Рес­публіки Крим, го­лов­них управлінь агропромис­лового роз­вит­ку об­лас­них дер­жав­них адміністрацій, які за­без­пе­чу­ють підго­тов­ку і про­ве­ден­ня кваліфікаційного іспиту фахівців, які мають ба­жан­ня на про­фесійному рівні про­во­ди­ти до­рад­чу діяльність. Як пра­вило, регіональ­ним ко­ор­ди­на­то­ром ви­сту­пає аг­рар­ний вищий навчаль­ний за­клад, де здійс­ню­ва­ло­ся нав­чан­ня до­рад­ників.

Термін дії кваліфікаційного свідоцтва 5 років від дня його видачі або від остан­ньо­го підви­щен­ня кваліфікації сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­радника та сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го екс­пер­та-​до­рад­ни­ка. Періодичність підви­щен­ня кваліфікації не рідше од­но­го разу на 5 років. Відмітки про підви­щен­ня кваліфікації сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка та сільсь­когосподарського екс­пер­та-​до­рад­ни­ка за­зна­ча­ють­ся на зво­рот­но­му бо­ці кваліфікаційного свідоцтва.

Після одер­жан­ня кваліфікаційного свідоцтва відо­мості про нього та про са­мо­го до­рад­ни­ка у обов'яз­ко­во­му по­ряд­ку за­но­ся­ть­ся до Реє­стру сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників і екс­пертів-​до­рад­ників (далі - Реєстр до­рад­ників), по­ло­жен­ня про який за­твер­джене по­ста­но­вою Ка­бінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 897. Реєстр до­рад­ників ство­рюється і ве­деть­ся Міна­г­ро­політики України. Реєстр ве­деть­ся у формі жур­на­лу з про­ну­ме­ро­ва­ни­ми сторінками, про­шну­ро­ва­но­го та скріпле­ною гер­бо­вою пе­чат­кою, і розміщується на веб-​сайті Мінагропо­літики України. Реєстр до­рад­ників підписується осо­бою, відповідаль­ною за його ве­ден­ня.

У разі втра­ти або пош­код­жен­ня кваліфікаційного свідоцтва сіль­ськогосподарського до­рад­ни­ка регіональ­ною кваліфікаційною комі­сією за пись­мо­вою за­явою до­рад­ни­ка і копією ого­ло­шен­ня в за­со­бах ма­со­вої інфор­мації про його недійсність та на підставі відповідної відо­мості скла­дан­ня кваліфікаційного іспиту про­тя­гом од­но­го місяця вида­ється дублікат кваліфікаційного свідоцтва. Поряд з цим мож­ливі випад­ки зу­пи­нен­ня дії або ану­лю­ван­ня кваліфікаційного свідоцтва, які здій­снюються за рішен­ням апе­ляційної комісії на основі роз­гля­ду по­да­них скарг та заяв гро­ма­дян або суб'єктів гос­по­да­рю­ван­ня, що пов'язані з ре­зуль­та­та­ми діяль­ності до­рад­ників.

Підста­вою для зу­пи­нен­ня дії кваліфікаційного свідоцтва мо­жуть бути:

- непро­ход­жен­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ким до­рад­ни­ком або екс­пер­том-​до­рад­ни­ком підви­щен­ня кваліфікації;

- некваліфіковані дії сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка або екс­перта-дорадника з пи­тань його ком­пе­тенції.

Підста­вою для ану­лю­ван­ня кваліфікаційного свідоцтва мо­жуть бути:

- нав­мисні дії сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка/екс­пер­та-​до­рад­ни­ка, спря­мо­вані на погіршен­ня стану гос­по­дар­ства;

- на­дан­ня гос­по­дар­ству зав­час­но недо­стовірної інфор­мації з пи­тань діяль­ності сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка/екс­пер­та-​до­рад­ни­ка;

- упе­ре­джене став­лен­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го до­рад­ни­ка/екс­перта-дорадника до гос­по­дар­ства з при­во­ду на­дан­ня до­рад­чих по­слуг.

Міна­г­ро­політики України прий­має рішення про ви­клю­чен­ня до­радника і екс­пер­та-​до­рад­ни­ка з Реєстру в разі ану­лю­ван­ня кваліфіка­ційного свідоцтва і повідомляє його у пись­мовій формі про­тя­гом п'яти ро­бо­чих днів із дня прий­нят­тя рішення.

Вище за­зна­ча­ло­ся, що, крім до­рад­ників і екс­пертів-​до­рад­ників, до суб'єктів на­дан­ня до­рад­чих по­слуг на­ле­жать сільсь­ко­гос­по­дарські до­радчі служ­би. Юри­дич­ною підста­вою для здійс­нен­ня діяль­ності дорад­чих служб є одер­жан­ня сер­тифікату сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої служ­би. Таким сер­тифікатом є до­ку­мент, що засвідчує право суб'єкта сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої діяль­ності на на­дан­ня до­рад­чих по­слуг шля­хом вне­сен­ня його до Реєстру сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­чих служб (далі - Реєстр до­рад­чих служб). По­ло­жен­ня про Реєстр сіль­ськогосподарських до­рад­чих служб за­твер­джене по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 897.

Таким чином, для того, щоб стати до­рад­ни­ком, на­сам­пе­ред необ­хідно одер­жа­ти кваліфікаційне свідоц­тво, а вже потім зареєструвати­ся у Реєстрі до­рад­ників. Щодо до­рад­чої служ­би діє зво­ротне пра­ви­ло: первісною є про­це­ду­ра її за­не­сен­ня до Реєстру до­рад­чих служб, на під­ставі чого вже й видається сер­тифікат сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої служ­би.

Сер­тифікат видається за ра­ху­нок коштів до­рад­чої служ­би стро­ком на п'ять років. У разі вне­сен­ня змін до до­ку­ментів, що до­да­ють­ся до заяви про вне­сен­ня до Реєстру, до­рад­ча служ­ба про­тя­гом 10 ро­бо­чих днів подає Міна­г­ро­політики України відповідну інфор­мацію у письмо­вій формі, про що ро­бить­ся відмітка у Реєстрі до­рад­чих служб.

Дія сер­тифіката зу­пи­няється Міна­г­ро­політики у разі: 1) неоднора­зового по­ру­шен­ня до­рад­чою служ­бою вимог за­ко­но­дав­ства; 2) заподі­яння збитків внаслідок на­дан­ня зем­ле­влас­ни­кам або землекористува­чам, іншим юри­дич­ним та фізич­ним осо­бам до­рад­чих по­слуг низь­кої якості. Про зу­пи­нен­ня дії сер­тифіката до­радчій службі повідомляється у пись­мовій формі про­тя­гом п'яти ро­бо­чих днів після прий­нят­тя від­повідного рішення. Міна­г­ро­політики або Національ­на асоціація сіль­ськогосподарських до­рад­чих служб по­нов­лює дію сер­тифіката після усу­нен­ня до­рад­чою служ­бою при­чин, що зумо­ви­ли зу­пи­нен­ня його дії.

Підста­ва­ми ану­лю­ван­ня сер­тифіката Міністер­ством аг­рар­ної полі­тики України є: 1) по­дан­ня до­рад­чою служ­бою заяви про ану­лю­ван­ня сер­тифіката; 2) на­яв­ності недо­стовірної інфор­мації у до­ку­мен­тах, що до­да­ють­ся до заяви про вне­сен­ня до Реєстру; 3) ска­су­ван­ня дер­жав­ної реєстрації до­рад­чої служ­би як юри­дич­ної особи; 4) вста­нов­лен­ня фак­ту пе­ре­дачі до­рад­чою служ­бою сер­тифіката іншій юри­дичній особі для на­дан­ня до­рад­чих по­слуг; 5) непо­дан­ня в уста­нов­ле­ний строк інфор­мації про зміни, вне­сені до до­ку­ментів, що до­да­ють­ся до заяви про вне­сення до Реєстру; 6) неви­ко­нан­ня роз­по­ряд­жен­ня органів кон­тро­лю про усу­нен­ня ви­яв­ле­них по­ру­шень.

Сер­тифікат анулюється з дати прий­нят­тя відповідного рішення Міна­г­ро­політики України. До­радчій службі повідомляється про ану­лювання сер­тифіката у пись­мовій формі про­тя­гом п'яти ро­бо­чих днів. Спори, пов'язані з ве­ден­ням Реєстру, ви­да­чею сер­тифіката, зупинен­ням його дії або ану­лю­ван­ням, розв'язу­ють­ся у су­до­во­му по­ряд­ку.

§ 4. Правові засади фінансування дорадчої діяльності

До­рад­ча діяльність може фінан­с­у­ва­ти­ся за ра­ху­нок коштів дер­жав­но­го та місце­вих бюд­жетів, а також коштів суб'єктів господарю­вання. Ще фінан­с­у­ван­ня до­рад­чої діяль­ності може здійс­ню­ва­ти­ся за ра­ху­нок грантів, міжна­род­ної технічної до­по­мо­ги, коштів міжна­род­них про­грам та про­ектів, бла­годійних внесків фізич­них та юри­дич­них осіб, інших дже­рел, не за­бо­ро­не­них за­ко­ном.

На­дан­ня до­рад­чих по­слуг, які не пе­ред­ба­чені дер­жав­ною цільо­вою про­гра­мою сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої діяль­ності, здійснюється за ра­ху­нок їх за­мов­ників. Відно­си­ни до­рад­ників із за­мов­ни­ка­ми регла­ментується гла­вою 63 ЦК України, на підставі по­ло­жень якої здійсню­ється укла­ден­ня і ви­ко­нан­ня до­го­во­ру про на­дан­ня по­слуг. За­зна­чені норми утво­рю­ють за­галь­ний механізм пра­во­во­го ре­гу­лю­ван­ня сільсько­господарського до­рад­ництва. Поряд із цим існу­ють види сільськогос­подарських до­рад­чих по­слуг, фінан­с­у­ван­ня яких вре­гу­льо­вується нор­мами спеціаль­но­го аг­рар­но­го за­ко­но­дав­ства. Це соціально спря­мо­вані сільсь­ко­гос­по­дарські до­радчі по­слу­ги, які спла­чу­ють­ся за ра­ху­нок дер­жавного і місце­вих бюд­жетів.

Стат­тею 8 За­ко­ну України «Про сільсь­ко­гос­по­дарсь­ку до­рад­чу ді­яльність» визна­че­но, що у Дер­жав­но­му бюд­жеті України на відповід­ний рік окре­мим ряд­ком пе­ред­ба­ча­ють­ся кошти для фінан­с­у­ван­ня дер­жавної цільової про­гра­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої діяль­ності, на­дан­ня соціально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг. Обов'яз­ко­вою час­тиною дер­жав­ної цільової про­гра­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої ді­яльності є перелік при­клад­них на­у­ко­вих досліджень, які фінан­с­у­ють­ся за ра­ху­нок коштів Дер­жав­но­го бюд­же­ту України та здійс­ню­ють­ся пере­важно Українсь­кою ака­демією аг­рар­них наук і нав­чаль­ни­ми заклада­ми, що го­ту­ють спеціалістів у сфері до­рад­чої діяль­ності у по­ряд­ку, ви­значеному Кабінетом Міністрів України.

У до­дат­ку 1 до Дер­жав­ної цільової про­гра­ми сільськогосподарсь­кої до­рад­чої діяль­ності на період до 2009 року, за­твер­дже­ної постано­вою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 927, передба­чено обсяг фінан­с­у­ван­ня сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої діяль­ності на 2009 р. у розмірі 12,85 млн. грн., дже­ре­ла­ми якої ви­сту­па­ють Держав­ний бюд­жет України у сумі 11,02 млн грн, а також місцеві бюд­же­ти - 1,83 млн грн. Вод­но­час За­ко­ном України «Про Дер­жав­ний бюд­жет України на 2009 рік» пе­ред­ба­че­но ви­датків на дер­жав­ну підт­рим­ку сіль­ськогосподарської до­рад­чої діяль­ності лише 1,05 млн грн, що свідчить про недо­три­ман­ня по­каз­ників, визна­че­них Дер­жав­ною цільо­вою про­грамою сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої діяль­ності.

По­ря­док ви­ко­ри­стан­ня коштів дер­жав­ної цільової про­гра­ми сіль­ськогосподарської до­рад­чої діяль­ності визна­чається Кабінетом Міні­стрів України. Так, ви­ко­ри­стан­ня у 2009 р. коштів, пе­ред­ба­че­них у дер­жавному бюд­жеті за про­гра­мою «Дер­жав­на підт­рим­ка сільськогос­подарської до­рад­чої служ­би», здійснюється відповідно до По­ряд­ку, за­твер­дже­но­го по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 19 ве­рес­ня 2007 р. № 1131. Бюд­жетні кошти спря­мо­ву­ють­ся на опла­ту до­рад­чих по­слуг, які мають найбільшу ефек­тивність, - про­ве­ден­ня нав­чаль­них семінарів, де­мон­страційного по­ка­зу форм і методів ро­бо­ти суб'єктів гос­по­да­рю­ван­ня, що про­ва­дять діяльність у сільській місце­вості, та сіль­ського на­се­лен­ня, індивіду­аль­них до­рад­чих по­слуг, ви­пус­ку і розпо­всюдження дру­ко­ва­ної про­дукції - бро­шур, бук­летів, інфор­маційних листків, закупівля яких здійснюється в уста­нов­ле­но­му за­ко­но­дав­ством по­ряд­ку.

Соціально спря­мо­вані до­радчі по­слу­ги за­до­воль­ня­ють по­тре­би сіль­ського на­се­лен­ня, які ви­ни­ка­ють при ство­ренні сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких об­слу­го­ву­ю­чих ко­опе­ра­тивів, щодо спри­ян­ня адап­тації фізич­них осіб - сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників, осо­би­стих се­лянсь­ких і фер­мерських гос­по­дарств до кон­ку­рент­них умов гос­по­да­рю­ван­ня, підви­щення зай­ня­тості сільсь­ко­го на­се­лен­ня тощо. Розмір фінан­с­у­ван­ня со­ціально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг з Дер­жав­но­го бюд­же­ту України і місце­вих бюд­жетів щорічно визна­чається дер­жав­ною цільо­вою про­грамою сільсь­ко­гос­по­дарсь­кої до­рад­чої діяль­ності в межах ви­датків Міністер­ства аг­рар­ної політики України та місце­ви­ми про­гра­ма­ми соціаль­но-​еко­номічного роз­вит­ку. Ор­га­ни місце­во­го са­мо­в­ря­ду­ван­ня мо­жуть визна­ча­ти до­дат­кові соціально спря­мо­вані до­радчі по­слу­ги, які на­да­ють­ся за ра­ху­нок коштів місце­вих бюд­жетів, відповідно до місце­вих про­грам соціаль­но-​еко­номічного роз­вит­ку.

До­рад­ча діяльність у ча­стині на­дан­ня соціально спря­мо­ва­них до­радчих по­слуг є непри­бут­ко­вою діяльністю. Тому ко­што­рис на її фінан­сування вклю­чає лише відшко­ду­ван­ня по­не­се­них до­рад­ни­ка­ми вит­рат. З цією метою спільним на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України та Міністер­ства еко­номіки України від 21 ли­сто­па­да 2007 р. № 816/394 за­твер­дже­но вартість соціально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг. Ця вар­тість за ви­да­ми на­дан­ня по­слуг скла­дає для: од­но­ден­но­го семінару (25 учас­ників) - 2000 грн, де­мон­страційного по­ка­зу (ЗО учас­ників) - 3294 грн, індивіду­аль­них до­рад­чих по­слуг (за 1 год.) - 25 грн, інфор­маційних ви­дань: бук­летів, інфор­маційних листків, бро­шур (за один примірник) - 200 грн. Це гра­ничні ціни, пе­ре­ви­щен­ня яких не припус­кається.

На­дан­ня соціально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг, які фінансують­ся за ра­ху­нок коштів дер­жав­но­го бюд­же­ту та місце­вих бюд­жетів, про­водиться на кон­курсній основі. Участь у кон­курсі щодо на­дан­ня соці­ально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг мо­жуть брати тільки суб'єкти сіль­ськогосподарської до­рад­чої діяль­ності. По­ря­док та умови про­ве­ден­ня кон­кур­су з на­дан­ня соціально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг затвер­джені на­ка­зом Міністер­ства аг­рар­ної політики України від 12 бе­рез­ня 2007 р. № 135, зареєстро­вані в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2008 р. за № 289/14980.

Пе­ре­можців кон­кур­су визна­ча­ють за та­ки­ми кри­теріями: відповід­ність до­рад­чих по­слуг, пе­ред­ба­че­них кваліфікаційними свідоцтва­ми сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких до­рад­ників та сільсь­ко­гос­по­дарсь­ких екс­пертів-​до­рад­ників, за­про­по­но­ва­ним пла­нам заходів; наявність до­стат­ньої кількості кваліфіко­ва­них кадрів, що пра­ц­ю­ють у до­радчій службі, та екс­пертів-​до­рад­ників, що мо­жуть бути за­лу­чені до­рад­чою служ­бою або до­рад­ни­ка­ми для на­дан­ня до­рад­чих по­слуг; наявність необхідної мате­ріаль­но-​технічної та інфор­маційної бази, організаційно-​ме­то­дич­но­го за­безпечення; за­про­по­но­ва­на вартість вит­рат на на­дан­ня соціально спря­мованих до­рад­чих по­слуг.

За ре­зуль­та­та­ми кон­кур­су регіональні комісії скла­да­ють і затвер­джують у вста­нов­ле­но­му по­ряд­ку перелік пе­ре­можців кон­кур­су з на­дання соціально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг за бюд­жетні кошти. Пе­реможцям кон­кур­су регіональ­на комісія видає довідку, на підставі якої та відповідно до за­твер­дже­них регіональ­них планів заходів Міністер­ство аг­рар­ної політики АР Крим, го­ловні управління агропромисло­вого роз­вит­ку об­лас­них і управління про­ми­сло­вості та агропромис­лового роз­вит­ку Се­ва­сто­польсь­кої міської дер­жадміністрацій затвер­джують для кож­но­го ви­ко­нав­ця план заходів із за­зна­чен­ням переліку соціально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг, лімітів асиг­ну­вань на їх вико­нання та адміністра­тив­но-​те­ри­торіаль­них районів, у яких вони надава­тимуться.

За­га­лом закупівля товарів, робіт і по­слуг за дер­жавні кошти здій­снюється відповідно до од­ной­мен­но­го По­ло­жен­ня, за­твер­дже­но­го по­становою Кабінету Міністрів України від 17 жо­втня 2008 р. № 921. Ця про­це­ду­ра є надто склад­ною і про­до­в­же­ною в часі. Тому важ­ли­вим кро­ком дер­жа­ви з метою усу­нен­ня необґрун­то­ва­них бар'єрів при закупів­лі соціально спря­мо­ва­них до­рад­чих по­слуг стало їх ви­ве­ден­ня з чис­ла об'єктів, на які по­ши­рюється дія за­зна­че­но­го По­ло­жен­ня. Здійс­не­но такий крок по­ста­но­вою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2009 р. №771.